Справа №263/7954/14-ц
Провадження № 2/263/3015/2014
18 серпня 2014 року Жовтневий районний суд міста Маріуполя Донецької області у складі: головуючого судді Помогайбо В.О., при секретарі Грачової О.Ю., розглянувши у відкритому судовому засіданні у місті Маріуполі цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про визначення долі в спадщини та визнання права власності в порядку спадкування, суд -
У серпні 2014 року позивач звернувся до суду з даним позовом до відповідачки, вказуючи, що ІНФОРМАЦІЯ_2 померла його дружина ОСОБА_3, з якою він мешкав у зареєстрованому шлюбі по день її смерті, та він є єдиним спадкоємцем за законом, який заявив про своє право на спадщину, відповідачка, яка є його донькою відмовилась від спадщини, заповіту померла не складала. Так після смерті його дружини відкрилась спадщина у вигляді ? частини квартири АДРЕСА_1. Він подав заяву до нотаріусу про прийняття даної спадщини, проте постановою Третьої Маріупольської державної нотаріальної контори від 05.08.2014 року йому було відмовлено у видачі свідоцтва про право на спадщину, оскільки свідоцтво про право власності на вищевказану квартиру у Реєстрі прав власності не зареєстровано, та у самому свідоцтві не вказано частка кожного власника. На підставі викладеного, з метою захисту своїх прав він змушений звернутись до суду з даним позовом, яким просить суд визнати розмір ідеальної частки спадкодавця ОСОБА_3, померлої ІНФОРМАЦІЯ_2, в квартирі АДРЕСА_1 - 1/2 частка від цілого, та розмір його частки у вказаній квартирі також ?, та визнати за ним право власності в порядку спадкування на ? частку квартири АДРЕСА_1, після смерті ОСОБА_3
Позивач в судове засідання не з'явився, надав заяву з проханням про розгляд справи у його відсутність, зазначивши, що заявлені позивні вимоги підтримує та просить їх задовольнити.
Відповідачка в судове засідання не з'явилась, надала суду заяву з проханням про розгляд справи у її відсутність, та про не заперечення проти задоволення позивних вимог.
З огляду на те, що в матеріалах справи досить даних про права і взаємини сторін, справа розглянута під час відсутності сторін.
Згідно ст. 174 ч.4 ЦПК України у разі визнання відповідачем позову суд за наявності для того законних підстав ухвалює рішення про задоволення позову.
Суд дослідивши матеріали справи, вважає, що позов обґрунтований та підлягає задоволенню.
Судом встановлені наступні факти та відповідні їм правовідносини.
У відповідності до свідоцтва про смерть серії НОМЕР_1, ІНФОРМАЦІЯ_2 померла ОСОБА_3, у віці 70 років, про що Жовтневим відділом реєстрації актів цивільного стану Маріупольського міського управління юстиції зроблений актовий запис №28.
У відповідності до свідоцтва про одруження серії НОМЕР_2, 07.04.1963 року між ОСОБА_1 та ОСОБА_4 був укладений шлюб.
26.08.1993 року ОСОБА_1 та ОСОБА_3 було видане свідоцтво про право власності на житло квартиру АДРЕСА_1.
Згідно технічного паспорту на вищевказану квартиру, загальна площа 47,3 кв.м., жила площа 27,9 кв.м., яка складаєтьсь з: жилою кімнати літ. 6, площею 15,5 кв..м, жилої кімнати літ. 7, площею 12,4 кв.м., кухні літ.5, площею 7,3 кв.м., коридору літ.1, площею 7,8 кв.м., туалету літ. 4, площею 1,0 кв.м., ванної кімнати літ.3, площею 2,7 кв.м., кладової літ. 2 (вбудований шкаф), площею 0,2 кв.м., кладової літ.8 (вбудований шкаф), площею 0,4 кв.м..
05.08.201 року державним нотаріусом Третьої Маріупольської державної нотаріальної контори Костецькою Н.Г. винесено постанову за вих.№ 1588/02-31 про відмову у вчинені нотаріальної дії, а саме у видачі ОСОБА_1 свідоцтва про право на спадщину за законом на ? частку квартири АДРЕСА_1, після смерті ОСОБА_3, оскільки не можливо встановити склад спадкового
майна, у зв'язку з відсутністю у правовстановлюючому документі часток кожного з власників та відсутності інформації станом на 31.12.2012 року щодо державної реєстрації права власності на нерухоме майно в МКП «Маріупольське бюро технічної інвентаризації».
Відповідно до ст.15 ЦПК у порядку цивільного судочинства суди розглядають справи про захист порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів, що виникають із цивільних, житлових, земельних, сімейних, трудових відносин, а також з інших правовідносин, крім випадків, коли розгляд таких справ проводиться за правилами іншого судочинства.
Відповідно до ст.16 ЦК України, кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого права. При цьому, одним із способів захисту цивільного права є визнання права власності.
У відповідності до статей 1216, 1217, 1220, 1221, 1222 ЦК України, спадкуванням є перехід прав та обов'язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців) та спадкування здійснюється за заповітом або за законом, до складу спадщини входять усі права та обов'язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті, спадщина відкривається внаслідок смерті особи в цей же день, за останнім місцем проживання спадкодавця.
У відповідності до ст.ст. 1268, 1269 ЦК України спадкоємець вважається таким, що прийняв спадщину, у разі якщо він постійно проживав разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини або він подав до нотаріальної контори заяву про прийняття спадщини, згідно ч.1 ст.1270 ЦК України, якщо він не заявив про відмову від неї. Таким чином суд визнає, що позивач є таким, що прийняв спадщину після смерті його дружини ОСОБА_3, а відповідачка в свою чергу не подавши до нотаріальної контори заяви про прийняття спадщини є такою, що її не прийняла.
Згідно ст.1299 ЦК України, якщо у складі спадщини, яку прийняв спадкоємець, є нерухоме майно, спадкоємець зобов'язаний зареєструвати право на спадщину в органах, які здійснюють державну реєстрацію нерухомого майна. Право власності на нерухоме майно виникає у спадкоємця з моменту державної реєстрації цього майна.
У строки, передбачені 1270 ЦК України позивач з заявою про прийняття спадщини звернувся до нотаріальної контори, однак зважаючи на відсутність у правовстановлюючому документі часток кожного з власників та відсутності інформації станом на 31.12.2012 року щодо державної реєстрації права власності на нерухоме майно в МКП «Маріупольське бюро технічної інвентаризації», йому було відмовлено у видачі свідоцтв про право на спадщину, та у відповідності до ст. 1223, 1261, 1268 ЦК України право власності на спадкове майно може бути визнане в судовому порядку.
В той час як відповідно до вимог п.23, 24 Постанови Пленуму Верховного Суду України "Про судову практику у справах про спадкування" №7 від 30.05.2008 року у разі відмови нотаріуса в оформленні права на спадщину особа може звернутися до суду за правилами позовного провадження. При розгляді даних справ слід перевіряти наявність або відсутність спадкової справи стосовно спадкодавця у державній нотаріальній конторі за місцем відкриття спадщини, наявність у матеріалах справи обґрунтованої постанови про відмову нотаріуса у вчиненні нотаріальної дії, зокрема відмови у видачі свідоцтва про право на спадщину.
Відповідно до статті 328 ЦК України право власності набувається на підставах, що не заборонені законом, зокрема із правочинів. Право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом.
Відповідно до вимог ст.ст. 60, 63 СК України майно, набуте подружжям за час шлюбу, належить дружині та чоловікові на праві спільної сумісної власності незалежно від того, що один з них не мав з поважної причини самостійного заробітку (доходу).
Згідно з ч.1 ст.368 ЦК України спільна власність двох або більше осіб без визначення часток кожного з них у праві власності є спільною сумісною власністю.
Відповідно до ч.1,2ст. 370 ЦК України, співвласники мають право на виділ у натурі частки із майна, що є у спільній сумісній власності. У разі виділу частки із майна, що є у спільній сумісній власності, вважається, що частки кожного із співвласників у праві спільної сумісної власності є рівними, якщо інше не встановлено домовленістю між ними, законом або рішенням суду.
Виходячи з вищенаведених норм законодавства вбачається, що ОСОБА_3 та ОСОБА_1 на праві спільної сумісної власності подружжя належало кожному по 1/2 частки квартири АДРЕСА_1, тому позивач має право на ? частку вказаної квартири після смерті його дружини, як спадкодавця.
Згідно додатку № 2 до Тимчасового положення про порядок державної реєстрації права власності та інших речових прав на нерухоме майно, право встановлювальним документом, на підставі якого проводиться державна реєстрація права власності на нерухоме майно є рішення суду про визнання права власності на об'єкти нерухомого майна, про встановлення факту права власності на об'єкти нерухомого майна.
Крім того, задовольняючи позов, суд виходить із положень ст. 1 ЦПК України, відповідно до яких задачами цивільного судового провадження є захист порушених та невизнаних прав свободі та інтересів фізичних осіб, зокрема позивача, щодо спадкового майна після його дружини.
Судом встановлено, що задоволення позову не порушує права громадян.
Враховуючи вищевикладене, керуючись ст.ст. 16, 328, 368, 370, 1216, 1223, 1233, 1234, 1235, 1264, 1268, 1269, 1270, 1299 ЦК України, ст.ст. 60, 63 СК України, ст.ст. 5, 6, 10, 11, 15 57, 60, 174, 197, 212-215, 256-259 ЦПК України, постановою Пленуму Верховного Суду України "Про судову практику у справах про спадкування" №7 від 30.05.2008 року, суд -
Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про визначення долі в спадщині та визнання права власності в порядку спадкування - задовольнити.
Визнати розмір ідеальних часток, як спадкодавця ОСОБА_3, померлої ІНФОРМАЦІЯ_2, так і ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, у квартирі АДРЕСА_1 по ? за кожним.
Визнати за ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, право власності на 1/2 частку квартири АДРЕСА_1, загальною площею 47,3 кв.м., жилою площею 27,9 кв.м., яка складаєтьсь з: жилої кімнати літ. 6, площею 15,5 кв..м, жилої кімнати літ. 7, площею 12,4 кв.м., кухні літ.5, площею 7,3 кв.м., коридору літ.1, площею 7,8 кв.м., туалету літ. 4, площею 1,0 кв.м., ванної кімнати літ.3, площею 2,7 кв.м., кладової літ. 2 (вбудований шкаф), площею 0,2 кв.м., кладової літ.8 (вбудований шкаф), площею 0,4 кв.м., в порядку спадкування за законом після смерті ОСОБА_3, померлої ІНФОРМАЦІЯ_2.
На рішення може бути подано апеляційну скаргу до Донецького апеляційного суду в м. Маріуполі, через Жовтневий районний суд м. Маріуполя протягом 10 днів після його проголошення, а особою яка не була присутня в судовому засіданні під час проголошення судового рішення - протягом 10 днів з дня отримання копії цього рішення.
Суддя: В.О. Помогайбо