"27" серпня 2014 р. м. Київ К/9991/57221/12
Колегія суддів Вищого адміністративного суду України у складі:
Чумаченко Т.А., Смоковича М.І., Сороки М.О.,
розглянувши в порядку попереднього розгляду касаційні скарги сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю «Пальміра» та Драбівської селищної ради Драбівського району Черкаської області на постанову Київського апеляційного адміністративного суду від 28 серпня 2012 року у справі за позовом сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю «Драбівське» до Драбівської селищної ради Драбівського району Черкаської області, третя особа: сільськогосподарське товариство з обмеженою відповідальністю «Пальміра», про визнання недійсним та скасування рішення від 30 квітня 2009 року №69, -
Сільськогосподарське товариство з обмеженою відповідальністю «Драбівське» звернулось до суду з позовом до Драбівської селищної ради Драбівського району Черкаської області, третя особа: сільськогосподарське товариство з обмеженою відповідальністю «Пальміра», про визнання недійсним та скасування рішення від 30 квітня 2009 року №69.
Постановою Драбівського районного суду Черкаської області від 07 травня 2012 року у задоволенні позову відмовлено.
Постановою Київського апеляційного адміністративного суду від 28 серпня 2012 року постанову Драбівського районного суду Черкаської області від 07 травня 2012 року скасовано та постановлено нове рішення, яким позов задоволено.
Визнано протиправним та скасовано рішення Драбівської селищної ради Черкаської області від 30 квітня 2009 року №69 «Про порядок оформлення права власності на об'єкти нерухомого майна».
Не погоджуючись з постановленим у справі рішенням апеляційного суду, сільськогосподарське товариство з обмеженою відповідальністю «Пальміра» та Драбівська селищна рада Драбівського району Черкаської області звернулись до Вищого адміністративного суду України з касаційними скаргами, в яких посилаються на неправильне застосування судом норм матеріального і процесуального права, просять рішення апеляційного суду скасувати.
Заслухавши доповідь судді щодо обставин, необхідних для ухвалення рішення судом касаційної інстанції, перевіривши доводи касаційних скарг, правильність правової оцінки обставин у справі та застосування судами норм матеріального і процесуального права, колегія суддів вважає, що касаційні скарги не підлягають задоволенню за таких підстав.
Судами встановлено, що сільськогосподарське товариство з обмеженою відповідальністю «Драбівське» зареєстроване як юридична особа 16 березня 2000 року, створене шляхом реорганізації колективного сільськогосподарського підприємства імені Суворова та, відповідно до статуту, є правонаступником всіх його прав та обов'язків.
01 березня 2003 року на зборах пайовиків сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю «Драбівське» вирішено затвердити список осіб, які мають право на майновий пай.
Постановою господарського суду Черкаської області від 24 грудня 2004 року товариство з обмеженою відповідальністю «Драбівське» визнано банкрутом та відкрито ліквідаційну процедуру.
Листом № 13 від 16 лютого 2005 року виконавчий комітет Драбівської селищної ради повідомив арбітражного керуючого сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю «Драбівське» про те, що протокол загальних зборів сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю «Драбівське» щодо розпаювання майна селищній раді не надавався.
Також листом № 17 від 16 жовтня 2006 року виконавчий комітет Драбівської селищної ради повідомив арбітражного керуючого сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю «Драбівське» про відсутність у Драбівської селищної ради книги реєстрацій майнових паїв про видачу свідоцтва про право власності на майновий пай члена колективного сільськогосподарського товариства «Драбівське».
Рішенням Драбівської селищної ради від 30 квітня 2009 року №69 вирішено оформити та видати свідоцтво про право власності на об'єкти нерухомого майна, що перебувало в колективній власності КСП ім. Суворова - правопопередника СТОВ «Драбівське», сільськогосподарському товариству з обмеженою відповідальністю «Пальміра» на підставі договорів купівлі - продажу майнових паїв у фізичних осіб (колишніх членів колективного сільськогосподарського підприємства імені Суворова) та зареєструвати його в Драбівському відділі КП ЧООБТІ.
Не погоджуючись з таким рішенням відповідача, арбітражний керуючий (ліквідатор) сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю «Драбівське» звернувся до суду з позовом.
Задовольняючи позов, апеляційний суд виходив з того, що при винесенні оскаржуваного рішення відповідач діяв протиправно та в порушення вимог чинного законодавства.
З таким висновком апеляційного суду погоджується і колегія суддів Вищого адміністративного суду України з огляду на таке.
Відповідно до частини 1 статті 7 Закону України «Про колективне сільськогосподарське товариство» (в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) об'єктами права колективної власності підприємства є земля, інші основні та оборотні засоби виробництва, грошові та майнові внески його членів, вироблена ними продукція, одержані доходи, майно, придбане на законних підставах. Об'єктами права власності підприємства є також частки у майні та прибутках міжгосподарських підприємств та об'єднань, учасником яких є підприємство.
Майно у підприємстві належить на праві спільної часткової власності його членам.
Положеннями статті 8 Закону України «Про колективне сільськогосподарське товариство» визначено, що підприємство самостійно володіє, користується і розпоряджається належними йому об'єктами власності.
Право колективної власності здійснюють загальні збори членів підприємства, збори уповноважених або створений ними орган управління підприємства, якому передано окремі функції по господарському управлінню колективним майном.
Право власності підприємства охороняється законом. Належне йому майно може бути передано державним, кооперативним та іншим підприємствам, організаціям і громадянам за рішенням загальних зборів членів підприємства або зборів уповноважених.
Згідно з частинами 2, 3 статті 9 Закону України «Про колективне сільськогосподарське товариство» пай є власністю члена підприємства.
Право розпоряджатися своїм паєм за власним розсудом член підприємства набуває після припинення членства в підприємстві. Пай може успадковуватися відповідно до цивільного законодавства України та статуту підприємства.
У разі виходу з підприємства його члени мають право на пай натурою, грішми або цінними паперами відповідно до розміру та структури пайового фонду або в іншій, за згодою сторін, формі.
Пунктом 9 Порядку розподілу та використання майна реорганізованих колективних сільськогосподарських підприємств, затвердженого наказом Міністерства аграрної політики України від 14 березня 2001 року №62, передбачено, що виділення із складу пайового фонду майна у натурі окремим власникам чи групам власників за їх бажанням у процесі вирішення майнових питань здійснюється підприємством-правонаступником (користувачем) на підставі рішення зборів співвласників.
Відповідно до пункту 16 вищезазначеного Порядку визначення конкретного майна для виділення окремому власнику чи групі власників майнових паїв може бути здійснене одним із нижченаведених способів за рішенням зборів співвласників: за структурою пайового фонду; конкретним майном за взаємною згодою співвласників; на конкурентних засадах шляхом проведення аукціону.
Частиною 1 статті 72 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що обставини, встановлені судовим рішенням в адміністративній, цивільній або господарській справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини.
Як встановлено судами, товариство з обмеженою відповідальністю «Драбівське» створене та зареєстроване шляхом реорганізації колективного сільськогосподарського підприємства імені Суворова.
Разом з тим, рішенням господарського суду Черкаської області від 22 червня 2005 року у справі за позовом сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю «Драбівське» до сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю «Левада» про вилучення майна встановлено, що розпаювання майна у встановленому законом порядку не відбулося, зі складу пайового фонду майно окремим власникам не виділялося та сертифікати на паї не отримувалися, а, відтак, право на розпорядження частиною майна як паю у окремих учасників не виникало.
Отже, суд апеляційної інстанції дійшов обґрунтованого про відсутність правових підстав для видачі свідоцтв про право власності на підставі договорів купівлі-продажу майна між учасниками як колективними власниками майна товариства з обмеженою відповідальністю «Драбівське» - правонаступника колективного сільськогосподарського підприємства імені Суворова, та сільськогосподарським товариством з обмеженою відповідальністю «Пальміра».
Відповідно до статті 224 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що суди першої та апеляційної інстанцій не допустили порушень норм матеріального і процесуального права при ухваленні судових рішень чи вчиненні процесуальних дій.
Доводи касаційних скарг не спростовують висновків, викладених у рішенні апеляційного суду.
Постановлене у справі рішення апеляційного суду є законним і обґрунтованим, а тому підстави для його зміни чи скасування відсутні.
Керуючись статтями 220, 220-1, 224, 230, 231 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -
Касаційні скарги сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю «Пальміра» та Драбівської селищної ради Драбівського району Черкаської області залишити без задоволення.
Постанову Київського апеляційного адміністративного суду від 28 серпня 2012 року у справі за позовом сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю «Драбівське» до Драбівської селищної ради Драбівського району Черкаської області, третя особа: сільськогосподарське товариство з обмеженою відповідальністю «Пальміра», про визнання недійсним та скасування рішення від 30 квітня 2009 року №69 - залишити без зміни.
Ухвала оскарженню не підлягає, але може бути переглянута Верховним Судом
України з підстав, у строки та в порядку, передбачених статтями 237 - 239-1 Кодексу адміністративного судочинства України.
Судді: