27 серпня 2014 рокум. Київ
Колегія суддів судової палати у цивільних справах
Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ у складі:
Мазур Л.М., Писаної Т.О., Умнової О.В.,
розглянувши у попередньому судовому засіданні справу за позовом прокурора міста Ірпеня Київської області в інтересах держави в особі Бучанської міської ради Київської області до ОСОБА_4 про стягнення відновної вартості зелених насаджень,
за касаційною скаргою заступника прокурора Київської області на рішення апеляційного суду Київської області від 27 травня 2014 року,
У січні 2014 року прокурор міста Ірпеня Київської області в інтересах держави в особі Бучанської міської ради Київської області звернувся до суду із позовом до ОСОБА_4, в якому просив стягнути з відповідача на користь Бучанської міської ради Київської області 29 948 грн 99 коп. заборгованості за відновну вартість зелених насаджень.
На обґрунтування позовних вимог посилався на те, що в порядку нагляду за додержанням та застосуванням законів було проведено перевірку додержання вимог чинного законодавства при погашенні заборгованості по сплаті відновної вартості по зеленим насадженням до місцевого бюджету, в результаті якої було встановлено, що рішенням Бучанської міської ради від 29 травня 2008 року № 833-32-V затверджено проект землеустрою щодо відведення ОСОБА_4 у власність земельної ділянки площею 0,1000 га для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд по АДРЕСА_1, а 30 жовтня 2008 року їй було видано Державний акт серії ЯЖ № 246620 на право власності на вказану земельну ділянку, проте остання не сплатила відновну вартість зелених насаджень, що підлягають видаленню в кількості 10 дерев, яка складає 29 948 грн 99 коп.
Посилаючись на викладене, прокурор міста Ірпеня Київської області просив задовольнити позовні вимоги у повному обсязі.
Заочним рішенням Ірпінського міського суду Київської області від 20 лютого 2013 року позов прокурора міста Ірпеня Київської області в інтересах держави в особі Бучанської міської ради Київської області задоволено.
Стягнуто з ОСОБА_4 на користь Бучанської міської ради Київської області заборгованість по сплаті коштів за відновну вартість зелених насаджень у розмірі 29 948 грн 99 коп.
Вирішено питання про розподіл судових витрат.
Рішенням апеляційного суду Київської області від 27 травня 2014 року апеляційну скаргу ОСОБА_4 задоволено, заочне рішення Ірпінського міського суду Київської області від 20 лютого 2013 року скасовано та ухвалено нове рішення про відмову в задоволенні позовних вимог.
У касаційній скарзі заступник прокурора Київської області, мотивуючи свої доводи порушенням судом апеляційної інстанцій норм процесуального права та неправильним застосуванням норм матеріального права, просить скасувати рішення суду апеляційної інстанції і залишити в силі рішення суду першої інстанції.
Вивчивши матеріали цивільної справи, перевіривши доводи касаційної скарги та заперечення ОСОБА_4 на касаційну скаргу, колегія суддів судової палати у цивільних справах Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ вважає, що касаційна скарга підлягає відхиленню з таких підстав.
Згідно з ч. 2 ст. 324 ЦПК України підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального чи порушення норм процесуального права.
Відповідно до ч. 1 ст. 335 ЦПК України під час розгляду справи в касаційному порядку суд перевіряє в межах касаційної скарги правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.
Суд першої інстанції, ухвалюючи рішення про задоволення позовних вимог, виходив із того, що отримавши Державний акт на право власності на земельну ділянку для забудови, з якої підлягають видаленню земельні насадження, ОСОБА_4 не сплатила до місцевого бюджету їх відновну вартість, визначену у встановленому законодавством порядку.
Суд апеляційної інстанції, скасовуючи рішення місцевого суду та ухвалюючи нове рішення про відмову в задоволенні позову, дослідивши докази у справі й давши їм належну оцінку, правильно застосував норми матеріального права, які регулюють ці правовідносини, врахував доводи апеляційної скарги та дійшов обґрунтованого висновку про пропущення позивачем строку позовної давності, про застосування якого просила ОСОБА_4
Суд касаційної інстанції перевіряє в межах касаційної скарги правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.
Докази та обставини, на які посилається заступник прокурора в касаційній скарзі, були предметом дослідження судом апеляційної інстанції та додаткового правового аналізу не потребують, оскільки при їх дослідженні та встановленні судом апеляційної інстанції були дотримані норми матеріального та процесуального права.
Доводи касаційної скарги не спростовують висновків суду апеляційної інстанції, обґрунтовано викладених в мотивувальній частині оскаржуваного рішення.
На підставі вищевикладеного та керуючись ч. 3 ст. 332 ЦПК України, колегія суддів судової палати у цивільних справах Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ
Касаційну скаргу заступника прокурора Київської області відхилити.
Рішення апеляційного суду Київської області від 27 травня 2014 року залишити без змін.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Колегія суддів:
Л.М. Мазур Т.О. Писана О.В. Умнова