21 серпня 2014 р. Справа № 876/11217/13
Львівський апеляційний адміністративний суд в складі:
головуючого судді: Глушка І.В.
суддів: Большакової О.О., Макарика В.Я.,
за участю секретаря судового засідання: Баранкевич А.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Львові апеляційну скаргу ОСОБА_1 на постанову Городоцького районного суду Львівської області від 02.08.2013 р. по справі за позовом ОСОБА_1 до управління Пенсійного фонду України в Городоцькому районі Львівської області про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити дії,-
встановив:
08.04.2013 року позивач - ОСОБА_1 звернувся з позовом до відповідача - управління Пенсійного фонду України у Городоцькому районі Львівської області та просить визнати протиправими дії відповідача в частині обмеження при обчисленні розміру пенсійної виплати з 02.09.2012р. постановою Кабінету Міністрів України за 2003р. №544; зобов'язати управління Пенсійного фонду України у Городоцькому районі виконати обчислення належної пенсійної виплати за вимогами п.2 ст.27, п.2 ст.28, абз. 4 п.1 ст.40, п.1 та п.2 ст.42 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування”, врахувавши обмеження передбачені законодавцем у ст.19 Закону України «Про пенсійне забезпечення» на дату призначення пенсії
В обґрунтування позовних вимог позивач зазначає, що з 02.09.2012р. він перебуває на обліку в управлінні Пенсійного фонду України в Городоцькому районі Львівської області та отримує пенсію за віком, призначену у відповідності до ст.24-28 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування”, обчислення розміру пенсійної виплати виконано у відповідності із вимогами п.1 ст.27 та ст.40 Закону. 26.10.2012р. ОСОБА_1 виявив порушення в обчисленні йому пенсійної виплати, чим, на думку позивача, було порушено його право вибору оптимального варіанту розрахунку пенсійної виплати. Позивач відповідно до ч.2 ст.27 ЗУ «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування”, звертався до керівника управління ПФ в Городоцькому районі із вимогою про вчинення дій у відповідності до закону та вважає, що обчислення пенсійної виплати за варіантом, використаним управлінням Пенсійного фонду, суттєво звужує зміст та обсяг права на пенсійну виплату передбачену Законом України «Про пенсійне забезпечення». Відтак, позивач просить суд задоволити позов.
Постановою Городоцького районного суду Львівської області від 02.08.2013 р. у визнанні протиправими дій управління Пенсійного фонду України у Городоцькому районі в частині обмеження при обчисленні розміру пенсійної виплати з 02.09.2012р. постановою Кабінету Міністрів України за 2003р. №544, та щодо зобов'язання управління Пенсійного фонду України у Городоцькому районі виконати обчислення належної пенсійної виплати за вимогами п.2 ст.27, п.2 ст.28, абз. 4 п.1 ст.40, п.1 та п.2 ст.42 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування”, врахувавши обмеження передбачені законодавцем у ст.19 Закону України «Про пенсійне забезпечення» на дату призначення пенсії, - відмовлено.
Відмовляючи у задоволенні позовних вимог суд першої інстанції прийшов до переконання, що із проведенням перерахунків пенсій з 01.01.2008р. відповідно до Закону України «Про Державний бюджет України на 2008р.» доцільніше обчислювати розмір пенсії відповідно до п.1 ст.27 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування”, так як пенсії перераховувались з урахуванням заробітку за 2006р. (928,81 грн.), та одночасним збільшенням вартості одного року страхового стажу, зокрема з 01.10.2008р. з 1% до 1,35%, та враховуючи те ,що пенсії були призначені за двоскладовою формулою з 01.01.2008р. перераховані за новою формулою, Управління Пенсійного фонду України в Городоцькому районі при обчисленні розміру пенсії ОСОБА_1 діяло виключно на підставі та в межах повноважень, передбачених актами законодавства України у відповідності до чинного закону, тому підстав визнавати його дії незаконними та зобов'язувати здійснити перерахунок пенсії, суд не вбачає.
Не погоджуючись з вказаним рішенням суду ОСОБА_1 оскаржив його в апеляційному порядку. Вважає, що оскаржувана постанова прийнята з неповним з'ясуванням обставин, що мають значення для справи, з помилковим застосуванням норм матеріального права, порушенням норм процесуального права та підлягає скасуванню з підстав викладених у апеляційній скарзі. Просить скасувати оскаржувану постанову та прийняти нову, якою задовольнити позовні вимоги в повному обсязі.
Зокрема апелянт посилається на те, що всупереч вимогам ст.163 КАС України в мотивувальній частині судового рішення чітко не зазначені встановлені судом обставини,які б виправдовували законність дій та бездіяльність відповідача,а також відсутні мотиви неврахування доказів позивача. Також апелянт зазначає, що постанова суду першої інстанції прийнята з порушенням вимог ч.3 ст.2 КАС України,оскільки судом першої інстанції не було перевірено відповідність дій відповідача (обмеження обчисленої частки майбутньої пенсійної виплати цифрою не передбаченою Законом - 150 грн. та фактична відмова виконати Законом передбачені у абз.3 п.2 ст.27 обчислення) Конституції України та Законам України.
Апелянт вважає, що рішення суду першої інстанції ухвалено з неправильним застосування норм матеріального права, передбачених у ст.19 Закону України «Про пенсійне забезпечення», ст.ст. 22 та 26 Конституції України. Порушення принципів адміністративного судочинства, а також недотримання норм процесуального права, визначених статтями 2,8,9,ч,1ст.69,138,159,161 КАС України, недотримання судом першої інстанції принципу верховенства права, принципу законності (вирішення справи на підставі постанови Кабінету Міністрів України, що суперечить абз.4 п.2 ст.5 Закону, яка залишає за Законом виключне право на визначення умов набуття права та порядку визначення розмірів пенсійних виплат), ігнорування доказів, обґрунтувань та пояснень наданих позивачем - призвело до прийняття незаконного та необгрунтованого рішення по справі.
Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційну скаргу апелянта слід залишити без задоволення з наступних підстав.
Судом встановлено, підтверджено матеріалами справи наступні обставини.
Так, з 02.09.2012 р. ОСОБА_1 призначено пенсію за віком відповідно до Закону України „Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування".
17.12.2012 року позивач звернувся до відповідача із заявою про розрахунок йому належної пенсії за віком, виходячи з норм ч.2 ст.27 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», та 30.11.2012 р. з вимогою про перерахунок пенсії. В перерахунку пенсії листом № 32-0/6 від 10.12.2012 р. (а.с. - 20) йому було відмовлено. Вважаючи такі дії відповідача протиправними позивач звернувся до суду.
Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, що виникли між сторонами у справі, колегія суддів виходить з наступного.
Відповідно до п.9 ч.1 ст.16 Закону України "Про загальнообов"язкове державне пенсійне страхування" від 09.07.2003 р. № 1058-IV, застрахована особа має право на отримання пенсійних виплат на умовах і в порядку, передбачених цим Законом.
Згідно ст.27 Закону України "Про загальнообов"язкове державне пенсійне страхування" розмір пенсії за віком визначається за формулою:
П = Зп х Кс, де:
П - розмір пенсії, у гривнях;
Зп - заробітна плата (дохід) застрахованої особи, визначена відповідно до статті 40 цього Закону, з якої обчислюється пенсія, у гривнях;
Кс - коефіцієнт страхового стажу застрахованої особи, визначений відповідно до статті 25 цього Закону.
В даному випадку заробітна плата для обчислення пенсії враховується відповідно до ст.40 Закону України "Про загальнообов"язкове державне пенсійне страхування", тобто за будь-які 60 календарних місяців страхового стажу поспіль до липня 2000р., якщо зазначений період становить менше 60 місяців.
За другим варіантом відповідно д ч.2 ст.27 Закону України "Про загальнообов"язкове державне пенсійне страхування" пенсії обчислюються за двоскладовою формулою. Так, за бажанням застрахованої особи частина розміру пенсії за віком за період страхового стажу, набутого до дня набрання чинності цим Законом, може бути визначена відповідно до раніше діючого законодавства, а частина розміру пенсії за період страхового стажу, набутого після набрання чинності цим Законом, - відповідно до цього Закону.
При цьому частина розміру пенсії за віком, обчислена за раніше діючим законодавством, не може перевищувати максимальних розмірів пенсій, визначених законом для відповідних категорій пенсіонерів, та не може бути нижчою, ніж розмір трудової пенсії за віком з урахуванням цільової грошової допомоги на прожиття, що діяли на день набрання чинності цим Законом. Розмір пенсії за віком, обчислений за раніше діючим законодавством, підвищується з дня набрання чинності цим Законом до дня її призначення в порядку, передбаченому частинами першою та другою статті 42 цього Закону.
Згідно з ст.19 Закону України "Про пенсійне забезпечення" від 05.11.1991 р. № 1788-XII, максимальний розмір пенсії не може перевищувати трьох, а для працівників, зайнятих на роботах, передбачених пунктом "а" статті 13 і статтею 14 цього Закону, - чотирьох мінімальних пенсій за віком.
Відповідно до Постанови Кабінету Міністрів України №544 від 15.04.2003р. «Про підвищення розмірів трудових пенсій», а) мінімальний розмір пенсій, передбачений для обчислення трудових пенсій за віком, до 50 гривень включно; б) максимальний розмір трудових пенсій за віком: до 200 гривень включно для категорій працівників, визначених згідно з пунктом "а" статті 13 та статтею 14 Закону України "Про пенсійне забезпечення"; до 150 гривень включно - для інших категорій працівників. Збільшення мінімального розміру пенсій, передбачене цим пунктом, не застосовується для визначення розмірів соціальних пенсій, надбавок, підвищень та інших доплат до пенсій.
Згідно Постанови Кабінету Міністрів України №1783 від 20.11.2003р. «Про заходи щодо поліпшення пенсійного забезпечення громадян», особам, які одержали право на підвищення розміру пенсій після їх перерахунку відповідно до статті 43 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", зазначене підвищення здійснюється не менш як на 12 відсотків.
Відповідно до Постанови Кабінету Міністрів України від 26.03.2008р. №265 «Деякі питання пенсійного забезпечення громадян», вирішено установити, що у разі, коли щомісячний розмір пенсійних виплат (з урахуванням надбавок, підвищень, додаткових пенсій, цільової грошової допомоги, сум індексації та інших доплат до пенсій, встановлених законодавством, крім пенсій за особливі заслуги перед Україною та щомісячної доплати до пенсії у зв'язку з втратою годувальника членам сімей шахтарів, смерть яких настала внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання) не досягає в осіб, яким призначено пенсію у зв'язку з втратою годувальника, на одного непрацездатного члена сім'ї 100 відсотків, на двох -120 відсотків, на трьох і більше - 150 відсотків прожиткового мінімуму, встановленого законом для осіб, які втратили працездатність, таким особам надається щомісячна державна адресна допомога до пенсії у сумі, що не вистачає до зазначених розмірів.
Згідно із Законом України «Про державний бюджет на 2012р.» станом на 02.09.2012р. прожитковий мінімум становив 844 грн.
Друга частина пенсії за страховий стаж після 01.01.2004р. обчислюється за формулою, передбаченою Законом, без обмеження максимального розміру . Заробітна плата при цьому визначається за період страхового стажу після 01.01.2004р.
Відповідно до ч.3 ст.2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони:
1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України;
2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано;
3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії);
4) безсторонньо (неупереджено);
5) добросовісно;
6) розсудливо;
7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації;
8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія);
9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення;
10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.
З урахуванням встановлених обставин справи, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції дійшов до вірного висновку, що із проведенням перерахунків пенсій з 01.01.2008р. відповідно до Закону України «Про державний бюджет України на 2008р.» доцільніше обчислювати розмір пенсії відповідно до п.1 ст.27 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування”, оскільки пенсії перераховувались з урахуванням заробітку за 2006р. (928,81 грн.), та одночасним збільшенням вартості одного року страхового стажу, зокрема з 01.10.2008р. з 1% до 1,35%, та враховуючи те, що пенсії були призначені за двоскладовою формулою з 01.01.2008р. перераховані за новою формулою, відтак управління Пенсійного фонду України в Городоцькому районі Львівської області при обчисленні розміру пенсії ОСОБА_1, діяло виключно на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України, тому підстави визнавати дії відповідача незаконними та зобов'язувати його здійснити перерахунок пенсії, на думку колегії суддів, відсутні.
Відповідно до частини першої статті 159 Кодексу адміністративного судочинства України судове рішення повинно бути законним і обґрунтованим.
Суд першої інстанції повністю виконав вказані вимоги процесуального закону, оскільки до спірних правовідносин вірно застосував норми матеріального та процесуального права, що призвело до ухвалення законного рішення, яке скасуванню не підлягає.
Керуючись ч.3 ст.160 ст.ст. 195, 196, 198, 200, 205, 206, 254 КАС України, суд -
ухвалив:
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення, а постанову Городоцького районного суду Львівської області від 02.08.2013 р. по справі № 441/826/13-а ( 2-а/441/24/2013 ) - без змін.
Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту її проголошення, але може бути оскаржена у касаційному порядку шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції протягом двадцяти днів з дня набрання ухвалою законної сили, а у разі складення ухвали в повному обсязі відповідно до ст. 160 КАС України - з дня складення ухвали в повному обсязі.
Головуючий суддя І.В. Глушко
Судді О.О. Большакова
ОСОБА_2
Ухвала складена в повному обсязі 26.08.2014 року.