26 серпня 2014 року Справа № 27357/11/9104
Львівський апеляційний адміністративний суд в складі:
головуючого судді Попка Я.С.
суддів Яворського І.О., Сеника Р.П.
розглянувши у порядку письмового провадження у м. Львові апеляційну скаргу управління праці та соціального захисту населення Жовківської районної державної адміністрації Львівської області на постанову Жовківського районного суду Львівської області від 20 грудня 2010 року у справі за позовом ОСОБА_1 до управління праці та соціального захисту населення Жовківської районної державної адміністрації Львівської області про визнання дій неправомірними та стягнення грошової допомоги по догляду за дитиною, -
09.03.2010 року позивач - ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до управління праці та соціального захисту населення Жовківської районної державної адміністрації Львівської області, в якому просить визнати неправомірними дії відповідача щодо відмови нарахувати та виплатити їй заборгованість із допомоги по догляду за дитиною: сином-ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1 за періоди з січня по грудень 2007 року в сумі 4000 грн. 56 коп., з січня по грудень 2008 року -4923 грн., з січня по липень 2009 року - 3663 грн., а всього на загальну суму - 12 586 грн. 56 коп.; зобов:язати відповідача на рахувати та провести виплату їй недорахованої та невиплаченої допомоги по догляду за дитиною за періоди: з січня по грудень 2007 року в сумі 4000 грн. 56 коп., з січня по грудень 2008 року - 4923 грн., з січня по липень 2009 року в сумі 3663 грн., а всього на загальну суму - 12 586 грн. 56 коп. - одноразово.
Постановою Жовківського районного суду Львівської області від 20 грудня 2010 року позов задоволено частково. Визнано неправомірними дії управління праці та соцзахисту населення Жовківської районної державної адміністрації Львівської області щодо відмови нарахувати та виплатити заборгованість із допомоги по догляду за дитиною ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, в період з 09.07.2007 року по 31.12.2007 року, в розмірах, які дорівнюють прожитковому мінімуму для дітей віком до 6 років, а в іншій частині позову - відмовлено за безпідставністю. Зобов'язано управління праці та соцзахисту населення Жовківської районної державної адміністрації Львівської області нарахувати та провести виплату недоплаченої допомоги по догляду за дитиною ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1 до досягнення нею трирічного віку з 09.07.2007 року по 31.12.2007 року в розмірах, які дорівнюють прожитковому мінімуму для дітей віком до 6 років, а в іншій частині позову - відмовлено за безпідставністю.
Постанова суду першої інстанції мотивована тим, що позивач мала право відповідно до ст. 15 Закону України «Про державну допомогу сім'ям з дітьми» на отримання щомісячної грошової допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку в розмірі, що обчислюється з урахуванням встановленого законом прожиткового мінімуму для дітей віком до 6 років, оскільки Рішенням Конституційного Суду України № 6-рп/2007 від 9 липня 2007 року визнані неконституційними окремі положення Закону України «Про Державний бюджет України на 2007 рік», які зменшували розмір оспорюваної допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку. Таким чином, позивач має право на виплату допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку за період 09.07.2007 року по 31.12.2007 року.
Не погодившись з постановою суду першої інстанції, вважаючи її такою, що винесена з порушенням норм матеріального та процесуального права, відповідач оскаржив її, подавши апеляційну скаргу, в якій просить скасувати постанову Жовківського районного суду Львівської області від 20 грудня 2010 року та прийняти нову постанову, якою відмовити в задоволенні позовних вимог.
Обґрунтовуючи доводи апеляційної скарги апелянт зазначає, що за 2007 рік допомога по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку ОСОБА_1 призначена та виплачена вірно. Крім того, зазначає, що розпорядники бюджетних коштів беруть бюджетні зобов'язання та здійснюють відповідні видатки за загальним фондом бюджету тільки в межах бюджетних асигнувань, встановлених кошторисами. При здійсненні бюджетного процесу в Україні положення нормативно-правових актів застосовуються лише в тій частині, в якій вони не суперечать положенням Конституції України, Бюджетного кодексу України, Законам України «Про державний бюджет України на відповідний рік».
Крім того, апелянт вказує на те, що позивачем пропущено встановлений строк звернення до суду.
Суд апеляційної інстанції, у відповідності до п.п. 1, 2, ч.1 ст. 197 КАС України, вважає за можливе розглянути справу в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами. Справу може бути вирішено на основі наявних у ній доказів.
Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши повноту встановлення обставин справи, правильність їх юридичної оцінки, обговоривши доводи апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи, суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з наступних підстав:
Із змісту ст. 19 Конституції України вбачається, що правовий порядок в Україні ґрунтується на засадах, відповідно до яких ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством. Органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Згідно ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України, завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.
Розглядаючи спір, суд апеляційної інстанції вважає, що висновки суду першої інстанції лише частково відповідають нормам матеріального та процесуального права та фактичним обставинам справи.
Даючи правову оцінку постанові суду першої інстанції у частині, що оскаржується відповідачем, апеляційний суд виходить із такого.
Судом встановлено, підтверджено матеріалами справи, що ОСОБА_1 є матір'ю малолітньої дитини - сина ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, що підтверджується свідоцтвом про народження від 12.07.2005 року, виданим міським відділом реєстрації актів цивільного станову Львівського міського управління юстиції.
Суд апеляційної істанції відзначає, що згідно з вимогами ст.ст. 13,14 Закону України «Про державну допомогу сім'ям з дітьми», особа, яка фактично здійснює догляд за дитиною, має право на допомогу по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку, яка виплачується щомісяця з дня призначення допомоги по догляду за дитиною по день досягнення нею вказаного віку.
Відповідно до вимог ст.15 Закону України «Про державну допомогу сім'ям з дітьми» допомога по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку надається у розмірі, встановленого законом прожиткового мінімуму для дітей віком до шести років. Допомога по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку надається на кожну дитину, незалежно від кількості народжених (усиновлених, взятих під опіку) дітей у сім'ї, по догляду за якими надається допомога.
Рішенням Конституційного суду України від 09.07.2007 року №6-рп/2007 визнані неконституційними положення п.14 ст.71 Закону України «Про державний бюджет України на 2007 рік», якими було зупинено дію ч.1 ст.15 Закону України «Про державну допомогу сім'ям з дітьми» щодо встановлення розміру допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку. Дане рішення Конституційного України має преюдиціальне значення для судів загальної юрисдикції при розгляді ними позовів у звязку з правовідносинами, які виникли внаслідок дії положення статей зазначених законів, що визнані неконституційними.
Згідно з вимогам ст.62 Закону України «Про Державний бюджет України на 2007 рік», розмір прожиткового мінімуму для дітей віком до 6 років становить: з 1 січня 2007 року - 434 грн., з 1 квітня 2007 року - 463 грн., з 1 жовтня 2007 року - 470 грн. Отже, позивач мала право на виплату грошової допомоги з врахуванням вимог ст.15 Закону України «Про державну допомогу сім'ям з дітьми» за період з 9 липня 2007 року по 31 грудня 2007 року (Рішення Конституційного суду України від 09.07.2007 року №6-рп/2007).
Відповідно до ст.ст. 99, 100 КАС України для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється річний строк, який обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод та інтересів. Пропущення строку звернення до адміністративного суду є підставою для відмови у задоволенні адміністративного позову за умови, якщо на цьому наполягає одна зі сторін (в редакції, яка діяла на момент виникнення спірних правовідносин).
Оскільки Рішення Конституційного Суду України від 09.07.2007 року № 6-рп/2007 було опубліковане 12.07.2007 року, то позивач дізналася або повинна була дізнатися про порушення свого права на виплату допомоги у липні 2007 року.
Із матеріалів справи вбачається, що ОСОБА_1 звернулася до суду з даним позовом лише 09.03.2010 року, а відповідач наполягав на застосуванні строків звернення до суду. В матеріалах справи відсутні будь-які докази позивача, які б свідчили про поважність причини пропуску строку звернення до суду.
Враховуючи вищенаведене, суд апеляційної інстанції зазначає що позивачем без поважних причин пропущено строк звернення до суду, а тому не підлягають до задоволення позовні вимоги щодо виплати допомоги по догляду за дитиною за період з 09.07.2007 року по 31.12.2007 року.
При цьому апеляційний суд звертає увагу на те, що відповідно до приписів ч. 1 ст. 195 КАС України він вправі переглядати судові рішення першої інстанції лише у межах апеляційної скарги, а у іншій частині постанова Жовківського районного суду Львівської області від 20 грудня 2010 року будь-ким оскаржена не була.
Отже, оскаржувана постанова суду першої інстанції прийнята з порушенням норм матеріального та процесуального права, що відповідно до ст. 202 КАС України є підставою для скасування та прийняття нової постанови.
Керуючись 195, п.п. 1, 2, ч.1 ст. 197, п. 4 ст. 202, 205, 207, 254 КАС України, суд,-
Апеляційну скаргу управління праці та соціального захисту населення Жовківської районної державної адміністрації Львівської області задовольнити.
Постанову Жовківського районного суду Львівської області від 20 грудня 2010 року у справі № 2а-591/10 скасувати та прийняти нову постанову, якою у задоволенні позову ОСОБА_1 до управління праці та соціального захисту населення Жовківської районної державної адміністрації Львівської області про визнання дій неправомірними та стягнення грошової допомоги по догляду за дитиною відмовити.
Постанова набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копій особам, які беруть участь у справі та може бути оскаржена у касаційному порядку шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції протягом двадцяти днів з дня набрання нею законної сили.
Головуючий суддя Я.С. Попко
Судді І.О. Яворський
Р.П. Сеник