Справа №587/2403/13-ц Головуючий у суді у 1 інстанції - Моісеєнко О. М.
Номер провадження 22-ц/788/1274/14 Суддя-доповідач - Гагін М. В.
Категорія - 30
20 серпня 2014 року колегія суддів судової палати у цивільних справах Апеляційного суду Сумської області в складі:
головуючого-судді - Гагіна М. В.,
суддів - Ільченко О. Ю. , Рибалки В. Г.
за участю секретаря - Пархоменко А.П.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Апеляційного суду Сумської області цивільну справу за апеляційною скаргою представника ОСОБА_3 - ОСОБА_4
на рішення Сумського районного суду Сумської області від 28 травня 2014 року
у справі за позовом ОСОБА_5, ОСОБА_6 до ОСОБА_7, ОСОБА_3, Відкритого акціонерного товариства Національна акціонерна страхова компанія «ОРАНТА» про відшкодування майнової та моральної шкоди, завданої внаслідок вчинення дорожньо-транспортної пригоди, -
У вересні 2013 року представник ОСОБА_5 - ОСОБА_8 та ОСОБА_6 звернулись до суду з вказаним позовом, який мотивовано тим, що 20 листопада 2010 року о 17.40 год. на автодорозі Київ-Суми-Юнаківка ОСОБА_3 під час керування автомобілем ВАЗ 2110 д/н НОМЕР_7, належним відповідачу ОСОБА_7, допустив зіткнення з автомобілем ВАЗ 2110 р/н НОМЕР_6 від керуванням позивача ОСОБА_6
Винним у скоєнні ДТП визнано ОСОБА_3
Внаслідок цієї події позивачам була заподіяна матеріальна та моральна шкоди.
З урахуванням відшкодування здійсненого страховою компанією, залишились невідшкодованими суми в розмірі 13891,52 грн.: невідшкодовані страховою компанією витрати на лікування, пошкоджені будівельні матеріали, пошкоджений одяг позивача ОСОБА_5, вартість викраденого з місця ДТП телефону.
Крім того, позивачам внаслідок ДТП завдана моральна шкода, яка полягає в спричиненні фізичного болю та страждань, перебуванні у стресовому стані, необхідності лікуватись, зміні способу життя. Позивач ОСОБА_5 тривалий час була обмежена в русі, лікувалась. Просили стягнути зі страхової компанії НАСК «ОРАНТА» на користь кожного з позивачів по 2550 грн. на відшкодування моральної шкоди. Також стягнути з відповідачів ОСОБА_7 та ОСОБА_3 на користь позивача ОСОБА_5 матеріальну шкоду в сумі 13891,52 грн., моральну шкоду в сумі 17450 грн., на користь позивача ОСОБА_6 - моральну шкоду в сумі 17450 грн., а також стягнути судові витрати по справі.
У подальшому під час розгляду справи представник позивача ОСОБА_5 уточнював та змінював позовні вимоги, з якими у судовому засіданні погодився позивач ОСОБА_6 В остаточній редакції просили стягнути зі страхової компанії на користь позивачів моральну шкоду у раніше заявленому розмірі, а також - на користь ОСОБА_6 матеріальну шкоду в сумі 5834,91 грн. Розмір матеріальної шкоди на користь ОСОБА_5 зменшив до 13450,73 грн. В частині стягнення судових витрат доповнив вимогою про стягнення на користь ОСОБА_5 витрат на правову допомогу в сумі 1500 грн. Суму заявленої матеріальної шкоди в розмірі 13450,73 грн. визначив з наступного: 3800 рос.руб. або 938,60 грн. - витрати за договором від 2 січня 2011 року послуг на евакуацію, завантаження та вивантаження пошкодженого автомобілю позивачів; 11100 рос.руб.або 2741,70 грн. - витрати за договором від 20 листопада 2010 року - за послуги таксі; 12470 рос.руб. або 3146,78 грн. - за договором від 2 січня 2011 року за стоянку автомобіля; франшиза в сумі 510 грн.; пошкоджені речі на суму 2766,40 грн.; 1285 грн. - вартість мобільного телефону; 1167,49 коп. - вартість придбаних будівельних матеріалів; вартість проїзду до санаторіїв - 349,84 грн., 222 рос.руб. або 54,83 грн., 1784,20 рос.руб. або 440,69 грн., 100 рос.руб. або 24,70 грн., 100 рос.руб. або 24,70 грн.
Рішенням Сумського районного суду Сумської області від 28 травня 2014 року позов задоволено частково.
Стягнуто з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_5 сім тисяч сімсот сім грн.87 коп. матеріальних збитків.
Стягнуто з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_6 сім тисяч чотириста дев'яносто п»ять грн. 41 коп. матеріальних збитків.
Стягнуто з ВАТ НАСК «ОРАНТА» на користь ОСОБА_5 дві тисячі п'ятсот п'ятдесят грн. відшкодування моральної шкоди.
Стягнуто з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_5 п'ять тисяч чотириста п'ятдесят грн. відшкодування моральної шкоди.
Стягнуто з ВАТ НАСК «ОРАНТА» на користь ОСОБА_6 дві тисячі грн. відшкодування моральної шкоди.
В іншій частині позовних вимог відмовлено за необґрунтованістю.
Стягнуто з ОСОБА_3, ВАТ НАСК «ОРАНТА» на користь ОСОБА_5.з кожного по сто шістдесят чотири грн. 50 коп. судових витрат у вигляді судового збору.
Стягнуто з ОСОБА_3, ВАТ НАСК «ОРАНТА» на користь ОСОБА_6 з кожного по сто чотирнадцять грн. 50 коп. судових витрат у вигляді судового збору.
Стягнуто з ОСОБА_3, ВАТ НАСК «ОРАНТА» на користь ОСОБА_5 з кожного по сімсот п'ятдесят грн. витрат за надання правової допомоги.
В апеляційній скарзі представник ОСОБА_3 - ОСОБА_4, посилаючись на недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд вважав встановленими, невідповідність висновків суду обставинам справи, порушення судом норм матеріального та процесуального права, просить скасувати зазначене рішення суду та ухвалити нове рішення про відмову у задоволенні позову.
При цьому доводить, що вимога про стягнення з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_6 7495 грн. 41 коп. матеріальних збитків в уточненні до позовної заяви відсутня.
Крім того вказує, що суд безпідставно задовольнив вимогу про стягнення коштів за пошкоджений одяг. При цьому єдиним доказом факту пошкодження одягу є довідка видана невідомою фізичною особою-підприємцем ОСОБА_9 про вартість ніяким чином не індивідуалізованого одягу та взуття хоча б торговими марками. Крім того, дана довідка взагалі не може бути являтися належним та допустимим доказом, оскільки вказана фізична особа-підприємець не є експертом і не може встановлювати факт пошкодження речей саме внаслідок ДТП, і не вправі визначати вартість таких речей.
Зазначає, що позивачами не надано належних і допустимих доказів в обґрунтування наявності та розміру моральної шкоди.
Також вважає, що суд без будь-яких правових підстав задовольнив вимогу про стягнення правової допомоги відповідно до укладеного договору з фізичною особою-підприємцем, оскільки право на стягнення правової допомоги має виключно особа, яка є захисником, тобто має свідоцтво про право на зайняття адвокатською діяльністю.
Заслухавши доповідь судді, пояснення представника ОСОБА_3 - ОСОБА_4, яка підтримала доводи апеляційної скарги, представника НАСК «ОРАНТА» - Скринька Л.О., яка також підтримала доводи апеляційної скарги, перевіривши матеріали справи та обговоривши підстави апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.
Інші особи, які брали участь у розгляді справи, належним чином повідомлені про час і місце судового засідання, проте своїм процесуальним правом на участь у ньому не скористалися, їх неявка не є перешкодою для розгляду справи.
Ухвалюючи оскаржуване рішення, суд першої інстанції виходив з доведеності факту скоєння дорожньо-транспортної пригоди з вини ОСОБА_3, унаслідок чого позивачам було завдано майнову та моральну шкоду на підтвердження розміру яких надано належні докази.
Проте, повністю погодитись з такими висновками суду неможливо.
Відповідно до вимог ч. 1 ст. 1166 ЦК України майнова шкода завдана майну фізичної особи відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.
За змістом ч.1 ст.1167 ЦК України відповідальність за моральну шкоду, завдану фізичній або юридичній особі неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю покладається на особу, яка її завдала, за загальним правилом за наявності її вини.
Тобто, ч.1 ст.1167 ЦК України визначає: по-перше, відповідальну за моральну шкоду особу, а саме, особу, яка її завдала; та по-друге, загальні умови відшкодування моральної шкоди - і серед інших, - наявність вини заподіювача, крім випадків, встановлених ч. 2 цієї статті.
У ч.2 ст.1167 ЦК України передбачені спеціальні випадки відшкодування моральної шкоди, коли на відміну від загальних правил, моральна шкода відшкодовується незалежно від вини особи, яка її завдала, серед яких - і випадок відшкодування моральної шкоди, завданої каліцтвом, іншим ушкодженням здоров'я внаслідок дії джерела підвищеної небезпеки.
Таким чином, ч.2 ст.1167 ЦК України передбачає підстави відшкодування моральної шкоди незалежно від вини заподіювача, проте не змінює відповідальну за відшкодування моральної шкоди особу, якою за змістом ст.1167 та ч.2 ст.1187ЦК України залишається особа, яка безпосередньо завдала моральну шкоду, а саме - особа, яка на відповідній правовій підставі керувала транспортним засобом.
Відповідно до ч.2 ст.1187 ЦК України шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об'єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку.
Судом першої інстанції встановлено, що 20 листопада 2010 року близько 17.30 год. на 346 км автодороги Київ-Суми-Юнаківка Сумського району сталось зіткнення автомобіля ВАЗ 21101 р/н НОМЕР_4 під керуванням водія ОСОБА_3 та автомобіля ВАЗ 2110 р/н НОМЕР_6 під керуванням водія ОСОБА_6
Внаслідок події постраждало шестеро осіб.
У тому числі, водій ОСОБА_6 отримав тілесні ушкодження у вигляді: «ЗТГК. Забій грудної клітини. Забій грудного відділу хребта. Забій правої легені. Больовий синдром. Травматичний шок 1-2 ступеня. Садна в області лоба». Дані тілесні ушкодження кваліфіковані як легкі тілесні ушкодження.
Пасажир автомобіля ОСОБА_5 отримала тілесні ушкодження у вигляді: «ЗЧМТ. Струс головного мозку, Забій - підшкірна гематома області лоба. Забій грудної клітини справа, правої кісті. Садна лоба». Дані тілесні ушкодження кваліфіковані як легкі тілесні ушкодження, що потягли за собою короткочасний розлад здоров'я, та легкі тілесні ушкодження.
Крім того, у подальшому у неї виявлений перелом остистого відростка хребця зі зміщенням як наслідок закритої травми шийного відділу.
За наслідками перевірки інспектора дізнання ДАІ, в діях водія ОСОБА_3 виявлені порушення п.11.2, 14.2 «в» Правил дорожнього руху: п.11.2 - нерейкові транспортні засоби повинні рухатись якнайближче до правого краю проїзної частини; п.14.2 «в» - перед початком обгону водій повинен переконатись у тому, що смуга зустрічного руху, на яку він буде виїжджати, вільна від транспортних засобів на достатній для обгону відстані.
У порушенні кримінальної справи за даним фактом було відмовлено за відсутністю складу злочину, передбаченого ст.286 КК України, відносно водія ОСОБА_3 складено протокол про адміністративного правопорушення, передбачене ст.124 КупАП.
Постановою суду ОСОБА_3 було притягнуто до адміністративної відповідальності за даною статтею та накладене адміністративне стягнення у вигляді штрафу в сумі 340 грн.
Згідно протоколу огляду місця дорожньо-транспортної пригоди від 20 листопада 2010 року, на місці події виявлені транспортні засоби, сліди колес, осипання ґрунту, скла і пластмас, а також розливання ПММ.
Протоколами огляду транспортних засобів встановлені пошкодження обох автомобілів.
Водій ОСОБА_3 керував автомобілем, належним ОСОБА_7, на підставі права на керування, вказаного у свідоцтві про реєстрацію транспортного засобу.
Цивільна правова відповідальність власника транспортного засобу ВАЗ 2110 номерний знак НОМЕР_4 застрахована відповідно до полісу №ВЕ/1807056 у Сумському відділенні ВАТ НАСК «ОРАНТА».
Відповідно до договору ліміт відповідальності страховика за шкоду заподіяну життю і здоров'ю становить 100000 грн., за шкоду заподіяну майну - 50000 грн., франшиза - 510 грн.
Відповідно до ст.3 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності здійснюється з метою забезпечення відшкодування шкоди, заподіяної життю, здоров'ю та (або) майну потерпілих унаслідок дорожньо-транспортної пригоди та захисту майнових інтересів страхувальників.
Цим законом передбачено, що для отримання страхового відшкодування особа, яка має право на відшкодування подає страховику відповідну заяву та документи, які мають відношення до дорожньо-транспортної пригоди, завірені у встановленому порядку (а.с.35).
22 листопада 2010 року ОСОБА_7 та 23 листопада 2010 року ОСОБА_5 подали заяви про страхове відшкодування.
Відповідно до товарознавчого дослідження №Е675ЕМ46-20.04-4, проведеного ТОВ «Гарант-Асистанс» 20 квітня 2011 року на замовлення страховика щодо визначення шкоди завданої власнику пошкодженого транспортного засобу ВАЗ 2110, державний реєстраційний номер НОМЕР_5, ринкова вартість зазначеного транспортного засобу становить 43442 грн. 91 коп., а вартість відновлювального ремонту без врахування зносу становить 48031 грн. 55 коп. Вартість залишків фізично знищеного транспортного засобу (ст.30 Закону) за результатами інтернет аукціону визначено в сумі 5200 грн.
Страховою компанією, на підставі страхового акту №38 платіжним дорученням №57852 від 17 серпня 2011 року перераховано ОСОБА_5 37732 грн. 91 коп. страхового відшкодування за пошкоджений автомобіль, виходячи з його ринкової вартості у 43442 грн. 91 коп. за мінусом залишків транспортного засобу на суму 5200 грн., які залишились у позивачів, та франшизи в сумі 510 грн., яка і має бути стягнута на її користь з ОСОБА_3
Відповідно до ст.24 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» зв'язку з лікуванням потерпілого відшкодовуються обґрунтовані витрати, пов'язані з доставкою, розміщенням, утриманням, діагностикою, лікуванням, протезуванням та реабілітацією потерпілого у відповідному закладі охорони здоров'я, медичним піклуванням, лікуванням у домашніх умовах та придбанням лікарських засобів.
Витрати, пов'язані з лікуванням потерпілого в іноземній державі, відшкодовуються, якщо лікування було узгоджено з особою, яка має здійснити страхове відшкодування (регламентну виплату).
Зазначені в цьому пункті витрати та необхідність їх здійснення мають бути підтверджені документально відповідним закладом охорони здоров'я.
На підставі поданих ОСОБА_5 документів на підтвердження витрат пов'язаних з лікуванням внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, НАСК «ОРАНТА» платіжним дорученням №78774 від 03 листопада 2011 року перерахувала позивачці 12273 грн. 70 коп. страхового відшкодування за ушкодження здоров'я.
Відповідно до загальних засад цивільно-правової відповідальності, вимог ст.ст.10, 60 ЦПК України, ст.1166 ЦК України, саме на позивачах (ОСОБА_5 та ОСОБА_6) лежить обов'язок доведення перед судом розміру завданої їм майнової шкоди внаслідок дорожньо-транспортної пригоди та причинного зв'язку між такою пригодою та заподіяною шкодою.
За змістом ст.57-59, ст.64 ЦПК України витрати позивачів, пов'язані з їх лікуванням, шкоди, заподіяної їх майну, що не відшкодована страховою організацією, повинні бути підтверджені письмовими доказами, які подаються до суду в оригіналі або належним чином засвідчені копії таких документів.
З матеріалів справи вбачається, що надані позивачами документи на підтвердження понесених витрат на лікування, в тому числі санаторно-курортного; вартості проїзду до таких санаторіїв; пошкодженого особистого майна; витрат на евакуацію й збереження пошкодженого транспортного засобу на загальну суму 15203 грн. 28 коп., належними письмовими доказами не підтверджено.
На зазначені обставини та вимоги процесуального закону суд першої інстанції уваги не звернув та помилково вважав доведеними позивачами належними і допустимими письмовими доказами вищезазначені витрати, що у відповідності до вимог п.п.1, 3, 4 ч.1 ст.309 ЦПК України, є підставою для зміни, так і скасування оскаржуваного рішення у цій частині та ухвалення нового рішення про відмову ОСОБА_5 та ОСОБА_6 у задоволенні цих вимог.
Не відповідає вимогам процесуального закону і оскаржуване рішення суду в частині відшкодування ОСОБА_5, понесених нею витрат на правову допомогу.
З матеріалів справи вбачається, що інтереси ОСОБА_5 в суді першої інстанції представляв ОСОБА_8 на підставі нотаріально посвідченої довіреності від 16 вересня 2013 року як представник (а.с.61).
Під час розгляду справи, а саме 22 листопада 2013 року, зазначеним представником надано суду договір від 16 вересня 2013 року про надання ним правової допомоги ОСОБА_5 у цій справі та документи на підтвердження його статусу фізичної особи-підприємця за видом діяльності у сфері права (а.с.145-149).
За змістом ст.56 ЦПК України правову допомогу може надавати особа, яка є фахівцем у галузі права і за законом має право на надання правової допомоги.
Особа, зазначена в частині першій цієї статті, має право: знайомитися з матеріалами справи, робити з них витяги, знімати копії долучених до справи документів, бути присутнім у судовому засіданні. Особа, яка має право на надання правової допомоги, допускається ухвалою суду за заявою особи, яка бере участь у справі.
В той же час, у матеріалах справи відсутня як відповідна заява про допуск ОСОБА_8 до участі у справі як фахівця у галузі права, так і відповідна протокольна ухвала суду.
У журналах судового засідання процесуальний статус ОСОБА_8 визначено як представник, а відтак у суду першої інстанції були відсутні правові підстави відшкодовувати ОСОБА_5 понесені нею витрати на правову допомогу в сумі 1500 грн. за рахунок відповідачів, що у відповідності до вимог п.4 ч.1 ст.309 ЦПК України є підставою для скасування рішення суду і в цій частині та відмови у відшкодуванні таких витрат.
Є безпідставними та такими, що не ґрунтуються на положеннях ст.23 та ч.2 ст.1167 ЦК України доводи апеляційної скарги щодо часткового задоволення позову ОСОБА_5 з відшкодування моральної шкоди в розмірі 5450 грн.
Матеріалами справи підтверджується і ОСОБА_3 не спростовано, що в результаті дорожньо-транспортної пригоди, яка сталася з його вини, ОСОБА_5 зазнала фізичного болю та душевних страждань внаслідок як ушкодження здоров'я, так і пошкодження майна.
Визначена судом сума на відшкодування моральної шкоди розрахована з врахуванням характеру правопорушення, глибини фізичних і душевних страждань, а також вимог розумності й справедливості.
У зв'язку з ухваленням нового рішення про часткове задоволення позову та на підставі ч.5 ст.88 ЦПК України з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_5 стягується 88 грн. 25 коп. судового збору, а також з ВАТ НАСК «ОРАНТА» на користь ОСОБА_5 та ОСОБА_6 по 121 грн. 80 коп. кожному витрат зі сплати судового збору.
Керуючись ст.ст. 303, 304, п.п.2, 3 ч.1 ст.307, п.п.1, 3, 4 ч.1 ст.309, ст.313, ч.2 ст.314, ст.ст.316, 317, 319 ЦПК України, колегія суддів, -
Апеляційну скаргу представника ОСОБА_3 - ОСОБА_4 задовольнити частково.
Рішення Сумського районного суду Сумської області від 28 травня 2014 року у даній справі в частині стягнення з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_5 7707 грн. 87 коп. майнової шкоди змінити, стягнувши таку шкоду в сумі 510 грн. 00 коп.
Рішення Сумського районного суду Сумської області від 28 травня 2014 року у даній справі в частині стягнення з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_6 7495 грн. 41 коп. майнової шкоди скасувати та ухвалити нове рішення про відмову у задоволенні позову у цій частині.
Рішення Сумського районного суду Сумської області від 28 травня 2014 року у даній справі в частині вирішення питання щодо правової допомоги скасувати та у її відшкодуванні на користь ОСОБА_5 відмовити.
Рішення Сумського районного суду Сумської області від 28 травня 2014 року у даній справі в частині відшкодування судового збору змінити.
Стягнути з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_5 88 грн. 25 коп. судового збору.
Стягнути з Відкритого акціонерного товариства Національна акціонерна страхова компанія «ОРАНТА» на користь ОСОБА_6 та ОСОБА_5 по 121 грн. 80 коп. кожному у повернення витрат зі сплати судового збору.
В іншій частині рішення суду першої інстанції залишити без змін.
Рішення набрало законної сили з моменту проголошення і може бути оскаржено в касаційному порядку безпосередньо до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів.
Головуючий -
Судді -