19 серпня 2014 року м. Київ
Суддя Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ Ситнік О.М., розглянувши касаційну скаргу
ОСОБА_2 на рішення Приморського районного суду м. Маріуполя Донецької області та ухвалу апеляційного суду Донецької області від 15 липня 2014 року у справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Кредитні ініціативи» до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості,
У вересні 2013 року Товариство з обмеженою відповідальністю «Кредитні ініціативи» (далі - ТОВ «Кредитні ініціативи») звернулося до суду з позовом, у якому зазначало, що 25 червня 2008 року між ним та ОСОБА_2 укладено кредитний договір № 06012611864, відповідно до умов якого останній отримав кредит у розмірі 74 100 грн. На порушення умов кредитного договору, відповідач свої зобов'язання належним чином не виконав, у зв'язку з чим станом на 10 серпня 2013 року утворилася заборгованість у розмірі 41 742 грн 15 коп., яку ТОВ «Кредитні ініціативи» просило стягнути зі ОСОБА_2
Рішенням Приморського районного суду м. Маріуполя Донецької області від 26 травня 2014 року, залишеним без змін ухвалою апеляційного суду Донецької області від 15 липня 2014 року, позов задоволено. Стягнуто з ОСОБА_2 на користь ТОВ «Кредитні ініціативи» заборгованість за кредитним договором у розмірі 41 742 грн 15 коп. Вирішено питання про розподіл судових витрат.
У касаційній скарзі ОСОБА_2, посилаючись на порушення судами норм матеріального та процесуального права, просить скасувати рішення суду першої інстанції, ухвалу суду апеляційної інстанції та ухвалити нове рішення, яким у позові відмовити.
Згідно із ч. 2 ст. 324 ЦПК України підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.
Відповідно до вимог ст. 335 ЦПК України суд касаційної інстанції не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про перевагу одних доказів над іншими.
Судами першої та апеляційної інстанцій, відповідно до ст. 212 ЦПК України, повно, всебічно досліджено і оцінено обставини у справі, надані сторонами докази, правильно визначено юридичну природу спірних правовідносин та закон, який їх регулює.
Суди обґрунтовано задовольнили позов відповідно до вимог ст. 1054, 1049 ЦК України, оскільки отримання відповідачем письмового повідомлення про підвищення розміру процентної ставки з новим графіком платежів підтверджується повідомленням про вручення поштового відправлення, отриманим особисто ОСОБА_2 28 січня 2009 року, він сплачував проценти за новою ставкою і з відповідною незгодою до банку не звертався. Розрахунок заборгованості у встановленому законом порядку відповідачем не спростований.
Доводи касаційної скарги зводяться до переоцінки доказів, на правильність висновків судів вони не впливають та їх не спростовують.
Відповідно до п. 5 ч. 4 ст. 328 ЦПК України у разі, якщо касаційна скарга є необґрунтованою і викладені у ній доводи не викликають необхідності перевірки матеріалів справи, суддя-доповідач відмовляє у відкритті касаційного провадження у справі.
На підставі наведеного та керуючись п. 5 ч. 4 ст. 328 ЦПК України,
Відмовити ОСОБА_2 у відкритті касаційного провадження у справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Кредитні ініціативи» до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості.
Додані до касаційної скарги матеріали повернути особі, яка подала касаційну скаргу.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Суддя Вищого спеціалізованого
суду України з розгляду
цивільних і кримінальних справ О.М. Ситнік