Справа № 2-а-7274/11/0212
Головуючий у 1-й інстанції: Федчишен С.А.
Суддя-доповідач: ОСОБА_1
21 серпня 2014 року
м. Вінниця
Вінницький апеляційний адміністративний суд у складі колегії:
головуючого-судді: Полотнянка Ю.П.
суддів: Загороднюка А.Г. Смілянця Е. С.
при секретарі: Марцісь Ю.А.
за участю представників сторін:
Позивач: ОСОБА_2
Представник відповідача: ОСОБА_3
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу ОСОБА_2 на постанову Ленінського районного суду м.Вінниці від 06 липня 2011 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_2 до Департаменту праці і соціального захисту населення Вінницької міської ради про визнання дій неправомірними та зобов'язання вчинити дії , -
ОСОБА_2 звернувся до Ленінського районного суду м.Вінниці з позовом до Департаменту праці і соціального захисту населення Вінницької міської ради про визнання дій неправомірними та зобов'язання вчинити дії.
Відповідно до постанови Ленінського районного суду м.Вінниці від 06.07.2011 року в задоволенні позову відмовлено.
Не погоджуючись з рішенням суду першої інстанції позивач подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати рішення суду першої інстанції та прийняти нове, яким позов задовольнити в повному обсязі.
В судовому засіданні позивач підтримав доводи викладені в апеляційній скарзі та просив її задовольнити.
Представник відповідача проти апеляційної скарги заперечив та просив рішення суду першої інстанції залишити без змін.
Заслухавши суддю-доповідача, думку учасників процесу, дослідивши матеріали справи та перевіривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційну скаргу необхідно задовольнити, постанову суду першої інстанції скасувати та прийняти нову, якою в задоволенні адміністративного позову відмовити, виходячи з наступного.
Як свідчать матеріали справи, позивач являється учасником ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС І категорії, інвалідом ІІ-ої групи наслідків аварії на ЧАЕС.
В квітні 2011 року позивач звернувся до відповідача із заявою щодо виплати одноразової грошової компенсації при встановлені групи інвалідності у розмірі 45 мінімальних заробітних плат та перерахування щорічної допомоги на оздоровлення відповідно до статті 48 Закону України "Про статус і соціальний захист осіб, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи", на що отримав відмову. Саме з цих підстав виник спір між сторонами.
Даючи правову оцінку спірним правовідносинам, що виникли між сторонами та висновкам суду першої інстанції, колегія суддів апеляційної інстанції враховує наступне.
Відповідно до ч. 1 ст. 99 КАС України, адміністративний позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.
Згідно частини 2 статті 99 КАС України для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
Таким чином, правовий припис "в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого законом" означає, що позов має подаватися лише в тих межах часу, які встановлені законом.
Відповідно до довідки МСЕК в 1999 році позивачу була встановлена 3 група інвалідності, а в грудні 2004 року друга група інвалідності, яка пов'язана з виконанням робіт по ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС та проведена виплата.
Головним управлінням праці та соціального захисту населення Вінницької міської ради, на підставі розрахункових документів, поданих управлінням праці та соціального захисту населення в Ленінському районі м.Вінниці було здійснено виплату щорічної допомоги на оздоровлення в 2008- 2011 роках у встановлених Урядом розмірах. Щорічна допомога на оздоровлення за 2011 рік, як інваліду 2 групи, була виплачена в лютому 2011 року в розмірі 120 грн. передбаченому Постановою КМУ від 12 липня 2005 року №562 "Про щорічну допомогу на оздоровлення громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи", з дотриманням норм Бюджетного кодексу та Закону України "Про Державний бюджет України на 2011 рік". Окрім того, до повноважень органів праці та соціального захисту населення не входить визначення розміру щорічної допомоги на оздоровлення постраждалим внаслідок аварії на ЧАЕС та питання фінансування цих витрат. Єдиним органом, згідно ст.62 та ст.67 Закону України "Про статус і соціальний захист осіб, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи", що має право та уповноваження встановлювати конкретні розміри допомог, підвищувати їх, а також встановлювати порядок здійснення цих виплат є Кабінет Міністрів України.
Враховуючи, що про своє порушене право позивач мав відомості під час щорічного отримання допомоги, то поважні причини пропуску звернення до суду за висновком колегії суддів відсутні, отже наслідки пропуску строку звернення до суду підлягають застосуванню.
В силу приписів ст. 100 КАС України адміністративний позов, поданий після закінчення строків, установлених законом, залишається без розгляду, якщо суд за заявою особи, яка його подала, не знайде підстав для поновлення строку, про що постановляється ухвала.
При цьому, питання про поновлення чи відмову в поновленні процесуального строку вирішується в порядку, передбаченому ст. 102 КАС України.
Відповідно до ст. 159 КАС України, судове рішення повинно бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин у адміністративній справі, підтверджених такими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.
В силу пункту 4 частини 1 статті 198 КАС України, за наслідками розгляду апеляційної скарги на постанову суду першої інстанції, суд апеляційної інстанції має право скасувати постанову суду і залишити позовну заяву без розгляду. Відповідно до пункту 4 частини 1 статті 202 КАС України підставами для скасування постанови або ухвали суду першої інстанції та ухвалення нового рішення є порушення норм матеріального або процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи або питання.
Враховуючи встановлене порушення судом першої інстанції норм процесуального права, колегія суддів вбачає підстави для скасування оскаржуваної та прийняття нової постанови.
Керуючись ст.ст. 155, 160, 167, 195, 196, 198, 199, 203, 205, 206, 212, 254 КАС України, суд, -
Апеляційну скаргу ОСОБА_2 задовольнити частково.
Постанову Ленінського районного суду м.Вінниці від 06 липня 2011 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_2 до Департаменту праці і соціального захисту населення Вінницької міської ради про визнання дій неправомірними та зобов'язання вчинити дії, - скасувати.
Адміністративний позов ОСОБА_2 до Департаменту праці і соціального захисту населення Вінницької міської ради про визнання дій неправомірними та зобов'язання вчинити дії, - залишити без розгляду.
Ухвала суду набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена в касаційному порядку згідно ст 212 КАС України.
Ухвала суду складена в повному обсязі 26 серпня 2014 року.
Головуючий Полотнянко Ю.П.
Судді Загороднюк А.Г.
ОСОБА_4