Справа № 369/2889/14-к
1-кп/369/166/14
іменем України
27.08.2014 року м. Київ
Києво-Святошинський районний суд Київської області у складі:
головуючого судді ОСОБА_1 ,
за участю секретаря ОСОБА_2 ,
за участю прокурора ОСОБА_3 , ОСОБА_4
за участю захисника ОСОБА_5
за участю представників потерпілих ОСОБА_6 , ОСОБА_7
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Києві кримінальне провадження за обвинуваченням ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ідентифікаційний номер НОМЕР_1 , уродженки м. Камянець - Подільський, Хмельницької області, українки, громадянки України, заміжньої, маючої вищу освіту, працюючої завідуючою районної бібліотеки для дітей Києво - Святошинського району Київської області, зареєстрованої та проживаючої за адресою: АДРЕСА_1 , раніше не судимої,
у вчиненні злочинів, передбачених ч. 2 ст. 191, ч. 3 ст. 191, ч. 1 ст. 366 КК України, -
встановив:
ОСОБА_8 відповідно до наказу № 120 к-ц від 02.04.2008 року відділу культури і туризму Києво-Святошинської районної державної адміністрації Київської області призначена на посаду завідуючої районної бібліотеки для дітей Києво-Святошинського району Київської області, що розташована за адресою: АДРЕСА_2 .
Згідно посадової інструкції завідувача районної бібліотеки для дітей, затвердженої директором Києво-Святошинської центральної бібліотечної системи від 05.01.2009 року, завідуюча районної бібліотеки для дітей, відповідно до покладених на неї організаційно-розпорядчих та адміністративно-господарських обов'язків, та примітки 1 ст. 364 КК України, ОСОБА_8 є службовою особою.
На весні 2009 року в ОСОБА_8 виник злочинний умисел, спрямований на зловживання службовим становищем та службове підроблення з метою незаконного отримання грошових коштів для встановлення вікон в районної бібліотеці для дітей.
З метою реалізації вказаного злочинного умислу на весні 2009 року ОСОБА_8 , перебуваючи біля будинку АДРЕСА_3 , скориставшись давнім знайомством з ОСОБА_9 , увівши останню в оману, повідомивши їй неправдиві відомості, отримала від ОСОБА_9 підпис її чоловіка ОСОБА_10 на заздалегідь заготовленому аркуші паперу, який в подальшому використала в якості заяви про прийняття ОСОБА_10 на роботу до районної бібліотеки для дітей на посаду сторожа, що розташована за адресою: АДРЕСА_2 , та на підставі якої наказом відділу культури і туризму Києво-Святошинської районної державної адміністрації Київської області № 98 к-цбс від 14.05.2009 року, № 130 к-цбс від 15.06.2009 року, № 102к-цбс від 17.05.2010 року та № 138к-цбс від 15.06.2010 року, останнього було прийнято на роботу на посаду сторожа районної бібліотеки для дітей.
Після чого ОСОБА_8 , не дивлячись на відсутність ОСОБА_10 на роботі в період часу з 02.06.2009 року до 24.06.2009 року, 01.07.2009 року до 22.07.2009 року, з 02.06.2010 року по 24.06.2010 року та 01.07.2010 року до 23.07.2010 року, вносила неправдиві відомості до офіційних документів, а саме: до табелів обліку робочого часу про перебування ОСОБА_10 на робочому місці, після чого надавала останні до центральної районної бібліотеки для дорослих відділу культури і туризму Києво-Святошинської районної державної адміністрації Київської області для нарахування останньому заробітної плати.
Продовжуючи свою злочинну діяльність, ОСОБА_8 , імітуючи підпис ОСОБА_10 , особисто вносила неправдиві відомості до офіційних документів, а саме: до розрахунково-платіжних відомостей № 0000000155 за червень 2009 року, № 0000000182 та № 0000000163 за липень 2009 року та до доручення від імені ОСОБА_10 від 01.07.2010 року, відповідно до якого ОСОБА_10 доручає ОСОБА_11 отримати заробітну плату за червень місяць 2010 року та отримувала нараховані йому грошові кошти, за період з 02.06.2009 року по 22.07.2009 року на загальну суму 1216,27 грн. та за період часу з 02.06.2010 року по 23.07.2010 року, на загальну суму 1517,9 грн., всього на суму 2734,17 грн., які в подальшому витратила на встановлення 3 металопластикових вікон в районної бібліотеці для дітей Києво-Святошинського району Київської області.
Допитана у судовому засіданні обвинувачена ОСОБА_8 вину у вчиненні інкримінованих їй злочинів визнала частково та суду повідомила, що вона працює на посаді завідуючої центральної бібліотеки для дітей, що в АДРЕСА_2 з квітня 2008 року. Коли вона прийшла працювати завідувачем бібліотеки, бібліотека знаходилась в аварійному стані, вікна були розбиті, не працював санвузол та саме приміщення знаходилось в аварійному стані. З травня 2008 року вона зверталась за допомогою до відділу культури, а саме вона просила виділити кошти для заміни трьох аварійних вікон, які були розбиті та несли загрозу життю та здоров'ю працівникам бібліотеки та відвідувачам, але коштів не було. У зв'язку з тим що наближався період відпусток, вона вирішила взяти тимчасово на період відпустки на посаду сторожа людину та попрацювати самій замість сторожа. Сама влаштуватись сторожем до бібліотеки вона не могла, оскільки була офіційно влаштована на посаду завідувача. Так як її сім'я переїхала до с. Тарасівка в 2008 році в неї не було знайомих в даному населеному пункті та вона на той період часу спілкувалась з ОСОБА_9 , яка була її сусідкою. Вона попросила ОСОБА_9 оформити її по документам на посаду сторожа повідомивши, що замість неї буде працювати вона. На що ОСОБА_9 повідомила, що їй не можна влаштовуватись офіційно на роботу та запропонувала оформити сторожем її чоловіка ОСОБА_10 та запевнила, що у неї не буде ніяких проблем з ОСОБА_10 . Вона повідомила ОСОБА_9 про те, що їй для працевлаштування потрібні копія паспорта ОСОБА_10 , копія ідентифікаційного номеру ОСОБА_10 та власноручно написана заява з проханням працевлаштування. ОСОБА_9 погодилась на її пропозицію одразу та через декілька днів принесла названі документи ОСОБА_10 , де ОСОБА_10 в заяві чітко зазначив, прохання працевлаштуватись на посаду сторожа на період щорічних відпусток постійних сторожів, адресовану начальнику відділу культури та туризму. В червні місяці 2009 року вона офіційно влаштувала на період відпустки сторожа ОСОБА_10 та ОСОБА_10 на роботу не виходив, оскільки замість нього працювала вона, як вони домовились з ОСОБА_9 . До обов'язків завідуючої бібліотеки входило ведення табелю виходу працівників на роботу та відпрацьованих працівником годин, куди вона вносила відомості про те, що ОСОБА_10 знаходився на роботі та фактично замість нього працювала вона. Так відпрацювавши замість ОСОБА_10 в червні 2009 року та липні 2009 року вона отримала заробітну плату, за яку розписувалась у відомостях та на початку серпня 2009 року зайнялась пошуком фірми, яка займається заміною вікон з метою замінити аварійне вікно в книгосховищі на металопластикове. Так вона знайшла об'яву, зателефонувала за вказаним в об'яві номером телефону поспілкувавшись з ОСОБА_12 з приводу ціни метало пластикового вікна, її влаштувала його пропозиція і вона замовила металопластикове вікно, за яке розрахувалась отриманими в якості заробітної плати ОСОБА_10 грошовими коштами. Коли ОСОБА_12 приїхав заміряти вікно він одразу заміряв три вікна, оскільки вона повідомила про намір замінити в 2010 році ще два інших аварійних вікна. В 2010 році вона зробила те ж саме, зробивши копію заяви ОСОБА_10 влаштувала його тимчасово на роботу в червні 2010 року та липні 2010 року, відпрацювавши два місяця сторожем замість ОСОБА_10 та на отримані в якості заробітної плати ОСОБА_10 грошові кошти вона замінила ще два аварійні вікна в бібліотеці, одне в книгосховищі та одне в кабінеті, де встановлено ксерокс. Також зазначила, що ОСОБА_9 після того як вона написала скаргу на ОСОБА_13 в 2013 році почала шантажувати та вимагати забрати скаргу написану нею на ОСОБА_13 , а якщо вона не забере скаргу ОСОБА_9 подасть заяву на неї. ОСОБА_9 передала їй в 2009 році одну заяву ОСОБА_10 в якій не було зазначено дату, у зв'язку з чим вона в 2010 році зробила копію заяви та знову подала до відділу кадрів. В 2010 році у зв'язку з тим, працівники бібліотеки перейшли на безготівкову виплату заробітної плати, а саме грошові кошти нараховувались на заробітні картки, ОСОБА_11 отримала за її проханням заробітну плату ОСОБА_10 за червень-липень 2010 року та передала їй. Картки для нарахування заробітної плати ОСОБА_10 не отримував оскільки був тимчасовим співробітником та в цьому не було потреби. При перевірці контролюючими органами приміщення бібліотеки було складено відповідні акти про те, що приміщення знаходиться в аварійному стані та потребує ремонту, з яким вона зверталась до Міністерства культури з проханням надати грошові кошти на ремонт та грошових коштів не було. Про те, що вона влаштувала на роботу працівника та фактично сама працювала за нього, а отримані грошові кошти в якості заробітної плати використовувала для заміни вікон вона не повідомляла керівництво. Про те, що вона працює замість ОСОБА_10 спочатку ніхто не знав, але згодом про це дізнались її працівники, яким вона також повідомила про свій намір за отримані грошові кошти замінити аварійні вікна протягом двох років. Про те, що вона працює замість ОСОБА_10 знали ОСОБА_14 , ОСОБА_15 та чоловік ОСОБА_15 бачив її на робочому місці ОСОБА_10 .
У вчиненому злочині передбаченого ч. 1 ст. 366 КК України щиро розкаялася, запевнила, що зробила належні висновки зі своєї поведінки та просила закрити кримінальне провадження у зв'язку з закінченням строків давності притягнення до кримінальної відповідальності та у вчиненні злочинів передбачених ч. 2 ст. 191, ч. 3 ст. 191 КК України не визнала, оскільки не привласнювала отримані грошові кошти в якості заробітної плати сторожа, а витратила їх на заміну аварійних вікон в бібліотеці.
Окрім часткового визнання обвинуваченою ОСОБА_8 своєї вини у пред'явленому їй обвинуваченні її винність у вчиненні службових злочинів підтверджується доказами, які були досліджені в ході судового розгляду, а саме:
- показами потерпілого ОСОБА_10 , який будучи допитаним в залі судового засідання суду повідомив, що з 2008 року він разом з дружиною ОСОБА_9 проживає в АДРЕСА_4 , де вони познайомились з ОСОБА_8 . У ОСОБА_9 та ОСОБА_8 склались дружні сусідські відносини та особисто він спілкувався з ОСОБА_8 декілька разів. Приблизно в 2009 році ОСОБА_9 повідомила йому, що на передодні ОСОБА_8 скаржилась на те, що в неї на роботі виникла проблема, а саме її постійний охоронець пішов у відпустку та їй потрібен тимчасовий працівник, який формально буде здійснювати охорону бібліотеки та попросила про те, щоб він був вказаним працівником. При цьому ОСОБА_9 повідомила про те, що офіційно ОСОБА_8 не буде влаштовувати його на роботу та йому не потрібно буде ходити на роботу і грошових коштів він не буде отримувати. На вказане прохання дружини він погодився та надав ОСОБА_8 добровільну згоду та поставив свій підпис на заздалегідь написаній заяві, текст заяви він не читав та не надавав ОСОБА_8 копії паспорту та ідентифікаційного номеру. Наприкінці лютого 2012 року він помітив, що з його пенсії почали відраховувати кошти та він отримував меншу пенсію ніж завжди у зв'язку з чим поспілкувавшись зі знайомими він звернувся до пенсійного фонду, в якому оформляв пенсійне посвідчення, де йому повідомили про те, що відрахування з пенсії відбуваються у зв'язку з тим, що він офіційно працевлаштований до відділу Культури та туризму Києво-Святошинської РДА. Потім він в відділі культури та туризму Києво-Святошинської РДА дізнався про те, що ОСОБА_8 влаштувала його на роботу до центральної районної бібліотеки на посаду охоронця та попросив звільнити його з даної посади, оскільки він не працював охоронцем не отримував грошових коштів та в нього через це відраховують грошові кошти з пенсії. Після чого йому зателефонувала ОСОБА_8 та почала вибачатись за те, що працевлаштувала його без згоди та повідомила, що поверне грошові кошти, які були вичислені з його пенсії внаслідок працевлаштування та ніхто йому не повернув вказаних коштів. Також зазначив, що він не працював в бібліотеці сторожем та не отримував за це грошових коштів в якості заробітної плати. Потім він вирішив звернутись до правоохоронних органів з даним питанням. При призначенні покарання поклався на розсуд суду та просив задовольнити заявлений цивільний позов в повному обсязі;
- показами представника потерпілого ОСОБА_7 , яка будучи допитаною в залі судового засідання суду повідомила, що вона працює виконуючим обов'язки начальника відділу культури, національностей та релігії відділу Культури національностей та релігії Києво-Святошинської РДА. Про офіційне працевлаштування ОСОБА_10 на посаду сторожа їй було відомо та про те, що він фактично не працював та не отримував грошових коштів їй стало відомо пізніше, у зв'язку з його зверненням до відділу. Претензій до ОСОБА_8 вона не має та їй відомо про те, що ОСОБА_8 за отримані грошові кошти замінила три аварійні вікна в центральній районній бібліотеці для дітей.;
- показами свідка ОСОБА_9 , яка будучи допитаною в залі судового засідання суду повідомила, що вона проживає з чоловіком ОСОБА_10 за адресою: АДРЕСА_4 з 2006 року. В 2008 році вона познайомилась з сусідами, а саме ОСОБА_8 та її сім'єю, з якою вона перебувала в дружніх відносинах. В 2009 році у зв'язку з довготривалим знайомством ОСОБА_8 повідомила про те, що їй потрібен працівник для тимчасової роботи на посаді охоронця центральної районної бібліотеки для дітей, де ОСОБА_8 працювала завідувачем, оскільки її постійний сторож пішов у відпустку. Також ОСОБА_8 попросила її формально тимчасово влаштувати охоронцем її чоловіка ОСОБА_10 при цьому запевнила, що офіційно він не буде працевлаштований та не буде ходити на роботу і отримувати заробітну плату. Вислухавши прохання ОСОБА_8 вона вирішила допомогти ОСОБА_8 та поговорити з цього питання з чоловіком, при цьому ОСОБА_8 надала їй чистий аркуш паперу та попросила в разі згоди її чоловіка, щоб останній підписався на чистому аркуші паперу. Висловивши прохання ОСОБА_8 своєму чоловіку ОСОБА_10 , останній з ним погодився та підписав чистий аркуш паперу, після чого вона передала підписаний чоловіком аркуш паперу ОСОБА_8 . В лютому місяці 2012 року її чоловік помітив, що йому нараховують меншу пенсію ніж завжди у зв'язку з чим звернувся до пенсійного фонду, де йому повідомили про те, що з пенсії відраховують грошові кошти у зв'язку з тим, що він офіційно працевлаштований до ІНФОРМАЦІЯ_2 на посаду сторожа;
- показами свідка ОСОБА_15 , яка будучи допитаною в залі судового засідання суду повідомила, що вона працює на посаді сторожа районної бібліотеки для дітей відділу культури, релігії та національностей Києво-Святошинської РДА близько 6 років. В її обов'язки входить охорона приміщень бібліотеки, що в АДРЕСА_2 . На даний час керівником організації являється ОСОБА_8 , яка являється доброю та порядною людиною та робить все можливе для розвитку бібліотеки. В червні 2009 року та червні 2010 року вона перебувала в щорічній оплачуваній відпустці та на період її відпустки було влаштовано іншу людину. Як потім вона дізналась в період її відпустки та відпустки іншого сторожа працювала ОСОБА_8 та за отримані грошові кошти в якості заробітної плати замінила в бібліотеці троє аварійних вікон, а саме два вікна в книгосховищі та одне вікно в кабінеті, де встановлено ксерокс. ОСОБА_10 вона особисто не знає та одного разу вона бачила його біля районної бібліотеки, коли він забирав дерев'яні вікна, які було замінено на металопластикові. Про те, що ОСОБА_10 був офіційно влаштований на посаду сторожа на період відпусток їй стало пізніше відомо від ОСОБА_8 та на справді на посаді сторожа в період відпусток працювала ОСОБА_8 . Також зазначила, що заробітну плату вона отримувала особисто за яку розписувалась у відповідних відомостях про отримання заробітної плати.;
- показами свідка ОСОБА_16 , яка будучи допитаною в залі судового засідання суду повідомила, що вона працює на посаді бібліотекаря центральної районної бібліотеки для дітей з 2007 року. В її посадові обов'язки входить обслуговування читачів, проведення масових заходів роботи з читачами та інші обов'язки. Особу ОСОБА_10 вона особисто не знає, але їй було відомо про те, що ОСОБА_10 влаштований тимчасово на посаду сторожа на період відпустки основних сторожів. Як їй стало відомо пізніше фактично замість ОСОБА_10 працювала ОСОБА_8 , яка за отримані грошові кошти в якості заробітної плати замінила три аварійні вікна, два вікна в книгосховищі та одне в кабінеті, де встановлено ксерокс. Про те чи писав ОСОБА_10 доручення про отримання заробітної плати ОСОБА_17 на отримання заробітної плати їй нічого не відомо;
- показами свідка ОСОБА_12 , який будучи допитаним в залі судового засідання суду повідомив, що у зв'язку з тим, що він заміняв собі вікна та в нього не вистачало кількості вікон для отримання знижки на металопластикові вікна, він розклеїв на стінці об'яв повідомлення з пропозицією придбання метало пластикових вікон. Через декілька днів до нього зателефонувала ОСОБА_8 та попросила приїхати та зробити заміри та розрахунки вартості метало пластикового вікна, на що він погодився та приїхав за названою ОСОБА_8 адресою. Коли він приїхав на місце він побачив районну бібліотеку для дітей, де зробив заміри вікна та повідомив про те, що розрахунок за вікна можна здійснювати або одразу або по частинам. Перше вікно він замінив на скільки він пам'ятає влітку 2009 року та він одразу зробив заміри ще двох вікон, які він замінив влітку 2010 році. Коли він робив заміри він залишав ОСОБА_8 бланки з розрахунками вартості вікна та замірами вікон. Він не являвся працівником фірми виробника метало пластикових вікон та він не повідомляв про це ОСОБА_8 . В 2009 році ОСОБА_8 віддала грошові кошти лише за одне вікно та звідки в неї грошові кошти вона не говорила. Розраховувалась ОСОБА_8 не одразу, а саме половину суми вона надавала до установки вікна, а іншу половину віддавала після установки;
- даними з заяви ОСОБА_10 про вчинене кримінальне правопорушення від 20.03.2013 року, відповідно до якої до ОСОБА_10 звернулась ОСОБА_8 з проханням тимчасового працевлаштування його на роботу до центральної бібліотеки для дітей на посаду двірника та він відмовився від вказаної роботи, однак з пенсії ОСОБА_10 почали утримувати грошові кошти, як виявилось пізніше у зв'язку з тим, що він був офіційно влаштований на роботу в даній бібліотеці та отримував заробітну плату (а.с. 14 т. 2);
- даними з копії посадової інструкції завідувача районної бібліотеки для дітей від 05.01.2009 року, відповідно до якої визначено права та обов'язки завідувача районної бібліотеки для дітей ОСОБА_8 (а.с. 41 т. 2);
- даними з довідки № 2 від 05.04.2013 року, відповідно до якої відділ культури і туризму Києво-Святошинської РДА підтвердило, що ОСОБА_10 дійсно працював сторожем центральної районної бібліотеки для дітей м. Боярка тимчасово на час відпустки ОСОБА_15 з 01.06.2009 року по 02.07.2009 року, 01.06.2010 року по 01.07.2010 року та на час відпустки Михайлова з 01.07.2009 року по 30.07.2009 року, з 01.07.2010 року по 30.07.2010 року (а.с. 88 т. 2);
- даними з копії наказу № 98 к-цбс від 14.05.2009 року про надання відпустки працівникам бібліотечної системи. Про тимчасовий прийом на роботу ОСОБА_10 , відповідно до якого ОСОБА_10 тимчасово на час відпустки ОСОБА_15 на посаду сторожа центральної районної бібліотеки для дітей з 01.06.2009 року з оплатою праці за фактично відпрацьований час (а.с. 89 т. 2);
- даними з копії наказу № 130 к-цбс від 15.06.2009 року, відповідно до якого ОСОБА_10 тимчасово прийнято на час відпустки ОСОБА_18 на посаду сторожа центральної районної бібліотеки для дітей з 01.07.2009 року з оплатою праці за фактично відпрацьований час (а.с. 90 т. 2);
- даними з копії наказу № 102к-цбс від 17.05.2010 року про надання відпустки ОСОБА_15 . Про тимчасовий прийом на роботу ОСОБА_10 , відповідно до якого ОСОБА_10 тимчасово на час відпустки ОСОБА_15 на посаду сторожа центральної районної бібліотеки для дітей з оплатою праці за фактично відпрацьований час (а.с. 91 т. 2);
- даними з копії наказу № 138к-цбс від 15.06.2010 року про надання відпустки ОСОБА_15 . Про тимчасовий прийом на роботу ОСОБА_10 , відповідно до якого ОСОБА_10 тимчасово на час відпустки ОСОБА_18 на посаду сторожа центральної районної бібліотеки для дітей з 01.07.2010 року з оплатою праці за фактично відпрацьований час (а.с. 92 т. 2);
- даними з копії наказу № 120к-ц від 02.04.2008 року, відповідно до якого ОСОБА_8 прийнято на посаду завідуючої центральної районної бібліотеки для дітей (а.с. 94 т. 2);
- даними з копії платіжної відомості № 0000000155 за червень 2009 року, відповідно до якої зазначено, що ОСОБА_10 виплачено заробітну плату в сумі 711,78 гривень (а.с. 99 т. 2);
- даними з копії платіжної відомості № 0000000182 за липень 2009 року, відповідно до якої зазначено, що ОСОБА_10 виплачено заробітну плату в сумі 304,49 гривень (а.с. 100 т. 2);
- даними з копії платіжної відомості № 0000000163 за липень 2009 року, відповідно до якої зазначено, що ОСОБА_10 виплачено заробітну плату в сумі 200,00 гривень (а.с. 101 т. 2);
- даними з копії обліку робочого часу за червень 2009 року, відповідно до якої зазначено, що ОСОБА_10 перебуваючи на посаді сторожа відпрацював 144 години (а.с. 102-103 т. 2);
- даними з копії обліку робочого часу за липень 2009 року, відповідно до якої зазначено, що ОСОБА_10 перебуваючи на посаді сторожа відпрацював 144 години (а.с. 104-105 т. 2);
- даними з копії розрахункової відомості нарахування заробітної плати за липень 2009 року, відповідно до якої ОСОБА_10 було нараховано заробітну плату в сумі 304,49 гривень (а.с. 106-107 т. 2);
- даними з копії розрахункової відомості нарахування заробітної плати за червень 2009 року, відповідно до якої ОСОБА_10 було нараховано заробітну плату в сумі 711,78 гривень (а.с. 108-109 т. 2);
- даними з копії платіжної відомості № 0000000203 за липень 2010 року, відповідно до якого ОСОБА_11 отримала заробітну плату за ОСОБА_10 в сумі 784,78 гривень (а.с. 110 т. 2);
- даними з копії платіжної відомості № 0000000191 за червень 2010 року, відповідно до якого ОСОБА_11 отримала заробітну плату за ОСОБА_10 в сумі 733,12 гривень (а.с. 111 т. 2);
- даними з копії доручення ОСОБА_10 від 01.07.2010 року, відповідно до якого ОСОБА_10 доручає ОСОБА_11 отримати заробітку плату за червень місяць 2010 року (а.с. 112 т. 2);
- даними з копії обліку робочого часу за червень 2010 року, відповідно до якої зазначено, що ОСОБА_10 перебуваючи на посаді сторожа відпрацював 144 години (а.с. 115-116 т. 2);
- даними з копії обліку робочого часу за липень 2010 року, відповідно до якої зазначено, що ОСОБА_10 перебуваючи на посаді сторожа відпрацював 144 години (а.с. 117-118 т. 2);
- даними з копії розрахункової відомості нарахування заробітної плати за червень 2010 року, відповідно до якої ОСОБА_10 було нараховано заробітну плату в сумі 733,12 гривень (а.с. 119-120 т. 2);
- даними з копії розрахункової відомості нарахування заробітної плати за липень 2010 року, відповідно до якої ОСОБА_10 було нараховано заробітну плату в сумі 754,78 гривень (а.с. 121-122 т. 2);
- даними з протоколу доступу до речей і документів від 08.07.2013 року, відповідно до якого на підставі ухвали Києво-Святошинського районного суду Київської області від 21.06.2013 року оглянуто та вилучено розрахункову відомість нарахування заробітної плати в червні 2009 року, розрахункову відомість нарахування заробітної плати за липень 2009 року, розрахункову відомість нарахування заробітної плата червень 2010 року, розрахункову відомість нарахування заробітної плати за липень 2010 року, табелі виходу на роботу ОСОБА_10 за червень-липень 2009 року, табелі виходу на роботу ОСОБА_10 за червень-липень 2010 року, платіжна відомість за червень 2009 року, платіжна відомість за липень 2009 року, платіжна відомість червень 2010 року, доручення на отримання зарплати за червень 2010 року, платіжна відомість за липень 2010 року, наказ № 130 цвс від 15.06.2009 року, наказ № 98к-цбс від 14.09.2009 року про тимчасовий прийом на роботу ОСОБА_10 , наказ № 102 К-цбс про тимчасовий прийом на роботу ОСОБА_10 , наказ № 138 к-цбс від 15.06.2010 року, про тимчасовий прийом на роботу ОСОБА_10 , графік виходу на роботу сторожів за червень-липень 2010 року (а.с. 145-147 т. 2);
- даними з висновку експерта № 231 від 26.07.2013 року, відповідно до якого рукописний текст та підпис що знаходяться на дорученні про отримання заробітної плати ОСОБА_11 від імені ОСОБА_10 за червень 2010 року не належить ОСОБА_10 . Напис прізвища « ОСОБА_19 » на платіжних відомостях № 0000000203 за липень 2010 року та № 0000000191 за червень 2010 року, належать ОСОБА_11 . Підписи від імені ОСОБА_10 що знаходяться на: платіжних відомостях № 0000000182 за липень 2009 року, № 0000000163 за липень 2009 року, № 0000000155 за червень 2009 року, не належать ОСОБА_10 . Рукописний текст що знаходиться на дорученні про отримання заробітної плати ОСОБА_11 від імені ОСОБА_10 за червень 2010 року, не належать ОСОБА_20 .Підпис від імені ОСОБА_20 , що знаходяться на дорученні про отримання заробітної плати ОСОБА_11 від імені ОСОБА_10 за червень 2010 року в графі «Інспектор відділу кадрів», належить ОСОБА_20 (а.с. 250-258 т. 2);
- даними з протоколу огляду від 25.02.2014 року, відповідно до якого оглянуто зовнішня частина приміщення районної бібліотеки для дітей за адресою: АДРЕСА_2 та встановлено, що тильна сторона бібліотеки має вісім вікон з яких п'ять дерев'яних та три (1,2,7) металопластикові (а.с. 4-6 т. 3);
- даними з копії замовлення № 5689 від 23.07.2009 року, відповідно до якого вартість метало пластикового вікна становить 1560,86 гривень, де зазначено отримання авансу в сумі 1163 гривень (а.с. 35 т. 3);
- даними з копії замовлення від 03.08.2010 року, відповідно до якого вартість метало пластикового вікна становить 1655,39 гривень, де зазначено отримання авансу в сумі 800 гривень (а.с. 36 т. 3);
- даними з копії замовлення від 25.08.2010 року, відповідно до якого вартість метало пластикового вікна становить 1167,12 гривень, де зазначено отримання авансу в сумі 970 гривень (а.с. 37 т. 3);
- даними з повідомлення відділу культури, національностей та релігії Києво-Святошинської РДА від 05.03.2014 року, відповідно до якого у 2009 та 2010 роках відділом культури, національностей та релігій Києво-Святошинської РДА кошти на придбання та встановлення трьох метало-пластикових вікон для приміщення районної бібліотеки для дітей ( АДРЕСА_2 ) не виділялись (а.с. 43 т. 3).
Оцінюючи зібрані по справі докази в їх сукупності суд визнає, що обвинувачена ОСОБА_8 , потерпілий ОСОБА_10 , представник потерпілого ОСОБА_7 , свідки ОСОБА_9 , ОСОБА_15 , ОСОБА_16 , ОСОБА_12 під час розгляду справи в суді, давали правдиві, послідовні, логічні покази, які відповідають встановленим судом фактичним обставинам справи.
Суд визнає правдивими покази ОСОБА_8 , що отримані в якості заробітної плати ОСОБА_10 грошові кошти, вона витратила на встановлення 3 вікон в бібліотеці, оскільки в цій частині вони підтверджуються листом відділу культури, національностей та релігії Києво-Святошинської РДА від 05.03.2014 року, відповідно до якого у 2009 та 2010 роках відділом культури, національностей та релігій Києво-Святошинської РДА кошти на придбання та встановлення трьох метало-пластикових вікон для приміщення районної бібліотеки для дітей не виділялись (а.с. 43 т. 3), копією замовлення № 5689 від 23.07.2009 року (а.с. 35 т. 3), копією замовлення від 03.08.2010 року (а.с. 36 т. 3), копією замовлення від 25.08.2010 року(а.с. 37 т. 3), протоколом огляду від 25.02.2014 року, відповідно до якого оглянуто зовнішня частина приміщення районної бібліотеки для дітей за адресою: АДРЕСА_2 та встановлено, що тильна сторона бібліотеки має вісім вікон з яких п'ять дерев'яних та три металопластикові (а.с. 4-6 т. 3) та показами свідків ОСОБА_12 , ОСОБА_7 , ОСОБА_15 , ОСОБА_16 , які в своїй сукупності свідчать, що за відсутності бюджетного фінансування в бібліотеці було проведено заміну вікон і грошові кошти для цього були надані ОСОБА_8 .
За таких обставин суд приходить до переконання, що органами досудового розслідування дії ОСОБА_8 неправильно кваліфіковано за ч. 2 ст. 191, ч. 3 ст. 191 КК України, оскільки встановлено, що дії ОСОБА_8 по зловживанню нею службовим становищем з корисливих мотивів не були пов'язані з безоплатним оберненням майна на свою користь, крім того вчинення у різний час тотожних злочинних діянь, щодо привласнення грошових коштів, спрямованих на досягнення загального результату, зокрема заміну трьох вікон в бібліотеці, є реалізацією єдиного злочинного наміру ОСОБА_8 і свідчить про вчинення нею продовжуваного злочину.
В зв'язку з викладеним суд визнає, що вина обвинуваченої ОСОБА_8 у вчиненні службового підроблення та зловживанні службовим становищем доведена повністю, її дії кваліфікуються судом:
- за ч. 1 ст. 366 КК України, в редакції Закону №2341-ІІІ від 05.04.2001 року, як службове підроблення, тобто внесення службовою особою до офіційних документів завідомо неправдивих відомостей.
- за ч. 1 ст. 364 КК України, із змінами внесеними згідно Закону № 270-VI від 15.04.2008 року, як зловживання службовим становищем, тобто умисне, з корисливих мотивів використання службовою особою службового становища всупереч інтересам служби, що заподіяло істотну шкоду охоронюваним законом державним інтересам.
Призначаючи покарання обвинуваченій ОСОБА_8 , суд враховує, що злочин за ч. 1 ст. 366 КК України та ч. 1 ст. 364 КК України (із змінами внесеними згідно Закону № 270-VI від 15.04.2008 року), згідно ст. 12 КК України, відносяться до злочинів невеликої тяжкості, обвинувачена ОСОБА_8 раніше не судима (а.с. 125 т. 2), за місцем проживання та місцем роботи характеризується позитивно (а.с. 130 т. 2, а.с. 22, 23, 24 т. 3), на обліку у лікаря-психіатра та у лікаря-нарколога не перебуває (а.с. 129 т. 2).
Обставин, що пом'якшують покарання, відповідно до ст. 66 КК України, судом не встановлено.
Обставин, що обтяжують покарання, відповідно до ст. 67 КК України, судом не встановлено.
У зв'язку з вищевикладеним, призначаючи необхідне та достатнє покарання для виправлення обвинуваченої ОСОБА_8 та попередження вчинення нею нових злочинів, суд вважає за необхідне призначити покарання обвинуваченій ОСОБА_8 за ч. 1 ст. 364 КК України у виді виправних робіт з позбавленням права обіймати посади пов'язані з виконанням організаційно-розпорядчих та адміністративно-господарських функцій в межах санкції вказаної статті, за ч. 1 ст. 366 КК України у виді штрафу з позбавленням права обіймати посади пов'язані з виконанням організаційно-розпорядчих та адміністративно-господарських функцій в межах санкції вказаної статті та не знаходить підстав для призначення іншого виду покарання.
Враховуючи, що злочини за ч. 1 ст. 366 КК України та ч. 1 ст. 364 КК України (із змінами внесеними згідно Закону № 270-VI від 15.04.2008 року), відповідно до ст. 12 КК України, відносяться до злочинів невеликої тяжкості, а згідно п. 2 ч. 1 ст. 49 КК України строк давності для цієї категорії справ встановлено у три роки, то передбачений термін для притягнення ОСОБА_8 до кримінальної відповідальності закінчився, тому ОСОБА_8 підлягає звільненню від кримінальної відповідальності за вчинені злочини передбачені ч. 1 ст. 366, ч. 1 ст. 364 КК України у зв'язку з закінченням строків давності.
При вирішенні питання щодо цивільного позову потерпілого ОСОБА_10 до обвинуваченої ОСОБА_8 про відшкодування майнової шкоди в сумі 221 гривень та моральної шкоди в сумі 20000 гривень, суд виходить з наступного.
Відповідно до ч. 5 ст. 128 КПК України цивільний позов у кримінальному провадженні розглядається судом за правилами, встановленими цим Кодексом. Якщо процесуальні відносини, що виникли у зв'язку з цивільним позовом, цим Кодексом не врегульовані, до них застосовуються норми Цивільного процесуального кодексу України за умови, що вони не суперечать засадам чинного кримінального судочинства.
Відповідно до ч. 1 ст. 129 КПК України ухвалюючи обвинувальний вирок, постановляючи ухвалу про застосування примусових заходів медичного або виховного характеру, суд залежно від доведеності підстав і розміру позову задовольняє цивільний позов повністю або частково чи відмовляє в ньому.
Відповідно до ст. 1166 ЦК України майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.
Відповідно до ч. 3 ст. 10 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.
Суд визнає доведеними позовні вимоги ОСОБА_10 в частині відшкодування йому матеріальної шкоди в сумі 220,50 гривень, оскільки вони підтверджуються повідомленням начальника головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області ОСОБА_21 № 4494/03 від 18.03.2014 року, відповідно до якого з пенсії ОСОБА_10 проведено утримання надміру виплаченої суми пенсії на загальну суму 220,50 гривень. За таких обставин суд задовольняє цивільний позов в частині відшкодування матеріальних збитків в сумі 220,50 гривень за цивільним позовом потерпілого ОСОБА_10 та відмовляє в задоволенні цивільного позову потерпілого ОСОБА_10 в іншій частині.
Відповідно до положень ст. 23 ЦК України, особа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав. Моральна шкода полягає, зокрема, у фізичному болю та стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв'язку з каліцтвом або іншим ушкодженням здоров'я. Розмір грошового відшкодування моральної шкоди визначається судом залежно від характеру правопорушення, глибини фізичних та душевних страждань, погіршення здібностей потерпілого або позбавлення його можливості їх реалізації, ступеня вини особи, яка завдала моральної шкоди, якщо вина є підставою для відшкодування, а також з урахуванням інших обставин, які мають істотне значення. При визначенні розміру відшкодування враховуються вимоги розумності і справедливості.
Відповідно до п.п. 3, 5, 9 Постанови Пленуму Верховного Суду України «Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди» №4 від 31.03.1995 року, суд має з'ясувати, чим підтверджується факт заподіяння моральних чи фізичних страждань, за яких обставин і якими діями вони завдані, ступінь вини заподіювача, яких моральних чи фізичних страждань зазнав потерпілий, в якій грошовій сумі він оцінює пов'язані з ними втрати, та з чого при цьому виходить, а також інші обставини, які мають значення для вирішення даного спору. Під моральною шкодою слід розуміти втрати немайнового характеру внаслідок моральних чи фізичних страждань, або інших негативних явищ, заподіяних фізичній чи юридичній особі незаконними діями або бездіяльністю інших осіб. Відповідно до чинного законодавства моральна шкода може полягати, зокрема: у моральних переживаннях у зв'язку з ушкодженням здоров'я. Розмір відшкодування моральної (немайнової) шкоди суд визначає залежно від характеру та обсягу страждань (фізичних, душевних, психічних тощо), яких зазнав позивач, характеру немайнових втрат (їх тривалості, можливості відновлення тощо) та з урахуванням інших обставин. При цьому суд має виходити із засад розумності, виваженості та справедливості.
Враховуючи те, що потерпілим ОСОБА_10 не зазначено в чому саме полягає завдана йому моральна шкода, не надано будь-яких доказів на її підтвердження, суд відмовляє в задоволенні цивільного позову потерпілого ОСОБА_10 в частині відшкодування моральної шкоди.
Долю речових доказів по кримінальному провадженні суд вирішує згідно з п.3 ч.9 ст. 100 Кримінального процесуального кодексу України (далі - КПК України).
Судові витрати відповідно до ст.ст. 118, 124, 126 КПК України підлягають стягненню з обвинуваченого.
На підставі викладеного, керуючись ст. 49 КК України, ст. ст. 369, 373, 374, 376 КПК України, суд -
засудив:
ОСОБА_8 , визнати винуватою у вчиненні злочинів, передбачених ч. 1 ст. 366, ч. 1 ст. 364 КК України і призначити їй покарання:
- за ч. 1 ст. 366 КК України в редакції Закону №2341-ІІІ від 05.04.2001 року, у виді штрафу в розмірі 850 (вісімсот п'ятдесят) грн. в дохід держави, з позбавленням права обіймати посади пов'язані з виконанням організаційно-розпорядчих та адміністративно-господарських функцій строком на 1 (один) рік.
- за ч. 1 ст. 364 КК України із змінами внесеними згідно Закону № 270-VI від 15.04.2008 року, у виді виправних робіт на строк 1 (один) рік з відрахуванням в дохід держави 20 (двадцяти) відсотків із суми заробітку, з позбавленням права обіймати посади пов'язані з виконанням організаційно-розпорядчих та адміністративно-господарських функцій строком на 1 (один) рік.
На підставі п. 2 ч. 1 ст. 49 КК України звільнити ОСОБА_8 від призначеного покарання за ч. 1 ст. 366, ч. 1 ст. 364 КК України у зв'язку з закінченням строків давності.
Запобіжний захід обвинуваченій ОСОБА_8 не обирався.
Цивільний позов потерпілого ОСОБА_10 задовольнити частково.
Стягнути з ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ідентифікаційний номер НОМЕР_1 , на користь потерпілого ОСОБА_10 220 (двісті двадцять) гривень 50 коп. матеріальної шкоди, в іншій частині цивільного позову відмовити.
Стягнути з ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ідентифікаційний номер НОМЕР_1 , на користь держави в особі Експертно-криміналістичного центру при ГУ МВС України в Київській області (реєстраційний рахунок 31111115700008, МФО 820019, УДКСУ у Подільському районі м. Києва, код 37975298, призначення платежу: на проведення експертизи в кримінальному провадженні № 12013100200002038) - 1223(одну тисячу двісті двадцять три) гривні 60 коп. процесуальних витрат (а.с. 249 т. 2).
Речові докази по справі, а саме:
- платіжна відомість № 0000000155 за червень 2009 року на 2 арк; платіжна відомість № 0000000163 за липень 2009 року на 1 арк; платіжна відомість № 0000000182 за липень 2009 року на 1 арк; платіжна відомість № 0000000191 за червень 2010 року на 1 арк;платіжна відомість № 0000000203 за липень 2010 року; на 1 арк;графік виходу на роботу сторожів за червень 2010 року на 1 арк;графік виходу на роботу сторожів за липень 2010 року на 1 арк;табель обліку використання робочого часу за липень 2010 року на 2 арк.; табель обліку використання робочого часу за червень 2010 року на 2 арк.;розрахункова відомість нарахування заробітної плати за червень 2010 року на 8 арк; розрахункова відомість нарахування заробітної плати за липень 2010 року на 6 арк; табель обліку використання робочого часу за червень 2009 року на 2 арк.;табель обліку використання робочого часу за липень 2009 року на 2 арк.; розрахункова відомість нарахування заробітної плати за червень 2009 року на 8 арк; розрахункова відомість нарахування заробітної плати за липень 2009 року на 7 арк, передані на зберігання до камери зберігання речових доказів Києво-Святошинського РВ ГУ МВС України в Київської області (а.с. 1,2-3 т. 3) - повернути до відділу культури, національностей та релігії Києво-Святошинського РДА.
Вирок може бути оскаржений до Апеляційного суду Київської області через Києво-Святошинський районний суд Київської області протягом 30 (тридцяти) діб з часу його проголошення.
Вирок суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано.
Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку, копія вироку негайно після його проголошення вручається прокурору та обвинуваченій.
Суддя ОСОБА_1