ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01601, м. Київ, вул. Командарма Каменєва 8, корпус 1
м. Київ
29 липня 2014 року 14:53 № 826/9647/14
Окружний адміністративний суд міста Києва у складі колегії суддів: головуючого судді Іщука І.О., суддів: Гарника К.Ю., Клочкової Н.В., при секретарі судового засідання Самаренко Х.С., розглянув у відкритому судовому засіданні адміністративну справу
за позовомІноземного підприємства «АІС Автодом Столиця»
доДержавної інспекції України з питань захисту прав споживачів (Держспоживінспекція України)
проскасування рішення № 0014 від 28.05.2014 р.,
за участю представників сторін:
від позивача: Бессараб Р.В.
від відповідача: Марущак Н.П.
На підставі частини третьої статті 160 Кодексу адміністративного судочинства України в судовому засіданні 29 липня 2014 року проголошено вступну та резолютивну частини постанови. Виготовлення постанови у повному обсязі відкладено, про що повідомлено осіб, які брали участь у розгляді справи, з урахуванням вимог частини другої статті 167 Кодексу адміністративного судочинства України. Під час проголошення вступної та резолютивної частин постанови сторонам роз'яснено зміст судового рішення, порядок і строк його оскарження, а також порядок отримання повного тексту постанови, визначеного статтею 167 Кодексу адміністративного судочинства України.
Іноземне підприємство «АІС Автодом Столиця» звернулось до Окружного адміністративного суду м. Києва з позовом до Державної інспекції України з питань захисту прав споживачів (Держспоживінспекція України), в якому просить скасувати рішення Державної інспекції України з питань захисту прав споживачів (Держспоживінспекція України) № 0014 про накладення штрафу за порушення законодавства про рекламу від 28.05.2014 р.
Позовні вимоги мотивовані тим, що Державною інспекцією України з питань захисту прав споживачів (Держспоживінспекція України) протиправно винесено рішення № 0014 від 28.05.2014 р., яким на позивача за порушення вимог законодавства щодо порядку розповсюдження та розміщення реклами накладено штраф у розмірі 60 996,00 грн.
Представник позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримав та просив суд задовольнити їх в повному обсязі. В обґрунтування заявлених позовних вимог зазначив, що вся зовнішня реклама розміщується власником будівлі ІП «Центр-Автокраїна», у якого позивач орендує приміщення за адресою: м. Київ, провулок Балтійський, 20, а, отже, позивач не має права самостійно встановлювати об'єкти зовнішньої реклами на будівлі або на прилеглій території, та відповідно не може нести відповідальність за розповсюдження зовнішньої реклами. Крім того, оскаржуване рішення було прийнято відповідачем без участі позивача, що позбавило можливості останнього надати докази для свого захисту.
Представник відповідача в судовому засіданні проти позовних вимог заперечив та просив суд відмовити в їх задоволенні. Обґрунтовуючи заперечення на позовні вимоги зазначив, що позивачем було розміщено рекламні матеріали без наявності спеціальних дозволів, чим порушено ст. 16 Закону України «Про рекламу».
Розглянувши подані сторонами документи, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд,
17 березня 2014 р. головним спеціалістом сектору контролю за рекламною діяльністю та торгівлею на відстані Халько М.Ю. було складено протокол про порушення законодавства про рекламу: розміщення зовнішньої реклами без відповідних дозволів при розповсюдженні зовнішньої реклами (рекламні вивіски, прапори, тумби - 12 об'єктів зовнішньої реклами) за адресою: м. Київ, пров. Балтійський, 20, що є порушенням вимог ч. 1 ст. 16 Закону України «Про рекламу», оскільки розміщення зовнішньої реклами у населених пунктах проводиться на підставі дозволів, що надаються виконавчими органами сільських, селищних, міських рад, а поза межами населених пунктів - на підставі дозволів, що надаються обласними державними адміністраціями, а на території Автономної Республіки Крим - Радою міністрів Автономної Республіки Крим, в порядку, встановленому цими органами на підставі типових правил, що затверджуються Кабінетом Міністрів України.
На підставі протоколу про порушення законодавства про рекламу від 17.03.2014 р. та доданих матеріалів про ознаки порушень законодавства України про рекламу при розповсюдженні зовнішньої реклами за адресою: м. Київ, пров. Балтійський, 20 відповідачем прийнято рішення від 01.04.2014 р. про початок розгляду справи про порушення законодавства про рекламу та розпочато розгляд справи та отримання необхідних доказів про порушення вимог законодавства України про рекламу відносно розповсюджувача реклами ІП «АІС Автодом Столиця» у відповідності до вимог п. 11 Постанови Кабінету Міністрів України «Про порядок накладання штрафів за порушення законодавства України про рекламу» від 26.05.2004 р. № 693.
Держспоживінспекцією у м. Києві направлено позивачу вимогу № 07-17-06/500 від 17.03.2014 р. про надання документів, необхідних для розгляду справи про порушення у сфері законодавства про рекламу, призначеної на 01.04.2014 р., а саме: письмові пояснення, свідоцтво про державну реєстрацію, документальне підтвердження вартості розповсюдженої реклами за період до одного року з моменту отримання вимоги (договори, акти виконаних робіт).
14.05.2014 р. відбулося засідання стосовно справи про порушення законодавства про рекламу, про що був складений відповідний протокол.
28.05.2014 р. Державною інспекцією України з питань захисту прав споживачів прийнято рішення № 0014 про накладення штрафу за порушення законодавства про рекламу, яким на ІП «АІС Автодом Столиця» за порушення вимог законодавства щодо порядку розповсюдження та розміщення реклами накладено штраф у розмірі 60 996,00 грн.
Вищезазначене рішення про накладення штрафу надіслане суб'єкту господарювання листом з повідомленням від 04.06.2014 р. № 3129-3-11/7.
Не погоджуючись з прийнятим рішенням, позивач звернувся до Окружного адміністративного суду м. Києва з позовом, в якому просить скасувати оскаржуване рішення.
Досліджуючи надані сторонами докази, аналізуючи наведені міркування та заперечення, оцінюючи їх в сукупності, суд бере до уваги наступне.
Відповідно до ст. 19 Конституції України правовий порядок в Україні ґрунтується на засадах, відповідно до яких ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством.
Органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Держспоживінспекція України діє на підставі Положення про Державну інспекцію України з питань захисту прав споживачів, затвердженого Указом Президента України від 13.04.2011 р. № 465/2011 (далі - Положення № 465).
Пунктом 1 Положення № 465 визначено, що Державна інспекція України з питань захисту прав споживачів (Держспоживінспекція України) є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України через Міністра економічного розвитку і торгівлі України. Держспоживінспекція України входить до системи органів виконавчої влади і реалізує державну політику у сфері державного контролю за додержанням законодавства про захист прав споживачів. Держспоживінспекція України є спеціально уповноваженим центральним органом виконавчої влади у сфері державного контролю за додержанням законодавства про захист прав споживачів.
Відповідно до п. 4 Положення № 465 Держспоживінспекція України відповідно до покладених на неї завдань здійснює у межах своєї компетенції контроль за додержанням законодавства про рекламу.
Відповідно до п. 7 Положення № 465 Держспоживінспекція України здійснює свої повноваження безпосередньо та через свої територіальні органи в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі.
З аналізу вищенаведених правових норм вбачається правомірність проведення перевірки відповідачем відносно розповсюдження та розміщення об'єктів зовнішньої реклами за адресою: м. Київ, пров. Балтійський, 20.
Питання накладення уповноваженими особами Держспоживінспекції та її територіальних органів в Автономній Республіці Крим, областях, мм. Києві та Севастополі (далі - територіальні органи) штрафів на рекламодавців, виробників і розповсюджувачів реклами за порушення законодавства про рекламу (крім штрафів, накладення яких належить виключно до компетенції Антимонопольного комітету і регулюється законодавством з питань авторського права та суміжних прав) регламентовано Порядком накладення штрафів за порушення законодавства про рекламу, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 26 травня 2004 р. N 693 (надалі - Порядок № 693).
Відповідно до п. 9 Порядку № 693 підставою для розгляду справи про порушення законодавства про рекламу (далі - справа) є відповідний протокол, складений уповноваженою посадовою особою Антимонопольного комітету, Національної ради з питань телебачення і радіомовлення, Мінфіну, НКЦПФР або Держспоживінспекції та її територіальних органів.
За наявності ознак порушення законодавства про рекламу приймається рішення про початок розгляду справи (п. 11 цього Порядку).
Пунктом 14 Порядку N 693 Держспоживінспекція та її територіальні органи повідомляють рекламодавців, виробників та розповсюджувачів реклами про розгляд справи не пізніш як за три дні до дати розгляду, а у невідкладних випадках - не пізніш як за один день.
Як вбачається з матеріалів справи 17.03.2014 р. відповідачем складено протокол про порушення законодавства про рекламу та призначено розгляд справи про порушення законодавства України про рекламу на 24.04.2014 р. о 15 год. 00 хв., який продовжено до 14.05.2014 р. о 15 год. 00 хв.; на 15.04.2014 р. о 14 год. 00 хв., який продовжено до 24.04.2014 р. о 15 год. 00 хв.; на 08.04.2014 р. о 12 год. 00 хв., який продовжено до 15.04.2014 р. о 14 год. 00 хв. у приміщенні Інспекції з питань захисту прав споживачів у м. Києві за адресою: м. Київ, вул. Терьохіна, 8 а, корп. Б, каб. 309, про що було повідомлено позивача відповідними повідомленнями Держспоживінспекції, які були отримані представником позивача, що підтверджується проставленим підписом останнього.
Таким чином про час, дату та місце судового розгляду справи позивач був повідомлений належним чином.
Отже, твердження позивача щодо неповідомлення його відповідачем про дату та час розгляду справи є необґрунтованим та спростовується матеріалами справи.
Як вже зазначалось, 01.04.2014 р. відповідачем прийнято рішення про початок розгляду справи та отримання необхідних доказів про порушення законодавства про рекламу відносно розповсюджувача реклами ІП «АІС Автодом Столиця».
Як зазначив представник відповідача у судовому засіданні, на вимогу Держспоживінспекції у м. Києві від 17.03.2014 р. № 07-17-06/500 про надання відповідних документів, позивачем надано письмові пояснення та копію свідоцтва про державну реєстрацію юридичної особи, копії окремих дозволів на розміщення рекламних засобів. Інших документів, зазначених у вимозі позивачем надано не було.
23.04.2014 р. Держспоживінспекцією України було направлено лист № 07-14-06/755 до Управління з питань реклами Департаменту суспільних комунікацій виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) з проханням надати повну інформацію щодо наявності (відсутності) дозвільних документів на розміщення об'єктів зовнішньої реклами у ІП «АІС Автодом столиця».
Листом від 06.05.2014 р. № 059/07-2432 Департаментом суспільних комунікацій було повідомлено, що дозволи на 12 об'єктів зовнішньої реклами, замовником яких є ІП «АІС Автодом Столиця», в процесі оформлення, тобто відсутні.
Відповідно до ч. 1 ст. 16 Закону України «Про рекламу» від 3 липня 1996 року N 270/96-ВР (надалі - Закон N 270/96-ВР) розміщення зовнішньої реклами у населених пунктах проводиться на підставі дозволів, що надаються виконавчими органами сільських, селищних, міських рад, а поза межами населених пунктів - на підставі дозволів, що надаються обласними державними адміністраціями, а на території Автономної Республіки Крим - Радою міністрів Автономної Республіки Крим, в порядку, встановленому цими органами на підставі типових правил, що затверджуються Кабінетом Міністрів України.
Згідно з п. 24 Типових правил розміщення зовнішньої реклами, затверджених Постановою Кабінету Міністрів України від 29.12.2003 р. № 2067, виданий у встановленому порядку дозвіл є підставою для розміщення зовнішньої реклами та виконання робіт, пов'язаних з розташуванням рекламного засобу.
Беручи до уваги вищенаведене, суд приходить до висновку, що позивачем без наявності дозвільних документів на розміщення об'єктів зовнішньої реклами було розповсюджено зовнішню рекламу (рекламні вивіски, прапори, тумби - 12 об'єктів зовнішньої реклами) за адресою: м. Київ, пров. Балтійський, 20.
В судовому засіданні представник позивача зазначив, що висновки відповідача є необґрунтованими, оскільки позивач є орендарем приміщень за адресою: м. Київ, пров. Балтійський, 20, що підтверджується договором оренди нерухомого майна №ИН/А005-06 від 01.07.2013 р., та не має права самостійно встановлювати об'єкти зовнішньої реклами на будівлі на прилеглій території. Встановити рекламні об'єкти можливо лише на підставі дозволу орендодавця - ІП «Центр-Автокраїна» на підставі окремого договору.
З цією метою між ІП «АІС Автодом Столиця» та ІП «Центр-Автокраїна» був укладений договір № 699 від 02.12.2013 р., відповідно до якого, ІП «Центр-Автокраїна» прийняв на себе зобов'язання щодо розміщення рекламно-інформаційного матеріалу на будівлі та на прибудинковій території офісно-торгівельного центру, який розташований за адресою: м. Київ, пров. Балтійський, 20.
Однак, суд критично оцінює наданий позивачем договір № 699 від 02.12.2013 р., оскільки доказів його виконання суду не надано, зокрема, суду не надано доказів підписання актів приймання-передачі виконаних робіт, платіжних доручень, які б свідчили про оплату за надання рекламних послуг, доказів замовлення на розміщення рекламних матеріалів, узгодження їх виду, обсягу, місця розміщення, не надано технічного завдання по рекламно-інформаційному матеріалу.
Також з фотоматеріалів наявних у справі вбачається, що рекламні матеріали мають логотипи торгових марок MG, Ssang Yong, Chevrolet Нива. Так, реалізацію автомобілів зазначених торгових марок здійснює позивач.
Слід зазначити також, що в судовому засіданні позивач не заперечував, що розміщені рекламні матеріали є його власністю.
Даючи оцінку доводам позивача суд зазначає, що останні носять неповний та суперечливий характер, а тому суд вважає, що вони не відповідають дійсним обставинам справи.
Отже, позивачем не доведено, що 12 об'єктів зовнішньої реклами не були розповсюдженні ІП «АІС Автодом столиця».
Відповідно до ч. 1 ст. 27 Закону N 270/96-ВР особи, винні у порушенні законодавства про рекламу, несуть дисциплінарну, цивільно-правову, адміністративну та кримінальну відповідальність відповідно до закону.
Відповідно до ч. 8 ст. 27 Закону N 270/96-ВР рішення про накладення штрафу за порушення законодавства про рекламу у розмірі 300 і більше неоподатковуваних мінімумів доходів громадян приймається виключно центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері державного контролю за додержанням законодавства про захист прав споживачів.
Дослідивши фактичні обставини справи, з урахуванням положень чинного законодавства та наявних в матеріалах справи доказів, виходячи з меж заявлених позовних вимог, суд приходить до висновку, що оскаржуване рішення винесене відповідачем у відповідності та у спосіб, передбачений чинним законодавством.
Відповідно до ч. 1, 2 ст. 71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
Дослідивши обставини справи у сукупності, керуючись положеннями чинного законодавства, суд приходить до висновку, що вимоги позивача є необґрунтованими та не підлягають задоволенню.
Відповідно до ст. 94 Кодексу адміністративного судочинства України судові витрати не підлягають поверненню.
Керуючись ст. ст. 69-71, 94, 160-163, 167, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, Окружний адміністративний суд міста Києва, -
У позові Іноземного підприємства «АІС Автодом Столиця» відмовити.
Постанова відповідно до ч. 1 ст. 254 Кодексу адміністративного судочинства України набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого цим Кодексом.
Постанова може бути оскаржена до суду апеляційної інстанції протягом десяти днів з дня її проголошення особою, яка оскаржує постанову, за правилами, встановленими ст. ст. 185-187 Кодексу адміністративного судочинства України.
Головуючий суддя І.О. Іщук
Судді
К.Ю. Гарник
Н.В. Клочкова
Текст постанови у повному обсязі складено 04.08.2014 р.