ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01601, м. Київ, вул. Командарма Каменєва 8, корпус 1
м. Київ
06 серпня 2014 року 16:30 № 826/19135/13-а
Окружний адміністративний суд міста Києва у складі колегії суддів: головуючого судді Іщука І.О., суддів: Погрібніченко І.М., Шулежко В.П. розглянувши у порядку письмового провадження адміністративну справу
за позовом АТ «Банк «Фінанси та Кредит» в особі Філії «Центральне РУ» АТ «Банк «Фінанси та Кредит»
до треті особи: 1. Відділу державної виконавчої служби Оболонського районного управління юстиції у м. Києві, 2. Відділу примусового виконання рішень державної виконавчої служби України 1. ОСОБА_1, 2. Товариство з обмеженою відповідальністю «Кредитні ініціативи»
про звільнення майна з-під арешту та зняття заборони на його відчуження,
АТ «Банк «Фінанси та Кредит» в особі Філії «Центральне РУ» АТ «Банк «Фінанси та Кредит» звернулось до Окружного адміністративного суду м. Києва з позовом до Відділу державної виконавчої служби Оболонського районного управління юстиції у м. Києві, Відділу примусового виконання рішень державної виконавчої служби України, треті особи: ОСОБА_1, Товариство з обмеженою відповідальністю «Кредитні ініціативи» в якому просить:
1. Скасувати Постанову № 3187/18 Відділу державної виконавчої служби Оболонського районного управління юстиції у місті Києві від 29.07.2013 року у виконавчому провадженні № 39062771 про накладення арешту на автомобіль марки MERCEDES - ВENZ модель S 550, тип ТЗ - легковий сєдан, 2007 року випуску, колір чорний, шасі (кузов, рама № НОМЕР_1, реєстраційний номер НОМЕР_2, картка НОМЕР_3, власником якого є ОСОБА_1, та заборону на його відчуження.
2. Скасувати Постанову № 11200/8-10 Відділу державної виконавчої служби Оболонського районного управління юстиції у місті Києві від 22.09.2010 року у виконавчому провадженні № 22433556 про накладення арешту на автомобіль марки MERCEDES - ВENZ модель S 550, тип ТЗ - легковий сєдан, 2007 року випуску, колір чорний, шасі (кузов, рама № НОМЕР_1, реєстраційний номер НОМЕР_2, картка НОМЕР_3, власником якого є ОСОБА_1, та заборону на його відчуження.
3. Скасувати Постанову № 10829-0-33-11/5-664 ВПВР ДВС України від 19.12.2011 року у виконавчому провадженні № 28090024 про накладення арешту на автомобіль марки MERCEDES - ВENZ модель S 550, тип ТЗ - легковий сєдан, 2007 року випуску, колір чорний, шасі (кузов, рама № НОМЕР_1, реєстраційний номер НОМЕР_2, картка НОМЕР_3, власником якого є ОСОБА_1, та заборону на його відчуження.
Позовні вимоги мотивовані тим, що Відділом державної виконавчої служби Оболонського районного управління юстиції у м. Києві та Відділом примусового виконання рішень державної виконавчої служби України протиправно винесено постанови про накладення арешту на рухоме майно та заборону його відчуження, а саме: автомобіль марки MERCEDES - ВENZ модель S 550, тип ТЗ - легковий сєдан, 2007 року випуску, колір чорний, шасі (кузов, рама № НОМЕР_1, реєстраційний номер НОМЕР_2, картка НОМЕР_3, власником якого є ОСОБА_1.
Представник позивача в судовому засіданні підтримав позовні вимоги та просив суд задовольнити їх в повному обсязі. В обґрунтування заявлених позовних зазначив, що оскаржуваними постановами про накладення арештів та заборону відчуження автомобіля марки MERCEDES - ВENZ модель S 550, тип ТЗ - легковий сєдан, 2007 року випуску, колір чорний, шасі (кузов, рама № НОМЕР_1, реєстраційний номер НОМЕР_2, картка НОМЕР_3, власником якого є ОСОБА_1, порушено право позивача як заставодержателя та, відповідно унеможливлює задоволення його вимог щодо предмета застави.
Представник відповідача 1 в судове засідання не з'явився, про час, дату та місце судового розгляду справи був повідомлений належним чином, докази чого містяться в матеріалах справи. Заяви про розгляд справи без його участі або клопотання про відкладення розгляду справи до суду не надходило. Заперечень або пояснень по суті заявлених позовних вимог до суду не надходило. Оболонським районним управлінням МВС України в м. Києві на виконання ухвали Окружного адміністративного суду м. Києва від 18.06.2014 р. здійснено тимчасове вилучення матеріалів виконавчого провадження ВП № 39062771, які знаходяться у Відділі Оболонського районного управління юстиції у м. Києві.
Представник відповідача 2 в судовому засіданні проти позовних вимог заперечив, вважаючи їх необґрунтованими. Суду надано матеріали виконавчого провадження ВП №28090024.
Постановою державного виконавця Відділу примусового виконання рішень Державної виконавчої служби України від 21.11.2013 р. про зміну назви сторони виконавчого провадження, на підставі ухвали Оболонського районного суду м. Києва від 09.10.2013 р. у справі № 6/756/657/13, замінено назву сторони виконавчого провадження з Публічного акціонерного товариства «Сведбанк» на його правонаступника ТОВ «Кредитні ініціативи» (третя особа 2).
Представники третьої особи 1 та третьої особи 2 в судове засідання не з'явилися, про час, дату та місце судового розгляду справи були повідомлені належним чином, докази чого містяться в матеріалах справи. Заяв про розгляд справи без їх участі або клопотання про відкладення розгляду справи до суду не находило. Заперечень та або пояснень по суті заявлених позовних вимог суду не надано.
Відповідно до частини шостої статті 128 Кодексу адміністративного судочинства України, якщо немає перешкод для розгляду справи у судовому засіданні, визначених цією статтею, але прибули не всі особи, які беруть участь у справі, хоча і були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового розгляду, суд має право розглянути справу у письмовому провадженні у разі відсутності потреби заслухати свідка чи експерта.
У зв'язку з тим, що відсутні перешкоди для розгляду справи у судовому засіданні, але прибули не всі особи, які беруть участь у справі, хоча і були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового розгляду, а також зважаючи на відсутність потреби заслухати свідка чи експерта, суд дійшов висновку про можливість розгляду справи у письмовому провадженні.
Розглянувши подані сторонами документи, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд,
29 липня 2013 р. у виконавчому провадженні ВП № 39062771, відкритого на підставі виконавчого листа № 2/756/533/13 від 19.06.2013 р., постановою Відділу державної виконавчої служби Оболонського районного управління юстиції у м. Києві було накладено арешт, заборону відчуження на автомобіль марки MERCEDES - ВENZ модель S 550, тип ТЗ - легковий сєдан, 2007 року випуску, колір чорний, шасі (кузов, рама № НОМЕР_1, реєстраційний номер НОМЕР_2, картка НОМЕР_3, власником якого є ОСОБА_1.
Також, 22 вересня 2010 р. у виконавчому провадженні ВП № 22433556, постановою Відділу державної виконавчої служби Оболонського районного управління юстиції у м. Києві було накладено арешт, заборону відчуження на марки MERCEDES - ВENZ модель S 550, тип ТЗ - легковий сєдан, 2007 року випуску, колір чорний, шасі (кузов, рама № НОМЕР_1, реєстраційний номер НОМЕР_2, картка НОМЕР_3, власником якого є ОСОБА_1.
Також, 13 грудня 2011 р. у виконавчому провадженні ВП № 28090024, відкритого на підставі виконавчого листа № 2-2916/10 від 15.07.2011 р., Відділом примусового виконання рішень державної виконавчої служби України накладено арешт, заборону відчуження на автомобіль марки MERCEDES - ВENZ модель S 550, тип ТЗ - легковий сєдан, 2007 року випуску, колір чорний, шасі (кузов, рама № НОМЕР_1, реєстраційний номер НОМЕР_2, картка НОМЕР_3, власником якого є ОСОБА_1.
Позивач, вважаючи, що оскаржуваними постановами про накладення арешту на рухоме майно порушено його право як заставодержателя, звернувся до Окружного адміністративного суду м. Києва з позовом за захистом своїх порушених прав та законних інтересів.
Досліджуючи надані сторонами докази, аналізуючи наведені міркування та заперечення, оцінюючи їх в сукупності, суд бере до уваги наступне.
Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно до ст. 2 Закону України «Про виконавче провадження» від 21 квітня 1999 року N 606-XIV (надалі - Закон N 606-XIV) примусове виконання рішень покладається на державну виконавчу службу, яка входить до системи органів Міністерства юстиції України.
Відповідно до ч. 1 ст. 55 Закону N 606-XIV державний виконавець має право звернути стягнення на майно боржника, що перебуває в інших осіб, а також на майно та кошти, що належать боржнику від інших осіб.
Відносини застави регулюються Законом України «Про заставу» від 2 жовтня 1992 року N 2654-XII (надалі - Закон N 2654-XII).
Застава - це спосіб забезпечення зобов'язання рухомим майно, в силу якого заставодержатель має право в разі невиконання боржником забезпеченого заставою зобов'язання одержати задоволення своїх вимог з вартості заставленого майна переважно перед іншими кредиторами цього боржника (стаття 1 названого Закону).
Згідно з частиною 5 ст. 18 Закону N 2654-XII якщо предметом застави є рухоме майно, заставодержатель зареєстрованої застави має переважне право на задоволення вимог із заставленого майна перед заставодержателями незареєстрованих застав та заставодержателями застав, які зареєстровані пізніше. Переважне право заставодержателів одного і того ж майна, що зареєстровані в один і той же день, визначається моментом реєстрації застави. Переважне право у задоволенні вимог із заставленого рухомого майна визначається на підставі моменту реєстрації застави та моменту реєстрації змін щодо предмета застави в частині цих змін.
Згідно з частиною 1 статті 589 Цивільного кодексу України у разі невиконання зобов'язання, забезпеченого заставою, заставодержатель набуває права звернення стягнення на предмет застави.
Відповідно до ч. 1 ст. 572 Цивільного кодексу України визначено, що в силу застави кредитор (заставодержатель) має право у разі невиконання боржником (заставодавцем) зобов'язання, забезпеченого заставою, одержати задоволення за рахунок заставленого майна переважно перед іншими кредиторами цього боржника, якщо інше не встановлено законом (право застави).
Відповідно до ч. ч. 1, 3, 4 ст. 54 Закону N 606-XIV звернення стягнення на заставлене майно в порядку примусового виконання допускається за виконавчими документами для задоволення вимог стягувача-заставодержателя.
Для задоволення вимог стягувачів, які не є заставодержателями, стягнення на заставлене майно боржника може бути звернуто у разі:
виникнення права застави після винесення судом рішення про стягнення з боржника коштів;
якщо вартість предмета застави перевищує розмір заборгованості боржника заставодержателю.
Про звернення стягнення на заставлене майно для задоволення вимог стягувачів, які не є заставодержателями, державний виконавець повідомляє заставодержателя не пізніше наступного дня після накладення арешту на майно або якщо йому стало відомо, що арештоване майно боржника перебуває в заставі, та роз'яснює заставодержателю право на звернення до суду з позовом про зняття арешту із заставленого майна.
Отже, з системного аналізу вищенаведених правих норм, вбачається, що для задоволення вимог стягувачів, які не є заставодержателями, стягнення звертається за наявності однієї з умов: або якщо право застави виникло після винесення судом рішення про стягнення з боржника коштів, або якщо вартість предмета застави перевищує розмір заборгованості боржника заставодержателю. Задоволення вимог інших стягувачів, ніж заставодержатель відбувається за рахунок залишку коштів після задоволення вимог заставодержателя відповідно до положень ст. 43 Закону України «Про виконавче провадження».
Як вбачається з матеріалів справи, право застави виникло у позивача на підставі укладеного між АТ «Банк «Фінанси та Кредит» в особі філії «Центральне регіональне управління» ВАТ «Банк «Фінанси та Кредит» та громадянином України ОСОБА_1 кредитного договору № 09-370/07-А від 28.08.2007 р., а також Додаткової угоди № 1 від 20.08.2008 р. до цього договору.
В якості забезпечення виконання боржником зобов'язань за договором кредиту боржник надав в заставу позивачу автомобіль марки MERCEDES - ВENZ модель S 550, тип ТЗ - легковий сєдан, 2007 року випуску, колір чорний, шасі (кузов, рама № НОМЕР_1, реєстраційний номер НОМЕР_2, картка НОМЕР_3, про що свідчить укладений 28.08.2007 р. між позивачем та ОСОБА_1 договір застави автомобіля, який посвідчено приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу ОСОБА_2 та зареєстровано в реєстрі за № 604.
На підставі Договору застави, Банком 29.10.2008 р. було накладено заборону відчуження на предмет застави, що підтверджується записом 1 Витягу з Державного реєстру обтяжень рухомого майна № 42206981 від 17.10.2013 р.
У зв'язку із неналежним виконанням позичальником зобов'язань за Кредитним договором, Банк звернувся до суду з позовною заявою до ОСОБА_1 про звернення стягнення на предмет застави.
05.07.2012 р. Оболонським районним судом м. Києва у справі № 2-2605/3143/2012 було ухвалене рішення, яким в рахунок погашення кредитної заборгованості по Кредитному договору № 09-370/07-А від 28.08.2009 р. в розмірі 1 738 881,14 грн., звернуто стягнення на предмет застави шляхом визнання за Банком права на продаж буд-якій особі -покупцеві наступного предмету забезпечувального обтяження: автомобіля марки MERCEDES - ВENZ модель S 550, тип ТЗ - легковий сєдан, 2007 року випуску, колір чорний, шасі (кузов, рама № НОМЕР_1, реєстраційний номер НОМЕР_2, картка НОМЕР_3.
Водночас, позивач не може виконати рішення суду, оскільки, як вбачається із довідки від 22.10.2013 р., наданої Центром № 3 надання послуг, пов'язаних з використанням автотранспортних засобів, підпорядкованого УДАІ ГУ МВС України в м. Києві, було встановлено, що автомобіль марки MERCEDES - ВENZ модель S 550, тип ТЗ - легковий сєдан, 2007 року випуску, колір чорний, шасі (кузов, рама № НОМЕР_1, реєстраційний номер НОМЕР_2, картка НОМЕР_3 значиться в арештах, які накладені:
- постановою № 3187/18 ВДВС Оболонського РУЮ у м. Києві від 29.07.2013 р. (ВП № 39062771);
- постановою № 11200/8-10 ВДВС Оболонського РУЮ у м. Києві від 22.09.2010 р. (ВП № 22433556);
- постановою № 10829-0-33-11/5-664 ВПВР ДВС України від 13.12.2011 р. (ВП № 28090024).
Відповідно до ст. 1 Закону N 2654-XII в силу застави кредитор (заставодержатель) має право в разі невиконання боржником (заставодавцем) забезпеченого заставою зобов'язання одержати задоволення з вартості заставленого майна переважно перед іншими кредиторами. Застава виникає на підставі договору, закону або рішення суду.
Відповідно до ст. 593 Цивільного кодексу України право застави припиняється у разі:
1) припинення зобов'язання, забезпеченого заставою;
2) втрати предмета застави, якщо заставодавець не замінив предмет застави;
3) реалізації предмета застави;
4) набуття заставодержателем права власності на предмет застави.
Відповідно до ч. 1 ст. 26 Закону N 2654-XII заставодавець має право в будь-який час до моменту реалізації предмета застави припинити звернення стягнення на заставлене майно виконанням забезпеченого заставою зобов'язання.
Вищенаведеними нормами закону встановлено, що звернення стягнення на заставлене майно та звернення до суду з позовом є правом кредитора, відповідно звернення стягнення на заставлене майно є правом заставодержателя. Так, забезпечення виконання зобов'язання може відбутися, зокрема, і за рішенням суду шляхом стягнення коштів з боржника, або сплатою боржником заборгованості добровільно, що автоматично припинить звернення стягнення на майно.
Відповідно до ч. 3 ст. 12 Закону України «Про забезпечення вимог кредиторів та реєстрацію обтяжень» від 18 листопада 2003 року N 1255-IV (надалі - Закон N 1255-IV) на підставі реєстрації встановлюється пріоритет обтяження, якщо інші підстави для виникнення пріоритету невизначені цим Законом. Задоволення прав чи вимог декількох обтяжувачів, на користь яких встановлено обтяження одного й того ж рухомого майна, здійснюється згідно з пріоритетом, який визначається в порядку, встановленому цим Законом.
Відповідно до ст. 14 Закону N 1255-IV якщо інше не встановлено цим Законом, зареєстроване обтяження має вищий пріоритет над незареєстрованими обтяженнями. Пріоритет зареєстрованих обтяжень визначається у черговості їх реєстрації, за винятками, встановленими цим Законом. Обтяжувачі, які зареєстрували обтяження одного і того ж рухомого майна одночасно, мають рівні права на задоволення своїх вимог.
Обтяжувач з вищим пріоритетом має переважне право на звернення стягнення на предмет обтяження.
Якщо відповідно до закону обтяжувач вправі притримати рухоме майно, що належить боржнику, для забезпечення своєї вимоги, пріоритет такого права притримання встановлюється з моменту його реєстрації. Якщо право притримання не було зареєстроване, воно не має пріоритету над зареєстрованими обтяженнями, але має вищий пріоритет над незареєстрованими обтяженнями.
Відповідно до ст. 40 Закону N 1255-IV звернення стягнення на предмет публічного обтяження здійснюється в порядку, встановленому законом.
Якщо щодо предмета публічного обтяження зареєстроване інше обтяження з вищим пріоритетом, при зверненні стягнення на предмет публічного обтяження обтяжувач або особа, на користь якої встановлено публічне обтяження, зобов'язані надіслати обтяжувачу з вищим пріоритетом письмове повідомлення про звернення стягнення за публічним обтяженням у порядку, встановленому статтею 27 цього Закону. У цьому разі обтяжувач з вищим пріоритетом має переважне право на звернення стягнення на відповідне рухоме майно згідно з положеннями розділу IV цього Закону.
Статтею 20 Закону N 2654-XII встановлено право звернення стягнення на заставлене майно. Так, заставодержатель набуває право звернення стягнення на предмет застави в разі, якщо в момент настання терміну виконання зобов'язання, забезпеченого заставою, воно не буде виконано, якщо інше не передбачено законом чи договором.
Звернення стягнення на заставлене майно здійснюється за рішенням суду або третейського суду, на підставі виконавчого напису нотаріуса, якщо інше не передбачене законом або договором застави. Звернення стягнення на заставлене майно державного підприємства (підприємства, не менше п'ятдесяти відсотків акцій (часток, паїв) якого є у державній власності) здійснюється за рішенням суду.
З урахуванням фактичних обставин справи, можливо дійти висновку, що відповідачами 1, 2 під час винесення оскаржуваних постанов не було враховано, що автомобіль марки MERCEDES - ВENZ модель S 550, тип ТЗ - легковий сєдан, 2007 року випуску, колір чорний, шасі (кузов, рама № НОМЕР_1, реєстраційний номер НОМЕР_2, картка НОМЕР_3 перебуває під обтяженням, чим було порушено законні права та інтереси Банку як Заставодержателя, внаслідок чого Банк було позбавлено законного права першочерговості звернення стягнення на предмет застави в рахунок погашення заборгованості за кредитним договором та можливості виконання рішення суду.
Отже, оскільки позивач є Заставодержателем, при цьому, враховуючи, що обтяження на предмет застави було накладено позивачем 28.08.2007 р., а оскаржувані постанови винесено 29.07.2013 р., 22.09.2010 р., 13.12.2011 р., тобто пізніше, суд приходить до висновку, що саме позивач має пріоритет щодо звернення стягнення на предмет застави, а саме: автомобіль марки MERCEDES - ВENZ модель S 550, тип ТЗ - легковий сєдан, 2007 року випуску, колір чорний, шасі (кузов, рама № НОМЕР_1, реєстраційний номер НОМЕР_2, картка НОМЕР_3.
Згідно зі статтею 396 Цивільного кодексу України особа, яка має речове право на чуже майно, має право на захист цього права.
Слід зазначити, що листом Відділу державної виконавчої служби Оболонського районного управління юстиції у м. Києві від 11.07.2014 р. надано інформацію, що перевіркою Єдиного державного реєстру виконавчих проваджень встановлено, що виконавче провадження за № 22433556 є помилковим.
Враховуючи вищенаведене суд дійшов висновку про незаконність винесених постанов, а саме: постанови № 3187/18 ВДВС Оболонського РУЮ у м. Києві від 29.07.2013 р. (ВП № 39062771); постанови № 11200/8-10 ВДВС Оболонського РУЮ у м. Києві від 22.09.2010 р. (ВП № 22433556); постанови № 10829-0-33-11/5-664 ВПВР ДВС України від 13.12.2011 р. (ВП № 28090024), якими накладено арешт на майна боржника та оголошення заборони на його відчуження - автомобіль марки MERCEDES - ВENZ модель S 550, тип ТЗ - легковий сєдан, 2007 року випуску, колір чорний, шасі (кузов, рама № НОМЕР_1, реєстраційний номер НОМЕР_2, картка НОМЕР_3, а, отже, наявність правових підстав для їх скасування.
Водночас, позивач в своїх позовних вимогах просить скасувати постанову № 10829-0-33-11/5-664 ВПВР ДВС України від 19.12.2011 р. (ВП № 28090024), натомість постанова про накладення арешту на майно боржника датована 13.12.2011 р.
При цьому, суд враховує пояснення позивача, який зазначив, що йому було невідомо про накладення арештів. Водночас матеріали виконавчого провадження ВП № 28090024 не містять доказів направлення вказаної постанови та її отримання позивачем.
Відповідно до ч. 2 ст. 11 Кодексу адміністративного судочинства України суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цього Кодексу, і не може виходити за межі позовних вимог. Суд може вийти за межі позовних вимог тільки в разі, якщо це необхідно для повного захисту прав, свобод та інтересів сторін чи третіх осіб, про захист яких вони просять.
Суд вважає за необхідне визнати вказану у позовних вимогах дату постанови про накладення арешту на майно боржника ВП № 28090024 від 19.12.2011 р. помилковою та вважати правильною датою 13.12.2011 р.
Частиною 1 ст. 9 КАС України встановлено, що суд при вирішенні справи керується принципом законності, відповідно до якого суд вирішує справи відповідно до Конституції та законів України, а також міжнародних договорів, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України; суд застосовує інші нормативно-правові акти, прийняті відповідним органом на підставі, у межах повноважень та у спосіб, передбачені Конституцією та законами України.
При цьому суд, оцінюючи спірні дії відповідача, виходить з критеріїв оцінки рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень, встановлених ч. 3 ст. 2 КАС України, до яких, зокрема, відносяться вчинення дій на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України, з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано, обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для вчинення дії.
Згідно частини першої статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.
Враховуючи викладене, суд всебічно, повно та об'єктивно, за правилами встановленими статтею 86 Кодексу адміністративного судочинства України, перевіривши всі наявні у справі докази та заслухавши пояснення представників сторін по справі, вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню.
Відповідно до ч. 1 ст. 94 Кодексу адміністративного судочинства України, якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України (або відповідного місцевого бюджету, якщо іншою стороною був орган місцевого самоврядування, його посадова чи службова особа).
Керуючись статтями 69-71, 94, 160-163, 167, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, Окружний адміністративний суд міста Києва, -
1. Позов АТ «Банк «Фінанси та Кредит» в особі Філії «Центральне РУ» АТ «Банк «Фінанси та Кредит» задовольнити.
2. Скасувати Постанову № 3187/18 Відділу державної виконавчої служби Оболонського районного управління юстиції у місті Києві від 29.07.2013 року у виконавчому провадженні № 39062771 про накладення арешту на автомобіль марки MERCEDES - ВENZ модель S 550, тип ТЗ - легковий сєдан, 2007 року випуску, колір чорний, шасі (кузов, рама № НОМЕР_1, реєстраційний номер НОМЕР_2, картка НОМЕР_3, власником якого є ОСОБА_1, та заборону на його відчуження.
3. Скасувати Постанову № 11200/8-10 Відділу державної виконавчої служби Оболонського районного управління юстиції у місті Києві від 22.09.2010 року у виконавчому провадженні № 22433556 про накладення арешту на автомобіль марки MERCEDES - ВENZ модель S 550, тип ТЗ - легковий сєдан, 2007 року випуску, колір чорний, шасі (кузов, рама № НОМЕР_1, реєстраційний номер НОМЕР_2, картка НОМЕР_3, власником якого є ОСОБА_1, та заборону на його відчуження.
4. Скасувати Постанову № 10829-0-33-11/5-664 ВПВР ДВС України від 13.12.2011 року у виконавчому провадженні № 28090024 про накладення арешту на автомобіль марки MERCEDES - ВENZ модель S 550, тип ТЗ - легковий сєдан, 2007 року випуску, колір чорний, шасі (кузов, рама № НОМЕР_1, реєстраційний номер НОМЕР_2, картка НОМЕР_3, власником якого є ОСОБА_1, та заборону на його відчуження.
5. Судові витрати в розмірі 68,82 грн. присудити на користь АТ «Банк «Фінанси та Кредит» в особі Філії «Центральне РУ» АТ «Банк «Фінанси та Кредит» за рахунок Державного бюджету України.
Постанова відповідно до ч. 1 ст. 254 Кодексу адміністративного судочинства України набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого цим Кодексом.
Постанова може бути оскаржена до суду апеляційної інстанції протягом десяти днів з дня її отримання особою, яка оскаржує постанову, за правилами, встановленими ст. ст. 185-187 Кодексу адміністративного судочинства України.
Головуючий суддя І.О. Іщук
Судді
І.М.Погрібніченко
В.П.Шулежко