18 серпня 2014 рокум. Київ
Колегія суддів судової палати у цивільних справах
Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ у складі:
головуючого Горелкіної Н.А.,
суддів: Дербенцевої Т.П., Іваненко Ю.Г.,
Парінової І.К., Умнової О.В.,
розглянувши заяву ОСОБА_3 про перегляд ухвали Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 8 травня 2014 року у справі за позовом ОСОБА_4 до ОСОБА_3 про стягнення аліментів на утримання дитини та дружини, -
У березні 2011 року ОСОБА_4 звернулася до суду з позовом до ОСОБА_3, у якому просила стягнути з відповідача аліменти на утримання їх неповнолітнього сина ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_1, у розмірі ј частки від всіх видів заробітку (доходу) відповідача, але не менше 30 % прожиткового мінімуму на дитину відповідного віку, щомісячно до досягнення дитиною повноліття, та аліменти на її утримання у розмірі 1/8 частки усіх видів заробітку відповідача, але не менше одного неоподаткованого мінімуму доходів громадян щомісячно до досягнення дитиною трьох років.
В обґрунтування своїх вимог посилалася на ті обставини, що дитина проживає разом з нею та перебуває на її утриманні, а відповідач добровільно не надає матеріальної допомоги на їх утримання.
У червні 2011 року ОСОБА_3 звернувся до суду із зустрічним позовом про виключення відомостей з актового запису про народження дитини, який за його заявою від 18 лютого 2013 року залишено без розгляду.
Рішенням Івано-Франківського міського суду Івано-Франківської області від 1 березня 2013 року позов ОСОБА_4 задоволено частково, стягнуто на користь ОСОБА_4 аліменти на утримання малолітнього сина ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_1, у розмірі 1/6 частини всіх видів заробітної плати відповідача щомісячно, але не менше 30 % прожиткового мінімуму, визначеного для дітей відповідного віку, починаючи з 24 березня 2011 року до досягнення ним повноліття, та стягнуто на користь ОСОБА_4 аліменти на її утримання у розмірі 1/10 частини усіх видів заробітної плати (доходу) відповідача щомісячно, починаючи з 24 березня 2011 року до 1 червня 2012 року. Вирішено питання щодо розподілу судових витрат.
Рішенням апеляційного суду Івано-Франківської області від 25 лютого 2014 року скасовано рішення Івано-Франківського міського суду Івано-Франківської області від 01 березня 2013 року у частині стягнення аліментів на утримання ОСОБА_5 та ухвалено у цій частині нове рішення.
Стягнуто з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_4 на утримання сина - ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_1 аліменти у розмірі ј частини всіх видів заробітної плати щомісячно, але не менше 30 % прожиткового мінімуму для дітей відповідного віку до досягнення дитиною повноліття. У іншій частині рішення залишено без змін.
Ухвалою Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних кримінальних справ від 8 травня 2014 року відмовлено ОСОБА_3 у відкритті касаційного провадження у справі з підстав, передбачених п. 5 ч. 4 ст. 328 ЦПК України.
4 серпня 2014 року ОСОБА_3 звернувся до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ із заявою про перегляд ухвали Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 8 травня 2014 року з підстав неоднакового застосування судами положень ст. 182 СК України, що потягло ухвалення різних за змістом судових рішень у подібних правовідносинах.
На обґрунтування своїх доводів заявник наводить ухвали Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 5 жовтня 2011 року, 14 лютого 2014 року та від 20 березня 2013 року.
Згідно зі ст. 355 ЦПК України заява про перегляд судових рішень у цивільних справах може бути подана виключно з підстав: неоднакового застосування судом (судами) касаційної інстанції одних і тих самих норм матеріального права, що потягло ухвалення різних за змістом судових рішень у подібних правовідносинах; встановлення міжнародною судовою установою, юрисдикція якої визнана Україною, порушення Україною міжнародних зобов'язань при вирішенні справи судом.
Відповідно до роз'яснень, викладених у п. 6 постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ № 11 «Про судову практику застосування ст. ст. 353-360 ЦПК України», під судовими рішеннями у подібних правовідносинах слід розуміти такі, де тотожними є предмет спору, підстави позову, зміст позовних вимог та встановлені судом фактичні обставини, а також має місце однакове матеріально-правове регулювання спірних правовідносин. Зміст правовідносин із метою з'ясування їх подібності в різних судових рішеннях суду (судів) касаційної інстанції визначається обставинами кожної конкретної справи.
Зміст наданих на обґрунтування заяви ухвал Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від від 5 жовтня 2011 року, 14 лютого 2014 року та від 20 березня 2013 року не дає підстав для висновку про неоднаковість застосування норм матеріального права судом касаційної інстанції, оскільки викладені в ухвалах правові висновки ґрунтуються на відмінних фактичних обставинах у порівнянні зі справою, рішення у якій просить переглянути заявник.
Наведені заявником доводи фактично зводяться до переоцінки доказів у справі та незгодою з висновком суду щодо їх оцінки, не містять ознак, які згідно вимог ст. 355 ЦПК України є підставами для перегляду судових рішень.
За таких обставин, які свідчать про те, що наведені заявником судові рішення не пітверджують підстави, встановленої п. 1 ч. 1 ст. 355 ЦПК України, у допуску справи до провадження Верховного Суду України необхідно відмовити.
Керуючись ст. ст. 355, 356, 360 ЦПК України, колегія суддів судової палати у цивільних справах Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ, -
У допуску до провадження Верховного Суду України справи за позовом ОСОБА_4 до ОСОБА_3 про стягнення аліментів на утримання дитини та дружини за заявою ОСОБА_3 про перегляд ухвали Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 8 травня 2014 року відмовити.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Головуючий Н.А. Горелкіна
Судді: Т.П. Дербенцева
Ю.Г. Іваненко
І.К. Парінова
О.В. Умнова