ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01601, м. Київ, вул. Командарма Каменєва 8, корпус 1
м. Київ
14 серпня 2014 року № 826/9163/14
Окружний адміністративний суд міста Києва у складі судді Погрібніченка І.М., розглянувши в порядку письмового провадження адміністративну справу
за позовомОСОБА_1
до1. Інспекції державного архітектурно-будівельного контролю у Київській області, 2. Начальника Інспекційного відділу № 4 Інспекційного управління № 1 Інспекції державного архітектурно - будівельного контролю у Київській області Коломієць Олександра Миколайовича
провизнання протиправними дій та скасування припису від 29 травня 2014 року № С-2905/6, постанови по справі про адміністративне правопорушення від 12 червня 2014 року № А-1206/9, -
До Окружного адміністративного суду м. Києва звернувся ОСОБА_1 (далі - ОСОБА_1, позивач) з адміністративним позовом до Інспекції державного архітектурно-будівельного контролю у Київській області (далі - відповідач 1), Начальника Інспекційного відділу № 4 Інспекційного управління № 1 Інспекції державного архітектурно - будівельного контролю у Київській області Коломієць Олександра Миколайовича (далі - відповідач 2) про:
- визнання протиправними дії начальника Інспекційного відділу № 4 Інспекційного управління № 1 інспекції державного архітектурного-будівельного контролю у Київській області Коломійця Олександра Миколайовича щодо проведення позапланової перевірки дотримання вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил ОСОБА_1 та щодо складання Акту позапланової перевірки дотримання вимог Законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил від 29.05.2014 р.;
- скасування припису № С-2905/6 про усунення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил від 29.05.2014 р. виданого Інспекцією державного архітектурно-будівельного контролю у Київській області на громадянина ОСОБА_1;
- визнання незаконною та скасування постанови Інспекції державного архітектурно-будівельного контролю у Київській області № А4206/9 по справі про адміністративне правопорушення у сфері містобудівної діяльності від 12.06.2014 p., якою накладено штраф в розмірі 6 800, 00 грн. на ОСОБА_1.
В обґрунтування позовних вимог, позивач посилався на те, що дії відповідачів по проведенню перевірки та складанню акту, а також вказані припис та постанова, складені з грубим порушенням чинного законодавства, а тому є повністю незаконними та підлягають скасуванню.
В судовому засіданні позивач та його представник позовні вимоги повністю підтримали та просили їх задовольнити.
Відповідач 1 позов не визнав надав суду письмові заперечення проти позову, в яких зазначив, що посадові особи Інспекції державного архітектурно-будівельного контролю у Київській області діяли на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені законодавством України, оскаржувані припис та постанова прийняті правомірно, у зв'язку з чим позовні вимоги задоволенню не підлягають.
Відповідач 2 проти задоволення адміністративного позову позивача заперечував та просив відмовити в його задоволенні. Письмових заперечень чи будь-яких письмових пояснень щодо заявлених позовних вимог подано суду не було.
Відповідно до вимог частини шостої статті 128 Кодексу адміністративного судочинства України, в зв'язку з неявкою в судове засідання 06 серпня 2014 року представника відповідача 2, суд дійшов висновку про розгляд справи у письмовому провадженні.
Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, враховуючи принципи рівності сторін, Окружний адміністративний суд міста Києва, -
Інспекцією державного архітектурно-будівельного контролю у Київській області відповідно до статті 41 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» від 17.02.2011 № 3038-VI та згідно з Порядком здійснення державного архітектурно-будівельного контролю, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 23.05.2011 № 553, на підставі направлення № 140714/08/01 від 23.05.2014 року проведена позапланова перевірка дотримання вимог законодаства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил ОСОБА_1 (АДРЕСА_1) щодо об'єкту будівництва «Будівництво зблокованих будівель (таунхаузів) за адресою: АДРЕСА_2.
Під час проведення вказаної перевірки встановлено, що за зазначеною адресою станом на 29.05.2014 року на земельній ділянці (цільове призначення - для будівництва, обслуговування житлового будинку, господарських будівель та споруд) площею 0,1559 га, яка належить гр. ОСОБА_1 на підставі договору купівлі-продажу земельної ділянки від 17.08.2012 року зареєстрованого в реєстрі за № 1860 гр. ОСОБА_1 у 2009 році, самочинно, без отримання вихідних даних, без розробленої у встановленому порядку проектної документації позивачем виконані будівельні роботи з будівництва двох окремих двоповерхових зблокованих будівель (таунхаусів) по 8 квартир кожна (літера А площею 576 кв.м. та літера Б площею 576 кв.м, відповідно до технічного паспорту № 004-03/13 виданого ФОП ОСОБА_6 від 18.03.2013 року), чим порушено вимоги ст. 34, ст. 36 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності».
Замовником будівництва гр. ОСОБА_1 не забезпечено здійснення авторського та технічного нагляду при виконанні будівельних робіт вищевказаного об'єкту будівництва, чим порушено ст. 11 Закону України «Про архітектурну діяльність».
Вищевказані дві окремі двоповерхові будівлі (таунхауси) по 8 квартир частково експлуатуються без ведення об'єкту в експлуатацію, чим порушено ч. 8 ст. 39 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності».
За результатами вказаної вище перевірки складено акт від 29 травня 2014 року.
29 травня 2014 року відповідачем 2 на підставі вказаного акту складено протокол № 1-Л-А-2905/207 про адміністратвине правопорушеня та внесено припис № С-2905/6 про усунення порушень вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил.
Вказаним приписом позивача зобов'язано знести самочинно збудовані дві окремі двохповерхові зблоковані будівлі (таунхауси) по 8 квартир кожна до 31.08.2014 року.
На підставі вищевказаного акту перевірки, припису та протоколу Інспекцію державного архітектурно-будівельного контролю у Київській області винесено постанову від 12 червня 2014 року № А-1206/9, якою, відповідно до ч. 16, ч. 17 ст. 96 КУпАП на позивача накладено штраф у розмірі 6 800, 00 грн.
Незгода з вказаними рішеннями та діями суб'єкта владних повноважень обумовила звернення позивача до суду з адміністративним позовом.
Оцінивши за правилами статті 86 Кодексу адміністративного судочинства України надані сторонами докази та пояснення, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні, та враховуючи всі наведені обставини, Окружний адміністративний суд міста Києва частково погоджується з доводами ОСОБА_1, виходячи з наступного.
Згідно з ст. 19 Конституції України правовий порядок в Україні ґрунтується на засадах, відповідно до яких ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством. Органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно до ч. 2 ст. 4 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» від 17.02.2011 № 3038-VI (далі - Закон № 3038-VI) суб'єктами містобудування є органи виконавчої влади, Верховна Рада Автономної Республіки Крим, Рада міністрів Автономної Республіки Крим, органи місцевого самоврядування, фізичні та юридичні особи.
Приписами частини першої статті 41 Закону № 3038-VI визначено, що державний архітектурно-будівельний контроль - сукупність заходів, спрямованих на дотримання вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил.
Відповідно до частини другої статті 41 Закону № 3038-VI державний архітектурно-будівельний контроль здійснюється органами державного архітектурно-будівельного контролю в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.
На виконання статті 41 Закону № 3038-VI Кабінет Міністрів України своєю постановою від 23 травня 2011 року № 553 затвердив Порядок здійснення державного архітектурно-будівельного контролю.
Відповідно до пункту 5 Порядку № 553 державний архітектурно-будівельний контроль здійснюється за територіальним принципом (у межах областей) у порядку проведення планових та позапланових перевірок.
Пунктом 7 Порядку № 553 передбачено, що позаплановою перевіркою вважається перевірка, яка не передбачена планом роботи інспекції.
Підставами для проведення позапланової перевірки є:
- подання суб'єктом містобудування письмової заяви про проведення перевірки об'єкта будівництва або будівельної продукції за його бажанням чи письмової заяви про проведення перевірки щодо дотримання суб'єктом господарювання Ліцензійних умов провадження господарської діяльності, пов'язаної з будівництвом об'єкта архітектури, який за складністю архітектурно-будівельного рішення та (або) інженерного обладнання належить до IV і V категорії складності;
- необхідність проведення перевірки достовірності даних, наведених у повідомленні та декларації про початок виконання підготовчих робіт, повідомленні та декларації про початок виконання будівельних робіт, декларації про готовність об'єкта до експлуатації, протягом трьох місяців з дня подання зазначених документів;
- виявлення факту самочинного будівництва об'єкта;
- перевірка виконання суб'єктом містобудівної діяльності вимог приписів інспекцій;
- перевірка виконання суб'єктом господарювання вимог інспекції щодо усунення порушень ліцензіатом ліцензійних умов провадження господарської діяльності, пов'язаної з будівництвом об'єкта архітектури, який за складністю архітектурно-будівельного рішення та (або) інженерного обладнання належить до IV і V категорії складності;
- звернення фізичних чи юридичних осіб про порушення суб'єктом містобудування вимог містобудівного законодавства;
- вимога правоохоронних органів про проведення перевірки.
Під час проведення позапланової перевірки посадова особа інспекції зобов'язана пред'явити службове посвідчення та направлення для проведення позапланової перевірки.
Відповідно до п. 9 Порядку № 553 державний архітектурно-будівельний контроль здійснюється у присутності суб'єктів містобудування або їх представників, які будують або збудували об'єкт будівництва, а п. 8 передбачено складання акту.
Таким чином, наведені вище норми законодавства відносять до компетенції відповідача, у разі наявності підстав, передбачених п. 7 Порядку № 553, проведення позапланової перевірки суб'єкта містобудівної діяльності та складання акту у випадку виявлення порушення.
Як вбачається з матеріалів справи, відповідачем 2 було проведено позапланову перевірку позивача на підставі звернення громадянина ОСОБА_4 від 20.05.2014 року (зареєстрованого відповідачем 1 за вх. № 7/10-Н-2305/73 від 23.05.2014 року).
На підставі вказаного звернення, відповідачем 1 видано направлення від 26 травня 2014 року № 1407.14/08/01 на проведення позапланової перевірки позивача в період з 26.05.2014 року по 30.05.2014 року, за результатами чого складено акт від 29 травня 2014 року.
Відповідно до вказаного акту, вказана вище перевірка проводилася в присутності позивача та ним було отримано примірник акту без зауважень.
Вказане вище свідчить про дотримання відповідачем 1 вимог вказаного вище законодавства, а відтак дії ґрунтуються на вимогах закону.
У той же час, при вирішенні вказаної адміністративної справи, суд виходить з наступного.
Відповідно до ч. 1 ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень, шляхом справедливого, неупередженого та своєчасного розгляду адміністративних справ.
Водночас, п. 8 ч. 1 ст. 3 Кодексу адміністративного судочинства України зазначено, що позивач - особа, на захист прав, свобод та інтересів якої подано адміністративний позов до адміністративного суду, а також суб'єкт владних повноважень, на виконання повноважень якого подана позовна заява до адміністративного суду.
Отже, до адміністративних судів можуть бути оскаржені рішення, дії чи бездіяльність суб'єктів владних повноважень, які породжують, змінюють або припиняють права та обов'язки у сфері публічно-правових відносин, вчинених ним при здійсненні владних управлінських функцій на основі законодавства, у тому числі на виконання делегованих повноважень, якщо позивач вважає, що цими рішеннями, діями чи бездіяльністю його права чи свободи порушуються, створено або створюють перешкоди для реалізації або мають місце інші ущемлення прав чи свобод.
Оскільки наслідком розв'язання публічно-правового спору по суті має бути захист порушеного суб'єктивного права позивача, то вимога про визнання протиправними дії начальника Інспекційного відділу № 4 Інспекційного управління № 1 інспекції державного архітектурного-будівельного контролю у Київській області Коломійця Олександра Миколайовича, які проявилися у проведенні позапланової перевірки дотримання вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил ОСОБА_1 та складані Акту позапланової перевірки дотримання вимог Законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил від 29.05.2014 р. за умови його допуску до такої перевірки, не матиме своїм наслідком відновлення такого права, у зв'язку із чим задоволена бути не може.
Водночас, суд зазначає, що відповідно до пункту 11 Порядку № 553 посадові особи інспекцій під час здійснення державного архітектурно-будівельного контролю мають право, зокрема, складати протоколи про вчинення правопорушень та акти перевірок, і накладати штрафи у межах повноважень, передбачених законом; видавати обов'язкові для виконання приписи щодо усунення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил.
Як вбачається з матеріалів справи, відповідачем 2 за результатами позапланової перевірки позивача встановлено порушення ст. 34, ст. 36 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» та ст. 11 Закону України «Про архітектурну діяльність», а саме самочинного, без отримання вихідних даних, без розробленої у встановленому порядку проектної документації, будівництва двох окремих двоповерхових зблокованих будівель (таунхаусів) по 8 квартир кожна (літера А площею 576 кв.м. та літера Б площею 576 кв.м, відповідно до технічного паспорту № 004-03/13 виданого ФОП ОСОБА_6 від 18.03.2013 року) та їх часткову експлуатацію.
Суд зазначає, що відповідно до ч. 1 ст. 34 Закону № 3038-VI замовник має право виконувати будівельні роботи після:
1) направлення замовником повідомлення про початок виконання будівельних робіт центральному органу виконавчої влади, що реалізує державну політику з питань державного архітектурно-будівельного контролю (далі - органи державного архітектурно-будівельного контролю), - щодо об'єктів, будівництво яких здійснюється на підставі будівельного паспорта, які не потребують реєстрації декларації про початок виконання будівельних робіт або отримання дозволу на виконання будівельних робіт згідно з переліком об'єктів будівництва, затвердженим центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері містобудування. Форма повідомлення про початок виконання будівельних робіт та порядок його подання визначаються центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері містобудування;
2) реєстрації органом державного архітектурно-будівельного контролю декларації про початок виконання будівельних робіт - щодо об'єктів будівництва, що належать до I - III категорій складності;
3) видачі замовнику органом державного архітектурно-будівельного контролю дозволу на виконання будівельних робіт - щодо об'єктів будівництва, що належать до IV і V категорій складності.
Частиною другою ст. 34 Закону № 3038-VI передбачено, що зазначені у частині першій цієї статті документи, що надають право на виконання будівельних робіт, є чинними до завершення будівництва.
Відповідно до ч. 1 ст. 39 Закону № 3038-VI прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об'єктів, що належать до I - III категорій складності, та об'єктів, будівництво яких здійснювалося на підставі будівельного паспорта, здійснюється шляхом реєстрації органом державного архітектурно-будівельного контролю на безоплатній основі поданої замовником декларації про готовність об'єкта до експлуатації.
Згідно ч. 2 ст. 39 Закону № 3038-VI прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об'єктів, що належать до IV і V категорій складності, здійснюється на підставі акта готовності об'єкта до експлуатації шляхом видачі органами державного архітектурно-будівельного контролю сертифіката у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.
Зазначене вище дає підстави стверджувати, що проведення вказаних вище будівельних робіт потребує як оформлення дозвільної документації, так і прийняття закінчених будівництвом об'єктів в експлуатацію по їх завершенню.
Частиною восьмою ст. 39 Закону № 3038-VI визначено, що експлуатація закінчених будівництвом об'єктів, не прийнятих (якщо таке прийняття передбачено законодавством) в експлуатацію, забороняється.
При цьому, статтею 11 Закону України «Про архітектурну діяльність» від 20.05.1999 року № 687-XIV передбачено, що під час будівництва об'єкта архітектури здійснюється авторський та технічний нагляд.
Технічний нагляд забезпечується замовником та здійснюється особами, які мають відповідний кваліфікаційний сертифікат.
Авторський нагляд здійснюється архітектором - автором проекту об'єкта архітектури, іншими розробниками затвердженого проекту або уповноваженими ними особами. Авторський нагляд здійснюється відповідно до законодавства та договору із замовником.
Як вбачається з акту перевірки від 29 травня 2014 року позивачем будівництво двох окремих двоповерхових зблокованих будівель (таунхаусів) по 8 квартир кожна (літера А площею 576 кв.м. та літера Б площею 576 кв.м) було здійснено без відповідних дозвільних документів. Зокрема, за відсутності надіслання органам державного архітектурно-будівельного контролю повідомлення про початок виконання будівельних робіт та отримання дозволу на виконання будівельних робіт згідно з переліком об'єктів будівництва, а експлуатація здійснюється з порушеннями, викладеними в ч. 8 ст. 39 Закону № 3038-VI.
При цьому, суд зазначає, що вказаних документів позивачем надано не було і під час розгляду вказаної справи. Натомість позивачем, в обґрунтування своєї позиції та протиправності висновків контролюючого органу надано копії:
- договору купівлі-продажу земельної ділянки від 17.08.2012 року № 1860, укладеного між ОСОБА_7 (Продавець) та ОСОБА_1, предметом якого є земельна ділянка, площею 0,1559 га, що розташована за адресою: АДРЕСА_2, цільове призначення якої - будівництво, обслуговування житлового будинку, господарських будівель, споруд;
- державного акту на земельну ділянку від 05 лютого 2008 року серія ЯД 755873;
- технічного паспорту на квартирний (багатоповерховий) житловий будинок, за адресою АДРЕСА_2, виготовленого 18.03.2013 року ОСОБА_6;
- звіту проведення технічного обстеження будівельних конструкцій та інженерних мереж об'єкта від 01.11.2013 року, затвердженого ОСОБА_6
До вказаних документів суд ставить критично та не приймає їх як належні та допустимі докази протиправності висновків відповідача, викладених в акті перевірки від 29 травня 2014 року, оскільки вказані документи підтверджують лише право власності на земельну ділянку на якій позивачем побудовано дві окремих двоповерхових зблокованих будівлі (таунхаусів) по 8 квартир кожна та підтверджують проведення їх технічного обстеження, втім вони не є документами, що надають право на початок, здійснення будівництва та введення таких об'єктів в експлуатацію.
При цьому, суд звертає увагу, що відповідно до ч. 1 ст. 35 Закону № 3038-VI після набуття права на земельну ділянку замовник може виконувати підготовчі роботи, визначені будівельними нормами, державними стандартами і правилами, крім винесення інженерних мереж та видалення зелених насаджень, з повідомленням органу державного архітектурно-будівельного контролю.
Доказів надіслання відповідного повідомлення органу державного архітектурно-будівельного контролю, позивачем надано не було.
Водночас, суд зазначає, що ч. 1 та ч. 16 ст. 96 Кодексу України про адміністративні правопорушення передбачено, що:
- порушення вимог законодавства, будівельних норм, державних стандартів і правил та затверджених проектних рішень під час нового будівництва, реконструкції, реставрації, капітального ремонту об'єктів чи споруд - тягнуть за собою накладення штрафу на громадян від десяти до п'ятдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян та на посадових осіб - від п'ятдесяти до ста неоподатковуваних мінімумів доходів громадян;
- незабезпечення замовником здійснення технічного нагляду у випадках, коли такий нагляд є обов'язковим згідно з вимогами законодавства, - тягне за собою накладення штрафу від чотирьохсот до п'ятисот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
З урахуванням встановлених вище обставин, суд приходить до переконання про доведеність відповідачем факту порушення позивачем вимог ст. 34, ст. 38, ст. 39 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» та ст. 11 Закону України «Про архітектурну діяльність», а тому постанова Інспекції державного архітектурно-будівельного контролю у Київській області по справі про адміністративне правопорушення у сфері містобудівної діяльності від 12.06.2014 pоку ґрунтується на вимогах закону.
Водночас, щодо вимоги позивача про скасування припису № С-2905/6 про усунення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил від 29.05.2014 р., виданого Інспекцією державного архітектурно-будівельного контролю у Київській області на громадянина ОСОБА_1, суд зазначає наступне.
У відповідності до пунктів 16-18 Порядку № 553 за результатами державного архітектурно-будівельного контролю посадовою особою інспекції складається акт перевірки відповідно до вимог, установлених цим Порядком.
У разі виявлення порушень вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, крім акта перевірки, складається протокол разом з приписом про усунення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил або приписом про зупинення підготовчих та будівельних робіт, які виконуються без повідомлення, реєстрації декларації про початок їх виконання або дозволу на виконання будівельних робіт (далі - припис).
Згідно з пунктом 4 ч. 1 статті 41 Закону № 3038-VI посадові особи органів державного архітектурно-будівельного контролю під час перевірки мають право, в тому числі, видавати обов'язкові для виконання приписи щодо:
1) усунення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил;
2) зупинення підготовчих та будівельних робіт, які не відповідають вимогам законодавства, зокрема будівельних норм, містобудівним умовам та обмеженням, затвердженому проекту або будівельному паспорту забудови земельної ділянки, виконуються без повідомлення, реєстрації декларації про початок їх виконання або дозволу на виконання будівельних робіт.
Окрім цього, відповідно до п. 9 ч. 4 ст. 41 Закону № 3038-VI посадові особи органів державного архітектурно-будівельного контролю під час перевірки мають право забороняти за вмотивованим письмовим рішенням керівника органу державного архітектурно-будівельного контролю чи його заступника експлуатацію закінчених будівництвом об'єктів, не прийнятих в експлуатацію
У той же час, відповідачем за результатами встановлених під час перевірки порушень внесено позивачу припис від 29.05.2014 р., яким було зобов'язано останнього знести самочинно збудовані дві окремі двохповерхові зблоковані будівлі (таунхауси) по 8 квартир кожна до 31.08.2014 року.
Враховуючи викладене вище, суд зазначає, що Порядок знесення самочинно збудованих об'єктів передбачений статтею 38 Закону № 3038-VI.
Так, відповідно до частини першої вказаної статті у разі виявлення факту самочинного будівництва об'єкта, перебудова якого з метою усунення істотного відхилення від проекту або усунення порушень законних прав та інтересів інших осіб, істотного порушення будівельних норм є неможливою, посадова особа органу державного архітектурно-будівельного контролю видає особі, яка здійснила (здійснює) таке будівництво, припис про усунення порушень вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил з визначенням строку для добровільного виконання припису.
У разі якщо особа в установлений строк добровільно не виконала вимоги, встановлені у приписі, орган державного архітектурно-будівельного контролю подає позов до суду про знесення самочинно збудованого об'єкта та компенсацію витрат, пов'язаних з таким знесенням.
Згідно із частиною другою статті 38 Закону № 3038-VI за рішенням суду самочинно збудований об'єкт підлягає знесенню в порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України, з компенсацією витрат, пов'язаних із знесенням об'єкта, за рахунок особи, яка здійснила (здійснює) таке самочинне будівництво. Замовником робіт із знесення зазначеного об'єкта є орган державного архітектурно-будівельного контролю, за позовом якого прийнято відповідне рішення суду.
Таким чином, аналіз вказаних вище норм чинного законодавства свідчить про те, що знесення самочинного будівництва можливе лише після звернення Інспекції з позовом до суду про знесення самочинно збудованого об'єкта та компенсацію витрат, пов'язаних з таким знесенням, у випадку невиконання вимог припису, який може стосуватися лише питань, визначених п. 4 ч. 4 ст. 41 Закону № 3038-VI.
Під час розгляду справи встановлено, що відповідачами відповідні приписи позивачу не вносилися, а відтак припис від 29.05.2014 р., яким ОСОБА_1 зобов'язано знести самочинно збудовані дві окремі двохповерхові зблоковані будівлі (таунхауси) по 8 квартир кожна до 31.08.2014 року, винесено відповідачем передчасно та без дотримання вимог законодавства про містобудівну діяльність, є протиправним та підлягає скасуванню.
Згідно з частиною третьою статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Відповідно до ч. 1 ст. 9 Кодексу адміністративного судочинства України суд при вирішенні справи керується принципом законності, відповідно до якого: суд вирішує справи відповідно до Конституції та законів України, а також міжнародних договорів, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України; суд застосовує інші нормативно-правові акти, прийняті відповідним органом на підставі, у межах повноважень та у спосіб, передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно до ст. ст. 69, 70 Кодексу адміністративного судочинства України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення осіб, які беруть участь у справі, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються судом на підставі пояснень сторін, третіх осіб та їхніх представників, показань свідків, письмових і речових доказів, висновків експертів.
Докази суду надають особи, які беруть участь у справі. Суд може запропонувати надати додаткові докази або витребувати додаткові докази за клопотанням осіб, які беруть участь у справі, або з власної ініціативи.
Належними є докази, які містять інформацію щодо предмету доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмету доказування.
Відповідно до ч. 1 ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.
Згідно з ч. 2 ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
Оцінюючи подані сторонами докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог і заперечень, з урахуванням обставин зазначених вище, суд прийшов до переконання про часткове задоволення позовних вимог.
Враховуючи положення статті 94 Кодексу адміністративного судочинства України та частину 3 статті 4 Закону України «Про судовий збір», суд вирішив стягнути з позивача 1 863, 54 грн. судового збору.
Керуючись ст. ст. 69-71, ст. ст. 158-163, ст. 167, ст. 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
1. Адміністративний позов ОСОБА_1 задовольнити частково.
2. Визнати протиправним та скасувати припис Інспекцією державного архітектурно-будівельного контролю у Київській області від 29 травня 2014 року № С-2905/6 про усунення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил.
3. В іншій частині позовних вимог ОСОБА_1 - відмовити.
4. Стягнути з ОСОБА_1 судовий збір у розмірі 1 863, 54 грн. на р/р: 31218206784007, отримувач коштів УДКСУ у Печерському районі м. Києва, код отримувача (код за ЄДРПОУ) 38004897, банк отримувача ГУ ДКСУ у м. Києві, код банку отримувача (МФО) 820019, код класифікації доходів бюджету 22030001.
Постанова набирає законної сили відповідно до ст. 254 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржена до суду апеляційної інстанції протягом десяти днів за правилами, встановленими ст. ст. 185-187 КАС України, шляхом подання через суд першої інстанції апеляційної скарги.
Суддя І.М. Погрібніченко