Справа № 567/376/14-к
27 серпня 2014 року м. Острог
Острозький районний суд Рівненської області у складі:
головуючий суддя - ОСОБА_1
секретар - ОСОБА_2
з участю
прокурора ОСОБА_3
потерпілої ОСОБА_4
представників потерпілої ОСОБА_5 , ОСОБА_6
захисника ОСОБА_7
обвинуваченого ОСОБА_8
розглянувши у відкритому судовому засіданні кримінальне провадження №12014180170000011 по обвинуваченню
ОСОБА_8 , який народився ІНФОРМАЦІЯ_1 в с. Межиріч Острозького району Рівненської області, громадянина України, одруженого, не працюючого, проживаючого в АДРЕСА_1 , не судимого
у вчиненні злочину, передбаченого ч. 1 ст. 296 КК України
07 січня 2014 року близько 23 год. ОСОБА_8 , грубо порушуючи громадський порядок з мотивів явної неповаги до суспільства, перебуваючи в стані алкогольного сп'яніння, знаходячись на подвір'ї будинку культури с. Межиріч Острозького району, де в цей час проводився вечір відпочинку (дискотека), в присутності інших громадян, безпідставно чіплявся до відпочиваючих та висловлювався в їх адресу нецензурними словами. В ході вчиненні цих дій, діючи з особливою зухвалістю, нехтуючи загальноприйнятими нормами поведінки, показово, в присутності сторонніх осіб, ОСОБА_8 безпричинно завдав один удар кулаком руки в обличчя неповнолітньої ОСОБА_4 , в результаті чого спричинив для потерпілої тілесні ушкодження у виді закритої черепно-мозкової травми у вигляді струсу головного мозку, садна спинки носа, перелому кісток носа зі зміщенням уламків, крововиливів верхніх та нижніх повік обох очей, які відносяться до категорії легких тілесних ушкоджень з короткочасним розладом здоров'я.
Вказані дії відзначаються за своїм змістом особливою зухвалістю, оскільки пов'язані з порушенням нормальних умов співіснування громадян у суспільстві та вчинення насильницьких дій, які завдали тілесних ушкоджень і фізичного болю потерпілій.
В судовому засіданні ОСОБА_8 у вчиненні злочину, передбаченого ч. 1 ст. 296 КК України винним себе визнав частково та показав, що 07.01.2014 року біля 22 год. перебував біля будинку культури, що в с. Межиріч Острозького району, де його побили невідомі йому особи. Після цього його знайомі відвели додому до ОСОБА_9 , але біля 23 год. він повернувся назад, щоб з'ясувати хто його побив. В той час він перебував в стані алкогольного сп'яніння, так як випив біля 300 грам горілки.
Перебуваючи біля приміщення клубу, він запитав в незнайомого йому чоловіка про те чи не знає він хто його побив, на що той відповів, що побив його він і може це повторити. З цього приводу між ними виникла сварка та шарпанина під час якої той чоловік, а ним виявився ОСОБА_10 , впав та він сів на нього зверху. В той час зі спини на нього вискочила ОСОБА_11 , яку до цього він не знав, та стала царапати йому обличчя та носа та при цьому вона говорила, що він побив її хлопця. Цю дівчину він відштовхнув рукою, попавши їй по обличчю, та в подальшому пішов додому. Зазначив, що спеціально ОСОБА_4 не бив, а коли в подальшому звернувся до батька потерпілої з метою відшкодування збитків, то він зажадав від нього сплати 2000 доларів США на що він не погодився, оскільки мав намір відшкодувати шкоду в розмірі 800 доларів США.
Потерпіла ОСОБА_4 в судовому засіданні показала, що 07 січня 2014 року разом з ОСОБА_12 , ОСОБА_10 та ОСОБА_13 перебувала на дискотеці в будинку культури с. Межиріч Острозького району і коли вони біля 23 год. перебували поблизу приміщення будинку культури, то до них підійшов ОСОБА_8 , якого вони на той час не знали, і який перебував в стані алкогольного сп'яніння та почав запитувати хто саме його вдарив. Далі він розпочав конфлікт з ОСОБА_14 і до місця, де вони знаходились почали підходити інші люди, а вона стала відходити. В той час ОСОБА_10 впав, ОСОБА_8 став його бити лежачого, а потім хтось вдарив її кулаком по центру носа внаслідок чого вона відчула сильний біль та з носа почала йти кров.
На таксі вона разом з ОСОБА_13 поїхала в Острозьку ЦРЛ, де їй надали першу допомогу та де вона проходила курс лікування та в подальшому вона проходила лікування в Київській МКЛ №1.
Пояснила, що в результаті удару їй було спричинено тілесні ушкодження у виді закритої черепно-мозкової травми у вигляді струсу головного мозку, садна спинки носа, перелому кісток носа зі зміщенням уламків, крововиливів верхніх та нижніх повік обох очей, які відносяться до категорії легких тілесних ушкоджень.
Зазначила, що вона на ОСОБА_15 не наскакувала та не царапала його обличчя.
Свідок ОСОБА_16 в судовому засіданні показав, що 07.01.2014 року разом з своєю дружиною ОСОБА_12 та знайомими ОСОБА_13 і ОСОБА_11 перебував на дискотеці в будинку культури с. Межиріч Острозького району та коли вони біля 23 год. вийшли на вулицю, то до них підійшов ОСОБА_17 з яким він на той час не був знайомий і який перебував в стані алкогольного сп'яніння, запитав хто його побив та розпочав з ним конфлікт під час якого вдарив його від чого він впав на землю. В подальшому його дружина та ОСОБА_18 стягнули з нього ОСОБА_19 . В результаті дій ОСОБА_15 розпочалася бійка під час якої його били вже декілька чоловік.
Свідок ОСОБА_20 дала аналогічні показання, що і свідок ОСОБА_16 та зазначила, що вони пояснювали для ОСОБА_15 , що ніхто з них його не бив, але останній вдарив її чоловіка після чого розпочалась бійка. Вона відтягнула ОСОБА_15 від свого чоловіка, який впав на землю через лавку і в подальшому ОСОБА_17 рукою вдарив в ніс ОСОБА_21 .
В судовому засіданні свідок ОСОБА_22 зазначив, що 07.01.2014 року близько 23 год. ОСОБА_17 спровокував конфлікт з ОСОБА_14 та при цьому брутально лаявся. В той час до місця сутички підійшло багато людей, які були на подвір'ї, а коли бійка закінчилась, то він знайшов ОСОБА_21 , з носа якої йшла кров і яка мала розсічення на носі та спухше обличчя.
Свідок ОСОБА_23 в судовому засіданні показав, що бачив як 07.01.2014 року близько 23 год. в с. Межиріч Острозького району поряд з будинком культури шарпались ОСОБА_17 та ОСОБА_10 , а коли він підійшов до них, щоб розборонити, то ОСОБА_17 вдарив його в обличчя. Коли він від них відійшов, то ОСОБА_17 підійшов до ОСОБА_11 та вдарив кулаком в обличчя. Сама ОСОБА_11 для ОСОБА_15 тілесних ушкоджень не наносила. В той час до місця бійки збіглося багато інших людей. Вважає, що діями ОСОБА_15 було порушено нормальний відпочинок громадян.
Коли наступного дня він запитав в ОСОБА_15 навіщо він його вдарив, то той відповів, що перебував в стані алкогольного сп'яніння і нічого не пам'ятає та вибачився.
Свідок ОСОБА_24 проказала, що ввечері 07.01.2014 року разом з ОСОБА_25 йшла до будинку культури, що в с. Межирів Острозького району, де побачили бійку. Коли її учасники розійшлись, то вона побачила ОСОБА_15 , який був побитий і якого вони забрали до неї додому. Через деякий час ОСОБА_17 сказав, що хоче розібратись хто його побив та пішов до будинку культури де розпочав бійку з якимось хлопцем та при цьому якась дівчина відтягувала ОСОБА_15 від того хлопця. При цьому ОСОБА_17 відмахнувся від неї та вдарив рукою в обличчя.
Аналогічні показання дала свідок ОСОБА_26 , зазначивши, що коли ОСОБА_17 запитував хто його побив, то ОСОБА_10 сказав, що це зробив він та пригрозив, що ще його поб'є, після цього ОСОБА_17 вдарив ОСОБА_27 , той впав, а ОСОБА_17 сів на нього зверху. Чи хтось стягував ОСОБА_15 з ОСОБА_27 вона не бачила, але бачила як обвинувачений відштовхнув потерпілу.
Свідок ОСОБА_28 в судовому засіданні показала, що їй стало відомо, що 07.01.2014 року її чоловіка біля будинку культури с. Межиріч побили незнайомі хлопці і він повернувся туди, щоб з'ясувати хто саме його побив. Коли вона стояла зі своїми знайомими, то побачила, що чоловік б'ється з якимось чоловіком і вона зі знайомими їх розборонила. В подальшому до них підбігла ОСОБА_11 та почала його бити по обличчю і царапати нігтями, а ОСОБА_17 її відштовхнув від себе.
За висновком судово-медичної експертизи №14 в ОСОБА_4 було виявлено тілесні ушкодження у виді синців на верхніх та нижніх повіках обох очей, садна на спинці носа посередині, забою зовнішнього носа, посттравматичної параорбітальної гематоми справа, закритої черепно-мозкової травми, струсу головного мозку, черепно-лицевої травми, перелому кісток носа зі зміщенням, які могли виникнути 07.01.2014 року від дії тупого предмету та відносяться до категорії легких тілесних ушкоджень з короткочасним розладом здоров'я.
За висновком повторної комісійної судово-медичної експертизи №81 в ОСОБА_4 було виявлено тілесні ушкодження у вигляді струсу головного мозку, садна спинки носа, перелому кісток носа зі зміщенням уламків, крововиливів верхніх та нижніх повік обох очей, які відносяться до категорії легких тілесних ушкоджень з короткочасним розладом здоров'я, які могли виникнути 07.01.2014 року не менше як від одного удару тупим предметом, в ділянку спинки носа та в сукупності відносяться до категорії легких тілесних ушкоджень з короткочасним розладом здоров'я.
Висновки судово-медичних експертиз повністю узгоджуються з показаннями потерпілої ОСОБА_4 , обвинуваченого ОСОБА_8 та свідків в частині часу, локалізації та механізму спричинення тілесних ушкоджень.
Оцінивши сукупність доказів, суд прийшов до висновку, що дії ОСОБА_8 слід кваліфікувати за ч. 1 ст. 296 КК України - хуліганство, тобто грубе порушення громадського порядку з мотивів явної неповаги до суспільства, що супроводжується особливою зухвалістю.
При цьому, суд вважає, що в діях обвинуваченого наявна така ознака, як особлива зухвалість, оскільки його хуліганські дії містили таке грубе порушення громадського порядку, яке супроводжувалось насильством із завданням тілесних ушкоджень, яке тривало в громадському місці та в присутності багатьох інших осіб.
Одночасно, суд вважає, що з обвинувачення ОСОБА_8 слід виключити посилання на завдання ним тілесних ушкоджень у виді забою зовнішнього носа, посттравматичної параорбітальної гематоми справа, закритої черепно-мозкової травми, черепно-лицевої травми, оскільки визначені повнотою комісійною судово-медичної експертизою тілесні ушкодження у виді струсу головного мозку, садна спинки носа, перелому кісток носа зі зміщенням уламків, крововиливів верхніх та нижніх повік обох очей охоплюють вказані ушкодження.
Відповідно до ст.. 65 КК України при призначенні покарання суд враховує ступінь тяжкості вчиненого злочину, особу винного та обставини, що пом'якшують та обтяжують покарання.
При призначенні покарання суд враховує ступінь тяжкості вчиненого та зокрема те, що відповідно до ст. 12 КК України даний злочин кваліфікується як злочин невеликої тяжкості за вчинення якого передбачено альтернативу видів покарання.
Беручи до уваги особу обвинуваченого, суд враховує, що ОСОБА_8 сільською радою по місцю проживання характеризується посередньо, судимості не має. Одночасно, судом враховується, що на утриманні в ОСОБА_8 перебуває двоє малолітніх дітей.
При призначенні покарання судом враховується, що відповідно до ст.. 66 КК України обставиною, яка пом'якшує покарання щодо ОСОБА_8 є його каяття у вчиненому злочині, і відповідно до ст.. 67 КК України, обставиною, яка обтяжує покарання є вчинення злочину в стані алкогольного сп'яніння.
Відповідно до ст.. 50 КК України покарання є заходом примусу, полягає в передбаченому законом обмеженні прав і свобод засудженого і має на меті не тільки кару, а й виправлення засудженого, а також запобігання вчиненню нових злочинів як засудженим, так і іншими особами.
В судовому засіданні встановлено, що ОСОБА_8 по місцю проживання характеризується посередньо, судимості не має, має на утриманні двох малолітніх дітей, що при наявності пом'якшуючої та обтяжуючої покарання обставинах дає можливість прийти до висновку про доцільність призначення йому покарання у виді арешту. При цьому суд вважає, що саме таке покарання є достатнім для виправлення ОСОБА_8 .
Статтею 1 Закону України "Про амністію у 2014 році" передбачено можливість звільнення від відбування покарання у виді позбавлення волі на певний строк та від інших покарань, не пов'язаних з позбавленням волі, засуджених за умисні злочини, які не є тяжкими або особливо тяжкими відповідно до статті 12 КК України, та за злочини, вчинені з необережності, які не є особливо тяжкими відповідно до статті 12 КК України, щодо осіб, не позбавлених батьківських прав, які на день набрання чинності цим Законом мають дітей, яким не виповнилося 18 років, дітей-інвалідів та/або повнолітніх сина, дочку, визнаних інвалідами і осіб, яких на день набрання чинності цим Законом в установленому порядку визнано інвалідами першої, другої чи третьої групи, а також хворими на активну форму туберкульозу (диспансерні категорії 1-4).
Зі свідоцтв про народження вбачається, що ОСОБА_8 має неповнолітніх дітей. Даних про те, що він позбавлявся батьківських прав немає.
Окрім того, ст.. 9 зазначеного Закону визначено, що застосування амністії за даним Законом не допускається, якщо засуджений заперечує проти цього, а особа, щодо якої вирішується питання про застосування амністії, дає свою згоду в усній чи письмовій формі з обов'язковим зазначення цього в журналі судового засідання.
В судовому засіданні встановлено, що ОСОБА_8 звернувся до суду з заявою про застосування щодо нього амністії, злочин, вчинений ним не є тяжким чи особливо тяжким, він має двох дітей, яким не виповнилося 18 років, а тому підлягає звільненню від відбування призначеного судом покарання.
Вирішуючи питання заявленого ОСОБА_4 цивільного позову суд виходить з наступного.
ОСОБА_4 пред'явила позов до ОСОБА_8 в якому просить стягнути 2188 грн. 65 коп. матеріальної шкоди, 8000 грн. моральної шкоди.
Посилається на те, що своїми діями ОСОБА_8 спричинив їй тілесні ушкодження у зв'язку з чим вона перебувала на стаціонарному лікуванні, несла матеріальні витрати при лікуванні, терпіла приниження, отримала психологічну травму та було порушено нормальний ритм її життя.
ОСОБА_8 в судовому засіданні позов в частині відшкодування матеріальної шкоди не визнав, позов в частині відшкодування моральної шкоди визнав частково.
В судовому засіданні позивач та її представники позов підтримали. ОСОБА_4 пояснила, що своїми діями ОСОБА_8 спричинив їй тілесні ушкодження в зв'язку з чим вона перебувала на стаціонарному лікуванні, терпіла приниження та фізичний біль. Зазначила, що діями ОСОБА_8 було порушено нормальний ритм її життя і, окрім того, вона змушена була використовувати свої кошти на ліки.
ОСОБА_8 позов в частині відшкодування матеріальної не визнав, зазначивши про його недоведеність, а позов в частині відшкодування моральної шкоди визнав в розмірі 510 грн.
Суд, вислухавши позивача та її представників, ОСОБА_8 , свідків, вивчивши матеріали справи, вважає, що позов доведений і підлягає частковому задоволенню.
В судовому засіданні встановлено, що 07 січня 2014 року близько 23 год. ОСОБА_8 , грубо порушуючи громадський порядок з мотивів явної неповаги до суспільства, перебуваючи в стані алкогольного сп'яніння, знаходячись на подвір'ї будинку культури с. Межиріч Острозького району, де в цей час проводився вечір відпочинку (дискотека), в присутності інших громадян, безпідставно чіплявся до відпочиваючих та висловлювався в їх адресу нецензурними словами. В ході вчиненні цих дій, діючи з особливою зухвалістю, нехтуючи загальноприйнятими нормами поведінки, показово, в присутності сторонніх осіб, ОСОБА_8 безпричинно завдав один удар кулаком руки в обличчя неповнолітньої ОСОБА_4 , в результаті чого спричинив для потерпілої тілесні ушкодження у виді закритої черепно-мозкової травми у вигляді струсу головного мозку, садна спинки носа, перелому кісток носа зі зміщенням уламків, крововиливів верхніх та нижніх повік обох очей, які відносяться до категорії легких тілесних ушкоджень з короткочасним розладом здоров'я.
З амбулаторної медичної карти, медичної карти № 1024/128 стаціонарного хворого на ім'я ОСОБА_4 , наявних в них листів лікарських призначень, чеків аптечних закладів вбачається, що під час стаціонарного лікування з приводу отриманих 07 січня 2014 року тілесних ушкоджень ОСОБА_4 було використано ліків, придбаних за власні кошти на загальну суму 1303 грн. 51 коп. При визначенні розміру відшкодування витрат ОСОБА_4 під час лікування суд бере до уваги наявні в матеріалах справи чеки аптек на придбання ліків, які купувалися в період стаціонарного та амбулаторного лікування ОСОБА_4 . При цьому, суд враховує, що не всі придбані потерпілою лікарські засоби відповідають записам в листах лікарських призначень ОСОБА_4 , а тому при вирішенні спору приймає до уваги вартість лише тих лікарських препаратів, які відповідають медичним документам.
Відповідно до Конституції України життя і здоров'я людини, недоторканість і безпека визнаються найвищою соціальною цінністю.
Дії ОСОБА_8 є такими, що порушили особисті немайнові блага потерпілої, передбачені ст. 201 ЦК України. Водночас ОСОБА_4 під час лікування використовувала власні кошти, а тому відповідно до вимог ст. 1166, 1195 ЦК України вони підлягають стягненню з ОСОБА_8 .
З позовних вимог та пояснень ОСОБА_4 вбачається, що вона просить стягнути з ОСОБА_8 на відшкодування заподіяної їй моральної шкоди 8000 гривень. Обґрунтовуючи позовні вимоги в даній частині позивач зазначила, що довгий час терпіла фізичний біль, була принижена, втратила звичний ритм життя. Вирішуючи питання стягнення моральної шкоди, суд бере до уваги те, що відповідачем було порушено передбачене законодавством України право ОСОБА_29 на недоторканість та здоров'я, внаслідок чого вона терпіла фізичний біль та страждання, змушена була перебувати на стаціонарному та амбулаторному лікуваннях та витрачати на лікування свої кошти. При цьому суд враховує і те, що діями ОСОБА_8 було порушено звичний для ОСОБА_4 ритм життя. Дії ОСОБА_8 є такими, що порушили права потерпілої, а тому суд вважає за можливе застосувати щодо неї норми ст. 23, 1168 Цивільного кодексу України та стягнути на її користь компенсацію заподіяної моральної шкоди. При цьому, визначаючи розмір грошового відшкодування моральної шкоди, суд бере до уваги характер правопорушення, глибину душевних страждань, вимоги розумності та справедливості та визначає його в розмірі 2500 грн.
Відповідно до ст.. 118 КПК України до процесуальних витрат відносяться витрати на правову допомогу.
Статтею 124 КПК України визначено, що у разі ухвалення обвинувального вироку суд стягує з обвинуваченого на користь потерпілого всі здійснені ним документально підтверджені процесуальні витрати.
З квитанції до прибуткового касового ордера вбачається, що ОСОБА_4 за її представництво по справі було сплачено для адвоката 1000 грн.
Оскільки щодо ОСОБА_8 ухвалено обвинувальний вирок, то з нього на користь ОСОБА_4 слід стягнути понесені нею процесуальні витрати.
Відповідно до ст.. 88 ЦПК України, стороні, на користь якої ухвалено рішення, суд присуджує з другої сторони понесені нею і документально підтверджені витрати. Оскільки рішення ухвалено на користь ОСОБА_4 , то з ОСОБА_8 на її користь слід стягнути витрати позивача на сплату судового збору.
Керуючись ст.ст. 370, 374 КПК України, суд
засудив:
ОСОБА_8 визнати винним у вчиненні злочину, передбаченого ч. 1 ст. 296 КК України та призначити йому покарання у виді арешту строком чотири місяці.
На підставі п. в ст.. 1 Закону України "Про амністію у 2014 році" звільнити ОСОБА_8 від відбування призначеного покарання у виді арешту.
Стягнути з ОСОБА_8 на користь ОСОБА_4 1303 грн. 51 коп. на відшкодування заподіяної матеріальної шкоди та 2500 грн. на відшкодування моральної шкоди, 1000 грн. витрат на правову допомогу та 80 грн. витрат на сплату судового збору, відмовивши в задоволенні позову в іншій частині позовних вимог.
На вирок може бути подана апеляційна скарга до апеляційного суду Рівненської області через Острозький районний суд протягом 30 днів з дня його проголошення.
Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.
Суддя Острозького районного судуОСОБА_1