ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01601, м. Київ, вул. Командарма Каменєва 8, корпус 1
Вн. № 27/224
м. Київ
30 липня 2014 року № 826/9018/14
за позовом ОСОБА_1, що є законним представником неповнолітнього ОСОБА_2
до Директора Департаменту реформ та розвитку медичної допомоги Міністерства охорони здоров'я України Хобзей Миколи Кузьмича Міністерства охорони здоров'я України
провизнання рішення нечинним та зобов'язання вчинити дії
Судова колегія у складі:
Головуючий суддя О.В.Головань,
судді О.В.Кротюк, О.А.Соколова
Обставини справи:
Позовні вимоги заявлені про визнання нечинним рішення керівника Департаменту реформ та розвитку медичної допомоги Міністерства охорони здоров'я України Хобзея М.К. від 16.05.14 р. №04.04.44-2/62-14/13603 М-4961 та таким, що не відповідає дійсності;
зобов'язання керівника Департаменту реформ та розвитку медичної допомоги Міністерства охорони здоров'я України Хобзея М.К. визнати та усунути порушення в порядку видачі лікарсько-консультативною комісією поліклініки №1 Кременчуцької міської дитячої лікарні медичного висновку про дитину-інваліда віком до 18 років щодо встановлення категорії інвалідності ОСОБА_2 (ІНФОРМАЦІЯ_1), проконтролювати та зобов'язати лікарів підготувати відповідний медичний висновок та надіслати його до органу соціального захисту населення за місцем проживання дитини-інваліда.
В судовому засіданні 21.07.14 р. оголошено ухвалу про перехід до розгляду справи в порядку письмового провадження згідно ч. 6 ст. 128 КАС України, оскільки до судового засідання не з'явився відповідач/представник відповідача - керівника Департаменту реформ та розвитку медичної допомоги Міністерства охорони здоров'я України Хобзея М.К., повідомленого належним чином про час та місце розгляду справи; судом заслухано пояснення представника позивача та відповідача - Міністерства охорони здоров'я України; необхідності заслуховувати пояснення свідка чи експерта немає.
Ознайомившись з матеріалами справи, заслухавши пояснення присутніх учасників, суд, -
Згідно консультативного висновку спеціаліста №372 від 02.10.13 р. ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, встановлено діагноз - залишкові явища посттравматичної післяопераційної брахіоплексопатії правобічної функціональна нестабільність лопатки; рекомендовано, в тому числі, консультація в "Охматдит" для визначення можливості визнання дитиною-інвалідом.
Згідно висновку консиліуму, проведеного за участю спеціалістів НДСЛ "Охматдит" від 25.11.13 р. рекомендовано, в тому числі, розглянути на лікарсько-консультативній комісії питання про надання соціальної допомоги.
09.12.13 р. лікарсько-консультативна комісія поліклініки №1 Кременчуцької міської дитячої лікарні прийняла рішення про відмову у визнанні неповнолітнього ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, інвалідом у зв'язку з відсутністю стійких тяжких рухових порушень кінцівок (У80-83) п. 2 п.п. 2.1 наказу МОЗ України №4545/471/516 від 08.11.01 р., про що видано довідку №311.
ОСОБА_1, законний представник ОСОБА_2, неодноразово зверталася до Департаменту охорони здоров'я Міністерства охорони здоров'я України зі скаргами щодо права на встановлення категорії "дитина-інвалід".
Зокрема, у відповідь на звернення по гарячій лінії від 05.02.14 р. заявнику надано відповідь листом від №04.04.44-М-16101/1060-зв, у якому, Департаменту охорони здоров'я Полтавської обласної державної адміністрації запропоновано вирішити питання щодо надання державної соціальної допомоги на дитину-інваліда віком до 18 років, що регламентовано спільним наказом Міністерства охорони здоров'я України, Міністерства праці та Міністерства фінансів України від 08.11.01 р. №454/471/516, врахувати висновки консиліуму, який було проведено за участю профільних спеціалістів МОЗ України 25.11.13р. на базі НДСЛ "Охматдит".
05.03.14 р. подано скаргу до Міністерства охорони здоров'я України, у якій оскаржено факт відмови у видачі висновку про дитину-інваліда лікарсько-консультативною комісією поліклініки №1 Кременчуцької міської дитячої лікарні.
03.04.14 р. заявнику надано відповідь листом №04.04.41/М-1952/2889-зв, у якій повідомлено, що на виконання п. 2 постанови Кабінету Міністрів України від 21.11.13 р. №917, МОЗ України підготовлено проект наказу "Про організацію роботи центральних лікарсько-консультативних комісій", яким буде затверджено Положення про центральну лікарсько-консультативну комісію Міністерства охорони здоров'я України. Після підписання нормативно-правового акту, справа дитини може бути розглянута в установленому законодавством порядку.
05.05.14 р. подано скаргу до Міністерства охорони здоров'я України, у якій заявник просила примусити місцевих лікарів дослухатися до рекомендацій вищих за ієрархією та кваліфікацією фахівців або створити згідно постанови Кабінету Міністрів України від 21.11.13 р. №917 Центральну комісію при МОЗ України та вирішити питання.
Листом від 16.05.14 р. №04.04.44-2/62-14/13603 М-4961 заявнику надано відповідь, у якій повідомлено, що за станом здоров'я згідно висновку Консиліуму, який було проведено 25.11.13 р. за участю профільних спеціалістів МОЗ України на базі НДСЛ "Охматдит", та згідно висновку лікарської консультативної комісії Полтавської обласної дитячої клінічної лікарні, дитина не може бути визнана інвалідом у зв'язку з відсутністю стійких тяжких рухових порушень кінцівок (п. 2, п.п. 2.1 наказу МОЗ України від 08.11.01 р. №454/471/516).
Позивач - ОСОБА_2 в особі законного представника ОСОБА_1 - вважає вказану відповідь від 16.05.14 р. нечинною, бездіяльність відповідача протиправною з таких підстав.
Позивач зазначає, щоб усувати виявлені та визнані порушення в роботі місцевих та обласних відділів охорони здоров'я, працівники Департаменту реформ та розвитку медичної допомоги Міністерства охорони здоров'я України на протязі декількох місяців свідомо ухилялися від виконання своїх службових обов'язків, а також допустили свідоме перекручування фактів та обставин справи.
Позивач вважає відмову лікарсько-консультативної комісії поліклініки №1 Кременчуцької міської дитячої лікарні щодо встановлення дитині інвалідності протиправною, а висновки працівників Департаменту такими, що не відповідають дійсності, оскільки вони суперечать настановам фахівців НДСЛ "Охматдит", в тому числі, відносно необхідності вирішення питання надання державної соціальної допомоги дитині-інваліду віком до 18 років; виписка з НДСЛ "Охматдит" містить точний діагноз, який має код міжнародної статистичної класифікації хвороб - G83 (інші паралітичні синдроми), що повністю кореспондується з п. 2.1 п. 3 Переліку медичних показань, що дають право на одержання державної соціальної допомоги на дітей-інвалідів.
Відповідно до п. 3 Порядку видачі медичного висновку про дитину-інваліда віком до 18 років, затвердженого наказом МОЗ України від 04.12.01 р. №482, правом установлення у дитини медичних показань для визнання її інвалідом віком до 18 років наділені не лише лікарсько-консультативні комісії, але й НДСЛ "Охматдит", тоді як в даному випадку відповідний висновок є.
Згідно п. 7 Умов встановлення інвалідності, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 21.11.13 р. №917, датою встановлення інвалідності вважається день надходження до комісії документів, зазначених у п. 4 цього Порядку, тобто, за наявності виписки з медичної картки стаціонарного хворого, виданих після стаціонарного обстеження дитини в НДСЛ "Охматдит".
Лікарсько-консультативна комісія Полтавської обласної дитячої лікарні не проводила обстежень та досліджень і виносила рішення, спираючись лише на суб'єктивні припущення.
Відповідач - Міністерство охорони здоров'я України - проти задоволення позовних вимог заперечив з таких підстав.
Відповідач зазначає, що на виконання п. 2 постанови Кабінету Міністрів України від 21.11.13 р. №917, МОЗ України підготовлено проект наказу "Про організацію роботи центральних лікарсько-консультативних комісій", яким буде затверджено Положення про центральну лікарсько-консультативну комісію Міністерства охорони здоров'я України.
Оскільки наразі центральна комісія МОЗ не існує і не може здійснити розгляд скарги позивача на висновок лікарсько-консультативної комісії.
Таким чином, лист Міністерства від 05.02.14 р. №04.04.44-М-16101/1060-зв не може вважатися дорученням центральної комісії МОЗ України щодо повторного розгляду заяви позивача про встановлення інвалідності, про що зазначено у листі Міністерства від 03.04.14р. №04.04.41/М-1952/2889-зв.
Надані заявнику відповіді не встановлюють норм права і мають лише інформаційний характер, тому не можуть визнаватися нечинними.
Проаналізувавши матеріали справи та пояснення представників сторін, суд дійшов висновку про те, що позовні вимоги є необґрунтованими та не підлягають до задоволення з таких підстав.
Згідно ст. 7 Закону України "Про реабілітацію інвалідів в Україні" особам у віці до 18 років лікарсько-консультативними комісіями лікувально-профілактичних закладів встановлюється категорія "дитина-інвалід", а особам у віці до 18 років з виключно високою мірою втрати здоров'я та з надзвичайною залежністю від постійного стороннього догляду, допомоги або диспансерного нагляду інших осіб і які фактично не здатні до самообслуговування, - категорія "дитина-інвалід" підгрупи А.
Положення про порядок, умови та критерії встановлення інвалідності медико-соціальними експертними комісіями та лікарсько-консультативними комісіями лікувально-профілактичних закладів затверджуються Кабінетом Міністрів України.
Станом на час звернення ОСОБА_1 05.05.14 р. зі скаргою до Міністерства охорони здоров'я України, як і станом на час розгляду справи чинними є Положення про лікарсько-консультативну комісію та Порядок становлення лікарсько-консультативними комісіями інвалідності дітям, затверджені постановою Кабінету Міністрів України від 21.11.13 р. №917.
Згідно Положення -
лікарсько-консультативні комісії функціонують у закладах охорони здоров'я Міністерства охорони здоров'я Автономної Республіки Крим, структурних підрозділів з питань охорони здоров'я обласних, Київської та Севастопольської міських держадміністрацій.
Утворюються в установленому порядку такі комісії: центральна комісія Міністерства охорони здоров'я Автономної Республіки Крим, центральні обласні, центральні міські у мм. Києві та Севастополі (далі - центральні комісії), міські, районні, міжрайонні, районні в містах комісії. Центральні комісії утворюються за рішенням Міністерства охорони здоров'я Автономної Республіки Крим, структурних підрозділів з питань охорони здоров'я обласних, Київської та Севастопольської міських держадміністрацій.
Центральна комісія МОЗ утворюється та функціонує за рішенням МОЗ у порядку, встановленому Міністерством (п. 3);
Висновки комісії, реабілітаційні заходи, визначені в індивідуальній програмі реабілітації дитини-інваліда, обов'язкові для виконання органами виконавчої влади, органами місцевого самоврядування, реабілітаційними установами, іншими підприємствами, установами та організаціями, в яких навчаються або перебувають діти (п.6);
Комісії: 1) визначають: категорію "дитина-інвалід" або "дитина-інвалід підгрупи А", причину і час настання інвалідності, а також ступінь втрати працездатності (у відсотках) у дітей віком від 15 до 18 років, які потерпіли від нещасного випадку на виробництві (п. 7);
Центральні комісії: 2) перевіряють за зверненням дитини-інваліда віком понад 15 років, батьків або законних представників дитини-інваліда: правомірність прийнятих міськими, районними, міжрайонними, районними в містах комісіями рішень щодо встановлення інвалідності (п. 8).
Згідно Порядку -
Інвалідність встановлюється дітям до досягнення ними 18 років у разі наявності стійкого розладу функцій організму, зумовленого захворюваннями, травмою (її наслідками) або вродженими вадами, що призводять до обмеження життєдіяльності дитини, неефективності реабілітаційних заходів, неможливості відновлення соціальної адаптації, несприятливого прогнозу відновлення працездатності з урахуванням реальних соціально-економічних обставин за місцем проживання дитини-інваліда. Перелік захворювань та патологічних станів, що дають право на встановлення дітям інвалідності відразу до досягнення ними 18 років визначається МОЗ (п. 9);
У разі незгоди з рішенням комісії дитина старша 15 років, у тому числі потерпіла від нещасного випадку на виробництві, та/або її батьки чи законні представники мають право протягом місяця після надходження висновку комісії звернутися до центральної комісії Міністерства охорони здоров'я Автономної Республіки Крим, центральних обласних, центральних міських у мм. Києві та Севастополі (далі - центральні комісії) або до комісії, в якій дитині проводилася медико-соціальна експертиза, чи до Міністерства охорони здоров'я Автономної Республіки Крим, відповідного структурного підрозділу з питань охорони здоров'я обласних, Київської та Севастопольської міських держадміністрацій.
Комісія, яка проводила медико-соціальну експертизу, або Міністерство охорони здоров'я Автономної Республіки Крим, структурний підрозділ з питань охорони здоров'я обласних, Київської та Севастопольської міських держадміністрацій подає у триденний строк після надходження відповідного запиту всі наявні документи на розгляд центральної комісії, яка протягом місяця з дня подання зазначених документів, у тому числі з урахуванням у разі потреби результатів додаткових або повторних обстежень, проводить повторний огляд дитини і приймає відповідне рішення (п. 10);
Рішення центральної комісії може бути оскаржене до центральної комісії МОЗ (п.11).
Таким чином, чинним законодавством передбачено утворення комісій міських, районних, міжрайонних, районних в містах (першого рівня), центральної комісії Міністерства охорони здоров'я Автономної Республіки Крим, центральні обласні, центральні міські у мм. Києві та Севастополі (другого рівня - центральні комісії), Центральна комісія МОЗ (третього рівня).
Відповідно, рішення комісій першого рівня можуть бути оскаржені до центральних комісій, рішення центральних комісій можуть бути оскаржені до Центральної комісії МОЗ.
Згідно пояснень представника відповідача, станом на час розгляду справи Центральна комісія МОЗ не функціонує, оскільки відповідне Положення про центральну лікарсько-консультативну комісію Міністерства охорони здоров'я України не пройшло реєстрацію у Міністерстві юстиції України, тому фактично процедура адміністративного оскарження первинних висновків (рішень) щодо встановлення інвалідності не може бути застосована.
При цьому, суд зазначає, що Міністерство охорони здоров'я України як суб'єкт владних повноважень не має права переглядати первинні висновки (рішення) щодо встановлення інвалідності поза визначеною Кабінетом Міністрів України процедурою, тому листи Міністерства від 05.02.14 р. №04.04.44-М-16101/1060-зв, від 03.04.14 р. №04.04.41/М-1952/2889-зв, від 16.05.14 р. №04.04.44-2/62-14/13603 М-4961 не є рішеннями по суті щодо перегляду первинних висновків комісій, а відповіді, надані заявнику в порядку розгляду звернення громадян.
Згідно Положення про Міністерство охорони здоров'я України, затвердженого Указом Президента України від 13.04.11 р. №467/2011, -
МОЗ України у своїй діяльності керується Конституцією та законами України, актами Президента України та Кабінету Міністрів України, іншими актами законодавства України, дорученнями Президента України, а також цим Положенням (п. 2);
МОЗ України відповідно до покладених на нього завдань: 6) у сфері охорони здоров'я: 6.19) затверджує переліки: медичних показань, що дають право на одержання державної соціальної допомоги на дітей-інвалідів у віці до 18 років (п. 4).
Наявні у Міністерства загальні контрольні функції за підвідомчими установами не передбачають наявність права надавати обов'язкові до виконання вказівки конкретним лікувальним закладам або лікарям щодо надання висновку, зокрема, щодо встановлення інвалідності.
Прийняте компетентною комісією рішення з цього приводу може бути оскаржене виключно в порядку та у спосіб, визначений законодавством.
За таких обставин у суду відсутні підстави для висновку про те, що Міністерство у даному конкретному випадку мало повноваження впливати на роботу лікарсько-консультативної комісії поліклініки №1 Кременчуцької міської дитячої лікарні та надавати обов'язкові до врахування вказівки.
За відсутності можливості звернутися з відповідною заявою до Центральної лікарсько-консультативної комісії Міністерства охорони здоров'я України позивач має право оскаржити висновок лікарсько-консультативної комісії в судовому порядку.
Згідно пояснень представника позивача така судова справа розглядається Полтавським окружним адміністративним судом.
Окремо суд зазначає, що предметом оскарження є рішення, дії та бездіяльність Міністерства охорони здоров'я України щодо розгляду скарги позивача, тоді як суд не надає оцінку обґрунтованості лікарсько-консультативної комісії поліклініки №1 Кременчуцької міської дитячої лікарні щодо встановлення інвалідності позивачу.
На підставі вищевикладеного, ст. 160-163, 186 КАС України, суд, -
1. В задоволенні позовних вимог відмовити.
2. Постанова може бути оскаржена в порядку ст. 186 КАС України.
Головуючий Суддя О.В. Головань
Судді О.В. Кротюк
О.А. Соколова
Повний текст постанови
виготовлено і підписано 30.07.14 р.