Справа №591/2527/14-ц Головуючий у суді у 1 інстанції - Шершак М. І.
Номер провадження 22-ц/788/1349/14 Суддя-доповідач - Ільченко О. Ю.
Категорія - 27
06 серпня 2014 року м.Суми
Колегія суддів судової палати у цивільних справах Апеляційного суду Сумської області в складі:
головуючого-судді - Ільченко О. Ю.,
суддів - Рибалки В. Г. , Попруги С. В.
за участю секретаря судового засідання - Пархоменко А.П.
розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні апеляційного суду цивільну справу за апеляційною скаргою Приватного підприємства «Грандфінресурс»
на рішення Зарічного районного суду м. Суми від 17 червня 2014 року
у справі за позовом ОСОБА_3 до Приватного підприємства «Грандфінресурс»
про визнання недійсним договору, стягнення коштів та моральної шкоди,
15 квітня 2014 року позивачка звернулася до суду з позовом, який обґрунтовувала тим, що 23 липня 2012 року між нею та відповідачем був укладений договір № 211558 з метою отримання грошових коштів по програмі «Альянс Україна». На виконання умов договору, вона сплатила одноразовий комісійний внесок у сумі 975 грн., а також двічі вносила по 416,67 грн. та 75 гри. чистих внесків та адміністративних витрати, на загальну суму 1958,34 грн., але позику вона так і не отримала, а тому вважає, що діяльність ПП «Грандфінресурс» здійснюється за «пірамідальною схемою», з порушенням вимог Закону України «Про захист прав споживачів», без відповідної ліцензії, у зв'язку з цим просила визнати договір від 23 липня 2012 року № 211558 недійсним та стягнути з відповідача на її користь кошти у подвійному розмірі від сплаченої суми в розмірі 30916,68 грн,, а також моральну шкоду в сумі 392 грн.
Рішенням Зарічного районного суду м. Суми від 17 червня 2014 року позовні вимоги задоволено.
Договір № 211558 між ПП «Грандфінресурс» та ОСОБА_3 ві/д 23 липня 2012 року визнано недійсним.
Стягнуто з 1111 «Грандфіресурс» на користь ОСОБА_3 кошти в сумі 1958,24 грн., сплачених за договором № 211558 від 23 липня 2012 року.
В інших вимогах відмовлено.
Вирішено питання щодо розподілу судового збору.
В апеляційній скарзі відповідач, посилаючись на невідповідність висновків суду обставинам справи, порушення та неправильне застування норм матеріального і процесуального права, просить зазначене рішення скасуватит а ухвалити нове рішення, яким відмовити у задоволенні позовних вимог. При цьому зазначає, що позивачка з умовами договору була ознайомлена, а тому відсутні обманні дії щодо істотних умов договору, а його діяльність не пов'язана з використанням пірамідальної схеми. Також зазначає, що ліцензування діяльності з адміністрування грошових коштів на час укладення договору не було законодавчо передбачено.
Заслухавши заперечення позивачки, дослідивши матеріали справи, перевіривши законність і обґрунтованість рішення в межах доводів апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню, рішення суду - скасуванню, а в позові слід відмовити, виходячи з наступних підстав.
Частково задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції виходив з того, що діяльність відповідача носить ознаки пірамідальної схеми, є обманною та здійснювалась без відповідної ліцензії, що є підставою вважати укладений між сторонами договір недійсним.
Колегія суддів з таким висновком суду погодитись не може, оскільки він
постановлений у зв'язку з неправильним застосуванням норм матеріального права та неповним з'ясуванням обставин справи.
З матеріалів справи вбачається, що 23 липня 2012 року між ОСОБА_3 та ПП «Грандфінресурс» укладено договір № 211558, відповідно до ст. 1 якого відповідач за згодою позивача зобов'язується вчинити від його імені та за його рахунок певні юридичні дії, спрямовані на придбання товару, зазначеного в додатку № 1 до вказаного договору, на умовах діяльності програми «Альянс Україна», в тому числі сформувати реєстр учасників, забезпечити його адміністрування, організовувати та проводити заходи по розподілу грошового фонду, здійснити оплату товару на користь позивача або надати йому відповідну суму в позику. Для цього позивач доручив відповідачеві використовувати суми чистих внесків для формування фонду реєстру та його розподілу, а також здійснювати оплату товару на користь учасників реєстру чи надавати відповідні суми позики.
За ст. 2 цього договору учасник, поряд з іншим, зобов'язується сплатити одноразовий комісійний внесок у день підписання сторонами угоди та адміністративний платіж не пізніше 15 календарних днів з моменту отримання дозволу, а також своєчасно сплачувати загальний платіж, який включає чистий внесок, за рахунок якого адміністратор здійснює оплату вартості товару чи надає відповідні суми у позику, та адміністративні витрати, що є платою за послуги адміністратора з організації діяльності програми, (а.с. 6)
Згідно зі статтею 15 додатку № 2, учасник підтвердив, що отримав усі коректно викладені пояснення від представника адміністратора, уважно прочитав та зрозумів умови додатку № 2 та правові наслідки, що засвідчує своїм підписом, (а.с. 6-8)
Погодившись на виконання умов даного договору, позивачка 23 липня 2012 року сплатила 975 грн. одноразового комісійного внеску та двічі, в серпні та вересні 2012 року, щомісячні чисті внески по 416,67 грн., сплативши загалом 1808,34 грн. (а.с. 9)
Таким чином, відповідно до умов договору відповідачу надавалось право накопичувати внески та проводити заходи по розподілу коштів між учасниками Програми «Альянс-Україна».
За п. 1 Договору Адміністратор Програми сформовує реєстр учасників, а учасник доручає Адміністратору використовувати суми чистих внесків для формування фонду реєстру та його розподілу. Адміністратор не має права використовувати чисті внески для власних потреб.
Відповідач надав суду підтвердження, що 27 серпня 2012 року при формуванні фонду реєстру було прийнято рішення проводити заходи розподілу грошових коштів в сумі 486370 грн. між учасниками, а також з наданої додатком до Протоколу заходів по розподілу грошових коштів 27 вересня 2012 року, де в списку на отримання позики в розмірі 15000 грн. значиться позивачка ОСОБА_3 (а.с. 38, 55)
За викладених умов, необґрунтованими є посилання позивачки про те, що договір вчинений під впливом обману, а діяльність відповідача носить ознаки пірамідальної схеми.
Відповідно до ч. 5 ст. 1 Закону України «Про фінансові послуги та державне регулювання ринків фінансових послуг» під поняттям «фінансова послуга» розуміється операція з фінансовими активами, що здійснюється в інтересах третіх осіб за власний рахунок чи за рахунок цих осіб, а у випадках, передбачених законодавством, - і за рахунок залучених від інших осіб фінансових активів, з метою отримання прибутку або збереження реальної вартості фінансових активів.
Законом України від 02 червня 2011 року № 3462-IV «Про внесення змін до деяких законів України щодо регулювання ринків фінансових послуг» (введено в дію з 9 січня 2012 року) внесено зміни до ч. 2 ст. 4 Закону України «Про фінансові послуги та державне регулювання ринків фінансових послуг" та доповнено п. 11-1, відповідно до якого до фінансових послуг віднесено послуги з адміністрування фінансових активів для придбання товарів у групах.
Відповідно до п. п. з, 4 Прикінцевих положень до цього Закону фінансові установи зобов'язані протягом одного року з дня набрання чинності цим Законом привести свою діяльність у відповідність із вимогами цього Закону (тобто до 9 січня 2013 року), а спеціально уповноважений орган виконавчої влади у сфері регулювання ринків фінансових послуг зобов'язаний у шестимісячний строк з дня опублікування цього Закону розробити та затвердити ліцензійні умови здійснення діяльності з адміністрування фінансових активів для придбання товарів у групах.
Враховуючи, що договір з позивачкою був укладений у липні 2012 року, частково виконувався протягом 2012 року, тобто до набрання чинності вимог закону про обов'язкове ліцензування даного виду діяльності, то колегія суддів дійшла висновку щодо відсутності правових підстав для визнання договору недійсним.
Суд першої інстанції вищевикладеного не врахував, а тому рішення суду слід скасувати, а в позові відмовити.
Керуючись ст.ст. 307 ч. 1 п.1, 309 ч. 1 п.п. 3, 4, 314 ч. 2, 316 ЦПК України,
Апеляційну скаргу Приватного підприємства «Грандфінресурс» задоволити частково.
Рішення Зарічного районного суду м. Суми від 17 червня 2014 року скасувати та ухвалити нове рішення.
Відмовити у позові ОСОБА_3 до Приватного підприємства «Грандфінресурс» про визнання недійсним договору, стягнення коштів і моральної шкоди.
Рішення набирає законної сили з моменту проголошення і протягом двадцяти днів може бути оскаржене в касаційному порядку безпосередньо до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ.
Головуючий -
Судді -