21 серпня 2014 року Справа № 132281/11
Львівський апеляційний адміністративний суд в складі:
головуючого судді Багрія В.М.,
суддів Кушнерика М.П., Старунського Д.М.,
розглянувши у порядку письмового провадження в м. Львові апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Залізничному районі м. Львова на постанову Львівського окружного адміністративного суду від 5.10.2011 року в справі за позовом Державної податкової інспекції у Залізничному районі м. Львова до ОСОБА_1, треті особи - Львівський відділ реєстраційно-екзаменаційної роботи ДАІ, Західне ГРУ ПАТ КБ «Приватбанк», про стягнення податку з власників транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів,
У січні 2011 року Державна податкова інспекція у Залізничному районі м. Львова звернулася до суду з позовом до ОСОБА_1, треті особи - Львівський відділ реєстраційно-екзаменаційної роботи ДАІ, Західне ГРУ ПАТ КБ «Приватбанк», про стягнення податку з власників транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів.
Позивач просив стягнути з відповідача податок з власників транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів в сумі 17 227 грн.
Постановою Львівського окружного адміністративного суду від 5.10.2011 року в задоволенні позову відмовлено.
Постанову суду першої інстанції оскаржила Державна податкова інспекція у Залізничному районі м. Львова, яка в апеляційній скарзі просить її скасувати та прийняти нову постанову про задоволення позову.
В апеляційній скарзі стверджує, що згідно довідки ДПІ у Залізничному районі м. Львова № 30334/9/19-023/1580 від 5.11.2010 року сума нарахованого податку з власників транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів при першій реєстрації транспортного засобу в розмірі 17 227 грн. ОСОБА_1 не сплачена. Суд першої інстанції належним чином не встановив, чи дійсно платіж відповідача на суму 17 227 грн. був прийнятий у відділенні ЗГРУ ПАТ КБ «Приватбанк» та перерахований до місцевого бюджету Залізничного району м. Львова.
Оскільки клопотань від осіб, які беруть участь у справі, про розгляд справи за їх участю не поступило, тому суд апеляційної інстанції розглядає справу в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, оскільки таку може бути вирішено на основі наявних в ній доказів.
Вислухавши суддю-доповідача, дослідивши обставини та матеріали справи, доводи апеляційної скарги, колегія суддів приходить до висновку про те, що апеляційну скаргу слід залишити без задоволення з таких підстав.
Відмовляючи в задоволенні позову, суд першої інстанції виходив з того, що відповідач при першій реєстрації транспортного засобу сплатив податок з власників транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів в розмірі 17 227 грн., що належним чином підтверджено, тому підстав для його стягнення в судовому порядку немає.
Колегія суддів погоджується з такими висновками суду першої інстанції та вважає їх правильними з огляду на наступне.
З матеріалів справи видно, що на прізвище відповідача у Львівському ВРЕР УДАІ ГУ МВС України у Львівській області вперше зареєстрований автомобіль VOLKSWAGEN T4, 2002 року випуску, об'єм двигуна 2461 куб. см., реєстрація проведена 10.10.2008 року.
Відповідно до наданого податковим органом розрахунку сума податку з власників транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів під час здійснення реєстрації цього транспортного засобу становила 17 227 грн. (700 грн. за 100 куб. см. (2461х700).
Вказана сума податку в дохід місцевого бюджету Залізничного району м. Львова, як стверджує позивач, не поступала, що підтверджується наданою податковим органом довідкою № 29766/9/19-023/1432 від 2.11.2010 року .
Судом першої інстанції було витребувано у Львівського ВРЕР ДАІ копії документів, на підставі яких ОСОБА_1 10.10.2008 року зареєстрував автомобіль VOLKSWAGEN T4, 2002 року випуску. Серед наданих Львівським ВРЕР ДАІ копій документів знаходиться копія квитанції про сплату ОСОБА_1 податку в сумі 17 227 грн. Дата сплати - 10.10.2008 року.
Крім того, в процесі розгляду справи в суді першої інстанції ОСОБА_1 долучив до матеріалів справи дублікат квитанції № 454, який був виданий 20.05.2011 року Західним ГРУ ПАТ КБ «Приватбанк», згідно якого відповідач 10.10.2008 року сплатив податок з власників транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів в розмірі 17 227 грн. на рахунок місцевого бюджету Залізничного району м. Львова р/р 33211808700003, код платежу 12020200, МФО 825014, ЗЖКПО 22389398, банк одержувача - ГУДКУ у Львівській області.
Правовідносини з приводу сплати даного виду податку на час їх виникнення регулювалися Законом України «Про податок з власників транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів», відповідно до ст.1 якого платниками податку з власників транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів є підприємства, установи та організації, які є юридичними особами, іноземні юридичні особи, а також громадяни України, іноземні громадяни та особи без громадянства, які здійснюють першу реєстрацію в Україні, реєстрацію, перереєстрацію транспортних засобів та/або мають зареєстровані в Україні згідно з чинним законодавством власні транспортні засоби, які відповідно до ст.2 цього Закону є об'єктами оподаткування.
Згідно з ст. 5 цього Закону податок з власників транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів сплачується, зокрема, фізичними особами перед проведенням першої реєстрації в Україні, реєстрацією, перереєстрацією транспортних засобів, а також перед технічним оглядом транспортних засобів щорічно або один раз за два роки, але не пізніше першого півріччя року, в якому провадиться технічний огляд.
Як видно з матеріалів справи, ОСОБА_1 сплатив податок з власників транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів, що підтверджено копією та дублікатом квитанції про сплату 17 227 грн. (а.с.36 та а.с. 46-47).
Крім того, до апеляційного суду було скеровано відповідь ПАТ КБ «Приватбанк» на запит, яка надійшла з запізненням на адресу суду першої інстанції. Згідно даного листа ПАТ КБ «Приватбанк» повідомив, що ОСОБА_1 була сплачено податок з власників транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів 10.10.2008 року у розмірі 17 227 грн. Також ПАТ КБ «Приватбанк» надіслав дублікат квитанції про здійснення вищевказаного платежу.
Доводи апелянта щодо ненадходження спірних коштів до місцевого бюджету не мають належного доказового підтвердження, спростовуються матеріалами справи, тому підставою для задоволення апеляційної скарги та задоволення позову бути не можуть.
Ненадходження коштів до місцевого бюджету, які відповідач належним чином сплатив у встановленому порядку, не може бути причиною для повторного стягнення з нього суми податку.
Відповідно до ст. 200 КАС України суд апеляційної інстанції залишає скаргу без задоволення, а ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Постанова суду першої інстанції відповідає матеріалам справи, наявним в ній доказам, правильно застосованим нормам матеріального та процесуального права, тому підстав для її скасування колегія суддів не знаходить.
Керуючись ст. ст. 195, 197, 198, 200, 205, 206, 254 КАС України, апеляційний суд,
Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Залізничному районі м. Львова залишити без задоволення.
Постанову Львівського окружного адміністративного суду від 5.10.2011 року в справі № 2а-909/11/1370 залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копій особам, які беруть участь у справі, та може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції.
Головуючий: В.М. Багрій
Судді : М.П. Кушнерик
Д.М. Старунський