13 серпня 2014 року м. Київ
Колегія суддів судової палати у цивільних справах
Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і
кримінальних справ у складі:
головуючого Гвоздика П.О.,
суддів: Амеліна В.І., Євтушенко О.І.,
Іваненко Ю.Г., Ситнік О.М.,
розглянувши в судовому засіданні справу за позовом ОСОБА_4 до відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в м. Кривому Розі Дніпропетровської області про визнання дій незаконними та зобов'язання вчинити дії, за касаційною скаргою відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в м. Кривому Розі Дніпропетровської області на рішення Дзержинського районного суду м. Кривого Рогу Дніпропетровської області від 18 березня 2014 року та ухвалу апеляційного суду Дніпропетровської області від 23 квітня 2014 року,
У жовтні 2013 року ОСОБА_4 звернулася до суду з позовом до відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в м. Кривому Розі Дніпропетровської області (далі - ВВД ФСС НВВ ПЗ України в м. Кривому Розі Дніпропетровської області) про визнання дій незаконними та зобов'язання вчинити дії.
Позивачка вказувала, що рішенням Тернівського районного суду м. Кривого Рогу Дніпропетровської області від 27 травня 2009 року, залишеним без змін ухвалою апеляційного суду Дніпропетровської області від 01 грудня 2009 року, стягнуто з ВВД ФСС НВВ ПЗ України в м. Кривому Розі Дніпропетровської області на користь ОСОБА_5, який помер ІНФОРМАЦІЯ_1, 18 750 грн на відшкодування завданої моральної шкоди.
ОСОБА_4, посилаючись на те, що вона отримала свідоцтво про право на спадщину після померлого ОСОБА_5, з якого вбачається, що вона отримала право вимоги вказаної суми коштів від відповідача, який відмовився їх виплатити, просила суд визнати відмову ВВД ФСС НВВ ПЗ України в м. Кривому Розі Дніпропетровської області у виплаті їй як спадкоємиці померлого ОСОБА_5 грошової суми на відшкодування моральної шкоди, присудженої і не отриманої ним за його життя, та зобов'язати відповідача виплатити їй як спадкоємиці померлого ОСОБА_5 грошову суму в розмірі 18 750 грн в рахунок відшкодування моральної шкоди, яка була присуджена судом померлому спадкодавцеві за його життя.
Рішенням Дзержинського районного суду м. Кривого Рогу Дніпропетровської області від 18 березня 2014 року, залишеним без змін ухвалою апеляційного суду Дніпропетровської області від 23 квітня 2014 року, позов задоволено. Визнано незаконною відмову ВВД ФСС НВВ ПЗ України в м. Кривому Розі Дніпропетровської області у виплаті ОСОБА_4 як спадкоємиці померлого ОСОБА_5 грошової суми у відшкодування моральної шкоди, присудженої судом і не отриманої за життя. Зобов'язано ВВД ФСС НВВ ПЗ України в м. Кривому Розі Дніпропетровської області виплатити на користь ОСОБА_4 як спадкоємиці померлого ОСОБА_5 18 750 грн компенсації завданої моральної шкоди, яка була присуджена судом спадкодавцеві за його життя. Вирішено питання про розподіл судових витрат.
На обґрунтування касаційної скарги ВВД ФСС НВВ ПЗ України в м. Кривому Розі Дніпропетровської області посилається на неправильне застосування судами норм матеріального права та порушення норм процесуального права, в зв'язку з чим просить судові рішення скасувати та ухвалити нове рішення про відмову в позові.
Колегія суддів вважає, що касаційна скарга підлягає частковому задоволенню з таких підстав.
Задовольняючи позов, місцевий суд, з висновками якого погодився й суд апеляційної інстанції, виходив з того, що на підставі ч. 3 ст. 1230 ЦК України до позивачки як спадкоємиці ОСОБА_5 перейшло право на відшкодування моральної шкоди, яке було присуджено судом спадкодавцеві за його життя, а тому відмову відповідача у проведенні такої виплати ОСОБА_4 слід визнати незаконною та зобов'язати ВВД ФСС НВВ ПЗ України в м. Кривому Розі Дніпропетровської області виплатити позивачці вказану суму коштів.
Проте погодитися з таким висновком судів не можна.
Відповідно до ч. ч. 1 і 2 ст. 213 ЦПК України рішення суду повинно бути законним і обґрунтованим.
Згідно з вимогами ст. 214 цього Кодексу під час ухвалення рішення суд вирішує такі питання: 1) чи мали місце обставини, якими обґрунтовувалися вимоги і заперечення, та якими доказами вони підтверджуються; 2) чи є інші фактичні дані (пропущення строку позовної давності тощо), які мають значення для вирішення справи, та докази на їх підтвердження; 3) які правовідносини сторін випливають із встановлених обставин; 4) яка правова норма підлягає застосуванню до цих правовідносин.
Судом першої інстанції встановлено, що рішенням Тернівського районного суду м. Кривого Рогу Дніпропетровської області від 27 травня 2009 року, залишеним без змін ухвалою апеляційного суду Дніпропетровської області від 01 грудня 2009 року, стягнуто з ВВД ФСС НВВ ПЗ України в м. Кривому Розі Дніпропетровської області на користь ОСОБА_5 18 750 грн на відшкодування моральної шкоди.
Згідно із свідоцтвом про право на спадщину після померлого ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_5, виданого 02 серпня 2013 року, до позивачки як спадкоємиці померлого ОСОБА_5 перейшло право вимоги до ВВД ФСС НВВ ПЗ України в м. Кривому Розі Дніпропетровської області щодо виплати 18 750 грн на відшкодування моральної шкоди, присудженої спадкодавцю за життя згідно із вищевказаними судовими рішеннями.
Статтями 1216, 1218 ЦК України спадкуванням є перехід прав та обов'язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців). До складу спадщини входять усі права та обов'язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті.
Частиною 3 ст. 1230 ЦК України визначено, що до спадкоємця переходить право на відшкодування моральної шкоди, яке було присуджено судом спадкодавцеві за його життя.
Тобто, за змістом вказаних норм до спадкоємця переходить спадкування права на відшкодування моральної шкоди незалежно від визначення його розміру та підтвердження правомірності її стягнення судом за життя спадкодавця, коли було прийняте відповідне судове рішення на його користь і не було виконане до настання його смерті.
За змістом ст. 1296 ЦК України спадкоємець, який прийняв спадщину, може оформити своє право на спадщину, одержавши свідоцтво про право на спадщину.
Статтею 1301 ЦК України визначено, що свідоцтво про право на спадщину визнається недійсним за рішенням суду, якщо буде встановлено, що особа, якій воно видане, не мала права на спадкування, а також в інших випадках, встановлених законом.
Однак, задовольняючи позов, місцевий суд всупереч ст. ст. 212-214 ЦПК України не врахував, того, що право позивачки на відшкодування моральної шкоди захищене, оскільки ОСОБА_4 прийняла та оформила спадщину після померлого чоловіка.
Як вбачається з матеріалів справи, ВВД ФСС НВВ ПЗ України в м. Кривому Розі Дніпропетровської області було направлено відповідь від 23 серпня 2013 року про відмову у виплаті позивачці вказаної суми коштів.
Поряд із цим, визнаючи незаконною відмову відповідача у виплаті ОСОБА_4 як спадкоємиці померлого ОСОБА_5 грошової суми у відшкодування моральної шкоди, присудженої судом і не отриманої ним за життя, місцевий суд не врахував, що способи захисту цивільних прав та інтересів визначені ч. 2 ст. 16 ЦК України і висновок суду по суті позовних вимог повинен стосуватися того, які саме права позивача визнано або поновлено, які конкретні дії відповідач повинен вчинити та на чию користь, або інший передбачений законом спосіб захисту порушеного права та не з'ясував, чи поновить обраний нею спосіб щодо визнання неправомірними дій, порушене право за захистом якого позивачка звернулася до суду.
При цьому, зобов'язуючи ВВД ФСС НВВ ПЗ України в м. Кривому Розі Дніпропетровської області виплатити позивачці вказану суму коштів, суд першої інстанції залишив поза увагою те, що обов'язок у відповідача по виплаті вказаної суми морального відшкодування існує з моменту набрання рішенням Тернівського районного суду м. Кривого Рогу Дніпропетровської області від 27 травня 2009 року законної сили, оскільки за змістом ст. 14 ЦПК України для всіх органів державної влади і органів місцевого самоврядування, підприємств, установ, організацій, посадових чи службових осіб та громадян судові рішення, що набрали законної сили, є обов'язковими і підлягають виконанню на всій території України, а їх невиконання є підставою для відповідальності, встановленої законом і повторно зобов'язувати відповідача вчинити дії, є безпідставним.
Таким чином, враховуючи те, що виконавчий лист, виданий на підставі зазначеного судового рішення, не виконаний у зв'язку зі смертю стягувача, правонаступництво ОСОБА_4 у спірних правовідносинах підтверджено у встановленому законом порядку, тобто відсутні передумови для захисту цивільного права або інтересу (спадкового правонаступництва) оскільки перехід права власності на майно від спадкодавця до спадкоємця підтверджено, а фактично відбулося вибуття однієї із сторін виконавчого провадження, тому вказане питання згідно із розділом VI ЦПК України та Законом України «Про виконавче провадження» є процесуальним, що безпосередньо пов'язане з виконанням судового рішення та фактично відноситься до процесуального правонаступництва.
За таких обставин судові рішення не можна визнати законними та обґрунтованими й вони відповідно до ст. 338 ЦПК України підлягають скасуванню з передачею справи на новий розгляд до суду першої інстанції.
Керуючись ст. ст. 336, 338 ЦПК України, колегія суддів судової палати у цивільних справах Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ
Касаційну скаргу відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в м. Кривому Розі Дніпропетровської області задовольнити частково.
Рішення Дзержинського районного суду м. Кривого Рогу Дніпропетровської області від 18 березня 2014 року та ухвалу апеляційного суду Дніпропетровської області від 23 квітня 2014 року скасувати, справу передати на новий розгляд до суду першої інстанції.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Головуючий П.О. Гвоздик
Судді: В.І. Амелін
О.І. Євтушенко
Ю.Г. Іваненко
О.М. Ситнік