21 серпня 2014 рокум. Київ
Колегія суддів судової палати у цивільних справах
Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ у складі:
Мазур Л.М., Писаної Т.О., Фаловської І.М.,
розглянувши в попередньому судовому засіданні справу за позовом обласного комунального виробничого підприємства теплового господарства «Миргородтеплоенерго» до ОСОБА_4 про стягнення заборгованості за спожиту теплову енергію, за касаційною скаргою ОСОБА_4 на ухвалу апеляційного суду Полтавської області від 30 квітня 2014 року,
Обласне комунальне виробниче підприємство теплового господарства «Миргородтеплоенерго» (далі - ОКВПТГ «Миргородтеплоенерго») звернулося до суду з вищезазначеним позовом, посилаючись на те, що ОСОБА_4 є власником Ѕ частини квартири АДРЕСА_1. З 01 квітня 2009 року на відповідача відкрито окремий особовий рахунок з оплати послуг теплопостачання. Відповідач не проводив належної оплати наданих послуг з теплопостачання, тому ОКВПТГ «Миргородтеплоенерго» просило суд стягнути з ОСОБА_4 на свою користь заборгованість за послуги теплопостачання за період з 01 квітня
2009 року по 01 травня 2013 року в сумі 2 534 грн 31 коп.
Справа розглядалась судами неодноразово.
Заочним рішенням Миргородського міськрайонного суду Полтавської області від 11 квітня 2014 року позов ОКВПТГ «Миргородтеплоенерго» задоволено.
Стягнуто з ОСОБА_4 на ОКВПТГ «Миргородтеплоенерго»
2 534 грн 31 коп. заборгованості за спожиту теплову енергію. Вирішено питання про розподіл судових витрат.
Ухвалою апеляційного суду Полтавської області від 30 квітня
2014 року у відкритті провадження за апеляційною скаргою ОСОБА_4 на заочне рішення Миргородського міськрайонного суду Полтавської області від 11 квітня 2014 року відмовлено.
У касаційній скарзі ОСОБА_4 просить скасувати ухвалу суду апеляційної інстанції та направити справу для продовження розгляду до суду апеляційної інстанції, обґрунтовуючи свою вимогу порушенням судом норм процесуального права.
Згідно з ч. 2 ст. 324 ЦПК України підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального чи порушення норм процесуального права.
Відповідно до вимог ст. 335 ЦПК України під час розгляду справи в касаційному порядку суд перевіряє в межах касаційної скарги правильність застосування судами першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.
Вивчивши матеріали справи, перевіривши доводи касаційної скарги, колегія суддів вважає, що касаційну скаргу необхідно відхилити, а оскаржуване судове рішення залишити без змін.
Оскільки відповідач, надавши свої письмові заперечення місцевому суду, сам у судове засідання не з'явився та не просив суд про розгляд справи без його участі, місцевий суд виніс заочне рішення, роз'яснивши в резолютивній частині рішення порядок його оскарження. При цьому попередньо заочне рішення у справі не виносилось.
З огляду на наведене апеляційний суд правильно застосував норми процесуального права щодо порядку оскарження заочного рішення, які відповідачем дотримані не були.
За таких обставин ухвала апеляційного суду про відмову у відкритті провадження з підстав, передбачених ст. ст. 224, 228 ЦПК України винесена з дотриманням норм процесуального права, а доводи касаційної скарги висновків апеляційного суду не спростовують.
Отже, оскаржуване судове рішення ухвалено з додержанням норм процесуального права, а тому його слід залишити без змін, а касаційну скаргу - відхилити.
Керуючись ст. 332 ЦПК України, колегія суддів судової палати у цивільних справах Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ
Касаційну скаргу ОСОБА_4 відхилити.
Ухвалу апеляційного суду Полтавської області від 30 квітня 2014 року залишити без змін.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Судді: Л.М. Мазур
Т.О. Писана
І.М. Фаловська