ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01601, м. Київ, вул. Командарма Каменєва, 8, корпус 1
Іменем України
03 липня 2014 року м. Київ №826/5694/14
Окружний адміністративний суд міста Києва у складі судді Костенка Д.А., за участю секретаря судового засідання Левченко І.В., розглянувши у письмовому провадженні справу за позовом ОСОБА_1, ОСОБА_2 у своїх інтере-сах та в інтересах неповнолітніх ОСОБА_3 і ОСОБА_4 до Головного управління Державної міграційної служби України в м. Києві (далі - ГУ ДМС в м. Києві) про визнання дій протиправними, визнання незаконними та скасування рішень, зобов'язання вчинити певні дії,
Позивачі звернулися до суду з позовом, в якому з урахуванням уточнення позовних вимог, просять суд:
- визнати протиправними дії Дарницького РВ ГУ ДМС України в м. Києві щодо відмо-ви ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3 та ОСОБА_4 в реєстрації за адресою: АДРЕСА_1
- визнати незаконними і скасувати рішення Дарницького РВ ГУ ДМС України в м. Ки-єві про відмову у реєстрації місця проживання ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3 та ОСОБА_4 за адресою: АДРЕСА_1
- зобов'язати Дарницьке РВ ГУ ДМС України в м. Києві зареєструвати місце прожи-вання ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3 та ОСОБА_4 за адресою: АДРЕСА_1.
До судового засідання сторони не прибули, подали заяви про розгляд справи за їх від-сутності. Відповідач заперечень чи інших матеріалів не подав. Згідно з ч. 4 ст. 122 КАС суд здійснив розгляд справи у письмовому провадженні за наявними у справі матеріалами.
Дослідивши матеріали справи, суд дійшов висновку про наявність підстав для задово-лення позову, виходячи з такого.
Судом встановлено, що в грудні 2013р. ОСОБА_2 та її чоловік ОСОБА_1 звер-нулись до Дарницького РВ ГУ в м. Києві ДМС із заявами про реєстрацію їх та їх малолітніх дітей ОСОБА_3 та ОСОБА_4 постійного місця проживання у будинку за адресою: АДРЕСА_1.
Даний будинок, загальною площею 199,70 кв.м, належить ОСОБА_2 на праві приватної власності, що підтверджується свідоцтвом на право приватної власності на неру-хоме майно, виданого Головним управлінням житлового забезпечення виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) 06.12.2012 серія САЕ №848867, копія якого наявна у справі.
Згідно наявної у справі довідки Садівничого товариства ім. "Мічуріна" від 15.05.2014 №28/14 ОСОБА_2 та її сім'я у складі чоловіка - ОСОБА_1, дочки - ОСОБА_3, сина ОСОБА_4 дійсно проживають в даному будинку з 2007р.
Також судом встановлено, що 26.12.2013 відповідачем було відмовлено в задоволенні вищевказаних з посиланням на ст. 3 Закону України "Про свободу пересування та вільний вибір місця проживання в Україні", про що зазначено в графі "Службові відмітки" заяв (бланки №04261213-010 та №04261213-011), копії яких наявні у справі.
Спірні правовідносини виникли у сфері пересування громадян, вільного вибору ними місця проживання, реєстрації місця проживання в Україні та стосуються правомірності рішення щодо відмови у реєстрації місця проживання.
Згідно із ст. 33 Конституції України кожному, хто на законних підставах перебуває на території України, гарантується свобода пересування, вільний вибір місця проживання.
Відповідно до ч. 1 ст. 2 Закону України від 11.12.2003 №1382-IV "Про свободу пересування та вільний вибір місця проживання в Україні" (далі - Закон №1382) громадянам України, а також іноземцям та особам без громадянства, які на законних підставах перебу-вають в Україні, гарантуються свобода пересування та вільний вибір місця проживання на її території, за винятком обмежень, які встановлені законом.
Вільний вибір місця проживання чи перебування - право громадянина України, а також іноземця та особи без громадянства, які на законних підставах перебувають на терито-рії України, на вибір адміністративно-територіальної одиниці, де вони хочуть проживати чи перебувати (абз. 3 ст. 3 Закону №1382).
Згідно із ст. 3 Закону №1382 місцем проживання є, зокрема, адміністративно-терито-ріальна одиниця, на території якої особа проживає строком понад шість місяців на рік.
Згідно даної статті, реєстрація це внесення інформації до Єдиного державного демо-графічного реєстру про місце проживання або місце перебування особи із зазначенням адре-си, за якою з особою може вестися офіційне листування або вручення офіційної кореспон-денції. В цій же статті вказується, що вільний вибір місця проживання чи перебування - право громадянина України, а також іноземця та особи без громадянства, які на законних підставах перебувають на території України, на вибір адміністративно-територіальної одини-ці, де вони хочуть проживати чи перебувати.
Згідно з ч. 1 ст. 29 ЦК місцем проживання фізичної особи є житловий будинок, квар-тира, інше приміщення, придатне для проживання в ньому (гуртожиток, готель тощо), у від-повідному населеному пункті, в якому фізична особа проживає постійно, переважно або тимчасово.
Статтею 378 ЦК передбачено, що житлом фізичної особи є житловий будинок, кварти-ра, інше приміщення, призначені та придатні для постійного проживання в них. Житловим будинком є будівля капітального типу, споруджена з дотриманням вимог, встановлених зако-ном, іншими нормативно-правовими актами, і призначена для постійного у ній проживання, що передбачає ст. 380 ЦК.
Як встановлено судом, позивачі з дітьми проживають та просили зареєструвати їх в будинку АДРЕСА_1.
Вказаний будинок є капітальною спорудою, технічний стан та інженерні мережі якого придатні для ведення експлуатації, що підтверджується декларацією про готовність об'єкта до експлуатації №КВ18011078654 від 16.11.2011, виданою Інспекцією державного архітек-турно-будівельного контролю у м. Києві, Технічним паспортом на садовий (дачний) будинок за інвентарним номером 46398 від 21.12.2012, копії яких наявні у справі.
Також до будинку здійснюється газопостачання та проведена електрифікація, що під-тверджується договором від 13.05.2014 №14100093320 про користування електричною енер-гією, типовим договором від 05.10.2010 №52485-8 про надання населенню послуг з газопостачання, копії яких наявні у справі.
Таким чином, суд дійшов висновку про призначення і придатність вищевказаного бу-динку для постійного проживання в ньому.
Відповідач не надав заперечень чи інших матеріалів, які б спростовували вказані обставини. Посилання відповідача в графі "Службові відмітки" на ст. 3 Закону №1382, як на підставу відмови в реєстрації, є безпідставними і нормативно необґрунтованими, оскільки вказана стаття таких правил не містить і визначає терміни, що вживаються у цьому Законі.
Водночас ст. 13 Закону №1382, що передбачає обмеження вільного вибору місця про-живання, не встановлює обмеження щодо реєстрації місця проживання фізичних осіб у садо-вих будинках.
Отже, враховуючи вищевикладене та з огляду на необхідність поновлення порушених прав позивачів, суд вважає обґрунтованими і такими, що підлягають задоволенню, позовні вимоги про визнання протиправним і скасування рішення про відмову в реєстрації та про зобов'язання відповідача здійснити реєстрацію місця проживання позивачів та їх дітей.
Водночас в частині визнання протиправними дій відповідача щодо відмови в реєстра-ції місця проживання слід відмовити з огляду на фактичну відсутність таких. Так, з приводу відмови в реєстрації місця проживання відповідачем прийнято рішення, оформлене 26.12.2013 в графі "Службові відмітки" заяв про реєстрацію місця проживання, щодо якого судом прийнято рішення про його протиправність та скасування, що в даному випадку є належним способом захисту порушених прав та інтересів. Інших дій, які б порушували права і законні інтереси позивачів та їх дітей, при прийнятті відповідачем рішення про відмову у реєстрації місця проживання, останнім не вчинялося.
Керуючись ст.ст. 2, 6, 9, 11, 70, 71, 76, 79, 86, 122, 138, 158-163 КАС, суд
1. Задовольнити частково адміністративний позов ОСОБА_1 та ОСОБА_2.
2. Визнати протиправним і скасувати рішення Дарницького районного відділу Голов-ного управління Державної міграційної служби в м. Києві від 26.12.2013 про відмову в реєс-трації місця проживання ОСОБА_1, ОСОБА_5, ОСОБА_6 та ОСОБА_4 за адресою: АДРЕСА_1
3. Зобов'язати Дарницький районний відділ Головного управління Державної мігра-ційної служби України в м. Києві здійснити реєстрацію місця проживання ОСОБА_1, ОСОБА_5, ОСОБА_6 та ОСОБА_4 за адресою: АДРЕСА_1.
4. Відмовити ОСОБА_1 та ОСОБА_2 в задоволенні адміністративного позову в іншій частині.
5. Присудити на користь ОСОБА_1 та ОСОБА_7 судовий збір у сумі 48,72 грн. з Державного бюджету України.
Постанова набирає законної сили після закінчення строку на апеляційне оскарження. Постанова може бути оскаржена до Київського апеляційного адміністративного суду в порядку, встановленому ст.ст. 185-187 КАС. Апеляційна скарга подається протягом 10 днів з дня отримання її копії повного тексту.
Суддя Д.А. Костенко