ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01601, м. Київ, вул. Командарма Каменєва 8, корпус 1
про залишення позовної заяви без руху
м. Київ
14 серпня 2014 року № 826/11877/14
Суддя Окружного адміністративного суду міста Києва Іщук І.О., ознайомившись із позовною заявою і доданими до неї матеріалами
за позовомНаціонального інституту раку
до Відділу державної виконавчої служби Голосіївського районного управління юстиції у місті Києві
провизнання неправомірними дій, визнання недійсною та скасування постанови, зобов'язання вчинити певні дії,
Національний інститут раку звернувся до Окружного адміністративного суду м. Києва з позовом до Відділу державної виконавчої служби Голосіївського районного управління юстиції у місті Києві про визнання неправомірними дій, визнання недійсною та скасування постанови, зобов'язання вчинити певні дії.
Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 14.08.2014 р. відмовлено у відкритті провадження в адміністративній справі № 826/11877/14 в частині зобов'язання Відділу державної виконавчої служби Голосіївського районного управління юстиції у місті Києві винести постанову про завершення виконавчого провадження № 42252685, якою ухвалити скасування всіх арештів, накладених на майно та кошти Національного інституту раку; зобов'язання надіслати зазначену постанову до Державної реєстраційної служби України та АТ «Укрексімбанк».
Таким чином, предметом розгляду є вимоги, зокрема, про:
- визнання неправомірними дій державного виконавця Відділу державної виконавчої служби Голосіївського районного управління юстиції у місті Києві Проца В.С. щодо винесення в окреме провадження стягнення з Національного інституту раку виконавчого збору у розмірі 79 419,85 грн.;
- визнання недійсною та скасування постанови про відкриття виконавчого провадження № 44211899 від 29.07.2014 р. про стягнення з Національного інституту раку виконавчого збору у розмірі 79 419,85 грн.;
- відшкодування з Державного бюджету України Національному інституту раку витрат, пов'язані зі сплатою судового збору у розмірі 73,08 грн.
Однак, ознайомившись з позовною заявою позивача, суд встановив, що вона не відповідає вимогам статті 106 Кодексу адміністративного судочинства України з огляду на наступне.
Відповідно до частини 3 статті 106 Кодексу адміністративного судочинства України до позовної заяви додається, зокрема, документ про сплату судового збору, крім випадків, коли його не належить сплачувати.
Відповідно до вимог статті 4 Закону України "Про судовий збір" від 08.07.2011 року №3674-VI, який набрав чинності 01 листопада 2011 року (з відповідними змінами на момент звернення до суду (останні зміни чинні з 23 жовтня 2013 року); далі - Закон України №3674), а також - статті 10 Прикінцевих та перехідних положень, судовий збір справляється у відповідному розмірі від мінімальної заробітної плати у місячному розмірі, встановленої законом на 1 січня календарного року, в якому заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.
З адміністративного позову майнового характеру ставка судового збору складає 2 відсотки розміру майнових вимог, але не менше 1,5 розміру мінімальної заробітної плати та не більше 4 розмірів мінімальної заробітної плати, тоді як з позову немайнового характеру - 0,06 розміру мінімальної заробітної плати.
У частині 3 статті 6 Закону України №3674 передбачено, що за подання позовної заяви, що має одночасно майновий і немайновий характер, судовий збір сплачується за ставками, встановленими для позовних заяв майнового та немайнового характеру.
Як встановлено вище, позивач просить суд визнати неправомірними дії державного виконавця ВДВС Голосіївського РУЮ у місті Києві Проца В.С. щодо винесення в окреме провадження стягнення з Національного інституту раку виконавчого збору та визнати недійсною та скасувати постанову про відкриття виконавчого провадження № 44211899 від 29.07.2014 р. про стягнення з з позивача виконавчого збору у розмірі 79 419,85 грн.
Отже, спірні рішення, прийняті суб'єктом владних повноважень - ВДВС Голосіївського РУЮ у місті Києві - можуть породжувати підстави для змін майнового стану даної юридичної особи.
Реалізація рішень, прийнятих суб'єктом владних повноважень, може призводити до зменшення або збільшення майна особи. Відповідно оскарження таких рішень спрямоване на захист порушеного права у публічно-правових відносинах з метою збереження належного особі майна.
Враховуючи рішення Європейського суду з прав людини від 14 жовтня 2010 року у справі "Щокін проти України" та роз'яснення Вищого адміністративного суду України №165/11/13-12 від 18 січня 2012 року, є наявним висновок про те, що позовна вимога про визнання протиправним (скасування) рішення (вимоги) суб'єкта владних повноважень, яке впливає на склад майна позивача, у тому числі шляхом стягнення податків, зборів, штрафних санкцій тощо, є майновою.
Так, зі змісту платіжного доручення №171 від 08.08.2014 р., наявного у позовному матеріалі, вбачається, що сплачено судовий збір у розмірі 73,08 грн. за подання до Окружного адміністративного суду міста Києва даного позову.
Однак, з огляду на вище наведені положення Закону України №3674, дане платіжне доручення №171 вказує лише на часткову сплату судового збору, а саме: 73,08 грн. - за немайнові позовні вимоги.
Водночас, враховуючи ставку судового збору за майновою вимогою, судовий збір за позовні вимоги, викладені в пункті 3 позову, становить 1827 грн.
Згідно з частиною 3 Закону України №3674 під час подання адміністративного позову майнового характеру сплачується 10 відсотків розміру ставки судового збору. Решта суми судового збору стягується з позивача або відповідача пропорційно до задоволеної чи відхиленої частини вимоги.
Відповідно до вище зазначеного, встановлений недолік заявленого позову підлягає усуненню шляхом надання до суду доказу, який би свідчив про сплату судового збору в частині 182,70 грн.
Відповідно до частини першої статті 108 Кодексу адміністративного судочинства України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтею 106 цього Кодексу, постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху, у якій зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб їх усунення і встановлюється строк, достатній для усунення недоліків.
Враховуючи викладене, суд вважає за необхідне залишити позовну заяву без руху з наданням позивачеві часу для усунення недоліків позову. Позивачу необхідно усунути названі недоліки позову та привести позовну заяву у відповідність з приписами статті 106 Кодексу адміністративного судочинства України.
Керуючись статтями 106, 108 Кодексу адміністративного судочинства України, суддя Окружного адміністративного суду міста Києва, -
1. Залишити позовну заяву без руху .
2. Встановити позивачу строк до 29 серпня 2014 року для усунення недоліків позовної заяви.
3. Попередити позивача про наслідки недотримання вимог ухвали про залишення позовної заяви без руху, передбачені пунктом 1 частини третьої статті 108 Кодексу адміністративного судочинства України.
Ухвала набирає законної сили, відповідно до ст. 254 Кодексу адміністративного судочинства України.
Ухвала може бути оскаржена до суду апеляційної інстанції протягом п'яти днів з дня її отримання особою, яка оскаржує ухвалу, за правилами, встановленими ст. ст. 185-187 Кодексу адміністративного судочинства України.
Суддя І.О. Іщук