08.08.2014 Справа № 756/10877/14-к
Унікальний № 756/10877/14-к
Порядковий № 1-кп/756/536/14
іменем України
08 серпня 2014 року Оболонський районний суд м. Києва в складі:
головуючого судді - ОСОБА_1 ,
з участю секретаря - ОСОБА_2 ,
прокурора - ОСОБА_3 ,
потерпілого - ОСОБА_4 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві кримінальне провадження по обвинуваченню
ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Києва, українця, громадянина України, не працюючого, неодруженого, із середньою освітою, зареєстрованого та проживаючого за адресою : АДРЕСА_1 , раніше не судимого,
у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 186 КК України,
27.05.2014 року близько 00 години 30 хвилин, ОСОБА_5 , знаходячись на задньому сидінні автомобіля марки «Шевроле Лачетті», належному ОСОБА_4 , біля заправки «ОККО» за адресою : м. Київ, проспект Героїв Сталінграду, 1, помітив барсетку, що знаходилася між передніми сидіннями. Після чого реалізуючи умисел направлений на відкрите викрадення чужого майна, ОСОБА_5 схопив барсетку вартістю 120 гривень, у середині якої знаходилися паспорт громадянина України на ім'я ОСОБА_4 , свідоцтво про реєстрації транспортного засобу, посвідчення водія на ім'я ОСОБА_4 , гаманець вартістю 30 гривень, та вибіг з автомобіля, розуміючи, що його дії помічені потерпілим, почав тікати та залишив місце вчинення кримінального правопорушення.
Внаслідок дій обвинуваченого потерпілому ОСОБА_4 завдана матеріальна шкода у розмірі 150 гривень, що складається з вартості викраденого майна.
Допитаний у судовому засіданні ОСОБА_5 свою вину у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 186 КК України визнав, покаявся, підтвердивши обставини скоєного. Обвинувачений пояснив, що 27.05.2014 року вночі він зі своїм знайомим зупинили автомобіль, щоб доїхати додому. Домовившись із ОСОБА_4 про безоплатний проїзд, вони сіли в автомобіль останнього, знайомий - на переднє сидіння, ОСОБА_5 - на заднє. Приїхавши до автозаправки, яка знаходиться на Оболоні, ОСОБА_5 схопив барсетку, що була між двома передніми сидіннями, вискочив з машини та побіг у бік озера. Зміст барсетки він перевірити не встиг, оскільки йому зателефонував його знайомий та попросив повернути барсетку, повідомивши, що грошей у ній немає.
ОСОБА_5 про вчинене шкодує, просить суворо не карати.
На підставі ч. 3 ст. 349 КПК України, за згодою учасників судового провадження, судом визнано недоцільним дослідження доказів щодо тих обставин, які ніким не оспорюються. При цьому судом з'ясовано, що обвинувачений та інші учасники процесу правильно розуміють зміст цих обставин, в суду не має сумнівів у добровільності та істинності позиції обвинуваченого.
З урахуванням викладеного суд приходить до висновку, що дії ОСОБА_5 повинні бути кваліфіковані за ч. 1 ст. 186 КК України, оскільки він відкрито викрав чуже майно (грабіж).
Призначаючи покарання обвинуваченому ОСОБА_5 у відповідності зі ст. 65 КК України, суд враховує ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, яке законом віднесено до правопорушень середньої тяжкості, особу винного та обставину, що пом'якшує покарання, якою у даному випадку є щире каяття.
Обставин, що обтяжують покарання, згідно ст. 67 КК України, судом не встановлено.
При обранні ОСОБА_5 міри покарання судом враховується його відношення до вчиненого, матеріали, що його характеризують, той факт, що він раніше до кримінальної відповідальності не притягувався, офіційно не працює, на обліку лікарів психіатра та нарколога не перебуває, формально позитивно характеризується за місцем проживання.
На підставі викладеного, суд вважає за необхідне обрати обвинуваченому покарання у виді позбавлення волі, однак, з урахуванням обставин вчиненого обвинуваченим кримінального правопорушення, суд дійшов висновку, що його перевиховання та виправлення можливі без відбування покарання, та вважає за доцільне призначити ОСОБА_5 покарання із застосуванням ст. 75 КК України, з покладенням на нього обов'язків, передбачених ст. 76 КК України.
При ухваленні вироку суд відповідно до вимог ст. 100 КПК України вирішує долю речових доказів.
Керуючись ст.ст. 370, 374 КПК України, суд,
ОСОБА_5 визнати винним у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 186 КК України та призначити йому покарання у виді позбавлення волі строком 2 роки.
На підставі ст. 75 КК України звільнити ОСОБА_5 від відбування покарання з випробуванням з встановленням іспитового строку - 1 рік, якщо він протягом визначеного іспитового строку не вчинить нового кримінального правопорушення та виконає покладені на нього обов'язки.
Відповідно до ст. 76 КК України покласти на ОСОБА_5 наступні обов'язки :
- не виїжджати за межі України на постійне місце проживання без дозволу кримінально-виконавчої інспекції;
- повідомляти кримінально-виконавчу інспекцію про зміну місця проживання, роботи або навчання;
- періодично з'являтися для реєстрації в кримінально-виконавчій інспекції.
Речові докази : барсетку, паспорт громадянина України на ім'я ОСОБА_4 , свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу, посвідчення водія на ім'я ОСОБА_4 , гаманець - залишити у власності потерпілого ОСОБА_4 .
Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.
Копія вироку негайно після його проголошення вручається учасникам процесу.
Вирок може бути оскаржено до Апеляційного суду м. Києва через Оболонський районний суд м. Києва протягом тридцяти днів з моменту його проголошення.
Суддя