11.08.2014 Справа № 756/10562/14-к
Унікальний № 756/10562/14-к
Порядковий № 1-кп/756/532/14
іменем України
11 серпня 2014 року Оболонський районний суд м. Києва в складі:
головуючого судді - ОСОБА_1 ,
з участю секретаря - ОСОБА_2 ,
прокурора - ОСОБА_3 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві кримінальне провадження по обвинуваченню
ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Дніпропетровська, українця, громадянина України, працюючого каменярем ВАТ «Укрбуд», неодруженого, із середньо-спеціальною освітою, зареєстрованого за адресою : АДРЕСА_1 , проживаючого за адресою : АДРЕСА_2 , ідентифікаційний номер НОМЕР_1 , раніше не судимого,
який обвинувачується у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 190 КК України,
30.03.2014 року близько о 15 годині 30 хвилин, ОСОБА_4 , у відношення якого у Ленінському районному суді м. Дніпропетровська, перебуває кримінальне провадження по обвинуваченню його за ст. 185 КК України, зустрівся біля будинку № 16 по вулиці М. Тимошенка в м. Києві із неповнолітньою ОСОБА_5 , реалізуючи свій умисел направлений на повторне заволодіння чужим майном шляхом обману та зловживання довірою, попросив в останньої її мобільний телефон, щоб зателефонувати.
ОСОБА_5 , не маючи підстав не довіряти ОСОБА_4 , надала йому свій мобільний телефон марки «Престіжіо Мультіфон 5450 ДУО», вартістю 1 100 гривень, у середині якого знаходилася карта пам'яті вартістю 100 гривень та сім-картки операторів «Київстар» та «МТС», які матеріальної цінності не мають.
Отримавши від неповнолітньої ОСОБА_5 вищезазначений мобільний телефон, ОСОБА_4 відійшов за будинок, щоб уникнути візуального контакту з нею, після чого не маючи наміру повертати майно, залишив місце вчинення кримінального правопорушення, мобільним телефоном розпорядився на власний розсуд.
Внаслідок дій ОСОБА_4 власнику мобільного телефону «Престіжіо Мультіфон 5450 ДУО» ОСОБА_6 була завдана матеріальна шкода на суму 1 200 гривень.
Допитаний у судовому засіданні ОСОБА_4 свою вину у вчиненні інкримінованого йому кримінального правопорушення визнав, покаявся, підтвердивши обставини вчиненого.
Обвинувачений показав, що 30.03.2014 року перебував у скрутному матеріальному становищі, для покращення якого, він, близько 15 години запропонував зустрітися своїй знайомій ОСОБА_7 , щоб заволодіти її мобільним телефоном. При зустрічі з останньою, він попросив її телефон, пояснивши, що йому потрібно зателефонувати. Отримавши його, він відійшов за будинок та пішов до ломбарду, де здав його. Виручені за телефон 200 гривень потратив на продукти харчування.
Вартість мобільного телефону він не оспорює, цивільний позов визнає, зобов'язується його відшкодувати найближчим часом.
У вчиненому кається, просить суворо не карати.
На підставі ч. 3 ст. 349 КПК України, за згодою учасників судового провадження, судом визнано недоцільним дослідження доказів щодо тих обставин, які ніким не оспорюються. При цьому судом з'ясовано, що учасники процесу правильно розуміють зміст цих обставин, сумнівів у добровільності їх позиції немає.
Суд вважає, що дії ОСОБА_4 повинні бути кваліфіковані за ч. 2 ст. 190 КК України, оскільки він повторно заволодів чужим майном шляхом обману (шахрайство).
Призначаючи покарання обвинуваченому ОСОБА_4 у відповідності зі ст. 65 КК України, суд враховує ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, особу винного та обставини, що пом'якшують покарання.
Обставиною, що пом'якшують покарання обвинуваченого, згідно ст. 66 КК України, суд визнає його щире каяття.
Обставин, що обтяжує покарання ОСОБА_4 , згідно ст. 67 КК України, судом не встановлено.
При обранні обвинуваченому міри покарання судом враховується його відношення до вчиненного, матеріали, що його характеризують, той факт, що він не перебуває на обліках у лікарів психіатра та нарколога, те, що він є особою раніше не судимою, проте перебуває у розшуку оголошеному ухвалою Ленінського районного суду м. Дніпропетровська.
На підставі викладеного, суд вважає за необхідне обрати обвинуваченому покарання у виді позбавлення волі, однак, з урахуванням обставин справи, молодого віку обвинуваченого, суд дійшов висновку, що його перевиховання та виправлення можливі без відбування покарання, та вважає за доцільне призначити покарання із застосуванням ст. 75 КК України, з покладенням на нього обов'язків, передбачених ст. 76 КК України.
При вирішенні цивільного позову потерпілого ОСОБА_6 суд, враховуючи положення ст.ст. 1166, 1177 ЦК України, задовольняє його в повному обсязі, зв'язку з обґрунтованістю та доведеністю вимог.
Керуючись ст.ст. 370, 374 КПК України, суд,
ОСОБА_4 визнати винним у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 190 КК України та призначити йому покарання у виді позбавлення волі строком на 1 рік 6 місяців.
На підставі ст. 75 КК України звільнити ОСОБА_4 від відбування покарання з випробуванням з встановленням іспитового строку - 2 роки, якщо він протягом визначеного строку не вчинить нового кримінального правопорушення і виконає покладені на нього обов'язки.
Відповідно до ст. 76 КК України покласти на ОСОБА_4 наступні обов'язки :
- не виїжджати за межі України на постійне місце проживання без дозволу кримінально-виконавчої інспекції;
- повідомляти кримінально-виконавчу інспекцію про зміну місця проживання, роботи або навчання.
Цивільний позов ОСОБА_6 задовольнити.
Стягнути з ОСОБА_4 на користь ОСОБА_6 1 200 гривень.
Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.
Копія вироку негайно після його проголошення вручається учасникам процесу.
Вирок може бути оскаржено до Апеляційного суду м. Києва через Оболонський районний суд м. Києва протягом тридцяти днів з моменту його проголошення.
Суддя