"20" серпня 2014 р. м. Київ К/9991/54565/12
Колегія суддів Вищого адміністративного суду України в складі:
Головуючої: Гончар Л.Я.,
Суддів: Конюшка К.В.,
Розваляєвої Т.С.,
при секретарі: Руденко Н.В.
за участю представників сторін: позивача: Дубравського В.С. та відповідача Ольшанської Ю.В.,розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду адміністративну справу за касаційною скаргою товариства з обмеженою відповідальністю "Трипільська колота цегла" на постанову Київського окружного адміністративного суду від 22 травня 2012 року та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 01 серпня 2012 року у справі за позовом товариства з обмеженою відповідальністю "Трипільська колота цегла" до Державної служби геології та надр України про визнання протиправними та скасування наказів,
Товариство з обмеженою відповідальністю «Трипільська колота цегла» звернулось до суду з адміністративним позовом до Державної служби геології та надр України про визнання протиправними та скасування наказів від 26.08.2011 №59 у частині пункту 1 додатка 2 щодо зупинення дії спеціального дозволу на користування надрами №3301, наданого позивачу 15.12.2003 та від 30.09.2011 №96 у частині пункту 5 додатка 2 щодо анулювання дії спеціального дозволу на користування надрами.
Позовні вимоги мотивовано відсутністю, на думку позивача, порушення ним вимог статей 24, 46, 51 Кодексу України про надра. Зазначає, що оскільки у 2010 році ним не здійснювалось користування надрами - видобування піску із Стугнівського родовища з підстав складного фінансового становища, то й обов'язку складати акти на списання корисних копалин та робити записи у книзі обліку руху балансових запасів він не мав. Також, у зв'язку із вказаним, Програма робіт у частині об'ємів та строків видобування корисних копалин позивачем виконана не була. Поряд із цим позивач зазначає, що ним у строк, встановлений відповідачем, було усунуто всі недоліки, виявлені у ході перевірки, однак відповідачем не взято до уваги фактичні обставини справи, що призвело до неправильного застосування відповідачем норм законодавства про надрокористування, а тому просив суд позов задовольнити.
Постановою Київського окружного адміністративного суду від 22 травня 2012 року, залишеною без змін ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 01 серпня 2012 року, в задоволенні позову відмовлено.
У поданій касаційній скарзі Товариство з обмеженою відповідальністю «Трипільська колота цегла» з посиланням на порушення судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, просить скасувати оскаржувані судові рішення та направити справу на новий судовий розгляд.
Заслухавши доповідь судді Вищого адміністративного суду України стосовно обставин, необхідних для прийняття рішення судом касаційної інстанції, перевіривши і обговоривши доводи касаційної скарги, правильність правової оцінки обставин справи та застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, колегія суддів вважає, що скарга підлягає задоволенню з огляду на наступне.
Судами встановлено та матеріалами справи підтверджено, що 15 грудня 2003 року позивачем отримано Спеціальний дозвіл на користування надрами №3301, за видом користування - видобування, об'єкт надрокористування - Стугнівське родовище, корисні копалини - пісок, мета надрокористування - видобування піску, придатного для виробництва будівельної силікатної цегли марок « 150»-« 200». Термін дії спеціального дозволу - 10 років.
07 квітня 2011 року посадовими особами Державної організації «Кіровська територіальна інспекція державного геологічного контролю за веденням робіт по геологічному вивченню та використанням надр» проведено планову перевірку дотримання ТОВ «Трипільська колота цегла» встановленого порядку, норм і правил ведення робіт, пов'язаних з геологічним вивченням та використанням надр, за результатами якої складено Акт від 07.04.2011 №50, у якому зазначено, що у позивача в порушення статті 46 Кодексу України про надра та Положення про порядок списання запасів корисних копалин з обліку гірничовидобувного підприємства, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 27.01.1995 №58, відсутні записи у Книзі обліку списання запасів корисних копалин та Акти на списання запасів корисної копалини з обліку гірничовидобувного підприємства; в порушення статті 24 Кодексу України про надра та Угоди про умови користування надрами від 15.12.2003, позивачем не виконано Програму робіт в частині об'ємів та строків видобування корисних копалин у 2010 році; в порушення статті 51 Кодексу України про надра та Угоди про умови користування надрами від 15.12.2003 позивач у період з 2010 року по квітень поточного року не здійснював експлуатацію Стугнівського родовища пісків і не погоджував плани розвитку гірничих робіт, відповідно на 2010 та 2011 роки, з територіальним управлінням Держгірпромнагляду по Київській області та м. Києву.
Крім того, у вказаному акті зазначено, що у зв'язку з недотриманням вимог статей 24, 46, 56 Кодексу України про надра та особливих умов спеціального дозволу на користування надрами, на підставі статті 57 Кодексу України про надра ДО "Кіровська ТІДГК" буде направлене подання до Управління державного геологічного контролю про тимчасову заборону (зупинення) користування надрами за спеціальним дозволом №3301 від 15.12.2003, наданого ТОВ "Трипільська колота цегла" на експлуатацію Стугнівського родовища піску до усунення порушень та виправлення недоліків.
26 серпня 2011 року відповідачем прийнято наказ «Про анулювання, зупинення та поновлення дії спеціальних дозволів на користування надрами» №59, пунктом 1 додатку 2 вказаного наказу зупинено дію спеціального дозволу на користування надрами від 15.12.2003 №3301 за порушення позивачем пункту 5 частини другої статті 24 та статті 46 Кодексу України про надра, а також підпунктів 1, 5 пункту 22 Порядку надання спеціальних дозволів на користування надрами, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 30.05.2011 № 615.
06 вересня 2011 року позивачем отримано лист Державної служби геології та надр України №3490/01/14-11 від 31.08.2011 щодо зупинення спеціального дозволу на користування надрами від 15.12.2003 №3301 на підставі наказу відповідача від 26.08.2011 №59, та надано позивачу строк - 14 календарних днів для усунення порушень вимог законодавства у сфері надрокористування.
На виконання вимог відповідача, позивач листом від 07.09.2011 №43 направив відповідачу поновлені акти на списання запасів корисних копалин з 2004 року із відображенням їх у книзі обліку списаних корисних копалин, лист-план про добування корисних копалин у 2010 році № 41 від 07.09.2011 та просив поновити дію спеціального дозволу на користування надрами від 15.12.2003 №3301.
За результатами розгляду наданих позивачем документів, відповідач листом від 13.09.2011 №3886/01/14-11 повідомив позивача, що поновлення спеціального дозволу на користування надрами відбувається після усунення надрокористувачем причин, що призвели до зупинення його дії та за умови надання позитивного висновку спеціалізованим державним геологічним підприємством, установою, організацією, що належать до сфери управління Держгеонадр, за результатами проведення державної експертизи звітів щодо результатів геологічного вивчення надр, а також інших геологічних матеріалів, як це передбачено пунктами 22, 27 Порядку надання спеціальних дозволів на користування надрами, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 30.05.2011 №615.
30 вересня 2011 року відповідачем прийнято наказ «Про анулювання, зупинення та поновлення дії спеціальних дозволів на користування надрами» № 96, пунктом 5 додатка 2 якого анульовано спеціальний дозвіл на користування надрами від 15.12.2003 №3301 за порушення ним пункту 5 частини другої статті 24 та статті 46 Кодексу України про надра та на підставі підпункту 9 пункту 23 Порядку надання спеціальних дозволів на користування надрами, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 30.05.2011 №615.
Листом від 05.10.2011 №4627/02/14-11 відповідач повідомив позивача про анулювання спеціального дозволу на користування надрами.
Також, на звернення ТОВ «Трипільська колота цегла» від 07.10.2011 №63 відповідачем направлено на адресу позивача копії наказів від 26.08.2011 №59 та від 30.09.2011 №96 із відповідними додатками.
Відмовляючи в задоволенні позову, суд першої інстанції, з позицією якого погодився суд апеляційної інстанції, виходив з того, що оскільки позивачем порушено вимоги норм законодавства про надрокористування, що стали підставою для зупинення дії спеціального дозволу на користування надрами, а позивач не вжив у повній мірі заходів для усунення причин зупинення дії дозволу в установлений строк, то це є підставою для анулювання дії спеціального дозволу на користування надрами.
Колегія суддів, виходячи з меж касаційного перегляду, визначених статтею 220 Кодексу адміністративного судочинства України, не погоджується з вказаними висновками судів попередніх інстанцій, з огляду на наступне.
Правовідносини, що склались між сторонами, регламентуються Кодексом України про надра та Порядком надання спеціальних дозволів на користування надрами, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 30.05.2011 N 615.
Відповідно до статті 2 Кодексу України про надра його завданням є регулювання гірничих відносин з метою забезпечення раціонального, комплексного використання надр для задоволення потреб у мінеральній сировині та інших потреб суспільного виробництва, охорони надр, гарантування при користуванні надрами безпеки людей, майна та навколишнього природного середовища, а також охорона прав і законних інтересів підприємств, установ, організацій та громадян.
Статтею 19 Кодексу України про надра встановлено, що у користування підприємствам, установам, організаціям та громадянам надра надаються лише за наявності у них спеціального дозволу на користування ділянкою надр.
Право на таке користування засвідчується актом про надання гірничого відводу. Останній є частиною надр, наданою користувачам для промислової розробки родовищ корисних копалин та цілей, не пов'язаних із видобуванням корисних копалин. Користування надрами за межами гірничого відводу забороняється. Гірничі відводи для розробки родовищ корисних копалин місцевого значення надаються Верховною Радою Республіки Крим, обласними, Київською та Севастопольською міськими Радами народних депутатів і підлягають реєстрації в органах державного гірничого нагляду (стаття 17 Кодексу).
Постановою Кабінету Міністрів України від 30.05.2011 №615 затверджено Порядок надання спеціальних дозволів на користування надрами, який регулює питання надання спеціальних дозволів на користування надрами у межах території України, її континентального шельфу та виключної (морської) економічної зони, а також визначає процедуру продовження строку дії, переоформлення, видачі дубліката, зупинення дії чи анулювання дозволу та внесення до нього змін.
Відповідно до пункту 22 Порядку надання спеціальних дозволів, дія дозволу може бути зупинена Держгеонадрами безпосередньо, зокрема, у разі: порушення надрокористувачем умов користування надрами, передбачених дозволом або угодою про умови користування ділянкою надр; порушення надрокористувачем вимог законодавства у сфері надрокористування та охорони навколишнього природного середовища. Дія дозволу поновлюється Держгеонадрами після усунення надрокористувачем причин, що призвели до зупинення його дії, і сплати сум фінансових санкцій, застосованих у зв'язку із зупиненням дії дозволу.
Так, під час перевірки в акті було встановлено порушення позивачем вимог п..5 статті 24, статей 46, 56 Кодексу України про надра та особливих умов спеціального дозволу на користування надрами.
Відповідно до п.5 статті 24 Кодексу України про надра Користувачі надр зобов'язані: виконувати інші вимоги щодо користування надрами, встановлені законодавством України та угодою про розподіл продукції.
Відповідно до статті 46 цього Кодексу видобуті корисні копалини, запаси корисних копалин, які втратили промислове значення, а також втрачені у процесі видобування або не підтверджені під час наступних геологорозвідувальних робіт чи розробки родовища, підлягають списанню з обліку гірничодобувного підприємства в порядку, що визначається Кабінетом Міністрів України. Результати списання з обліку запасів корисних копалин облікуються у Державному інформаційному геологічному фонді України.
Стаття 56 Кодексу України про надра встановлює основні вимоги в галузі охорони надр. Ними є: - забезпечення повного і комплексного геологічного вивчення надр; - додержання встановленого законодавством порядку надання надр у користування і недопущення самовільного користування надрами; - раціональне вилучення і використання запасів корисних копалин і наявних у них компонентів; - недопущення шкідливого впливу робіт, пов'язаних з користуванням надрами, на збереження запасів корисних копалин, гірничих виробок і свердловин, що експлуатуються чи законсервовані, а також підземних споруд; - охорона родовищ корисних копалин від затоплення, обводнення, пожеж та інших факторів, що впливають на якість корисних копалин і промислову цінність родовищ або ускладнюють їх розробку; - запобігання необгрунтованій та самовільній забудові площ залягання корисних копалин і додержання встановленого законодавством порядку використання цих площ для інших цілей; - запобігання забрудненню надр при підземному зберіганні нафти, газу та інших речовин і матеріалів, захороненні шкідливих речовин і відходів виробництва, скиданні стічних вод.
Проаналізувавши із застосуванням наведених норм закону акт перевірки № 50 від 07 квітня 2011 року Державної організації «Кіровська територіальна інспекція державного геологічного контролю за веденням робіт по геологічному вивченню та використанням надр», лист Державної служби геології та надр України від 31 серпня 20011 року про зупинення дії дозволу та надання строку на усунення порушень та наказ № 59 від 26 серпня 20011 року Державної служби геології та надр України про зупинення дії спеціального дозволу ТОВ «Трипільська колота цегла», колегія суддів дійшла висновку, що у відповідача не було законних підстав для зупинення дії дозволу.
Як вбачається з матеріалів справи порушенням, встановленим перевіркою є невиконання програми робіт в частині об'ємів та строків видобування корисних копалин у 2010 році та відсутність записів у Книзі обліку списаних запасів корисних копалин, що кваліфіковано як недотримання норм, встановлених статтею 24 та 46 Кодексу України про надра. В чому полягають порушення вимог, встановлених статтею 56 Кодексу України про надра відповідачем не зазначено.
Дійсно, позивач у 2010 році не добував корисних копалин і як наслідок не виконав Програму робіт і не списував запаси корисних копалин.
Державна служба геології та надр України зупинила дію спеціального дозволу та надала товариству 14 днів для виправлення недоліків. За умови зупинення дії дозволу виконання вимог відповідача було неможливим. Крім того, яким чином можна у 2011 році усунути порушення, які випливають та напряму пов'язані з не видобуванням корисних копалин у 2010 році відповідач не вказав ні в листі від 31 серпня 2011 року, ні в наказі № 59 від 26 серпня 2011 року.
Згідно з частиною третьою статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС), у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь - якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Колегія суддів, дійшла висновку, що відповідач, при прийнятті наказу № 96 від 30 вересня 2011 року про зупинення спеціального дозволу на користування надрами позивача , використав повноваження не з метою, з якою це повноваження надано, без урахування усіх обставин, недобросовісно і нерозсудливо, без дотримання необхідного балансу між несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів позивача та цілям, на які спрямовано дію наказу. У зв'язку з цим він повинен бути визнаним неправомірним та підлягає скасуванню.
Також , колегія суддів приходить до висновку про необгрунтованість висновків судів попередніх інстанцій про те, що припинення користування надрами в позасудовому порядку можливо у випадках, коли підстави припинення не пов'язані з неналежним користуванням надрами надрокористувачем, а оскільки підставою припинення було невиконання законних вимог контролюючого органу усунути виявлені під час перевірки недоліки, тому відповідач мав право самостійно, без звернення до суду, прийняти рішення про анулювання спеціального дозволу.
Так, статтею 25 Кодексу України про надра передбачено, що права користувачів надр охороняються законом і можуть бути обмежені лише у випадках, передбачених законодавством України.
Відповідно до статті 26 Кодексу України про надра право користування надрами припиняється у разі: 1) якщо відпала потреба у користуванні надрами; 2) закінчення встановленого строку користування надрами; 3) припинення діяльності користувачів надр, яким їх було надано у користування; 4) користування надрами з застосуванням методів і способів, що негативно впливають на стан надр, призводять до забруднення навколишнього природного середовища або шкідливих наслідків для здоров'я населення; 5) використання надр не для тієї мети, для якої їх було надано, порушення інших вимог, передбачених спеціальним дозволом на користування ділянкою надр; 6) якщо користувач без поважних причин протягом двох років, а для нафтогазоперспективних площ та родовищ нафти та газу - 180 календарних днів не приступив до користування надрами; 7) вилучення у встановленому законодавством порядку наданої у користування ділянки надр.
Право користування надрами припиняється органом, який надав надра у користування, а у випадках, передбачених пунктами 4, 5, 6 цієї статті, у разі незгоди користувачів, - у судовому порядку. При цьому питання про припинення права користування земельною ділянкою вирішується у встановленому земельним законодавством порядку.
Аналіз цієї норми дає підстави вважати, що право користування надрами припиняється органом, який надав надра у користування, - самостійно або у судовому порядку.
У разі відсутності спору відповідач має право у випадках, передбачених пунктами 1, 2, 3, 7 частини першої статті 26 Кодексу України про надра, самостійно припиняти право користування надрами, а у випадках, передбачених пунктами 4, 5, 6 цієї статті, у разі незгоди користувачів це право припиняється у судовому порядку. Об'єднуючою ознакою цих випадків є неналежне використання права.
Відповідно до частини третьої статті 26 зазначеного Кодексу законодавством України можуть бути передбачені й інші випадки припинення права користування надрами.
Пунктом 23 Порядку надання спеціальних дозволів на користування надрами затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 30 травня 2011 року №615, передбачено, що право користування надрами припиняється у разі невжиття надрокористувачем заходів для усунення причин зупинення дії дозволу в установлений строк.
Виходячи з положень частини третьої статті 26 Кодексу України про надра Порядок надання спеціальних дозволів на користування надрами може визначати додаткові підстави для припинення користування надрами, але він не може змінювати встановлене Кодексом правило, відповідно до якого, у разі незгоди користувачів з припиненням права на користування надрами за неналежне користування ними, припинення такого права здійснюється у судовому порядку.
Зазначена позиція суду узгоджується з позицією Верховного Суду України, викладеною в постановах від 19 вересня 25 червня 2011 року, 10 грудня 2013 року (справи №№ 21-164а11, 21-36а11, 21-450а13 відповідно).
Враховуючи викладене, зважаючи на помилковість позиції судів попередніх інстанцій щодо відсутності підстав для скасування наказу від 30.09.2011 №96 у частині пункту 5 додатка 2 щодо анулювання дії спеціального дозволу на користування надрами, а також зважаючи на межі касаційного перегляду, встановлені статтею 220 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів дійшла висновку про наявність підстав для зміни рішення суду першої інстанції в цій частині.
Керуючись статтями 160, 167, 220, 221, 229, 230, 232 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів ,-
Касаційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю "Трипільська колота цегла" задовольнити .
Постанову Київського окружного адміністративного суду від 22 травня 2012 року та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 01 серпня 2012 року скасувати.
Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Трипільська колота цегла» до Державної служби геології та надр України задовольнити.
Визнати протиправними та скасувати наказ від 26 серпня 2011 у частині пункту 1 додатка 2 щодо зупинення дії спеціального дозволу на користування надрами та наказ Державної служби геології та надр України від 30 вересня 2011 року №96 у частині пункту 5 додатка 2, яким анульовано Спеціальний дозвіл на користування надрами №3301 від 15 грудня 2003 року, виданий товариству з обмеженою відповідальністю "Трипільська колота цегла".
Постанова набирає законної з моменту проголошення та може бути переглянута в порядку ст.ст.235-2391 Кодексу адміністративного судочинства України.
Судді: