Справа № 349/683/14-ц
Провадження № 22-ц/779/1585/2014
Категорія 50
Головуючий у 1 інстанції Поглод О.В.
Суддя-доповідач Горейко М.Д.
01 вересня 2014 року м. Івано-Франківськ
Колегія суддів судової палати з розгляду цивільних справ Апеляційного суду Івано-Франківської області в складі:
головуючої Горейко М.Д.
суддів: Вакарук В.М., Проскурніцького П.І.
секретаря Драганчук У.М.
з участю апелянта ОСОБА_2, позивача ОСОБА_3,
розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_2 про стягнення аліментів за апеляційною скаргою ОСОБА_2 на рішення Рогатинського районного суду Івано-Франківської області від 05 червня 2014 року, -
Рішенням Рогатинського районного суду Івано-Франківської області від 05 червня 2014 року задоволено позов ОСОБА_3. Вирішено стягувати з ОСОБА_2 в користь ОСОБА_3 аліменти на утримання дочки ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1, яка продовжує навчання, в розмірі 600 гривень щомісячно; стягнення розпочати з 30 травня 2014 року і продовжувати до закінчення навчання, але не довше досягнення дитиною 23 років. Вирішено питання судових витрат.
Не погодившись з рішенням суду, ОСОБА_2 подав апеляційну скаргу, в якій посилається на неповне з'ясування судом обставин справи, порушення норм матеріального та процесуального права.
Зокрема апелянт зазначає, що ухвалюючи оскаржуване рішення суд першої інстанції не врахував його матеріального становища. Так, судом не враховано, що він не має постійного заробітку, офіційно не працевлаштований та заробляє на життя тимчасовими роботами. На сьогоднішній день він перебуває у іншому шлюбі, від якого у нього є син - ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_2, який перебуває на його утриманні. Крім того, на його утриманні перебувають також його батьки, які проживають разом з ним та є людьми похилого віку, а мати через хворобу потребує його постійного догляду.
З наведених мотивів просить рішення Рогатинського районного суду Івано-Франківської області від 05 червня 2014 року скасувати та ухвалити нове рішення, яким стягувати з нього в користь ОСОБА_3 аліменти на утримання дочки ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1, яка продовжує навчання, в розмірі 400 гривень щомісячно.
У засіданні апеляційного суду апелянт доводи апеляційної скарги підтримав з наведених у ній мотивів.
Позивач ОСОБА_3 в судовому засіданні доводи апеляційної скарги заперечила, просила її відхилити. Рішення суду першої інстанції вважала законним та обґрунтованим.
Вислухавши доповідача, пояснення сторін, дослідивши матеріали справи, перевіривши відповідність висновків суду фактичним обставинам справи та правильність застосування судом норм матеріального і процесуального права у вирішенні даного спору, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційну скаргу слід відхилити з наступних підстав.
Відповідно до роз'яснень Пленуму Верховного Суду України, що викладені в п. 2 Постанови від 18.12.2009 року №14 «Про судове рішення у цивільній справі», рішення є законним тоді, коли суд, виконавши всі вимоги цивільного судочинства відповідно до ст. 2 ЦПК України, вирішив справу згідно з нормами матеріального права, що підлягають застосуванню до даних правовідносин відповідно до статті 8 ЦПК, а також правильно витлумачив ці норми.
Обґрунтованим визнається рішення, ухвалене на основі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених доказами, які були досліджені в судовому засіданні і які відповідають вимогам закону про їх належність і допустимість, або обставин, що не підлягають доказуванню, а також якщо рішення містить вичерпні висновки суду, що відповідають встановленим на підставі достовірних доказів обставинам, які мають значення для вирішення справи.
Рішення суду першої інстанції таким вимогам закону відповідає.
Судом першої інстанції встановлено та вбачається з матеріалів справи, що сторони з 02.08.1995 року по 17.05.2002 року перебували у зареєстрованому шлюбі.
В даному шлюбі у сторін народилася дочка ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1, яка на даний час є повнолітньою (а.с. 5, 6).
Згідно довідки №31 від 04.03.2014 року, виданої Національним університетом «Львівська політехніка» (а.с. 2) ОСОБА_4 є студентом першого курсу денної форми навчання інституту прикладної математики інформаційних наук та закінчує навчання у червні 2017 року.
За даними довідки №СЛСЛ0000016 від 22.05.2014 року, виданої ТзОВ «Сальве-Львів», заробіток ОСОБА_3 за останні 6 місяців становить 12 394 грн. 32 коп. (а.с. 41).
Судом також встановлено, що відповідач ОСОБА_2 має іншу сім'ю, до складу якої відповідно до довідки Бабухівської сільської ради від 21.05.2014 року за №198 входять: дружина ОСОБА_6, ІНФОРМАЦІЯ_3, син ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_2, мати ОСОБА_7, ІНФОРМАЦІЯ_5, та батько ОСОБА_8, ІНФОРМАЦІЯ_6 (а.с. 15).
З довідки №197 від 21.05.2014 року, виданої Бабухівською сільською радою Рогатинського району, вбачається, що ОСОБА_2 ніде не працює з 21.06.2011 року (а.с. 16).
Задовольняючи позов ОСОБА_3, суд першої інстанції, оцінивши наявні в матеріалах справи докази, врахувавши суму прожиткового мінімуму відповідної соціальної групи, доходи та витрати сторін, виходив з того, що відповідач на даний час може надавати допомогу на утримання повнолітньої дочки, оскільки він працездатний і фактично має нерегулярні доходи з надання музичних послуг та ремонтних робіт.
Відповідно до ст.ст. 199, 200 Сімейного кодексу України, якщо повнолітні дочка, син продовжують навчання і у зв'язку з цим потребують матеріальної допомоги, батьки зобов'язані утримувати їх до досягнення двадцяти трьох років за умови, що вони можуть надавати матеріальну допомогу. Суд визначає розмір аліментів на повнолітніх дочку, сина у твердій грошовій сумі і (або) у частці від заробітку (доходу) платника аліментів з урахуванням обставин, зазначених у ст. 182 цього Кодексу.
У п. 20 постанови Пленуму від 15 травня 2006 року №3 «Про застосування окремих норм Сімейного кодексу України при розгляді справ щодо батьківства, материнства та стягнення аліментів» Верховний Суд України роз'яснив, що обов'язок батьків утримувати повнолітніх дочку, сина, які продовжують навчатися після досягнення повноліття (незалежно від форми навчання), виникає за обов'язкової сукупності таких юридичних фактів: досягнення дочкою, сином віку, який перевищує 18, але є меншим 23 років; продовження ними навчання; потреба у зв'язку з цим у матеріальній допомозі; наявність у батьків можливості надавати таку допомогу.
За змістом ст. 199 Сімейного кодексу України обов'язок утримувати повнолітню дочку, яка продовжує навчання, покладено на обох батьків.
Обґрунтовано встановивши наявність у дочки сторін потреби у матеріальній допомозі у зв'язку із навчанням в інституті та наявність у позивача можливості надавати таку допомогу, суд першої інстанції вірно дійшов висновку про підставність позову ОСОБА_3
Доводи апелянта були предметом дослідження суду першої інстанції, висновків суду першої інстанції не спростовують та не містять підстав для скасування або зміни судового рішення.
Рішення суду першої інстанції відповідає встановленим судом обставинам і визначеним відповідно до них правовідносинам, порушення норм матеріального та процесуального права судом не встановлено, а тому апеляційну скаргу слід відхилити.
Керуючись ст. ст. 307, 308, 313-315, 317 ЦПК України, колегія суддів, -
Апеляційну скаргу ОСОБА_2 відхилити.
Рішення Рогатинського районного суду Івано-Франківської області від 05 червня 2014 року залишити без зміни.
Ухвала набирає законної сили з часу проголошення, однак може бути оскаржена в касаційному порядку безпосередньо до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних та кримінальних справ протягом двадцяти днів з часу набрання законної сили.
Головуюча Горейко М.Д.
Судді: Вакарук В.М.
Проскурніцький П.І.