ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01601, м. Київ, вул. Командарма Каменєва, 8, корпус 1
Іменем України
08 серпня 2014 року м. Київ №826/8647/14
Окружний адміністративний суд міста Києва у складі судді Костенка Д.А., за участю секретаря судового засідання Левченко І.В., розглянувши у письмовому провадженні справу за позовом ОСОБА_1, ОСОБА_2 до Дніпровського районного відділу Головного управління у м. Києві Державної міграційної служби про визнання проти-правним рішення та зобов'язання вчинити дії,
Позивачі просять визнати протиправною відмову відповідача в їх реєстрації за адре-сою: АДРЕСА_1, оформлену у листі від 05.06.2014 №05/3052, та зобо-в'язати відповідача здійснити реєстрацію місця проживання позивачів за вказаною адресою.
Під час розгляду справи представник позивачів підтримав позов. Позов обґрунтовано невідповідність оскаржуваної відмови вимогам Закону України від 11.12.2003 №1382-IV "Про свободу пересування та вільний вибір місця проживання в Україні" (далі - Закон №1382) і порушенням передбачених Конституцією України та цим Законом гарантій щодо свободи пересування і вільного вибору місця проживання в Україні.
Відповідач явку свого представника до судового засідання не забезпечив, надіслав до суду письмові пояснення, в яких серед іншого просив розглянути справу за відсутності його представника. У письмових поясненнях відповідач, посилаючись на положення Закону №1382 та Житлового кодексу України, зазначив про відсутність у нього законних підстав для проведення реєстрації місця проживання позивачів за адресою: АДРЕСА_1, оскільки за даною адресою знаходиться садовий будинок, який призначений для літнього (сезонного) використання і не включений до житлового фонду України.
Згідно з ч.ч. 4, 6 ст. 128 КАС суд продовжив розгляд у письмовому провадженні.
Заслухавши пояснення представника позивачів, дослідивши матеріали справи, суд дійшов висновку про наявність підстав для задоволення позову, виходячи з такого.
Судом встановлено, що в червні 2014р. ОСОБА_1 та її чоловік, гр. Сербії, ОСОБА_2, які проживають разом, звернулись до Дніпровського РВ ГУ в м. Києві ДМС із заявою про реєстрацію постійного місця проживання у будинку за адресою: АДРЕСА_1. Даний будинок, загальною площею 322,4 кв.м, належить ОСОБА_1 на праві приватної власності, що підтверджується свідоцтвом на право приватної власності на неру-хоме майно, виданого Реєстраційною службою Головного управління юстиції у м. Києві 25.02.2013 індексний номер 747292, копія якого наявна у справі.
Також судом встановлено, що в задоволенні вищевказаної заяви було відмовлено, про що позивачам повідомлено листом від 05.06.2014 №05/3052, копія якого наявна у справі.
Спірні правовідносини виникли у сфері прав громадянина України на свободу пересу-вання та вільного вибору місця проживання в Україні та стосуються правомірності рішення щодо відмови у реєстрації місця проживання.
Згідно із ст. 33 Конституції України кожному, хто на законних підставах перебуває на території України, гарантується свобода пересування, вільний вибір місця проживання.
Відповідно до ч. 1 ст. 2 Закону №1382 громадянам України, а також іноземцям та особам без громадянства, які на законних підставах перебувають в Україні, гарантуються свобода пересування та вільний вибір місця проживання на її території, за винятком обмежень, які встановлені законом.
Вільний вибір місця проживання чи перебування - право громадянина України, а також іноземця та особи без громадянства, які на законних підставах перебувають на терито-рії України, на вибір адміністративно-територіальної одиниці, де вони хочуть проживати чи перебувати (абз. 3 ст. 3 Закону №1382).
Згідно із ст. 3 Закону №1382 місцем проживання є, зокрема, адміністративно-терито-ріальна одиниця, на території якої особа проживає строком понад шість місяців на рік.
Згідно даної статті, реєстрація це внесення інформації до Єдиного державного демо-графічного реєстру про місце проживання або місце перебування особи із зазначенням адре-си, за якою з особою може вестися офіційне листування або вручення офіційної кореспон-денції. В цій же статті вказується, що вільний вибір місця проживання чи перебування - право громадянина України, а також іноземця та особи без громадянства, які на законних підставах перебувають на території України, на вибір адміністративно-територіальної одини-ці, де вони хочуть проживати чи перебувати.
Згідно з ч. 1 ст. 29 ЦК місцем проживання фізичної особи є житловий будинок, квар-тира, інше приміщення, придатне для проживання в ньому (гуртожиток, готель тощо), у від-повідному населеному пункті, в якому фізична особа проживає постійно, переважно або тимчасово.
Статтею 378 ЦК передбачено, що житлом фізичної особи є житловий будинок, кварти-ра, інше приміщення, призначені та придатні для постійного проживання в них. Житловим будинком є будівля капітального типу, споруджена з дотриманням вимог, встановлених зако-ном, іншими нормативно-правовими актами, і призначена для постійного у ній проживання, що передбачає ст. 380 ЦК.
Як встановлено судом, позивачі проживають та просили зареєструвати їх в будинку АДРЕСА_1.
Вказаний будинок є капітальною спорудою, що підтверджується Технічним паспор-том на садовий будинок за інвентарним номером 139088/12637, яка введена в експлуатацію згідно з декларацією про готовність об'єкта до експлуатації №KB14212515269 від 24.12.2012, виданого Інспекцією державного архітектурно-будівельного контролю у м. Києві.
Також на земельній ділянці проведені роботи по облаштуванню водяної свердловини для питної та технічної води, що підтверджується актом приймання-передачі свердловини від 02.04.2012 до договору від 25.03.2012 на буріння свердловини на даній земельній ділянці, а також проведено газо- та електрифікацію, що підтверджується погодженими планами проведення вказаних ліній, укладені позивачем договори №270295804 від 24.04.2013 про надання населенню послуг з газопостачання, №16583/32884/8-8/73543 від 06.03.2012 про надання послуг з електропостачання.
Крім цього, згідно наявного у справі висновку експерта Київської незалежної судово-експерної установи ОСОБА_4 за результатами проведення експертного будівельно-технічного дослідження від 21.07.2014 №0900, яких наявний у справі, даний будинок пов-ністю відповідає вимогам державних будівельних норм і правил для постійного проживання в ньому і визначенню - "житловий будинок" відповідно до ст. 6 Житлового кодексу України: - по загальним даним, характеристикою конструктивних елементів, будівельній готовності та технічному стану; - наявності інженерних комунікацій.
Таким чином, суд дійшов висновку про призначення і придатність вищевказаного бу-динку для постійного проживання в ньому.
На час вирішення справи позивачі не мають іншого місця проживання. Так, у зв'язку з продажем ОСОБА_5 квартири АДРЕСА_2, на підставі договору купівлі-продажу квартири від 09.07.2014, зареєс-трований реєстрі за №842, копія якого наявна у справі, позивачі були виписані із вказаної адреси та в іншому місці не прописані.
Письмові пояснення відповідача вказаних обставин не спростовують. Посилання від-повідача у відповіді, як на підставу відмови в реєстрації, на ст. 6 Закону №1382 і ст. 4 Житло-вого кодексу України, та твердження про те, що реєстрація місця проживання передбачена у житловому будинку, є безпідставними і нормативно необґрунтованими, оскільки вказані нор-ми таких правил не містять.
Водночас ст. 13 Закону №1382, що передбачає обмеження вільного вибору місця про-живання, не встановлює обмеження щодо реєстрації місця проживання фізичних осіб у садо-вих будинках.
Отже, враховуючи вищевикладене та з огляду на необхідність поновлення порушених прав позивачів, суд дійшов висновку про обґрунтованість позовних вимог та про їх задово-лення.
Керуючись ст.ст. 2, 6, 9, 11, 70, 71, 76, 79, 86, 128, 138, 158-163, 167 КАС, суд
1. Задовольнити адміністративний позов ОСОБА_1 і ОСОБА_2.
2. Визнати протиправною відмову Дніпровського районного відділу Головного управ-ління у м. Києві Державної міграційної служби України, оформлену у листі від 05.06.2014 №05/3052, про відмову в реєстрації ОСОБА_1 і ОСОБА_2 за адресою: АДРЕСА_1.
3. Зобов'язати Дніпровський районний відділу Головного управління у м. Києві Дер-жавної міграційної служби України зареєструвати ОСОБА_1 і ОСОБА_2 за адресою: АДРЕСА_1.
4. Присудити на користь ОСОБА_1 і ОСОБА_2 судовий збір у сумі 73,08 грн. з Державного бюджету України.
Постанова набирає законної сили після закінчення строку на апеляційне оскарження. Постанова може бути оскаржена до Київського апеляційного адміністративного суду в порядку, встановленому ст.ст. 185-187 КАС. Апеляційна скарга подається протягом 10 днів з дня отримання її копії повного тексту.
Суддя Д.А. Костенко