"21" липня 2014 р. м. Київ К/9991/39374/12
Вищий адміністративний суд України у складі колегії суддів:
Головуючий:Нечитайло О.М.
Судді:Ланченко Л.В.
Пилипчук Н.Г.,
розглянувши у порядку письмового провадження
касаційну скаргу Кам'янець-Подільської об'єднаної державної податкової інспекції Хмельницької області
на постанову Хмельницького окружного адміністративного суду від 26.12.2011 р.
та ухвалу Вінницького апеляційного адміністративного суду від 23.05.2012 р.
у справі № 2270/14633/11
за позовом Кам'янець-Подільської об'єднаної державної податкової інспекції Хмельницької області
до Кам'янець-Подільської громадської організації «Споживачів народних фінансів»
про припинення юридичної особи,
Кам'янець-Подільська об'єднана державна податкова інспекція Хмельницької області (далі - позивач) звернулась до суду з позовом до Кам'янець-Подільської громадської організації «Споживачів народних фінансів» (далі - відповідач) про припинення юридичної особи.
Постановою Хмельницького окружного адміністративного суду від 26.12.2011 р., залишеною без змін ухвалою Вінницького апеляційного адміністративного суду від 23.05.2012 р., відмовлено у задоволенні позовних вимог.
Вважаючи, що рішення судів першої та апеляційної інстанцій прийняті з порушенням норм матеріального та процесуального права, позивач звернувся до Вищого адміністративного суду України із касаційною скаргою, в якій просить їх скасувати та прийняти нове судове рішення про задоволення позовних вимог.
Відповідач письмових заперечень на касаційну скаргу позивача до суду касаційної інстанції не надіслав.
Відповідно до ч. 1 ст. 220 КАС України, суд касаційної інстанції перевіряє правильність застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, правової оцінки обставин у справі і не може досліджувати докази, встановлювати та визнавати доведеними обставини, що не були встановлені в судовому рішенні та вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу.
Судами першої та апеляційної інстанцій встановлені такі фактичні обставини справи.
Відповідач зареєстрований виконавчим комітетом Кам'янець-Подільської міської ради 10.02.2009 р. як громадська організація та перебуває на податковому обліку у позивача, як неприбуткова організація.
Згідно акту позивача від 15.09.2011 р. №18, відповідач з моменту реєстрації, в порушення вимог п.49.1, п.49.2 ст.49, п.п.78.1.2 п.78.1 ст.78 Податкового кодексу України, не подає до податкового органу звітність, що стало підставою для звернення податкового органу до суду з позовом про припинення юридичної особи відповідача.
Заслухавши доповідь судді-доповідача, розглянувши та обговоривши доводи, наведені у касаційній скарзі, перевіривши матеріали справи, колегія суддів Вищого адміністративного суду України дійшла висновку, що касаційна скарга підлягає частковому задоволенню з огляду на наступне.
Суди попередніх інстанцій, відмовляючи у задоволенні позовних вимог, виходив з того, що у даному випадку, позивачем заявлено позов до об'єднання громадян, яке створене на підставі Закону України «Про об'єднання громадян», та яке за організаційно-правовою формою є громадською організацією, тоді як визначені позивачем правові підстави, не надають податковому органу права на звернення із позовом про припинення юридичної особи - громадської організації.
Відповідно до положень ч. 2 ст. 14 Закону України «Про об'єднання громадян», у випадку реєстрації об'єднання громадян набуває статус юридичної особи.
Дані реєстрації включаються до Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців шляхом внесення відповідного запису в порядку, встановленому законом для державної реєстрації юридичних осіб.
З огляду на викладене, норми Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців» є загальними відносно спеціальних норм Закону України «Про об'єднання громадян», які регулюють питання реєстрації об'єднання громадян, їх ліквідації і не суперечать загальним нормам.
У зв'язку з цим залежно від підстав припинення об'єднання громадян застосуванню підлягають відповідно норми Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців» чи Закону України «Про об'єднання громадян».
Відповідно до статті 19 Конституції України органи державної влади, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Так, згідно п.п.20.1.12 п.20.1 ст.20 Податкового кодексу України, органи державної податкової служби мають право звернутися до суду щодо припинення юридичної особи та підприємницької діяльності фізичної особи - підприємця про визнання недійсними установчих (засновницьких) документів суб'єктів господарювання.
Відповідно до п.67.2 п.67 Податкового кодексу України, органи державної податкової служби в установленому законом порядку мають право звертатись до суду про винесення судового рішення щодо припинення юридичних осіб або підприємницької діяльності фізичних осіб - підприємців.
Відповідно до ч.2 ст. 38 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців», підставами для постановлення судового рішення щодо припинення юридичної особи, що не пов'язано з банкрутством юридичної особи, є визнання недійсним запису про проведення державної реєстрації через порушення закону, допущені при створенні юридичної особи, які не можна усунути; провадження нею діяльності, що суперечить установчим документам, або такої, що заборонена законом; невідповідність мінімального розміру статутного фонду юридичної особи вимогам закону; неподання протягом року органам державної податкової служби податкових декларацій, документів фінансової звітності відповідно до закону; наявність в Єдиному державному реєстрі запису про відсутність юридичної особи за вказаним її місцезнаходженням.
Компетенція органів державної податкової служби поширюється на відносини у сфері оподаткування.
Відтак, органи державної податкової служби можуть звертатися до суду, зокрема, з позовом про ухвалення судового рішення щодо припинення юридичних осіб або підприємницької діяльності фізичних осіб - підприємців у випадках коли податкові органи діють на реалізацію своєї владної компетенції.
Правовий аналіз наведених законодавчих положень у їх сукупності свідчить на користь висновку, що органи податкової служби наділені правом звернення до суду з позовом про припинення об'єднання громадян, яке у розумінні абз. 2 ст. 1 Закону України «Про об'єднання громадян» відповідно до цього Закону визнається політичною партією або громадською організацією, за неподання протягом року органам державної податкової служби податкових декларацій, документів фінансової звітності відповідно до закону.
Однак, суди попередніх інстанції розглядаючи справу, не надали належної правової оцінки доводам податкового органу про те, що відповідач в порушення п.49.1, п.49.2 ст.49, п.п.78.1.2 п.78.1 ст.78 Податкового кодексу України, звітність до податкового органу не подає більше дванадцяти послідовних місяців з моменту реєстрації.
Не встановлення та ненадання правової оцінки обставинам, які мають суттєве значення для правильного вирішення спору, виключає можливість для висновку про правильність застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального та процесуального права.
Оскільки передбачені процесуальним законодавством межі перегляду справи в касаційній інстанції не дають їй права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені попередніми судовими інстанціями, судові рішення підлягають скасуванню з направленням справи на новий розгляд до суду першої інстанції.
Під час нового розгляду справи необхідно врахувати викладене, всебічно і повно з'ясувати і перевірити всі фактичні обставини справи, об'єктивно оцінити докази, що мають юридичне значення для її розгляду та вирішення спору по суті і, в залежності від встановленого, правильно визначити норми матеріального права, що підлягають застосуванню до спірних правовідносин та прийняти обґрунтоване і законне судове рішення.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 210-231 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -
1. Касаційну скаргу Кам'янець-Подільської об'єднаної державної податкової інспекції Хмельницької області задовольнити частково.
2. Постанову Хмельницького окружного адміністративного суду від 26.12.2011 р. та ухвалу Вінницького апеляційного адміністративного суду від 23.05.2012 р. у справі №2270/14633/11 скасувати.
Справу № 2270/14633/11 направити на новий розгляд до суду першої інстанції.
3. Ухвала набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копії особам, які беруть участь у справі, та оскарженню не підлягає.
Головуючий суддя:Нечитайло О.М.
Судді:Ланченко Л.В.
Пилипчук Н.Г.