Ухвала
іменем україни
21 серпня 2014 року м. Київ
Колегія суддів судової палати у кримінальних справах
Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ у складі:
головуючого Франтовської Т.І.,
суддів:при секретарі за участю прокурораЛагнюка М.М., Суржка А.В., Сідько В.В.,Матюшевої О.В.,
розглянувши в судовому засіданні кримінальне провадження, внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12012040370000001 та № 12012040370000003, за обвинуваченням
ОСОБА_6,
ІНФОРМАЦІЯ_1, громадянина України, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1, проживаючого за адресою: АДРЕСА_2, раніше не судимого,
у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 263, ч. 2 ст. 342 КК України,
Вироком Павлоградського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 20 травня 2013 року ОСОБА_6 засуджено за ч. 1 ст. 263 КК України до покарання у виді позбавлення волі строком на 3 роки; визнано невинуватим у вчиненні злочину передбаченого ч. 2 ст. 342 КК України та виправдано у зв'язку з відсутністю в його діях складу кримінального правопорушення.
Ухвалою Апеляційного суду Дніпропетровської області від 10 грудня 2013 року вирок суду першої інстанції щодо ОСОБА_6 в частині його засудження за ч. 1 ст. 263 КК України скасовано та закрито кримінальне провадження в цій частині у зв'язку з відсутністю в його діях складу кримінального правопорушення. В решті вирок залишено без зміни.
У касаційній скарзі прокурор, який брав участь в розгляді кримінального провадження в суді апеляційної інстанції, просить скасувати ухвалу суду апеляційної інстанції, в зв'язку з істотним порушенням кримінального процесуального закону, вважаючи судове рішення апеляційної інстанції по справі необґрунтованими та немотивованими. Вважає, що матеріали кримінального провадження слід направити на новий апеляційний розгляд.
Як убачається з вироку суду, ОСОБА_6 визнаний винним у тому, що у невстановлений досудовим розслідуванням час та у невстановленому досудовим розслідуванням місці у невстановленої особи умисно незаконно, без передбачуваного законом дозволу, придбав пістолет системи Макарова калібром 9 мм серії НОМЕР_2 1974 року випуску та 8 патронів калібром 9 мм до нього який став незаконно зберігати та носити при собі.
20 листопада 2012 року о 12.40 год. ОСОБА_6, не маючи відповідного передбачуваного законом дозволу на зберігання вогнепальної зброї, зберігаючи при собі пістолет системи Макарова калібром 9 мм серії НОМЕР_2 1974 року випуску та 8 патронів калібром 9 мм до нього, прийшов на територію автомобільної стоянки, яка розташована біля будинку № 416 по вул. Дніпровській м. Павлограді.
У вказаний час на територію вказаної автомобільної стоянки підійшли співробітники УБОЗ ГУМВС в Донецькій області ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_9 та ОСОБА_10
ОСОБА_6, який сприйняв працівників міліції за осіб, які хочуть завдати шкоди його життю, витяг з поясу штанів зазначений пістолет системи Макарова з 8 патронами калібром 9 мм до нього і почав тікати в бік вул. Ленінградської м. Павлограда, де намагався сховатися у дворах житлових будинків. Перебуваючи на території, прилеглій до будинку 3-А вул. Ленінградській в м. Павлограді, біля магазину «АТБ», тікаючи від працівника УБОЗ УМВС України в Донецькій області ОСОБА_7, ОСОБА_6 мимоволі здійснив постріл з пістолету, а в подальшому приблизно о 13.10 год. під час переслідування працівниками УБОЗ ГУМВС України в Донецькій області ОСОБА_6 сховав пістолет у підвальному приміщенні будинку № 5 по вул. Комарова у м. Павлограді , який 20 листопада 2012 року о 14.00 год. працівниками міліції було виявлено та вилучено.
Крім того, ОСОБА_6 обвинувачувався у тому, що 20 листопада 2012 року приблизно о 12 год. 40 хв., перебуваючи на автостоянці, що розташована біля буд. № 416 по вул. Дніпровській м. Павлограда, до нього підійшли співробітники УБОЗ ГУМВС в Донецькій області ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_9 та ОСОБА_10, які в порядку виконання доручення слідчого Городцкова М.І., мали встановити місце проживання свідка по кримінальній справі № 8012030202 - ОСОБА_6 та вручити йому повістку про виклик до слідчого. 20 листопада 2012 року приблизно о 12 год. 40 хв. зазначені працівники міліції представились та повідомили ОСОБА_6, що йому необхідно з'явитись до слідчого Городцкова М.І. для проведення слідчих дій. ОСОБА_6 достовірно знаючи, що вказані особи є працівниками правоохоронного органу та знаходяться при виконанні службових обов'язків, маючи умисел на чинення опору працівникам правоохоронного органу, спілкуватися з ними відмовився та не бажаючи виконувати їх законні вимоги , а саме отримати повістку про виклик до слідчого, дістав за поясу штанів пістолет системи Макарова та пересмикнувши затвор, висловлюючи наміри про застосування пістолету, направивши пістолет на працівника міліції ОСОБА_7 почав тікати у бік вул. Ленінградської м. Павлограда, де намагався сховатися у дворах будинків. Перебуваючи на території, прилеглій до буд. 3-а вул. Ленінградської, неподалік магазину «АТБ», тікаючи від працівника УБОЗ ГУМВС в Донецькій області ОСОБА_7, ОСОБА_6 здійснив постріл з пістолету, а в подальшому приблизно о 13 год. 10 хв. під час переслідування працівниками УБОЗ ГУМВС в Донецькій області, ОСОБА_6 сховав пістолет системи Макарова калібром 9 мм серії НОМЕР_2, 1974 року випуску, та 7 патронів до нього у підвальному приміщенні буд. № 5 по вул. Камарова у м. Павлограді.
Заслухавши доповідь суді, думку прокурора Матюшевої О.В., яка не підтримала касаційну скаргу прокурора та просила залишити її без задоволення, перевіривши матеріали кримінального провадження та обговоривши наведені у скарзі доводи, колегія суддів дійшла висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав.
Як встановлено вироком суду, ОСОБА_6 обвинувачувався в незаконному носінні, зберіганні придбанні вогнепальної зброї, бойових припасів без передбаченого законом дозволу та йому було пред'явлене обвинувачення у вчиненні кримінального правопорушення передбаченого ч. 1 ст. 263 КК України.
З матеріалів кримінального провадження вбачається, що суд, належним чином оцінивши представлені та досліджені в судовому засіданні докази, зокрема, показання обвинуваченого ОСОБА_6, потерпілого ОСОБА_7., показання свідків ОСОБА_11, ОСОБА_9 та ОСОБА_10, свідків ОСОБА_12, ОСОБА_13, ОСОБА_14, ОСОБА_15, ОСОБА_16, ОСОБА_17, ОСОБА_18, ОСОБА_19 та обґрунтовано прийшов до висновку, що 10 листопада 2012 року ОСОБА_6 пістолет на місце пригоди не приносив, оскільки, цей пістолет дістав та тримав в руках ОСОБА_7, умислу на незаконне придбання та зберігання вогнепальної зброї у ОСОБА_6 не було, доводи досудового слідства про те, що ОСОБА_6 витягнув пістолет із-за пояса нічим, окрім показань зацікавлених осіб не підтверджені, а тому його участь в незаконному носінні, зберіганні придбанні вогнепальної зброї, бойових припасів без передбаченого законом дозволу, тобто у вчиненні злочину, передбаченого ч. 1 ст. 263 КК України, не доведена.
З огляду на викладене суд апеляційної інстанції обґрунтовано дійшов висновку, що участь ОСОБА_6 в незаконному носінні, зберіганні, придбанні вогнепальної зброї, бойових припасів без передбаченого законом дозволу, тобто у вчиненні злочину, передбаченого ч. 1 ст. 263 КК України не доведена, в зв'язку з чим скасував в цій частині вирок районного суду і закрив кримінальне провадження на підставі п. 2 ч. 1 ст. 284 КПК України за відсутністю в діянні ОСОБА_6 складу кримінального правопорушення передбаченого ч. 1 ст. 263 КК України.
Крім того, як об'єктивно було встановлено в ході судового розгляду кримінального провадження, сторона обвинувачення не надала суду ніяких доказів того, що працівники УБОЗ ГУМВС в Донецькій області ОСОБА_7, ОСОБА_9, ОСОБА_10 та ОСОБА_11 20 листопада 2012 року представилися ОСОБА_6 пред'явивши службові посвідчення й намагалися вручити останньому повістку про виклик до слідчого. Самої повістки не було долучено до матеріалів провадження, а про її існування орган досудового слідства зробив висновок лише на підставі показань вищезазначених працівників міліції. Крім того, свідки ОСОБА_12, ОСОБА_15, ОСОБА_13, ОСОБА_14 та ОСОБА_16 дали показання, що 20 листопада 2012 року до ОСОБА_6 на автостоянці підійшли особи в цивільному не представились та не показали останньому свої службові посвідчення. Враховуючи зазначене, суд обґрунтовано дійшов висновку про відсутність в діях ОСОБА_6 складу кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 342 КК України.
Суд апеляційної інстанції, перевіривши доводи скарги прокурора в частині виправдання ОСОБА_6 за ч. 2 ст. 342 КК України, об'єктивно прийшов до висновку про правильність прийнятого судом рішення навівши мотиви такого рішення.
З цими висновками погоджується і колегія суддів та вважає, що у касаційній скарзі не наведено обставин, передбачених ст. 412 КПК України, які б свідчили про істотні порушення вимог кримінального процесуального закону, що перешкодили б суду постановити законне та обґрунтоване рішення, тим більше, що апеляційний суд з достатньою повнотою дослідив матеріали справи, які стосуються об'єму обвинувачення ОСОБА_6.
Доводи касаційної скарги прокурора про порушення апеляційною інстанцією норм процесуального закону, так як суд повторно не дослідив обставини, встановлені під час кримінального провадження та дав іншу оцінку доказам у справі, на думку колегії суддів, є безпідставними. Відповідно до вимог ч. 3 ст. 404 КПК України за клопотанням учасників судового провадження суд апеляційної інстанції зобов'язаний повторно дослідити обставини , встановлені під час кримінального провадження, за умови, що вони досліджені судом першої інстанції не повністю або з порушеннями, та може дослідити докази, які не досліджувались судом першої інстанції, виключно якщо про дослідження таких доказів учасники судового провадження заявляли клопотання під час розгляду в суді першої інстанції або якщо вони стали відомі після ухвалення судового рішення, що оскаржується.
Як вбачається з матеріалів кримінального провадження до суду апеляційної інстанції таких клопотань від учасників судового провадження не надходило, а докази судом першої інстанції були досліджені безпосередньо, повно та у відповідності до вимог кримінального процесуального закону.
Крім того, як вбачається зі змісту ухвали апеляційного суду, наведені у касаційній скарзі доводи прокурора, за своїм змістом аналогічні доводам апеляції поданої прокурором на вирок Павлоградського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 20 травня 2013 року, і на них надано обґрунтовані відповіді.
Ухвала апеляційного суду відповідає вимогам ст. 419 КПК України та з наведеними в ній висновками погоджується і колегія суддів.
Істотних порушень вимог кримінального процесуального закону, неправильного застосування кримінального закону, які були б підставою для зміни судових рішень щодо ОСОБА_6, колегією суддів не встановлено, а тому підстав для задоволення касаційної скарги прокурора, колегія суддів не вбачає.
Керуючись статтями 433, 434, 436 КПК України, колегія суддів
Касаційну скаргу прокурора, який брав участь в розгляді кримінального провадження в суді апеляційної інстанції, залишити без задоволення.
Ухвалу Апеляційного суду Дніпропетровської області від 10 грудня 2013 року щодо ОСОБА_6 залишити без зміни.
Ухвала суду касаційної інстанції, відповідно до ч. 4 ст. 532 КПК України, набирає законної сили з моменту проголошення.
Судді:
_________________ ________________ ________________
М.М. Лагнюк Т.І. Франтовська А.В. Суржок