ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01601, м. Київ, вул. Командарма Каменєва 8, корпус 1
м. Київ
23 липня 2014 року 15:15 № 826/8843/14
Окружний адміністративний суд міста Києва у складі судді Погрібніченка І.М., при секретарі судового засідання Хилі І.В., за участю представників: позивача - Белінського І.О., відповідача - Болдирєвої Д.І., Марущак Т.І., розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу
за позовомДержавної фінансової інспекції в місті Києві
доПублічного акціонерного товариства «Науково-дослідний інститут електромеханічних приладів»
прозобов'язання вчинити певні дії, -
На підставі ч. 3 ст. 160 Кодексу адміністративного судочинства України в судовому засіданні 23 липня 2014 року проголошено вступну та резолютивну частини постанови.
20 червня 2014 року до Окружного адміністративного суду м. Києва звернулась Державна фінансова інспекція в місті Києві (далі - Держфінінспекція в м. Києві, позивач) з адміністративним позовом про зобов'язання Публічного акціонерного товариства «Науково-дослідний інститут електромеханічних приладів» (далі - ПАТ «НДІ ЕМП», відповідач) вчинити певні дії, зокрема виконати в повному обсязі п. п. 3, 4 письмової вимоги Держфінінспекції в м. Києві від 08.01.2014 р. № 26-11-14-14/9, а саме:
- забезпечити списання в бухгалтерському обліку Товариства незавершеного виробництва в сумі 4 409,0 тис. грн. відповідно до норм чинного законодавства (п. 3 Вимоги);
- забезпечити відшкодування завданих збитків з винних осіб на загальну суму 218,25 тис. грн. або шляхом проведення претензійно-позовної роботи (п. 4 Вимоги).
В обґрунтування своїх вимог позивач зазначає, що за наслідками проведеної планової ревізії фінансово-господарської діяльності ПАТ «НДІ ЕМП» та встановлення ряду порушень та недоліків, Держфінінспекцією в м. Києві на адресу відповідача було направлено вимогу про усунення виявлених ревізією порушень, де пунктами третім та четвертим від ПАТ «НДІ ЕМП» вимагалося:
- забезпечити списання в бухгалтерському обліку Товариства незавершеного виробництва в сумі 4 409,0 тис. грн. відповідно до норм чинного законодавства, так як в порушення п. п. 5, 6 Положення (стандарту) бухгалтерського обліку 9 «Запаси», затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 20.10.1999 р. № 246, п. п. 3, 5 ст. 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» від 16.07.1999 р. № 996-XIV Товариством в обліку завищено незавершене виробництво в сумі 4 409,0 тис. грн. яке сформовано станом на 31.12.2010 р., як внесений незакритий залишок прямих затрат по основному виду діяльності;
- забезпечити відшкодування завданих збитків з винних осіб або шляхом проведення претензійно-позовної роботи, так як в порушення ст. ст. 253-257 Цивільного кодексу України в частині визначення строків позовної давності, п. 1 ст. 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» від 16.07.1999 р. № 996-XIV та п. 5 Положення (стандарту) бухгалтерського обліку 10 «Дебіторська заборгованість», затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 08.10.1999 р. № 237, Товариством не вжито усіх необхідних заходів щодо стягнення дебіторської заборгованості, що завдало йому матеріальної шкоди (збитків) на загальну суму 218,25 тис. грн.
На переконання позивача, оскільки законні вимоги службових осіб органу державного фінансового контролю є обов'язковими до виконання службовими особами об'єктів, що ревізуються, а ПАТ «НДІ ЕМП» при цьому не забезпечено виконання вимоги Держфінінспекції в м. Києві від 08.01.2014 р. № 26-11-14-14/9, є всі підстави для задоволення вимоги суб'єкта владних повноважень.
Представник позивача в судовому засіданні позовні вимоги повністю підтримав та просив суд позов задовольнити з підстав, наведених у позовній заяві.
Відповідач своїми правами на подання заперечень проти адміністративного позову, пояснень, передбаченими статтею 49 Кодексу адміністративного судочинства України, не скористався.
Представники Публічного акціонерного товариства «Науково-дослідний інститут електромеханічних приладів» в судовому засіданні просили спір вирішити на розсуд суду.
Розглянувши подані сторонами документи і матеріали, заслухавши пояснення їх представників, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд, -
Державною фінансовою інспекцією в місті Києві, відповідно до п. 1.1.4.1 Плану контрольно-ревізійної роботи Держфінінспекції в м. Києві на IV квартал 2013 року проведено планову ревізію фінансово-господарської діяльності Публічного акціонерного товариства «Науково-дослідний інститут електромеханічних приладів» за період з 01.04.2012 р. по 01.11.2013 р., за результатами якої складено Акт від 26.12.2013 р. № 11-30/2798 (далі - Акт № 11-30/2798).
У висновку позивача, викладеного в Акті № 11-30/2798 зазначено, зокрема, що «ревізією витрат незавершеного виробництва встановлено, що згідно з даними фінансової форми № 1 «Баланс» по коду рядку 120 та з даними бухгалтерського обліку по рахунку 23 «Виробництво» на балансі підприємства відповідача обліковувалось незавершене виробництво станом на 31.12.2012 р. в сумі 4 994,0 тис. грн., станом на 30.09.2013 р. в сумі 4 409,0 тис. грн.
Ревізією встановлено, що незавершене виробництво в сумі 4 409,0 тис. грн. сформовано станом на 31.12.2010 р., як внесений незакритий залишок прямих затрат по основному виду діяльності до Програми 1С. До ревізії не надано підтверджуючих первинних документів. Зазначене призвело до завищення в обліку активів підприємства відповідача станом на 01.04.2012 р., 01.01.2013 р., 01.10.2013 р.
Враховуючи вищевикладене, підприємством відповідача порушено п. п. 5, 6 Положення (стандарту) бухгалтерського обліку 9 «Запаси», затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 20.10.1999 р. № 246, п. п. 3, 5 ст. 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» від 16.07.1999 р. № 996-XIV.
Внаслідок вищезазначеного порушення, у формі № 1 «Баланс» станом на 30.09.2013 р. завищено оборотні активи, а саме: незавершене виробництво підприємства відповідача на суму 4 409,0 тис. грн., що є порушенням п. 23 Положення (стандарту) бухгалтерського обліку 2 «Баланс», затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 31.03.1999 р. № 87» та «станом на 01.11.2013 р. по бухгалтерському обліку підприємства відповідача по рахунку 36 «Розрахунки з вітчизняними покупцями та замовниками», обліковується безнадійна прострочена дебіторська заборгованість, по якій минув строк позовної давності з ПФ «Атон» у сумі 218 252,64 гривень (заборгованість за оренду приміщення за період з 01.11.2009 р. по 01.12.2010 р.). На вимогу про надання документів щодо підтвердження звернень до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу по відшкодуванню заборгованості ПФ «Атон», до ревізії не надано.
Таким чином, в порушення ст. ст. Цивільного кодексу України в частині визначення строків позовної давності, ст. 193 Господарського кодексу України, ст. 611 Цивільного кодексу України, п. 1 ст. 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» від 16.07.1999 р. № 996-XIV та п. 5 Положення (стандарту) бухгалтерського обліку 10 «Дебіторська заборгованість», затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 08.10.1999 р. № 237, не вжито усіх необхідних заходів щодо стягнення дебіторської заборгованості (не зверталися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу по відшкодуванню заборгованості), що призвело до зайвих витрат підприємства відповідача в сумі 218 252,64 гривень.
Таким чином, відповідне порушення призвело до матеріальної шкоди (збитків) підприємству відповідача на загальну суму 218 252,64 грн.».
08 січня 2014 року Державна фінансова інспекція в місті Києві на адресу відповідача направила Вимогу щодо усунення порушень, виявлених ревізією № 26-11-14-14/9 (далі - Вимога № 26-11-14-14/9), пунктами третім та четвертим якої від відповідача вимагалось відповідно: забезпечити списання в бухгалтерському обліку Товариства незавершеного виробництва в сумі 4 409,0 тис. грн. відповідно до норм чинного законодавства та забезпечити відшкодування завданих збитків з винних осіб або шляхом проведення претензійно-позовної роботи.
У відповідь на Вимогу позивача № 26-11-14-14/9, відповідачем на його адресу направлено листа від 10.02.2014 р. (надійшов на адресу позивача - 12.02.2014 р. за вх. № 14-509), яким повідомлено, що «стосовно та на виконання п. 3 Вимоги № 26-11-14-14/9 буде проведено списання в бухгалтерському обліку Товариства незавершеного виробництва вартістю 4 409,0 тис. грн. впродовж 2014-2014 років, про що Державну фінансову інспекцію в місті Києві буде повідомлено додатково; стосовно та на виконання п. 4 Вимоги № 26-11-14-14/9 Товариством підготовлено позовну заяву з метою стягнення суми збитків 218,25 тис. грн. Проте, Публічне акціонерне товариство «Науково-дослідний інститут електромеханічних приладів» перебувало та перебуває у вкрай скрутному фінансовому становищі, у підприємства відсутня можливість проводити позовну роботу (відсутність коштів на судові витрати) щодо стягнення дебіторської заборгованості.
ПАТ «НДІ ЕМП» має організаційно-правову форму за КОПФГ - 230 - Акціонерне товариство, тобто форма власності підприємства є приватною. Товариство не фінансується з бюджету, а є госпрозрахунковою установою - з певною економічною самостійністю, а в результаті відсутності замовлень та скрутного фінансового становища, потребує додаткового фінансування.
А тому, як тільки у ПАТ «НДІ ЕМП» з'явиться можливість подання останнього до суду, позовна робота буде проведена при наявності фінансування.».
Надаючи правову оцінку відносинам, що виникли між сторонами, суд виходить з наступного.
Згідно з ст. 19 Конституції України правовий порядок в Україні ґрунтується на засадах, відповідно до яких ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством.
Органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Закон, що визначає правові та організаційні засади здійснення державного фінансового контролю в Україні є Закон України «Про основні засади здійснення державного фінансового контролю в Україні» від 26.01.1993 р. № 2939-XII (далі - Закон № 2939-XII).
Приписами п. п. 7, 10 ч. 1 ст. 10 Закону № 2939-XII (в редакції, чинній в момент виникнення спірних правовідносин) визначено, що органу державного фінансового контролю надається право: пред'являти керівникам та іншим особам підприємств, установ та організацій, що контролюються, обов'язкові до виконання вимоги щодо усунення виявлених порушень законодавства, вилучати в судовому порядку до бюджету виявлені ревізіями приховані і занижені валютні та інші платежі, ставити перед відповідними органами питання про припинення бюджетного фінансування і кредитування, якщо отримані підприємствами, установами та організаціями кошти і позички використовуються з порушенням чинного законодавства; звертатися до суду в інтересах держави, якщо підконтрольною установою не забезпечено виконання вимог щодо усунення виявлених під час здійснення державного фінансового контролю порушень законодавства з питань збереження і використання активів.
Згідно з ч. 2 ст. 15 Закону № 2939-XII законні вимоги службових осіб органу державного фінансового контролю є обов'язковими для виконання службовими особами об'єктів, що контролюються.
Як вбачається з вимоги, наявної в матеріалах справи, Держфінінспекція в м. Києві просить зобов'язати підприємство відповідача: забезпечити списання в бухгалтерському обліку Товариства незавершеного виробництва в сумі 4 409,0 тис. грн. відповідно до норм чинного законодавства (п. 3 Вимоги № 26-11-14-14/9); забезпечити відшкодування завданих збитків з винних осіб або шляхом проведення претензійно-позовної роботи (п. 4 Вимоги № 26-11-14-14/9).
Як підтверджено матеріалами справи, на виконання вказаних вище пунктів вимоги позивача, ПАТ «НДІ ЕМП» 10.02.2014 р. було підготовлено листа «Про усунення порушень, виявлених ревізією» б/н, з тексту якого вбачається, що вимоги пунктів 3 та 4 Вимоги № 26-11-14-14/9 залишилися невиконаними.
Даний факт не заперечувався в судовому засіданні також і представниками відповідача.
За вказаних обставин, є всі підстави для зобов'язання відповідача вчинити певні дії, а саме виконати п. п. 3, 4 письмової вимоги Держфінінспекції в м. Києві від 08.01.2014 р. № 26-11-14-14/9, шляхом: забезпечення списання в бухгалтерському обліку Товариства незавершеного виробництва в сумі 4 409,0 тис. грн. відповідно до норм чинного законодавства (п. 3 Вимоги № 26-11-14-14/9); забезпечення відшкодування завданих збитків з винних осіб на загальну суму 218,25 тис. грн. або шляхом проведення претензійно-позовної роботи (п. 4 Вимоги № 26-11-14-14/9).
Частиною третьою статті 2 КАС України передбачено, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Відповідно до ч. 1 ст. 9 Кодексу адміністративного судочинства України суд при вирішенні справи керується принципом законності, відповідно до якого, вирішує справи відповідно до Конституції та законів України, а також міжнародних договорів, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України. Суд застосовує інші нормативно-правові акти, прийняті відповідним органом на підставі, у межах повноважень та у спосіб, передбачені Конституцією та законами України.
Згідно з ч. 1 ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.
Відповідно до ч. 2 ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
Оцінивши докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні, та враховуючи всі наведені обставини, суд дійшов висновку про обґрунтованість позовних вимог і на підставі п. 2 ч. 2 ст. 162 Кодексу адміністративного судочинства України вважає за необхідне адміністративний позов Державної фінансової інспекції в місті Києві повністю задовольнити.
Враховуючи те, що позивач, відповідно до приписів п. 21 ч. 1 ст. 5 Закону України «Про судовий збір» від 08.07.2011 р. № 3674-VI, звільнений від сплати судового збору, питання розподілу судових витрат судом не вирішувалося.
Керуючись ст. ст. 69-71, ст. 94, ст. ст. 158-163, ст. 167, ст. 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
1. Адміністративний позов Державної фінансової інспекції в місті Києві задовольнити повністю.
2. Зобов'язати Публічне акціонерне товариство «Науково-дослідний інститут електромеханічних приладів» вчинити певні дії, зокрема виконати в повному обсязі п. п. 3, 4 письмової вимоги Державної фінансової інспекції в місті Києві від 08.01.2014 р. № 26-11-14-14/9, а саме:
- забезпечити списання в бухгалтерському обліку Товариства незавершеного виробництва в сумі 4 409,0 тис. грн. відповідно до норм чинного законодавства (п. 3 Вимоги № 26-11-14-14/9);
- забезпечити відшкодування завданих збитків з винних осіб на загальну суму 218,25 тис. грн. або шляхом проведення претензійно-позовної роботи (п. 4 Вимоги № 26-11-14-14/9).
Постанова набирає законної сили відповідно до ст. 254 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржена до суду апеляційної інстанції протягом десяти днів за правилами, встановленими ст. ст. 185-187 КАС України, шляхом подання через суд першої інстанції апеляційної скарги.
Суддя І.М. Погрібніченко
Повний текст постанови виготовлений та підписаний 30.07.2014 р.