28 серпня 2014 року Колегія суддів судової палати з цивільних справ Апеляційного суду м. Києва в складі:
головуючого - Саліхова В.В.
суддів - Невідомої Т.О., Пікуль А.А.
при секретарі: Бережняк Н.В.
за участю:
представника позивача: ОСОБА_1
представника відповідача: Кізленка В.А.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства «Комерційний банк «Надра» та апеляційну скаргу ОСОБА_3 на рішення Шевченківського районного суду м. Києва від 11 квітня 2013 року в справі за позовом ОСОБА_3 до Публічного акціонерного товариства «Комерційний банк «Надра» про стягнення відсотків за користування банківським вкладом, процентів, інфляційних витрат та трьох відсотків річних,
У серпні 2011 року ОСОБА_3 звернулась до суду з вказаним позовом, посилаючись на те, що 11.04.2008 року між нею та ПАТ «КБ «Надра» було укладено договір строкового банківського вкладу (депозиту) «Класичний без повернення» № 845599, за умовами якого позивач внесла на депозитний рахунок кошти в розмірі 12 643 217,35 грн. зі сплатою 18,6% річних строком на 12 місяців ( до 11.04.2009 року).
Відповідно до заяви від 03.04.2009 року позивачка просила повернути всю суму депозитного вкладу і нарахованих процентів та перерахувати їх на рахунок у філії ЗАТ «Перший Український Міжнародний банк» у м. Києві, однак відповідачем не було здійснено повернення вкладу та процентів.
Справа № 2610/25645/2012
№ апеляційного провадження:2/796/8835/2014
Головуючий у суді першої інстанції: Притула Н.Г.
Доповідач у суді апеляційної інстанції: Саліхов В.В.
Після зміни та уточнення позовних вимог позивачка просила суд стягнути з відповідача 11 884 592 грн. 70 коп., з яких 7 617 879 грн. 72 коп. нараховані згідно договору проценти, 3 091 217 грн. 31 коп. - інфляційні витрати, 1 178 495 грн. 67 коп. - 3% річних.
Рішенням Шевченківського районного суду м. Києва від 11.04.2013 року позов задоволено частково. Стягнуто з ПАТ КБ «Надра» на користь ОСОБА_3 3% річних у сумі 1 078 831 грн. 13 коп., інфляційні втрати у сумі 3 071 671 грн. 95 коп., відсотки за період з 12.04.2009 року по 08.12.2009 року в сумі 9 893 грн. 39 коп., 1 700 грн. державного мита та 120 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи.
Рішенням Апеляційного суду м. Києва від 13.11.2013 року рішення суду першої інстанції скасовано та в цій частині ухвалено нове. Стягнуто з ПАТ « КБ «Надра» на користь ОСОБА_3 проценти за вкладом у розмірі 7 614 879 грн. 72 коп., 3% річних у розмірі 1 178 495 грн. 67 коп., інфляційних втрат у сумі 3 091 217 грн. 31 коп. В іншій частині рішення залишено без змін.
Ухвалою Вищого спеціалізованого суду України від 30.04.2014 року рішення Апеляційного суду м. Києва від 13.11.2013 року скасовано і справу направлено на новий розгляд до суду апеляційної інстанції.
В апеляційній скарзі апелянт ПАТ «Комерційний банк «Надра» вважає, що суд першої інстанції невірно застосував Закон України «Про банки та банківську діяльність» , а саме ст.85 Закону та не врахував положень ч. 2 ст. 625 ЦК України.
ОСОБА_3 вважаючи, що рішення є незаконним, необґрунтованим, а висновки не відповідають обставинам справи, зазначає, що надала розрахунок суми процентів за фактичний час і вкладу (з 11.04.2008 року по 23.11.2011 року) на Вкладному рахунку, що вказані у Договорі, розмір яких дорівнюється 7 614 879,72 грн., які і необхідно стягнути з відповідача.
В судовому засіданні представник відповідача доводи апеляційної скарги підтримав та просив їх задовольнити з підстав, викладених в апеляційній скарзі, постановити нове рішення, яким відмовити позивачу в задоволенні позовних вимог у повному обсязі.
Представник позивача ОСОБА_3 просить скасувати рішення суду та ухвалити нове, яким задовольнити її вимоги до ПАТ «КБ «Надра» про стягнення процентів за вкладом у розмірі 7 614 879 коп., 3% річних у розмірі 1 178 495 грн. 67 коп., інфляційних втрат у сумі 3 091 217 грн. 31 коп., а також усі судові витрати пов'язані з розглядом даної справи.
Заслухавши суддю-доповідача, пояснення представників сторін, перевіривши наведені в скарзі доводи та дослідивши матеріали справи, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга ПАТ « КБ «Надра» підлягає відхиленню, а апеляційна скарга ОСОБА_3 підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.
Задовольняючи частково позовні вимоги ОСОБА_3 суд першої інстанції виходив з того, що п.1.3 зазначеного договору передбачає, що банк закриває вкладний рахунок після закінчення дії договору та/або повернення коштів вкладнику, а п.3.4.4 говорить про сплату процентів і повернення вкладу, що здійснюється шляхом перерахування коштів на поточний рахунок вкладника НОМЕР_1 у день настання повернення вкладу, суд першої інстанції вважав дії банку правомірними з приводу нарахування 0,1% річних до моменту повернення коштів, після того, як кошти та відсотки за їх користування 08.12.2009 року були зараховані на поточний рахунок, стягнувши додатковим рішенням суду за період з 12.04.2009 року по 08.12.2009 року, коли кошти перебували на депозитному рахунку позивача за відсотковою ставкою 0,1% річних 9 893,39 грн.
З таким висновком суду першої інстанції колегія суддів погодитись не може.
З матеріалів справи вбачається, що 11 квітня 2008 року між ОСОБА_3 та ПАТ «КБ «Надра» було укладено договір строкового банківського вкладу (депозиту), за умовами якого позивачка внесла на депозитний рахунок кошти у розмірі 12 643 217 грн. 35 коп. зі сплатою 18,6% річних строком на 12 місяців. Датою повернення вкладу було визначено 11 квітня 2009 року (а. с. 11-12 т. 1). Відповідно до заяви від 03 квітня 2009 року позивачка просила повернути всю суму депозитного вкладу і нарахованих процентів та перерахувати їх на рахунок у філії ЗАТ «Перший Український Міжнародний банк» у м. Києві (а. с. 14, 16 т. 1). 08.11.2009 року банком було перераховано на поточний рахунок вкладника депозитний вклад 12 643 217 грн. 35 коп. та відсотки за час дії договору у розмірі 2 340 548 грн. 28 коп. ( а.с. 100-101 т. 1), а фактично повернуто вклад лише 23.11.2011 року (а.с. 43 т. 2) замість 11.04.2009 року, що призвело до виникнення 1320 днів прострочення виконання договору строкового банківського вкладу.
Згідно із ч. 1 ст. 1058 ЦК України за договором банківського вкладу (депозиту) одна сторона (банк), що прийняла від другої сторони (вкладника) або для неї грошову суму (вклад), що надійшла, зобов'язується виплачувати вкладникові таку суму та проценти на неї або дохід в іншій формі на умовах та в порядку, встановлених договором. У ч. З ст. 1058 ЦК України вказано, що до відносин банку та вкладника за рахунком, на який внесений вклад, застосовуються положення про договір банківського рахунку (Гл. 721 ЦК України).
Враховуючи наведені обставини колегія суддів не погоджується з висновком суду першої інстанції щодо правомірності дії відповідача при нарахуванні позивачу 0,1 % річних до моменту повернення коштів.
Відповідно до умов п.1.3 Договору Банк закриває вкладний рахунок після закінчення дії Договору та/або повернення коштів вкладнику.
Відповідно до п.3.4.4 Договору сплата процентів і повернення вкладу позивачу здійснюється шляхом перерахування коштів на поточний рахунок вкладника НОМЕР_1 в день настання повернення вкладу.
Матеріали справи свідчать про те, що позивач 06.04.2009 року повідомила Банк про свій намір забрати депозитний вклад та нараховані проценти шляхом направлення відповідної заяви та просила повернути всю суму депозитного вкладу і нарахованих процентів на свій рахунок в філії ЗАТ «Перший Український Міжнародний банк» в м. Києві.
Разом з тим відповідач свої обов'язки за вказаним договором не виконав і лише з 07.11.2011 р. по 24.11.2011 р. здійснив 14 (чотирнадцять) платежів, якими погасив суму банківського вкладу по Договору № 845599 від 11.04.2008 р. (далі - Договір) у розмірі 12 643 217,35 грн., та частково погасив проценти за час дії договору у розмірі 2 340 548 грн. 28 коп. (а. с. 100-101 т. 1).
Згідно із ч. 1 ст. 1060 ЦК України договір банківського вкладу укладається на умовах видачі вкладу на першу вимогу (вклад на вимогу) або на умовах повернення вкладу зі спливом встановленого договором строку (строковий вклад).
Відповідно до постанови судової палати у цивільних справах Верховного Суду України від 29 травня 2013 року у справі № 6-39цс13 передбачені договорами проценти по банківським вкладам підлягають стягненню за прострочений строк до дня фактичного повернення коштів вкладнику, а також 3% річних та суму відповідно до індексу інфляції за несвоєчасне виконання грошового зобов'язання на підставі частини другої статті 625 ЦК України.
Згідно з ст. 360-7 ЦПК України рішення Верховного суду України, прийняте за наслідками розгляду заяви про перегляд судового рішення з мотивів неоднакового застосування судом (судами) касаційної інстанції одних і тих самих норм матеріального права у подібних правовідносинах, є обов'язковим для всіх суб'єктів владних повноважень, які застосують у своїй діяльності нормативно-правовий акт, що містить зазначену норму права, та для всіх судів України. Суди зобов'язані привести свою судову практику у відповідність із рішенням Верховного Суду України.
Враховуючи, що вклад відповідачем було повернуто лише 23.11.2011 року, колегія суддів вважає висновки суду першої інстанції, відповідно до яких Банк повинен був нараховувати позивачу відсотки за вкладом за ставкою 0,1% річних такими , що не відповідають обставинам справи, в зв'язку з чим вважає, що рішення першої інстанції підлягає скасуванню.
Крім того, приймаючи таке рішення колегія суддів бере до уваги вимоги ч.4 ст.338 ЦПК України, оскільки скасовуючи Рішення Апеляційного суду м. Києва від 13.11.2013 року по цій справі та направляючи справу на новий розгляд до суду апеляційної інстанції Вищий спеціалізований суд України з розгляду цивільних та кримінальних справ у своїй ухвалі від 30.04.2014 року зробив висновки про те, що у позивача є правові підстави для стягнення на свою корить відсотків за депозитним договором до дня фактичного повернення коштів, також 3% річних та суму відповідно до індексу інфляції за несвоєчасне виконання грошового зобов'язання на підставі частини другої статті 625 ЦК України.
За таких обставин колегія суддів вважає, що доводи апеляційної скарги ОСОБА_3 знайшли своє підтвердження у зв'язку з чим 18,6% річних на суму не повернутого 10.04.2009 року вкладу за договором строкового банківського вкладу № 845599 від 11.04.2008 року за період з 11.04.2008 року по 22.11.2011 рік з урахуванням оплачених відсотків становить 6 094 350,09 грн., 3% річних за весь період прострочення відповідачем виконання грошового зобов'язання 1 178 495,67 грн., а сума інфляційних витрат складає 3 091 217,31 грн.
Доводи апеляційної скарги відповідача про невірне застосування судом першої інстанції положення Закону України «Про банки та банківську діяльність», не знайшли свого підтвердження при розгляді справи в суді апеляційної інстанції, а тому висновок суду першої інстанції, що дія мораторію не поширюється на зобов'язання за договором банківського вкладу (депозиту) колегія суддів вважає вірними.
Враховуючи, що у додатковому рішенні суду першої інстанції невірно був застосований порядок нарахування відсотків за спірним договором, та з метою уникнення подвійного стягнення з відповідача, колегія суддів на підставі ч.3 ст.303 ЦПК України вважає за можливе вийти за межі апеляційних скарг та скасувати додаткове рішення суду першої інстанції від 20 травня 2013 року.
З огляду на наведене, колегія суддів вважає, що рішення суду першої інстанції та похідне від нього додаткове рішення суду від 20.05.2013 року не можна вважати законним та обґрунтованим відповідно до вимог ст. 309 ЦПК України, в зв'язку з чим воно підлягає скасуванню з ухваленням нового рішення про часткове задоволення позовних вимог.
Зважаючи на викладене та керуючись ст. 85 Закону України «Про банки та банківську діяльність», ч.2 ст. 625, ст.629, ч.1 ст.631, ч.1 ст.1058 ЦК України, ст.ст. 303, 307, 308, 313-315 ЦПК України, колегія суддів,
Апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства «Комерційний банк «Надра» на рішення Шевченківського районного суду м. Києва від 11 квітня 2013 року задовольнити частково.
Апеляційну скаргу ОСОБА_3 на рішення Шевченківського районного суду м. Києва від 11 квітня 2013 року задовольнити частково.
Рішення Шевченківського районного суду м. Києва від 11 квітня 2013 року та додаткове рішення Шевченківського районного суду м. Києва від 20 травня 2013 року скасувати.
Ухвалити нове рішення.
Позов ОСОБА_3 до Публічного акціонерного товариства «Комерційний банк «Надра» про стягнення відсотків за користування банківським вкладом, процентів, інфляційних витрат та трьох відсотків річних задовольнити частково.
Стягнути з акціонерного товариства «Комерційний банк «Надра» на користь ОСОБА_3 проценти за вкладом у розмірі 6 094 350 грн. 09 коп. (шість мільйонів дев'яносто чотири тисячі триста п'ятдесят гривень дев'ять копійок), 3% річних у розмірі 1 178 495 грн. 67 коп. (один мільйон сто сімдесят вісім тисяч чотириста дев'яносто п'ять гривень шістдесят сім копійок), інфляційних втрат у сумі 3 091 217 грн. 31 коп. (три мільйони дев'яносто одна тисяча двісті сімнадцять гривень тридцять одна копійка) та судовий збір у розмірі 3 440 грн. (три тисячі чотириста сорок гривень), а всього в сумі 10 367 502 грн. 90 коп. (десять мільйонів триста шістдесят сім тисяч п'ятсот дві гривні дев'яносто копійок).
В задоволенні іншої частини позовних вимог відмовити.
Рішення набирає законної сили з моменту його проголошення, однак може бути оскаржено протягом двадцяти днів до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ.
Головуючий: В.В. Саліхов
Судді: Т.О. Невідома
А.А. Пікуль