Справа № 210/1994/14-ц 22-ц/774/1897/К/14
Справа № 210/1994/14-ц Головуючий в 1-й інстанції
Провадження № 22ц/774/1897/К/14 суддя Літвіненко Н.А.
Категорія - 48 ( ІІІ ) Суддя-доповідач - Зубакова В.П.
Іменем України
27 серпня 2014 року колегія суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду Дніпропетровської області в складі :
головуючого судді: Зубакової В.П.
суддів: Бондар Я.М., Соколан Н.О.
при секретарі: Іванюк О.В.
розглянула у відкритому судовому засіданні в м. Кривому Розі відповідно до ч.2 ст.197 ЦПК України без фіксації судового засідання технічними засобами цивільну справу за апеляційною скаргою представника відповідача ОСОБА_2 - ОСОБА_3 на рішення Дзержинського районного суду м.Кривого Рогу від 05 травня 2014 року по цивільній справі за позовом ОСОБА_4 до ОСОБА_2 про стягнення аліментів на утримання малолітньої дитини.
Особи, які беруть участь у справі, в судове засідання не з'явилися про час та місце розгляду справи належним чином повідомлені.
10 квітня 2014 року ОСОБА_4 звернулася до суду з позовом до ОСОБА_2 про стягнення аліментів на утримання дитини.
В обґрунтування своїх позовних вимог зазначила, що відповідач, який є батьком ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_1, відмовляється сплачувати добровільно аліменти на її утримання.
Просила стягнути з ОСОБА_2 на її користь аліменти на утримання доньки ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_2, в розмірі 1/4 частини від заробітної плати, але не менше 30% прожиткового мінімуму для дітей відповідного віку, щомісяця до досягнення дитиною повнолітнього віку.
Рішенням Дзержинського районного суду м.Кривого Рогу від 05 травня 2014 року позов задоволено.
Стягнуто аліменти з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_4 на утримання ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_1 в розмірі 1/4 частки заробітку (доходу) щомісяця, але не менше ніж 30% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, до досягнення дитиною повноліття, починаючи з 31.03.2014 року.
Стягнуто з ОСОБА_2 на користь держави судовий збір в сумі 243,60 грн.
Рішення допущено до негайного виконання в межах місячного платежу.
В апеляційній скарзі представник відповідача ОСОБА_2 - ОСОБА_3 просить рішення суду скасувати та ухвалити нове рішення про відмову в задоволенні позову, оскільки судом першої інстанції не з'ясовано всіх обставин справи та не враховано, що ОСОБА_2 заперечує своє батьківство стосовно неповнолітньої ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_1 та ним було подано до суду позовну заяву про виключення запису про батька з актового запису про народження дитини.
Крім того, судом порушено норми процесуального права та не повідомлено відповідача ОСОБА_2 у встановленому законом порядку про час та місце розгляду справи.
Відповідач ОСОБА_2 та його представник ОСОБА_3, будучи завчасно належним чином повідомленими про час і місце розгляду справи в судове засідання не з'явилися, надавши 26.08.2014 року (вх. №4360, 4361) до канцелярії апеляційного суду заяви про розгляд справи за їх відсутністю, що (у відповідності до ч.2 ст. 305 ЦПК України) не перешкоджає розглядові справи.
Позивач ОСОБА_4, будучи завчасно належним чином повідомленим про час і місце розгляду справи за апеляційною скаргою представника відповідача ОСОБА_2 - ОСОБА_3 на рішення Дзержинського районного суду м.Кривого Рогу від 05 травня 2014 року шляхом SMS-повідомлення, направленого у відповідності до Порядку надсилання учасниками судового процесу текстів судових повісток у вигляді SMS-повідомлень, затвердженого наказом Державної судової адміністрації України від 01.06.2013 року №73, про що Програмою автоматизованого документообігу апеляційного суду Дніпропетровської області (Д-3) сформовано довідку в електронному вигляді, в судове засідання не з'явився, що (у відповідності до ч.2 ст. 305 ЦПК України) не перешкоджає розглядові справи.
Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду в межах позовних вимог та доводів апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.
Судом встановлено та вбачається з матеріалів справи, що сторони перебували у зареєстрованому шлюбі з 18 березня 2005 року по 01 липня 2013 року (а.с. 5).
Від шлюбу подружжя має неповнолітню дитину ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_1 (а.с. 6).
Задовольняючі позовні вимоги ОСОБА_4 й стягуючи на її користь аліменти на утримання неповнолітньої дитини в розмірі 1/4 частки від заробітку (доходу) відповідача, суд першої інстанції керувався вимогами ст.ст. 180, 182, 183 СК України та виходив з обов'язку батьків по утриманню своїх неповнолітніх дітей.
Колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції з наступних підстав.
Так, ст. 180 СК покладає обов'язок на батьків утримувати дитину до досягнення нею повноліття.
Відповідно до ч.1 ст. 182 СК України при визначенні розміру аліментів суд враховує стан здоров'я та матеріальне становище дитини; стан здоров'я та матеріальне становище платника аліментів; наявність у платника аліментів інших дітей, непрацездатних чоловіка, дружини, батьків, дочки, сина; інші обставини, що мають істотне значення.
Аналогічне роз'яснення щодо обставин, які враховуються судом при визначенні розміру аліментів надане Пленумом Верховного Суду України в абз. 3 п. 17 Постанови «Про застосування судами окремих норм Сімейного кодексу України при розгляді справ щодо батьківства, материнства та стягнення аліментів» № 3 від 15.05.2006 року.
Вирішуючи питання щодо розміру аліментів та визначаючи його в частці від заробітку (доходу) відповідача судом першої інстанції були враховані всі зазначені обставини та відповідачем не оскаржується визначений судом розмір аліментів.
Доводи апеляційної скарги щодо неврахування судом першої інстанції невизнання відповідачем ОСОБА_2 свого батьківства по відношенню до ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_1, колегією суддів взагалі не можуть бути розглянуті, оскільки походження ОСОБА_5 від ОСОБА_2 призумовано ст. 122 СК України, і вимоги щодо оспорення батьківства у суді першої інстанції не заявлялись, а згідно з приписами частини 1 статті 303 ЦПК України і зважаючи на роз'яснення, викладені в п. 15 постанови Пленуму Верховного Суду України № 12 від 24.10.2008 р., - під час розгляду справи в апеляційному порядку апеляційний суд перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених у суді першої інстанції.
Разом з тим, колегія суддів не може погодитись з висновком суду першої інстанції щодо строку стягнення аліментів й вважає його визначеним, всупереч ст. 191 СК України, оскільки аліменти на дитину присуджуються за рішенням суду від дня пред'явлення позову, тобто з 10 квітня 2014 року (а.с. 1), а не з 31.03.2014 року, як це зазначено в рішенні суду.
На підставі вищевикладеного, колегія суддів вважає необхідним апеляційну скаргу. задовольнити частково й змінити рішення суду, зазначивши що аліменти підлягають стягненню з 10 квітня 2014 року.
В іншій частині рішення суду відповідає нормам матеріального та процесуального закону.
Керуючись ст.ст. 303, 307, п.4 ч.1 ст. 309, 313, 314, 316 ЦПК України, колегія суддів, -
Апеляційну скаргу представника відповідача ОСОБА_2 - ОСОБА_3 задовольнити частково.
Рішення Дзержинського районного суду м.Кривого Рогу від 05 травня 2014 року в частині початку строку стягнення аліментів змінити і визначити строк початку стягнення аліментів з 10 квітня 2014 року.
В іншій частині рішення залишити без змін.
Рішення набирає законної сили з моменту його проголошення, але може бути оскаржено в касаційному порядку до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів з дня набрання ним законної сили.
Головуючий:
Судді: