23 червня 2014 р. Справа № 804/7126/14
Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого судді: Турової О.М.
за участю секретаря судового засідання: Шабанова Д.В.
представників позивача: Руденка Є.Д., Гаркуші С.В.
представника відповідача: Коротича І.І.
розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Дніпропетровську адміністративну справу
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «КАРІ Україна»
до Державної податкової інспекції у Кіровському районі м. Дніпропетровська Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області
про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень, -
Товариство з обмеженою відповідальністю «КАРІ Україна» звернулося до Дніпропетровського окружного адміністративного суду з позовом до Державної податкової інспекції у Кіровському районі м. Дніпропетровська Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області, в якому просило визнати протиправним та скасувати податкові повідомлення-рішення відповідача форми «С» від 16.12.2013р. №0003812203 та №0003822203.
В обґрунтування адміністративного позову зазначалося, що відповідач за результатами проведених фактичних перевірок господарських одиниць (магазинів) ТОВ «КАРІ Україна» прийшов до помилкового висновку про порушення позивачем приписів п.2.6 розділу 2 Положення про ведення касових операцій у національній валюті в Україні, затвердженого Постановою Правління Національного банку України від 15.12.2004р. №637, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 13.01.2005р. за №40/10320, через не оприбуткування (несвоєчасне оприбуткування) готівкових коштів у сумі 12486,70грн., а також п.12 ст.3 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» через порушення порядку ведення обліку товарних запасів за місцем реалізації та зберігання на загальну суму 17902,00грн., невідповідність товару згідно бухгалтерського обліку фактичному залишку. Так, норми податкового законодавства України не передбачають того, що не заповнення книги обліку розрахункових операцій (далі - КОРО) є беззаперечним доказом не оприбуткування та/або несвоєчасного оприбуткування готівки платником податків. Натомість, внесення запису до цієї книги має формальне облікове значення. На думку позивача, сума готівки у розмірі 12486,70грн. була внесена до його податкового та бухгалтерського обліку, оскільки її проведення через реєстратор розрахункових операцій (далі - РРО), зазначення її в фіскальній пам'яті РРО, відображення на своєчасно роздрукованому та збереженому фіскальному звіті, вклеєному в КОРО, робить неможливим ухилення позивача від сплати податків та не може свідчити про не оприбуткування та/або несвоєчасне оприбуткування таких грошових коштів. Щодо застосування штрафних санкцій за не ведення обліку товарних запасів за місцем їх реалізації позивач зазначав, що магазини позивача є місцями реалізації товару, а не його зберігання. В своєму бухгалтерському обліку позивач відображає облік товару за початковими цінами, під час продажу чи іншому вибутті товарів оцінка здійснюється за методом ФІФО. Відсутність первинних документів, що фіксують факти здійснення господарських операцій у місці реалізації товару, не свідчать про не ведення обліку товарних запасів взагалі. Магазини позивача не зареєстровані як його філії і самостійно не здійснюють закупівлю товарів, податкової звітності не здають, не перебувають на податковому обліку та їх діяльність направлена виключно на реалізацію товарів позивача. Після отримання товару за зовнішньоекономічним контрактом з компанією Warome Limited (Гонконг), його прибуття на митницю та розмитнення, оприбуткування цього товару здійснювалося на склад позивача у м. Одеса для зберігання та подальшого перевезення у внутрішньому сполученні до магазинів ТОВ «КАРІ Україна». Передача товару магазину за накладними на внутрішнє переміщення відбувалася матеріально відповідальними особами. Отже, оприбуткування товару здійснювалося належним чином, про що свідчать відповідні первинні документи. Оскільки перевірка проводилася не за місцем роботи особи, уповноваженої вести бухгалтерський облік позивача, відсутність первинних документів в місці реалізації при наявності документів про внутрішнє переміщення товарно-матеріальних цінностей не суперечить закону. Також позивач вказував на те, що фактичні перевірки були проведені працівниками контролюючого органу на підставі направлень на проведення цих перевірок, термін дії яких скінчився.
Представник позивача у судовому засіданні підтримав адміністративний позов у повному обсязі та, посилаючись на викладені у ньому доводи, просив повністю його задовольнити.
Відповідач пред'явлений позов не визнав, подав на нього письмові заперечення, в яких просив повністю відмовити в його задоволенні, посилаючись на те, що фактичними перевірками магазинів ТОВ «КАРІ Україна» встановлено ряд порушень, а саме: порушення позивачем приписів п.2.6 розділу 2 Положення про ведення касових операцій у національній валюті в Україні, затвердженого Постановою Правління Національного банку України від 15.12.2004р. №637, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 13.01.2005р. за №40/10320, через не оприбуткування (несвоєчасне оприбуткування) готівкових коштів у сумі 12486,70грн., а також п.12 ст.3 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» через порушення порядку ведення обліку товарних запасів за місцем реалізації та зберігання на загальну суму 17902,00грн., невідповідність товару згідно бухгалтерського обліку фактичному залишку. Щодо першого порушення, то фактичною перевіркою було встановлено, що позивач не здійснив 29.10.2013р. запис у розділі 2 КОРО №0465005811р/1 від 29.07.2013р. «Облік руху готівки та сум розрахунків» про надходження (облік) готівкових коштів у сумі 12486,70грн., які надійшли 29.10.2013р. згідно фіскального звітного звіту №90 від 29.10.2013р. Таким чином, позивач не виконав вимоги п.2.6 розділу 2 Положення про ведення касових операцій у національній валюті в Україні у повному обсязі. Щодо другого порушення відповідач зазначав, що посадовими особами ТОВ «КАРІ Україна» не було надано до перевірки останні інвентаризаційні відомості товару по підприємству, первинні бухгалтерські документи щодо обліку товарних запасів за місцем їх реалізації, товарні звіти матеріально-відповідальної особи по господарському об'єкту, не виведені залишки товарних запасів по бухгалтерському обліку підприємства. Також в ході здійснення фактичної перевірки перевіряючими було проведено зняття залишків товарно-матеріальних цінностей, в наслідок чого було встановлено не ведення обліку товарних запасів за місцем їх реалізації на загальну суму 17901,00грн.
Представник відповідача у судовому засіданні також заперечував проти задоволення пред'явленого адміністративного позову, посилаючись на доводи, викладені у письмових запереченнях на нього.
Заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши матеріали справи та надані сторонами докази, проаналізувавши зміст норм матеріального та процесуального права, що регулюють спірні правовідносини, суд приходить до висновку про часткове задоволення позовних вимог, з огляду на наступне.
Судом встановлено, що Товариство з обмеженою відповідальністю «КАРІ Україна» (код ЄДРПОУ 37989494) зареєстроване виконавчим комітетом Дніпропетровської міської ради 27.12.2011р. перебуває на обліку в Державній податковій інспекції у Кіровському районі м. Дніпропетровська Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області (далі - ДПІ у Кіровському районі м. Дніпропетровська ГУ Міндоходів у Дніпропетровській області) як платник податків (т.1 а.с.15,17-20).
ТОВ «КАРІ Україна» відноситься до міжнародної торгівельної мережі, що реалізує на території України товари непродовольчого призначення (взуття, одяг та аксесуари) (здійснює їх роздрібний продаж) у власних господарських одиницях (магазинах), які знаходять у користуванні позивача на умовах оренди та/або суборенди.
У жовтні-листопаді 2013 року працівниками ГУ Міндоходів у Запорізькій області було здійснено фактичні перевірки щодо дотримання порядку проведення розрахунків за товари (послуги), вимог з регулювання обігу готівки, наявності патентів, ліцензій, свідоцтв, ведення касових операцій господарськими одиницями ТОВ «КАРІ Україна», а саме: магазинами, які розташовані за адресами: м. Запоріжжя, провулок Радянський,13 та м. Запоріжжя, вул. Гоголя, 32, за результатами яких було складено акти фактичних перевірок від 08.11.2013р. №0154/08/01/22/37989494 та №156/08/00/22/37989494 (т.1 а.с.36-43).
Означеними актами перевірки було встановлено порушення позивачем приписів п.2.6 розділу 2 Положення про ведення касових операцій у національній валюті в Україні, затвердженого Постановою Правління Національного банку України від 15.12.2004р. №637, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 13.01.2005р. за №40/10320 (далі - Положення №637), через не оприбуткування (несвоєчасне оприбуткування) готівкових коштів у сумі 12486,70грн., а також п.12 ст.3 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» через порушення порядку ведення обліку товарних запасів за місцем реалізації та зберігання на загальну суму 17902,00грн., невідповідність товару згідно бухгалтерського обліку фактичному залишку.
За результатами розгляду означених актів фактичних перевірок ДПІ у Кіровському районі м. Дніпропетровська ГУ Міндоходів у Дніпропетровській області 16.12.2013р. було винесено податкові повідомлення-рішення форми «С» №0003812203, яким до ТОВ «КАРІ Україна» за порушення п.2.6 розділу 2 Положення №637 застосовано штрафні (фінансові) санкції у розмірі 62433,50грн., та №0003822203, згідно якого до позивача за порушення п.12 ст.3 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» застосовано штрафні (фінансові) санкції у розмірі 35802,00грн. (т.1 а.с.44,45).
Вирішуючи питання щодо правомірності податкового повідомлення-рішення відповідача форми «С» від 16.12.2013р. №0003812203, суд зважає на наступне.
Згідно з абзацом третім пункту 2.6 Положення №637 уся готівка, що надходить до кас, має своєчасно (у день одержання готівкових коштів) та в повній сумі оприбутковуватися. Оприбуткуванням готівки в касах підприємств, які проводять готівкові розрахунки з оформленням їх касовими ордерами і веденням касової книги відповідно до вимог глави 4 цього Положення, є здійснення обліку готівки в повній сумі її фактичних надходжень у касовій книзі на підставі прибуткових касових ордерів. У разі проведення готівкових розрахунків із застосуванням РРО або використанням РК оприбуткуванням готівки є здійснення обліку зазначених готівкових коштів у повній сумі їх фактичних надходжень у книзі обліку розрахункових операцій на підставі фіскальних звітних чеків РРО (даних РК).
Відповідно до ст. 2 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг», пункту 1.2 Положення №637 книга обліку розрахункових операцій (КОРО) - прошнурована і належним чином зареєстрована в органах державної податкової служби України книга, що містить щоденні звіти, які складаються на підставі відповідних розрахункових документів щодо руху готівкових коштів, товарів (послуг).
Абзацом третім статті 1 Указу Президента України від 12.06.1995р. №436/95-ВР «Про застосування штрафних санкцій за порушення норм з регулювання обігу готівки» (далі - Указ №436/95-ВР), встановлено, що у разі порушення юридичними особами всіх форм власності, фізичними особами - громадянами України, іноземними громадянами та особами без громадянства, які є суб'єктами підприємницької діяльності, а також постійними представництвами нерезидентів, через які повністю або частково здійснюється підприємницька діяльність, норм з регулювання обігу готівки у національній валюті, що встановлюються НБУ, до них застосовуються фінансові санкції у вигляді штрафу, зокрема за неоприбуткування (неповне та/або несвоєчасне) оприбуткування у касах готівки - у п'ятикратному розмірі неоприбуткованої суми.
Системний аналіз наведених нормативних положень дає підстави для висновку, що у разі проведення готівкових розрахунків із застосуванням РРО або використанням розрахункової книги оприбуткуванням готівки є сукупність таких дій: фіксація повної суми фактичних надходжень готівки у фіскальних звітних чеках РРО (даних розрахункової книги) та відображення на їх підставі готівки у КОРО. Невиконання будь-якої з цих дій є порушенням порядку оприбуткування готівки, за яке встановлена відповідальність (Указ №436/95-ВР).
З матеріалів справи вбачається та позивачем визнається, що фактично його відповідальний працівник не здійснив 29.10.2013р. запис у розділі 2 КОРО №0465005811р/1 від 29.07.2013р. «Облік руху готівки та сум розрахунків» про надходження (облік) готівкових коштів у сумі 12486,70грн., які надійшли 29.10.2013р. згідно фіскального звітного чеку №90 від 29.10.2013р. (т.4 а.с.91-99,111).
Так, із службової записки директора магазину Корнієнко Т.А. від 02.12.2013р. вбачається, що після роздрукування 29.10.2013р. наприкінці дня (21:03год.) денного Z-звіту №90 та вклеювання його у КОРО в магазині спрацювала сигналізація у зв'язку із чим вона відволіклася на її відключення, після чого забула записати суму розрахунку в розділ 2 КОРО (т.4 а.с.110).
Таким чином, позивачем на момент проведення фактичної перевірки не було оприбутковано грошові кошти згідно фіскального звітного чеку №90 від 29.10.2013р. у сумі 12486,70грн.
За таких обставин, суд приходить до висновку про обґрунтованість застосування до позивача штрафних санкцій за порушення норм з регулювання обігу готівки у п'ятикратному розмірі не оприбуткованої суми спірним податковим повідомленням-рішенням відповідача форми «С» від 16.12.2013р. №0003812203, а, отже, про відмову у задоволенні частини позовних вимог щодо його скасування.
Разом з тим, суд вбачає підстави для задоволення позовних вимог в частині щодо визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення ДПІ у Кіровському районі м. Дніпропетровська ГУ Міндоходів у Дніпропетровській області форми «С» від 16.12.2013р. №0003822203, з огляду на наступне.
Пунктом 12 частини 1 статті 3 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» встановлений обов'язок суб'єктів підприємницької діяльності, які здійснюють розрахункові операції в готівковій та/або в безготівковій формі (із застосуванням платіжних карток, платіжних чеків, жетонів тощо) при продажу товарів (наданні послуг) у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг вести у порядку, встановленому законодавством, облік товарних запасів на складах та/або за місцем їх реалізації, здійснювати продаж лише тих товарів, які відображені в такому обліку, за винятком продажу товарів особами, які відповідно до законодавства оподатковуються за правилами, що не передбачають ведення обліку обсягів реалізованих товарів (наданих послуг).
Відповідно до ст.6 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг», облік товарних запасів юридичною особою (її філією, відділенням, іншим відокремленим підрозділом) ведеться у порядку, визначеному відповідним національним положенням (стандартом) бухгалтерського обліку.
Згідно ст.21 цього ж Закону до суб'єктів підприємницької діяльності, що не ведуть або ведуть з порушенням встановленого порядку облік товарів за місцем реалізації та зберігання, застосовується фінансова санкція у розмірі подвійної вартості не облікованих товарів за цінами реалізації, але не менше - десяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
Як вбачається з акту фактичної перевірки від 08.11.2013р. №156/08/00/22/37989494, порушення порядку ведення обліку товарних запасів за місцем реалізації та зберігання на загальну суму 17902,00грн., невідповідність товару згідно бухгалтерського обліку фактичному залишку обґрунтовано тим, що посадовими особами ТОВ «КАРІ Україна» не було надано до перевірки останні інвентаризаційні відомості товару по підприємству, первинні бухгалтерські документи щодо обліку товарних запасів за місцем їх реалізації, товарні звіти матеріально-відповідальної особи по господарському об'єкту, не виведені залишки товарних запасів по бухгалтерському обліку підприємства. Також в ході здійснення фактичної перевірки перевіряючими було проведено зняття залишків товарно-матеріальних цінностей, в наслідок чого було встановлено не ведення обліку товарних запасів за місцем їх реалізації на загальну суму 17901,00грн.
При цьому під час розгляду справи судом встановлено, що облік товарних запасів на підприємстві позивача ведеться в його бухгалтерії, яка розташована в іншому від магазину місці, де і знаходилися первинні документи на момент перевірки.
Так, бухгалтерський облік позивачем здійснюється відповідно до наказу ТОВ «КАРІ Україна» №28/02-12 від 28.02.2012р. «Про облікову політику ТОВ «КАРІ Україна» та затвердженого ним Положення про облікову політику, що введено в дію з 01.03.2012р. Згідно означеного Положення бухгалтерській облік підприємства здійснюється бухгалтерією під керуванням головного бухгалтера централізовано, в Центральному офісі, розташованому за адресою: м. Дніпропетровськ, вул. Пастера, 4 (т.3 а.с.209-220).
Як пояснив представник позивача у судовому засіданні, товар, що реалізовувався позивачем у власних магазинах, придбавається на підставі контракту №KR-UA/1202/22, укладеного 22.02.2012р. між ТОВ «КАРІ Україна» та компанією Warome Limited (Гонконг). Після розмитнення вказаного товару на Київській регіональній митниці, він транспортувався на склад позивача у м. Одеса для зберігання та подальшого перевезення у внутрішньому сполученні до магазинів ТОВ «КАРІ Україна». Оприбуткування товару здійснювалось цьому на складі.
Судом встановлено, що зі складу товар відпускався та розподілявся до магазинів позивача, де безпосередньо здійснювалася його реалізація, на підставі відповідних видаткових складських ордерів, накладних на внутрішнє переміщення, передачу товарів, тари та товарно-транспортних накладних. Також позивачем надано суду вантажно-митні декларації (т.1 а.с.107-250, т.2, т.3, т.4 а.с.81-90).
Вищезазначені документи первинного обліку підтверджують наявність у позивача належних документів, що свідчать про здійснення ним обліку товарних запасів та виключає вчинення ним порушення п.12 ч.1 ст.3 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі громадського харчування та послуг».
При цьому також слід зазначити, що господарські одиниці позивача - магазини, фактичну перевірку яких було здійснено, не зареєстровані як філії позивача, самостійно не здійснюють закупівлю товарів, податкової звітності не здають та не перебувають на податковому обліку у відповідних податкових інспекціях.
Оскільки перевірка проводилася не за місцем знаходження бухгалтерії підприємства, яка до того ж розташована в іншому місті, надати первинні документи до перевірки видалося неможливим.
Крім того, вимога закону про проведення обліку за місцем реалізації не забороняє використовувати ці документи за межами місця торгівлі чи зберігання за певних обставин.
Відтак, відсутність первинних документів у місцях реалізації товарів, тобто у магазині позивача не може свідчити про те, що підприємство у встановленому законодавством порядку не веде облік товарних запасів на складах та/або за місцем їх реалізації, а також про те, що товар у магазині не оприбуткований у встановленому законом порядку.
З огляду на наведене, суд приходить до висновку про протиправність оскаржуваного податкового повідомлення-рішення ДПІ у Кіровському районі м. Дніпропетровська ГУ Міндоходів у Дніпропетровській області форми «С» від 16.12.2013р. №0003822203, а, отже, про його скасування.
Вирішуючи питання щодо розподілу судових витрат, суд виходить з наступного.
Відповідно до ч.1 ст.94 КАС України якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України.
Згідно ч.3 цієї статті якщо адміністративний позов задоволено частково, судові витрати, здійснені позивачем, присуджуються йому відповідно до задоволених вимог, а відповідачу - відповідно до тієї частини вимог, у задоволені яких позивачеві відмовлено.
При цьому ч.3 ст.4 Закону України «Про судовий збір» встановлено, що під час подання адміністративного позову майнового характеру сплачується 10 відсотків розміру ставки судового збору. Решта суми судового збору стягується з позивача або відповідача пропорційно до задоволеної чи відхиленої частини вимоги.
Зважаючи на наведене, а також на те, що даний адміністративний позов було задоволено частково, суд приходить до висновку про стягнення з ТОВ «КАРІ Україна» на користь Державного бюджету решту суми судового збору пропорційно частині позовних вимог, у задоволенні яких було відмовлено, у розмірі 1060,94грн.
Керуючись ст. ст. 122, 160-163, 167 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,-
Адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю «КАРІ Україна» до Державної податкової інспекції у Кіровському районі м. Дніпропетровська Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень - задовольнити частково.
Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у Кіровському районі м. Дніпропетровська Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області форми «С» від 16.12.2013р. №0003822203.
У задоволенні іншої частини позовних вимог відмовити.
Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «КАРІ Україна» (код ЄДРПОУ 37989494) на користь Державного бюджету решту суми судового збору пропорційно частині позовних вимог, у задоволенні яких було відмовлено, у розмірі 1060,94грн. (одна тисяча шістдесят гривень дев'яносто чотири копійки).
Постанова суду набирає законної сили відповідно до вимог ст. 254 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржена в порядку та у строки, встановлені ст. 186 цього Кодексу до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду шляхом подання апеляційної скарги через Дніпропетровський окружний адміністративний суд з одночасним направленням копії апеляційної скарги особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.
Суддя О.М. Турова