Справа №591/4073/14-ц Головуючий у суді у 1 інстанції - Шелєхова Г. В.
Номер провадження 22-ц/788/1560/14 Суддя-доповідач - Ільченко О. Ю.
Категорія - 50
20 серпня 2014 року м.Суми
Колегія суддів судової палати у цивільних справах Апеляційного суду Сумської області в складі:
головуючого-судді - Ільченко О. Ю.,
суддів - Рибалки В. Г. , Гагіна М. В.
за участю секретаря судового засідання - Пархоменко А.П.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні апеляційного суду цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_3
на рішення Зарічного районного суду м. Суми від 22 липня 2014 року
у справі за позовом ОСОБА_4 до ОСОБА_3
про стягнення аліментів на утримання дитини,
Рішенням Зарічного районного суду м. Суми від 22 липня 2014 року позов задоволено частково.
Стягнуто з ОСОБА_3 аліменти на утримання сина ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_1, в розмірі 1/3 частини всіх видів його доходів, але не менше, ніж 30 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку щомісячно до досягнення дитиною повноліття, починаючи стягнення з 10 червня 2014 року на користь матері - ОСОБА_4
Стягнуто з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_4 судовий збір в сумі 234,60 грн. та 400 грн. витрат на правову допомогу.
В апеляційній скарзі відповідач, посилаючись на порушення норм процесуального права, просить зазначене рішення змінити в частині стягнення судового збору. При цьому посилається на те, що суд неправильно застосував ст. 88 ЦПК України, так як стягнув з нього судовий збір на користь позивачки, а не держави та вважає, що не підлягають стягненню судові витрати на правову допомогу, так як в матеріалах справи відсутнє письмове обґрунтування суми в розмірі 1500 грн., а надана адвокатом допомога була неякісною.
Заслухавши пояснення апелянта, який підтримав доводи апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи, перевіривши законність і обґрунтованість рішення в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених у суді першої інстанції, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає, виходячи з наступних підстав.
Перевіряючи доводи апеляційної скарги, колегією суддів встановлено, що рішення відповідач оскаржує лише в частині судового збору.
Статтею 88 ЦПК України передбачено, що стороні, на користь якої ухвалено рішення, суд присуджує з другої сторони понесені нею і документально підтверджені судові витрати. Якщо позивача, на користь якого ухвалено рішення, звільнено від сплати судового збору, він стягується з відповідача в дохід держави пропорційно до задоволеної чи відхиленої частини вимог.
Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 5 Закону України «Про судовий збір», від сплати судового збору звільнені, зокрема, позивачі - за подання позовів про стягнення аліментів, проте з матеріалів справи вбачається, що позивачкою при подачі позовної заяви про стягнення аліментів був сплачений судовий збір в розмірі 243,60 грн. (а.с. 2)
За таких умов, сплачені позивачкою кошти підлягають поверненню їй, а не на користь держави, як просить відповідача, оскільки вказаними діями позивачки щодо сплати судового збору аж ніяк не порушуються права апелянта.
Крім того, статтею 79 ЦПК України передбачено, що судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи, до яких, зокрема, відносяться витрати на правову допомогу.
12 червня 2014 року між адвокатом ОСОБА_6 та ОСОБА_4 був укладений Договір про надання правової допомоги у зв'язку зі зверненням до Зарічного райсуду з позовом про стягнення аліментів. Цей факт підтверджується і адвокатським ордером від 20 червня 2014 року. (а.с. 37-38)
З чеку від 20 червня 2014 року вбачається, що за надання вищезазначених послуг позивачка сплатила 1500 грн. (а.с. 51)
Статтею 1 Закону України «Про граничний розмір компенсації витрат на правову допомогу у цивільних та адміністративних справах» передбачено, що розмір компенсації витрат на правову допомогу у цивільних справах, в яких така компенсація виплачується стороні, на користь якої ухвалено судове рішення, іншою стороною не може перевищувати 40 відсотків встановленої законом мінімальної заробітної плати у місячному розмірі за годину участі особи, яка надавала правову допомогу, у судовому засіданні, під час вчинення окремих процесуальних дій поза судовим засіданням та під час ознайомлення з матеріалами справи в суді, що визначається у відповідному судовому рішенні.
З матеріалів справи вбачається, що представник позивачки двічі брав участь в судових засіданнях, а саме: 11 липня 2014 року - протягом 23 хвилин та 22 липня 2014 року протягом 45 хвилин (а.с. 52, 62), тобто загалом 1 годину і 8 хвилин.
Статтею 8 Закону України «Про Державний бюджет на 2014 рік» мінімальна заробітна плата у місячному розмірі встановлена в сумі 1218 грн., а отже, граничний 40-відсотковий розмір за годину роботи особи, яка надавала правову допомогу, становить 487,20 грн.
Враховуючи вищезазначене, колегія суддів дійшла висновку, що визначаючи розмір стягнутих з відповідача витрат на правову допомогу в сумі 400 грн., суд першої інстанції врахував час перебування представника позивачки в судових засіданнях відповідно до вимог закону, а тому підстави для відмови у стягненні цих витрат відсутні.
За таких обставин колегія суддів вважає, що судове рішення ухвалено з додержанням вимог процесуального закону, тому апеляційну скаргу необхідно відхилити, а рішення суду - залишити без зміни.
Керуючись ст.ст. 303, 307, 308, 313, 315, ЦПК України, колегія суддів, -
Апеляційну скаргу ОСОБА_3 відхилити, а рішення Зарічного районного суду м. Суми від 22 липня 2014 року залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення і протягом двадцяти днів може бути оскаржена в касаційному порядку безпосередньо до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ.
Головуючий (підпис)
Судді (підписи)
З оригіналом згідно:
Суддя Апеляційного суду Сумської області: О.Ю. Ільченко