ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01601, м. Київ, вул. Командарма Каменєва 8, корпус 1
м. Київ
14 серпня 2014 року 08:30 № 826/9160/14
Окружний адміністративний суд міста Києва у складі колегії:
головуючого судді Шулежка В.П.,
судді Іщука І.О.,
судді Погрібніченка І.М.,
при секретарі судового засідання Пасічнюк С.В.,
розглянувши в порядку письмового провадження адміністративну справу за позовом публічного акціонерного товариства «Універсал Банк» до державного реєстратора прав на нерухоме майно Державної реєстраційної служби України Сидорчука Андрія Вікторовича, Державної реєстраційної служби України про визнання протиправним та скасування рішення, зобов'язання вчинити дії,-
З позовом до Окружного адміністративного суду міста Києва звернулось публічне акціонерне товариство «Універсал Банк» (надалі - ПАТ «Універсал Банк», позивач) до державного реєстратора прав на нерухоме майно Державної реєстраційної служби України Сидорчука Андрія Вікторовича (надалі також державний реєстратор, відповідач 1), Державної реєстраційної служби України (надалі також відповідач 2) про визнання протиправним та скасування рішення державного реєстратора від 11.02.2014 р. №10836119 про відмову у державній реєстрації права власності на квартиру №24, загальною площею 55,5 кв.м., житловою площею 41,20 кв.м., що знаходиться за адресою: м. Київ, проспект Червонозоряний, буд.55; зобов'язання Державної реєстраційної служби України повторно розглянути заяву за реєстраційним №5313814 від 05.02.2014р. про державну реєстрацію прав та їх обтяжень щодо реєстрації права власності на квартиру №24, загальною площею 55,5 кв.м., житловою площею 41,20 кв.м., що знаходиться за адресою: м. Київ, проспект Червонозоряний, буд.55 та прийняти у визначний законодавством термін відповідне рішення.
Свої позовні вимоги позивач обґрунтовує тим, що ПАТ «Універсал Банк» має усі підстави для реєстрації права власності та подав державному реєстратору всі необхідні документи.
У судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримав повністю, просив суд позов задовольнити.
Відповідач 1 у судове засідання не прибув, хоча про дату, час та місце судового розгляду справи повідомлений належним чином, подав суду письмові заперечення, у яких проти задоволення позовних вимог заперечував у повному обсязі, просив суд у задоволенні позову відмовити, та зазначив, що оскаржуване рішення прийняте у відповідності до норм чинного законодавства.
Представник відповідача 2 проти задоволення позовних вимог заперечував у повному обсязі з підстав, викладених у письмових запереченнях проти позову.
Відповідно до вимог частини шостої статті 128 Кодексу адміністративного судочинства України, якщо немає перешкод для розгляду справи у судовому засіданні, визначених цією статтею, але прибули не всі особи, які беруть участь у справі, хоча і були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового розгляду, суд має право розглянути справу у письмовому провадженні у разі відсутності потреби заслухати свідка чи експерта.
З огляду на вищевикладене та з урахуванням вимог ст.128 КАС України, суд прийшов до висновку про доцільність розгляду справи у письмовому провадженні на підставі наявних матеріалів справи.
Розглянувши подані сторонами документи і матеріали, судом встановлено наступне.
ПАТ «Універсал Банк» 05.02.2014р. звернулось до реєстраційної служби із заявою про реєстрацію права власності на об'єкт нерухомого майна - квартири №24, загальною площею 55,5 кв.м., житловою площею 41,20 кв.м., що знаходиться за адресою: м. Київ, проспект Червонозоряний, буд.55.
Разом із заявою до Реєстраційної служби позивачем подано документи, зокрема, рішення Солом'янського районного суду міста Києва від 26.09.2012р. по справі №2609/16000/12, а також його нотаріальну копію, лист-згоду іпотекодержателя від 03.02.2014р. №01-02/2014, копію технічного паспорту на квартиру, квитанції про сплату державного мита та витрат пов'язаних з отриманням витягу з реєстру, копії довіреності представника та інші документи, що підтверджують його повноваження, копії правовстановлюючих документів ПАТ «Універсал Банк» - свідоцтво, виписка, довідка ЄДРПОУ, протокол загальних зборів.
За результатом розгляду заяви та доданих документів державним реєстратором прийнято рішення про відмову в державній реєстрації прав та їх обтяжень від 11.02.2014р. №10836119.
Згідно вказаного рішення позивачу відмовлено у проведенні державної реєстрації права власності, оскільки подані документи не відповідають вимогам та не дають змоги встановити відповідність заявлених прав документам, що їх посвідчують.
Оцінюючи подані сторонами докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, суд дійшов висновку про необґрунтованість позовних вимог і відсутність підстав для їх задоволення виходячи з наступного.
Законом, що регулює відносини, пов'язані з державною реєстрацією речових прав на нерухоме майно всіх форм власності, їх обмежень та правочинів щодо нерухомості є Закон України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обмежень» від 01.07.2004р. № 1952-IV.
Відповідно до ч.1 ст.2 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень" державна реєстрація речових прав на нерухоме майно (далі - державна реєстрація прав) - офіційне визнання і підтвердження державою фактів виникнення, переходу або припинення прав на нерухоме майно, обтяження таких прав шляхом внесення відповідного запису до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно.
Згідно ч.1 ст.4 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень" обов'язковій державній реєстрації підлягають речові права та обтяження на нерухоме майно, розміщене на території України, що належить фізичним та юридичним особам, державі в особі органів, уповноважених управляти державним майном, іноземцям та особам без громадянства, іноземним юридичним особам, міжнародним організаціям, іноземним державам, а також територіальним громадам в особі органів місцевого самоврядування.
До повноважень органу державної реєстрації прав належить, зокрема: проведення державної реєстрації прав та їх обтяжень або відмова у їх реєстрації; забезпечення ведення Державного реєстру прав; здійснює інші повноваження, передбачені цим Законом та іншими законами України (пункти 1, 2 ч. 1 ст. 8 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень").
Частиною 2 ст. 9 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень" передбачено, що державний реєстратор, зокрема:
встановлює відповідність заявлених прав і поданих документів вимогам законодавства, а також відсутність суперечностей між заявленими та вже зареєстрованими правами на нерухоме майно та їх обтяженнями, зокрема: відповідність обов'язкового дотримання письмової форми правочину та його нотаріального посвідчення (у випадках, встановлених законом); відповідність повноважень особи, яка подає документи на державну реєстрацію прав та їх обтяжень; відповідність відомостей про нерухоме майно, наявних у Державному реєстрі прав та поданих документах; наявність обтяжень прав на нерухоме майно, зареєстрованих відповідно до вимог цього Закону;
приймає рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, про відмову в державній реєстрації, про її зупинення, внесення змін до Державного реєстру прав;
відкриває і закриває розділи Державного реєстру прав, вносить до них відповідні записи;
веде реєстраційні справи щодо об'єктів нерухомого майна;
у разі потреби вимагає подання передбачених законодавством додаткових документів, необхідних для державної реєстрації прав та їх обтяжень;
під час проведення державної реєстрації прав, які виникли та зареєстровані в установленому порядку до 1 січня 2013 року, запитує від органів виконавчої влади, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ та організацій, які відповідно до чинного на момент реєстрації законодавства проводили таку реєстрацію, інформацію (довідки, копії документів тощо), необхідну для реєстрації прав та їх обтяжень, якщо такі документи не були подані заявником або якщо документи, подані заявником, не містять передбачених цим Законом відомостей про правонабувача або про нерухоме майно. Органи виконавчої влади, органи місцевого самоврядування, підприємства, установи та організації, до яких надійшов запит, зобов'язані безоплатно в установленому законодавством порядку протягом трьох робочих днів надати державному реєстратору відповідну інформацію, зокрема щодо зареєстрованих речових прав на нерухоме майно, у тому числі земельні ділянки;
здійснює інші повноваження, передбачені цим Законом та іншими законами України.
Відповідно до ч. 1 ст. 15 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень" державна реєстрація прав та їх обтяжень проводиться в такому порядку:
1) прийняття і перевірка документів, що подаються для державної реєстрації прав та їх обтяжень, реєстрація заяви;
2) встановлення факту відсутності підстав для відмови в державній реєстрації прав та їх обтяжень, зупинення розгляду заяви про державну реєстрацію прав та/або їх обтяжень;
3) прийняття рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, відмову в ній або зупинення державної реєстрації;
4) внесення записів до Державного реєстру прав;
5) видача свідоцтва про право власності на нерухоме майно у випадках, встановлених статтею 18 цього Закону;
6) надання витягів з Державного реєстру прав про зареєстровані права та/або їх обтяження.
Перелік документів для здійснення державної реєстрації прав визначається Кабінетом Міністрів України у Порядку державної реєстрації прав на нерухоме майно та їх обтяжень від 17.10.2013р. № 868 (надалі - Порядок № 868).
Пунктом 1 Порядку № 868 передбачено, що цей порядок визначає процедуру проведення державної реєстрації речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень (далі - державна реєстрація прав), перелік документів, необхідних для її проведення, права та обов'язки суб'єктів у сфері державної реєстрації прав, а також процедуру взяття на облік безхазяйного нерухомого майна.
Пунктом 67 вищевказаного Порядку встановлено, що для проведення державної реєстрації обтяжень речових прав на нерухоме майно документами, що підтверджують виникнення, перехід та припинення обтяжень таких речових прав, є: рішення суду щодо обтяження речових прав на нерухоме майно, що набрало законної сили; рішення державного виконавця щодо обтяження речових прав на нерухоме майно.
Пункт 15 Порядку № 868 встановлює, що під час розгляду заяви про державну реєстрацію і документів, що додаються до неї, державний реєстратор встановлює відповідність заявлених прав і поданих документів вимогам законодавства, а також відсутність суперечностей між заявленими та зареєстрованими речовими правами на нерухоме майно, їх обтяженнями зокрема щодо: обов'язкового дотримання письмової форми правочину та його нотаріального посвідчення (у встановлених законом випадках); повноважень заявника; відомостей про нерухоме майно, речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень, наявних у Державному реєстрі прав та поданих документах; наявності обтяжень прав на нерухоме майно, зареєстрованих відповідно до закону; наявності факту виконання умов правочину, з якими закон та/або договір (угода) пов'язує можливість проведення державної реєстрації виникнення, переходу, припинення прав на нерухоме майно або обтяження таких прав.
Згідно із ч. 3 ст. 16 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень" разом із заявою про державну реєстрацію прав та їх обтяжень у паперовій формі подаються оригінали документів, необхідних для державної реєстрації прав та їх обтяжень, їх копії, засвідчені в установленому порядку.
В той же час, стаття 24 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень" містить виключний перелік підстав, згідно яких може бути відмовлено у державній реєстрації прав: заявлене право, обтяження не підлягає державній реєстрації відповідно до цього Закону; об'єкт нерухомого майна або більша його частина розміщені на території іншого органу державної реєстрації прав; із заявою про державну реєстрацію прав та їх обтяжень звернулася неналежна особа; подані документи не відповідають вимогам, встановленим цим Законом, або не дають змоги встановити відповідність заявлених прав документам, що їх посвідчують; заяву про державну реєстрацію прав, пов'язаних з відчуженням нерухомого майна, подано після державної реєстрації обтяжень, встановлених щодо цього майна, крім випадків, встановлених частиною дев'ятою статті 15 цього Закону; заявлене право вже зареєстровано.
З аналізу викладених норм вбачається, що державний реєстратор при проведенні державної реєстрації прав та їх обтяжень має встановити, в першу чергу, відповідність заявлених прав і поданих документів вимогам законодавства, а також відсутність суперечностей між заявленими та вже зареєстрованими правами на нерухоме майно та їх обтяженнями, зокрема, відповідність відомостей про нерухоме майно, наявних у Державному реєстрі прав та поданих документів.
В той же час, як вбачається з матеріалів справи, подані копії технічного паспорту, свідоцтва про державну реєстрацію юридичної особи, виписки з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців засвідчені з порушенням п. 5.27 ДСТ'У 4163-2003 "Вимоги до оформлення документів", затверджених наказом Держспоживстандарту України від 07.04.2003 №55.
Окрім того, в підтвердження повноважень особи, що підписала від імені юридичної особи довіреність не подано копію статуту підприємства.
Вищезазначене свідчить про наявність у державного реєстратора підстав для відмови у державній реєстрації права власності на нерухоме майно за позивачем в порядку статті 24 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень», а відтак рішення від 11.02.2014 р. №10836119 про відмову у державній реєстрації прав та їх обтяжень прийнято у відповідності до вимог чинного законодавства, а тому у суду відсутні підстави для визнання такого рішення протиправним.
Окрім того, суд вважає за необхідне зазначити, що після прийняття рішення про відмову у державній реєстрації прав та їх обтяжень позивач не позбавлений права повторно звернутися до уповноваженого органу у передбаченому законодавством порядку.
За відсутності звернення у встановленому законодавством порядку до відповідної реєстраційної служби за місцезнаходженням нерухомого майна, державний реєстратор не вправі переглядати документи та/або приймати будь-яке рішення щодо реєстрації.
Отже, позовні вимоги щодо зобов'язання Державної реєстраційної служби України повторно розглянути заяву за реєстраційним №5313814 від 05.02.2014р. та прийняти у визначений законодавством термін відповідне рішення не підлягають задоволенню, оскільки порушить правовий порядок та засади діяльності центрального органу виконавчої влади, встановлені Законом.
Відповідно до частини першої статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.
В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
В даному випадку відповідачами доведено правомірність оскаржуваного рішення.
З урахуванням викладеного, суд приходить до висновку про необґрунтованість позовних вимог і відсутність підстав для їх задоволення.
Враховуючи положення ст. 94 Кодексу адміністративного судочинства України відшкодування судового збору позивачу не здійснюється.
Керуючись ст.ст. 94, 158-163 КАС України суд,-
В задоволенні позовних вимог публічного акціонерного товариства «Універсал Банк» відмовити повністю.
Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку шляхом подачі до Окружного адміністративного суду міста Києва апеляційної скарги на постанову протягом десяти днів з дня отримання копії постанови. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає до Київського апеляційного адміністративного суду.
Якщо апеляційна скарга не була подана у строк, встановлений ст. 186 КАС України, постанова набирає законної сили після закінчення цього строку.
Головуючий суддя В.П. Шулежко
Суддя І.О. Іщук
Суддя І.М. Погрібніченко