Ухвала
27 серпня 2014 року м. Київ
Колегія суддів судової палати у цивільних справах Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ у складі:
Висоцької В.С., Кафідової О.В., Умнової О.В.,
розглянувши у попередньому судовому засіданні справу за позовом публічного акціонерного товариства «Акціонерний комерційний промислово-інвестиційний банк» до ОСОБА_4, ОСОБА_5, треті особи: Чинадіївська селищна рада, товариство з обмеженою відповідальністю «Екостандарт М», ОСОБА_6, ОСОБА_7, про звернення стягнення за касаційною скаргою ОСОБА_5 на рішення Мукачівського міськрайонного суду Закарпатської області від 5 березня 2014 року та ухвалу апеляційного суду Закарпатської області від 18 червня 2014 року,
встановила:
У січні 2011 року публічне акціонерне товариство «Акціонерний комерційний промислово-інвестиційний банк» (далі - Банк) звернулося до суду з позовом до ОСОБА_4, ОСОБА_5, треті особи: Чинадіївська селищна рада, товариство з обмеженою відповідальністю
«Екостандарт М», ОСОБА_6, ОСОБА_7 про звернення стягнення.
Позов мотивовано тим, що 26 грудня 2007 року між Банком та фізичною особою - підприємцем ОСОБА_5 був укладений кредитний договір про відкриття кредитної лінії на отримання кредиту у розмірі
3 100 000 доларів США з кінцевим терміном повернення 13 листопада 2012 року.
Виконання умов вказаного договору забезпечено договорами іпотеки, укладеними 11 лютого 2008 року між Банком та ОСОБА_5, відповідно до якого останній передав в іпотеку належні йому на праві власності: будинок, розташований за адресою АДРЕСА_1, земельна ділянка за адресою АДРЕСА_1 загальною площею 0,06 га, для будівництва та обслуговування житлового будинку, будинок незавершене будівництвом готовністю 90 % за адресою
АДРЕСА_2 земельна ділянка за адресою АДРЕСА_2, загальною площею 0,06 га, для будівництва та обслуговування житлового будинку, земельна ділянка за адресою:
АДРЕСА_3 загальною площею 0,06 га для будівництва та обслуговування житлового будинку та 26 грудня 2007 року, укладеним між Банком та ОСОБА_4, згідно якого в іпотеку було передано нерухоме майно, а саме комплекс, загальною площею 4 553,9 кв.м., який знаходиться за адресою: АДРЕСА_4 та земельна ділянка під № 1, що знаходиться за адресою АДРЕСА_5, загальною площею 9,3064 га для комерційного використання, які належать ОСОБА_4 на праві приватної власності.
Зазначав, що фізична особа - підприємець ОСОБА_5 не виконав договірних зобов'язань за вищевказаним кредитним договором, тому позивач просить звернути стягнення на предмет іпотеки.
Рішенням Мукачівського міськрайонного суду Закарпатської області від 5 березня 2014 року, залишеним без змін ухвалою апеляційного суду Закарпатської області від 18 червня 2014 року, позов задоволено.
Звернуто стягнення на предмет іпотеки згідно іпотечного договору від 11 лютого 2008 року, а саме будинок, що знаходиться за адресою:
АДРЕСА_1, земельну ділянку, що знаходиться за адресою АДРЕСА_1, загальною площею 0,06 га, для будівництва та обслуговування житлового будинку, будинок незавершене будівництвом готовністю 90 %, що знаходиться в АДРЕСА_2, земельну ділянку, що знаходиться в АДРЕСА_2, загальною площею 0,06 га для будівництва та обслуговування житлового будинку, земельну ділянку, що знаходиться в АДРЕСА_3 загальною площею 0,06 га для будівництва та обслуговування житлового будинку, які належать ОСОБА_5, для погашення заборгованості фізичної особи підприємця ОСОБА_5 по кредитному договору від 26 грудня 2007 року на суму 3 905 904,44 доларів США, що в гривневому еквіваленті по курсу НБУ станом на 24 жовтня 2010 року складає 31 104 670,01 грн, визначено спосіб реалізації предмета іпотеки шляхом надання Банку права продажу предмета іпотеки від імені ОСОБА_5 будь-якій особі-покупцеві, із початковою ціною продажу предмету іпотеки у розмірі на рівні, не нижчому за звичайні ціни на цей вид майна, на підставі оцінки, проведеної суб'єктом оціночної діяльності (незалежним експертом) на стадії оцінки майна під час його реалізації.
Звернуто стягнення на предмет іпотеки згідно іпотечного договору від 26 грудня 2007 року, а саме комплекс, загальною площею 4 553,9 кв.м., який знаходиться за адресою: АДРЕСА_4, що складається з наступного: літ. А - адмінкорпус, літ. Б - - рем-мех майстерня, літ. В - склад, літ. Г- котельня, літ. Д - їдальня,
літ. Е - побутовий корпус, літ. Ж-Н - мийка з очисними спорудами,
літ. З-Й - АЗС і склад ГСМ, літ. Й - насосна, літ К. - трансформатор, під
№ 1-5 - ворота і огорожа, під № І-ІІ водосховище, під № III - водонапірна башня, який належить ОСОБА_4, та земельну ділянку під № 1, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_5 загальною площею 9,3064 га, яка належить ОСОБА_4, для погашення заборгованості фізичної особи - підприємця ОСОБА_5 по кредитному договору від 26 грудня 2007 року на суму 3 905 904,44 доларів США, що в гривневому еквіваленті по курсу НБУ станом на 24 жовтня 2010 року складає 31 104 670,01 грн, визначено спосіб реалізації предмета іпотеки шляхом надання Банку права продажу предмета іпотеки від імені ОСОБА_4 будь-якій особі-покупцеві, із початковою ціною продажу предмету іпотеки у розмірі на рівні, не нижчому за звичайні ціни на цей вид майна, на підставі оцінки, проведеної суб'єктом оціночної діяльності (незалежним експертом) на стадії оцінки майна під час його реалізації. Вирішено питання розподілу судових витрат.
У касаційній скарзі ОСОБА_5 просить скасувати ухвалені в справі судові рішення та передати справу на новий розгляд до суду першої інстанції, посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права.
Вивчивши матеріали справи, перевіривши доводи касаційної скарги, колегія суддів судової палати у цивільних справах Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ вважає, що касаційна скарга підлягає відхиленню з огляду на наступне.
Згідно з ч. 2 ст. 324 ЦПК України підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального чи порушення норм процесуального права.
Відповідно до ч. 3 ст. 332 ЦПК України суд касаційної інстанції відхиляє касаційну скаргу і залишає рішення без змін, якщо відсутні підстави для скасування судового рішення.
Задовольняючи позов суд першої інстанції, з висновком якого погодився апеляційний суд, виходив із того, що 26 грудня 2007 року між Банком та ОСОБА_5 був укладений кредитний договір строком на 5 років, відповідно до умов якого останній отримав 3 100 000 доларів США. Оскільки ОСОБА_5 зобов'язання за вказаним договором не виконав, Банк мав право на звернення стягнення на предмети іпотеки.
Наведені в касаційній скарзі доводи висновок суду не спростовують.
Згідно вимог ст. 335 ЦПК України під час розгляду справи в касаційному порядку суд перевіряє в межах касаційної скарги правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.
Керуючись ч. 3 ст. 332 ЦПК України, колегія суддів судової палати у цивільних справах Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ
Касаційну скаргу ОСОБА_5 відхилити, рішення Мукачівського міськрайонного суду Закарпатської області від 5 березня 2014 року та ухвалу апеляційного суду Закарпатської області від 18 червня 2014 року залишити без змін.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Судді: В.С. Висоцька
О.В. Кафідова
О.В. Умнова