ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01601, м. Київ, вул. Командарма Каменєва 8, корпус 1
м. Київ
15 серпня 2014 року № 826/9578/14
Окружний адміністративний суд міста Києва у складі головуючого судді Вєкуа Н.Г. розглянувши у скороченому провадженні адміністративну справу
за позовом Державної податкової інспекції у Подільському районі ГУ Міндоходів у м. Києві
до Суб'єкта підприємницької діяльності-фізичної особи ОСОБА_1
про припинення підприємницької діяльності фізичної особи - підприємця
Державна податкова інспекція у Подільському районі Головного управління Міндоходів у м. Києві звернулася до суду з позовом про припинення підприємницької діяльності суб'єкта підприємницької діяльності-фізичної особи ОСОБА_1.
Ухвалою суду від 08 липня 2014 року відкрито скорочене провадження у справі та зобов'язано відповідача у десятиденний строк з дня одержання копії цієї ухвали подати до суду заперечення проти позову та всі докази на їх підтвердження.
Відповідач у визначений судом строк заперечення на позовну заяву не надав, заяву про визнання позову також суду не надіслав. Відповідачу була надіслана ухвала про відкриття скороченого провадження за адресою, що зазначена у свідоцтві про державну реєстрацію суб'єкта підприємницької діяльності-фізичної особи та копії паспорту громадянина України ОСОБА_1.
За правилами, встановленими пунктом 4 статті 33 Кодексу адміністративного судочинства України у разі ненадання особами, які беруть участь у справі, інформації щодо їх поштової адреси судовий виклик або судове повідомлення надсилаються юридичним особам та фізичним особам-підприємцям - за адресою місцезнаходження (місця проживання), що зазначена в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців.
У разі відсутності осіб, які беруть участь у справі, за такою адресою вважається, що судовий виклик або судове повідомлення вручене їм належним чином.
В обґрунтування заявлених вимог позивач посилається на Податковий кодекс України, Господарський кодекс України, закони України "Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців", "Про державну податкову службу в Україні", та зазначає, що відповідач з 2006 року не подає до Державної податкової інспекції у Подільському районі Головного управління Міндоходів у м. Києві декларації та документи фінансової звітності, в зв'язку з чим позивач просить припинити підприємницьку діяльність суб'єкта підприємницької діяльності-фізичної особи ОСОБА_1.
Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд приходить до наступних висновків.
ОСОБА_1 (ідентифікаційний номер НОМЕР_1) зареєстрований як суб'єкт підприємницької діяльності-фізична особа Подільською районною у місті Києві державною адміністрацією 07 березня 2006 року та перебуває на обліку в органах Державної податкової інспекції у Подільському районі Головного управління Міндоходів у м. Києві. Місце проживання ОСОБА_1. - АДРЕСА_1.
Згідно довідки Державної податкової інспекції у Подільському районі Головного управління Міндоходів у м. Києві, суб'єкт підприємницької діяльності-фізична особа ОСОБА_1 не подає податкових декларацій та звітів, передбачених діючим законодавством з 2006 року. Як вбачається з довідки Державної податкової інспекції у Подільському районі Головного управління Міндоходів у м. Києві від 26 червня 2014 року № 4798/с/26-56-17-04-12, ОСОБА_1 заборгованості перед бюджетом не має.
Згідно підпункту 16.1.3. статті 16 Податкового кодексу України платник податків зобов'язаний подавати до контролюючих органів у порядку, встановленому податковим та митним законодавством, декларації, звітність та інші документи, пов'язані з обчисленням і сплатою податків та зборів.
Платник податків зобов'язаний за кожний встановлений цим Кодексом звітний період подавати податкові декларації щодо кожного окремого податку, платником якого він є, відповідно до цього Кодексу незалежно від того, чи провадив такий платник податку господарську діяльність у звітному періоді (пункт 49.2. статті 49 Податкового кодексу України).
Сплата податків і зборів (обов'язкових платежів) провадиться у порядку, встановленому Податковим кодексом України та іншими законами України.
Згідно пункту 36.5. статті 36 Податкового кодексу України відповідальність за невиконання або неналежне виконання податкового обов'язку несе платник податків.
Згідно підпункту 20.1.37 статті 20 Податкового кодексу України контролюючі органи мають право звертатися до суду щодо припинення юридичної особи та припинення фізичною особою - підприємцем підприємницької діяльності та/або про визнання недійсними установчих (засновницьких) документів суб'єктів господарювання
Відповідно до частини першої статті 59 Господарського кодексу України припинення діяльності суб'єкта господарювання здійснюється шляхом його реорганізації (злиття, приєднання, поділу, перетворення) або ліквідації - за рішенням власника (власників) чи уповноважених ним органів, за рішенням інших осіб - засновників суб'єкта господарювання чи їх правонаступників, а у випадках, передбачених законами, - за рішенням суду.
Законом України від 15.05.2003 № 755-ІV "Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців" (із змінами і доповненнями) встановлено підстави державної реєстрації припинення підприємницької діяльності фізичної особи-підприємця. Так, згідно статті 46 наведеного Закону державна реєстрація припинення підприємницької діяльності фізичної особи-підприємця проводиться, зокрема, у разі постановлення судового рішення про припинення підприємницької діяльності фізичної особи - підприємця. Підставами для постановлення судового рішення про припинення підприємницької діяльності фізичної особи - підприємця є неподання протягом року органам доходів і зборів податкових декларацій, документів фінансової звітності відповідно до закону.
Фізична особа позбавляється статусу підприємця з дати внесення до Єдиного державного реєстру запису про державну реєстрацію припинення підприємницької діяльності фізичної особи - підприємця.
Враховуючи неподання відповідачем фінансової звітності з 2006 року, суд приходить до висновку про наявність підстав для прийняття рішення про припинення підприємницької діяльності суб'єкта підприємницької діяльності-фізичної особи ОСОБА_1.
З огляду на обґрунтованість позовних вимог, а також з врахуванням порядку припинення підприємницької діяльності суб'єкта підприємницької діяльності, суд вбачає за необхідне зазначити про наступне.
Статтею 49 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців" визначений порядок державної реєстрації припинення підприємницької діяльності фізичної особи - підприємця за судовим рішенням, що не пов'язано з банкрутством фізичної особи - підприємця. Так, згідно частини першої наведеної статті суд, який постановив рішення про припинення підприємницької діяльності фізичної особи - підприємця, в день набрання таким рішенням законної сили направляє його копію державному реєстратору за місцем реєстрації фізичної особи - підприємця для внесення до Єдиного державного реєстру запису про судове рішення щодо припинення підприємницької діяльності фізичної особи - підприємця.
Виходячи з системного аналізу наведених норм права, суд приходить до висновку про визнання позову обґрунтованим та таким, що підлягає задоволенню.
Оскільки спір вирішено на користь суб'єкта владних повноважень, звільненого від сплати судового збору, а також за відсутності витрат позивача - суб'єкта владних повноважень, пов'язаних із залученням свідків та проведенням судових експертиз, судові витрати (судовий збір) стягненню з відповідача не підлягають.
Керуючись статтями 98, 160-163, 1832, 254, 256 Кодексу адміністративного судочинства України, Окружний адміністративний суд міста Києва, -
1. Позов Державної податкової інспекції у Подільському районі Головного управління Міндоходів у м. Києві задовольнити.
2. Припинити підприємницьку діяльність суб'єкта підприємницької діяльності-фізичної особи ОСОБА_1 (ідентифікаційний номер НОМЕР_1) .
3. Копію судового рішення направити державному реєстратору для внесення відповідних відомостей до Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців після набрання судовим рішенням законної сили.
Постанова набирає законної сили в порядку, встановленим статтею 254 Кодексу адміністративного судочинства України. Постанова може бути оскаржена до суду апеляційної інстанції протягом десяти днів за правилами, встановленими статтями 185-187 Кодексу адміністративного судочинства України, шляхом подання через суд першої інстанції апеляційної скарги.
Суддя Н.Г. Вєкуа