26 серпня 2014 року Справа № 133077/11/9104
Львівський апеляційний адміністративний суд у складі:
головуючого судді Заверухи О.Б.,
суддів Рибачука А.І., Старунського Д.М.,
розглянувши у порядку письмового провадження в м. Львові апеляційну скаргу управління Пенсійного фонду України в м. Ковелі Волинської області на постанову Ковельського міськрайонного суду Волинської області від 15 квітня 2011 року по адміністративній справі за позовом ОСОБА_1 до управління Пенсійного фонду України в м. Ковелі Волинської області про проведення перерахунку пенсії працюючому пенсіонеру,-
30.03.2011 року ОСОБА_1 звернулася до суду з вищевказаним адміністративним позовом до Управління Пенсійного фонду України в м. Ковелі Волинської області (надалі Управління) про зобов'язання провести перерахунок пенсії, посилаючись на те, що відповідачем всупереч норм чинного законодавства проведено у 2010 році перерахунок пенсії із застосуванням показника заробітної плати (доходу) в середньому на одну особу в цілому по Україні, з якої сплачені страхові внески та яка відповідно до Закону враховується для обчислення пенсії за 2007 рік, а не за 2009 рік, що не відповідає чинному законодавству.
Постановою Ковельського міськрайонного суду Волинської області від 15 квітня 2011 року заявлений позов задоволено. Зобов'язано Управління провести перерахунок ОСОБА_1 призначеної пенсії починаючи з 01.01.2011 року із застосуванням показника заробітної плати (доходу) в середньому на одну особу в цілому по Україні, з якої сплачені страхові внески та яка відповідно до Закону враховується для обчислення пенсії за 2009 рік, з урахуванням виплачених сум.
Не погодившись із винесеним рішенням, його оскаржило Управління, яке покликаючись на порушення судом норм матеріального права, просить скасувати постанову суду першої інстанції і винести нову постанову, якою в задоволенні позовних вимог відмовити.
Згідно із ст.ст.183-2, 197 КАС України суд апеляційної інстанції розглядає справу в порядку письмового провадження.
Перевіривши матеріали справи, доводи апеляційної скарги у їх сукупності, суд апеляційної інстанції приходить до переконання, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з наступних підстав.
Безспірно встановлено, що позивачка будучи пенсіонером, продовжувала працювати та в 2010 році звернулася до Управління з заявою про проведення перерахунку призначеної пенсії.
Відповідачем такий перерахунок пенсії позивачу був проведений із застосуванням показника заробітної плати (доходу) в середньому на одну особу в цілому по Україні, з якої сплачені страхові внески та яка відповідно до закону враховується для обчислення пенсії за 2007 рік.
Листом №П-48/06-2012 від 02.02.2011 року Управління фактично відмовило позивачу в перерахунку пенсії із застосуванням показника заробітної плати (доходу) в середньому на одну особу в цілому по Україні, за календарний рік, що передує року звернення, тобто за 2009 рік.
Відповідно до ч. 4 ст. 42 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», в редакції до прийняття рішення Конституційного Суду України від 22 травня 2008 року, у разі якщо застрахована особа після призначення пенсії продовжувала працювати, провадиться перерахунок пенсії з урахуванням страхового стажу після призначення пенсії. Кожний наступний перерахунок пенсії провадиться не раніш як через два роки після попереднього перерахунку з урахуванням страхового стажу після призначення пенсії. Перерахунок пенсії здійснюється із заробітної плати (доходу), з якої була обчислена пенсія, або за періоди страхового стажу, зазначені в частині першій статті 40 цього Закону.
Зазначена редакція ст. 42 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» чинна після визнання неконституційними Рішенням Конституційного Суду України від 22 травня 2008 року № 10-рп/2008 змін, внесених підпунктом «а» підпункту 10 пункту 35 розділу II Закону України «Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України» від 28.12.2007 р. №107-VI.
Відповідно до ч. 1 ст. 40 зазначеного Закону, для обчислення пенсії враховується заробітна плата (дохід) за будь-які 60 календарних місяців страхового стажу підряд до 01 липня 2000 року, незалежно від перерв, та за весь період страхового стажу починаючи з 01 липня 2000 року.
Скасовані зміни надавали можливість перераховувати пенсію із заробітної плати за періоди страхового стажу, зазначені в частині 1 статті 40 цього Закону, із застосуванням показника середньої заробітної плати працівників в середньому на одну застраховану особу в цілому по Україні, з якої сплачено страхові внески та яка відповідно до цього Закону враховується для обчислення пенсії за календарний рік, що передує року перерахунку пенсії.
З відновленої (діючої) норми абзацу 3 частини 4 статті 42 зазначеного Закону вбачається, що перерахунок пенсії здійснюється із заробітної плати (доходу), з якої була обчислена пенсія, або за періоди страхового стажу зазначені в частині першій статті 40 цього Закону.
Тобто, правила частини першої статті 40 при перерахунку пенсії, застосовуються виключно з метою визначення періоду страхового стажу, за який може бути обчислена заробітна плата (дохід).
З огляду на викладене суд апеляційної інстанції приходить до висновку про те, що показник «середня заробітна плата працівників, зайнятих у галузях економіки України, за календарний рік, що передує року звернення за призначенням пенсії» застосовується виключно при призначенні пенсії та залишається незмінним під час здійснення перерахунку пенсії на підставі ч. 4 ст. 42 Закону України «Про загальнообов'язкове пенсійне страхування».
Таким чином, правові підстави для перерахунку пенсії позивача із застосуванням показника заробітної плати (доходу) в середньому на одну особу в цілому по Україні за 2009 рік відсутні. Показники середньої заробітної плати у галузях економіки застосовується виключно для призначення пенсії, застосування його для перерахунку є безпідставним.
Відповідно до пункту 6 статті 92 Конституції України виключно законами України визначаються, зокрема, форми і види пенсійного забезпечення. Такими законами є Закон України «Про пенсійне забезпечення» від 5 листопада 1991 року № 1788-12 та Закон України «Про загальнообов'язкове пенсійне страхування» № 1058 від 09 липня 2003 року. З огляду на зазначене та керуючись положеннями принципу законності закріпленого в статті 9 КАС України приписи постанови № 530 від 28 травня 2008 року не можуть застосовуватись до спірних відносин.
За таких обставин, суд апеляційної інстанції приходить до переконання про безпідставність позовних вимог ОСОБА_1 щодо зобов'язання провести перерахунок пенсії.
Відповідно до ст. 202 Кодексу адміністративного судочинства України підставами для скасування судом апеляційної інстанції постанови або ухвали суду першої інстанції та ухвалення нового рішення є неповне з'ясування судом обставин, що мають значення для справи; недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції вважає встановленими; невідповідність висновків суду обставинам справи; порушення норм матеріального або процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи або питання.
З огляду на викладене, оскільки постанова суду першої інстанції винесена з порушенням норм матеріального права, що призвело до неправильного вирішення справи, то апеляційна скарга підлягає до задоволення, а оскаржувану постанову слід скасувати та прийняти нову постанову.
Керуючись ст. ст. 158-163, 195, ст. 197, п. 3 ч. 1 ст. 198, ст. 202, ч. 2 ст. 205, ст. 207, ст.254 КАС України, суд, -
Апеляційну скаргу Управління Пенсійного фонду України в м. Ковелі Волинської області - задовольнити повністю.
Постанову Ковельського міськрайонного суду Волинської області від 15 квітня 2011 року у справі № 2а-3931/11 - скасувати та прийняти нову постанову про відмову в задоволенні позову.
Постанова апеляційного адміністративного суду є остаточною і оскарженню не підлягає.
Головуючий суддя О.Б. Заверуха
Судді А.І. Рибачук
Д.М. Старунський