Справа №487/6116/14-к 19.08.2014 19.08.2014 19.08.2014
19 серпня 2014 року м. Миколаїв
Апеляційний суд Миколаївської області у складі:
головуючого судді ОСОБА_1 ,
суддів: ОСОБА_2 , ОСОБА_3
за участю секретаря ОСОБА_4
розглянув у відкритому судовому засіданні матеріали кримінального провадження, зареєстрованого в ЄРДР за №12013160030002125 за апеляційною скаргою захисника ОСОБА_5 в інтересах підозрюваного ОСОБА_6 на ухвалу слідчого судді Заводського районного суду м. Миколаєва від 11 серпня 2014 року, якою стосовно
ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с. Жирятино Жирятинського району Брянської області, громадянина України, не працюючого, раніше судимого, зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 ,
- застосовано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою до 08 жовтня 2014 року,
за участю:
прокурора ОСОБА_7
потерпілої ОСОБА_8
захисника ОСОБА_5
судового розпорядника ОСОБА_9 .
Короткий зміст вимог апеляційної скарги.
Захисник ОСОБА_5 просить змінити вказану ухвалу слідчого судді та застосувати стосовно підозрюваного ОСОБА_6 запобіжний захід у вигляді домашнього арешту.
Короткий зміст судового рішення суду першої інстанції.
Ухвалою слідчого судді Заводського районного суду м. Миколаєва від 11 серпня 2014 року у кримінальному провадженні №12013160030002125 задоволено клопотання старшого слідчого СВ Заводського РВ ММУ України в Миколаївській області ОСОБА_10 та стосовно ОСОБА_6 ,
Провадження № 11-сс /784/250/14 Головуючий у 1-й інстанції: ОСОБА_11
Категорія: 194 КПК Доповідач апеляційної інстанції: ОСОБА_3
підозрюваного у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.121 КК України, застосований запобіжний захід у вигляді тримання під вартою на строк до 19 години 45 хвилин 08 жовтня 2014 року, без визначення розміру застави.
Узагальнені доводи апелянта.
В апеляційній скарзі захисник, посилається на те, що ухвала суду є необґрунтованою та не відповідає вимогам закону. Зазначає, що суд обираючи запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, послався на ризики, які не є доведеними і достатніми для тримання підозрюваного під вартою, а також не проаналізував застосування більш м'якого запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту.
Вказує, що суд не взяв до уваги те, що ОСОБА_6 має постійне місце проживання, за яким позитивно характеризується, підтримує соціальні зв'язки зі своїми родичами.
Крім того, захисник стверджує, що ОСОБА_6 не наносив навмисно ножові поранення потерпілому, а лише захищався від дій потерпілого. Вказує, що до показів свідків необхідно ставитися критично, оскільки на його думку, вони суперечать дійсним обставинам справи.
Встановлені судом першої інстанції обставини.
Судом першої інстанції встановлено, що 19 квітня 2013 року о 01 годині 20 хвилин, ОСОБА_6 знаходячись біля бару «Турал», розташованого за адресою: вул. Червоних Майовщиків 3-Б, наніс ОСОБА_12 два ножові удари, спричинивши тілесні ушкодження, від яких останній помер ІНФОРМАЦІЯ_2 в лікарні ШМД м. Миколаєва.
Вказана обставина 19 квітня 2013 року була внесена до Єдиного державного реєстру досудових розслідувань за №12013160030002125 та розпочато досудове розслідування.
27.04.2013 року ОСОБА_6 направлено повідомлення про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.121 КК України, яке отримано його матір'ю ОСОБА_13 , а 09.08.2014 року повідомлення про підозру вручено особисто ОСОБА_6 .
09 серпня 2014 року ОСОБА_6 затриманий на підставі ст.208 КПК України.
Врахувавши особу підозрюваного, наявність обґрунтованої підозри у вчиненні тяжкого злочину, а також те, що він не має постійного місця роботи чи заробітку, не підтримує зв'язків зі своєю родиною, раніше притягувався до кримінальної відповідальності за злочин вчинений із застосуванням насильства, слідчий суддя прийшов до висновку, що застосування до ОСОБА_6 більш м'якого запобіжного заходу, не пов'язаного із триманням під вартою, не забезпечить виконання підозрюваним покладених на нього процесуальних обов'язків та він може незаконно впливати на свідків, вчиняти інші кримінального правопорушення, переховуватися від органів досудового розслідування та суду, а тому є доцільним обрання відносно нього запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.
Встановлені судом апеляційної інстанції обставини та мотиви, з яких суд виходив при постановленні ухвали.
Заслухавши доповідь судді, пояснення захисника, який підтримав доводи апеляційної скарги, пояснення потерпілої та думку прокурора про залишення ухвали без зміни, а апеляційної скарги без задоволення, вивчивши надані матеріали та матеріали кримінального провадження, обговоривши доводи апеляційної скарги, апеляційної суд вважає, що вона не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Відповідно до ч. 1, 2 ст. 177 КПК України метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов'язків, а також запобігання спробам: переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.
Відповідно до ст.178 КПК України підставою для застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави вважати, що підозрюваний може переховуватися від органів слідства або суду чи перешкоджати кримінальному провадженні у інший спосіб.
Крім того, оскільки відповідно до положень ст. 183 КПК України тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, він застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим ст. 177 КПК України.
При розгляді вказаного клопотання дані вимоги закону слідчим суддею були дотримані.
Обираючи ОСОБА_6 запобіжний захід, слідчий суддя правильно послався на наявність обґрунтованої підозри в скоєнні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.121 КК України, за який законом передбачено покарання на строк до 10 років позбавлення волі.
З матеріалів кримінального провадження вбачається, що ОСОБА_6 раніше притягувався до кримінальної відповідальності за вчинення особливо тяжкого злочину, пов'язаного із застосуванням насильства. Також ОСОБА_6 не працює та не має офіційних джерел для існування, підозрюється у вчиненні умисного тяжкого злочину, відразу після якого зник з місця свого проживання та виїхав за межі міста Миколаєва, у зв'язку з чим судом неодноразово надавався дозвіл на його затримання та на проведення негласних слідчих дій, пов'язаних з його розшуком, а тому апеляційний суд визнає, що є підстави вважати, що ОСОБА_6 знаходячись на волі може вчинити інше кримінальне правопорушення проти життя та здоров'я громадян, незаконно впливати на свідків, а також переховуватися від органів досудового розслідування та суду.
З огляду на наведене, застосування більш м'яких запобіжних заходів, ніж тримання під вартою, не є достатнім для запобігання зазначених слідчим суддею ризиків та не може забезпечити належної поведінки підозрюваного.
Таким чином, відповідно до вимог ст. 194 КПК України, під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя правильно встановив, що надані суду докази доводять обставини, які свідчать про наявність обґрунтованої підозри щодо вчинення ОСОБА_6 вказаного кримінального правопорушення та про наявність, передбачених п.п. 1, 3, 5 ч.1 ст.177 КПК України ризиків, а також про недостатність застосування більш м'яких запобіжних заходів для запобігання ризикам, зазначеним у клопотанні.
Посилання апелянта на дані щодо особи ОСОБА_6 , а саме: наявність родичів, постійного місця проживання, позитивної характеристики за місцем проживання, то на переконання апеляційного суду зазначені обставини не є істотними і такими, що суттєво знижують ступень наявних ризиків та впливають на правильність прийнятого рішення.
Що стосується доводів захисника про відсутність в діях ОСОБА_6 складу злочину, передбаченого ч.2 ст.121 КК України, оскільки він лише захищався від дій потерпілого, а також про суперечливість показань деяких свідків, то при розгляді клопотання про застосування запобіжного заходу суд не вправі досліджувати докази, давати їм оцінку, або в іншій спосіб перевіряти доведеність вини підозрюваного, тобто розглядати і вирішувати ті питання, які вирішуються під час розгляду справи по суті.
Враховуючи викладене, апеляційний суд не вбачає підстав для задоволення вимог апелянта.
Керуючись ст.ст. 405, 407, 422, 532 КПК України, суд, -
Апеляційну скаргу захисника ОСОБА_5 в інтересах підозрюваного ОСОБА_6 - залишити без задоволення.
Ухвалу слідчого судді Заводського районного суду м. Миколаєва від 11 серпня 2014 року, якою стосовно ОСОБА_6 застосовано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою до 08 жовтня 2014 року - залишити без зміни.
Ухвала суду апеляційної інстанції набирає законної сили з моменту її проголошення і оскарженню в касаційному порядку не підлягає.
Головуючий
Судді: