26 серпня 2014 року м. Київ В/800/3861/14
Вищий адміністративний суд України у складі колегії суддів:
Головуючого: Кошіля В.В.
Суддів: Борисенко І.В.
Бухтіярової І.О.
Моторного О.А.
Приходько І.В.
перевіривши заяву Луцької об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Волинській області про перегляд ухвали Вищого адміністративного суду України від 22.05.2014 у справі № 2а-1882/10/0370 (К/9991/70293/11 - номер справи у Вищому адміністративному суді України) за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «СВА Плюс» до Луцької об'єднаної державної податкової інспекції про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення, -
Луцька об'єднана державна податкова інспекція Головного управління Міндоходів у Волинській області звернулась до Верховного Суду України із заявою про перегляд ухвали Вищого адміністративного суду України від 22.05.2014 у названій справі.
Відповідно до ст. 2391 Кодексу адміністративного судочинства України заява про перегляд судових рішень подається до Верховного Суду України через Вищий адміністративний суд України, а з підстав, передбачених пунктом 3 частини першої статті 237 цього Кодексу, - безпосередньо до Верховного Суду України.
Згідно зі ст. 237 Кодексу адміністративного судочинства України заява про перегляд судових рішень в адміністративних справах може бути подана виключно з мотивів:
1) неоднакового застосування судом (судами) касаційної інстанції одних і тих самих норм матеріального права, що потягло ухвалення різних за змістом судових рішень у подібних правовідносинах;
2) встановлення міжнародною судовою установою, юрисдикція якої визнана Україною, порушення Україною міжнародних зобов'язань при вирішенні справи судом;
3) порушення норм матеріального чи процесуального права, що призвело до ухвалення Вищим адміністративним судом України незаконного судового рішення з питань, передбачених статтею 1711 цього Кодексу.
У заяві про перегляд ухвали Вищого адміністративного суду України від 22.05.2014 заявник посилається на неоднакове застосування судом касаційної інстанції норм матеріального права, а саме: пп. 7.4.1 п. 7.4, пп. 7.7.2 п. 7.7 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість».
В обґрунтування своїх вимог додає копії постанов Вищого адміністративного суду України від 30.07.2014 у справі № 2а-4549/10/2170 (К/9991/14814/12 - номер справи у Вищому адміністративному суді України) та від 24.01.2013 у справі № 2-а-6366/09/0670 (К-31852/10 - номер справи у Вищому адміністративному суді України), в яких, на його думку, згадані норми права застосовано інакше, ніж у даній справі.
Однак, як вбачається зі змісту заяви Луцької об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Волинській області та приєднаних до неї додатків, обставини справи, що розглядається, відмінні від тих, на які посилається заявник в обґрунтування наявності підстав для перегляду справи.
Вказане не дає можливості дійти висновку щодо неоднаковості застосування судом касаційної інстанції одних і тих самих норм права.
Отже, підстави для допуску справи до провадження для перегляду судового рішення у даній адміністративній справі відсутні.
Керуючись ст. ст. 236 - 240 Кодексу адміністративного судочинства України,
Відмовити Луцькій об'єднаній державній податковій інспекції Головного управління Міндоходів у Волинській області в допуску справи № 2а-1882/10/0370 (К/9991/70293/11- номер справи у Вищому адміністративному суді України) для перегляду Верховним Судом України ухвали Вищого адміністративного суду України від 22.05.2014.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Головуючий Кошіль В.В.
Судді Борисенко І.В.
Бухтіярова І.О.
Моторний О.А.
Приходько І.В.