Держпром, 8-й під'їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,
тел. приймальня (057) 705-14-50, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41
"07" серпня 2014 р. Справа № 5023/9879/11
вх. № 9879/11
Суддя господарського суду Міньковський С.В.
при секретарі Лук'янчук О.І.
За участю представників сторін:
пр-к кредитора ТОВ "Карбон - Техно" - Стариков С.М., протокол від 30.09.2013р.,
пр- к кредитора Кретова І.Ю., дор. від 04.08.2014р. за № 8068/34-07
скаржник - не з'явився.
ліквідатор - Нікольський О.М.
Розглянувши скаргу арбітражного керуючого Брінь В.С. на дії ліквідатора Нікольського О.М.
по справі за заявою УПФУ у Фрунзенському районі, м. Харкова
до ЗАТ "Харківфундаментспецбуд", м. Харків
про визнання банкрутом
До господарського суду зі скаргою на дії ліквідатора ЗАТ "Харківфундаментспецбуд" звернувся колишній ліквідатор банкрута арбітражний керуючий Брінь В.С., в якій скаржник просить суд запровадити заходи щодо легітимізації об'єктів нерухомості, а саме: складу в Літ. Д-1 (склад паливно-мастильних матеріалів), складів - боксів в літ. В-2 та забезпечити наявність правоустановчих документів, провести повну інвентаризацію майна банкрута та відобразити виявлене майно в бухгалтерському обліку, здійснити дії щодо оцінки та продажу нерухомого та іншого майна з метою здійснення погашення заборгованості першої черги, послуг та відшкодування витрат ліквідатора Брінь В.С. Також у доданих суду письмових поясненнях арбітражний керуючий Брінь В.С. стверджує про те, що виплати Брінь В.С. повинні бути здійснені ліквідатором, оскільки на його думку у банкрута є майнові активи (нерухоме майно - паливо сховище ).
Ліквідатор Нікольський О.М. надав суду письмовий відзив на скаргу Брінь В.С., в якому заперечує проти його скарги, посилаючись на її необґрунтованість, не відповідність вимогам Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" в редакції від 14.05.1992р. за № 2343 (далі - Закон про банкрутство), наявністю Постанови ВГСУ від 09.07.2014р., на підставі якої встановлені факти того, що арбітражний керуючий Бринь В.С. не є кредитором у даній справі про банкрутство, в зв'язку з чим може звертатись у цій справі як колишній ліквідатор лише з приводу вимог стосовно затверджених сум винагороди та витрат у ліквідаційній процедурі. Проте, арбітражний керуючий Брінь В.С. звертається зі скаргою на дії ліквідатора з приводу формування ліквідатором ліквідаційної маси банкрута, наявністю активів у банкрута, які, на думку арбітражного керуючого, не були враховані ліквідатором Нікольским О.М. та невиконання ліквідатором інших обов'язків у даній справі, що не стосуються обставин та факту погашення арбітражному керуючому Брінь В.С. заборгованості.
Присутній в судовому засіданні представник ТОВ "Карбон-Техно" усно підтримує відзив ліквідатора та просить суд відмовити у задоволенні скарги Брінь В.С. на дії ліквідатора.
Скаржник Брінь В.С. в судове засідання без його участі в зв'язку з поважними причинами та врахувати його письмові пояснення.
Розглянувши матеріали справи, скаргу на дії ліквідатора, відзив ліквідатора, письмові пояснення Брінь В.С., вислухавши пояснення представників сторін, суд вважає, що скарга на дії ліквідатора не підлягає задоволенню на підставі наступного.
Постановою господарського суду Харківської області від 05.04.2012 р. було визнано банкрутом та відкрито ліквідаційну процедуру відносно ЗАТ "Харківфундаментспецбуд", судом призначено ліквідатором банкрута арбітражного керуючого Брінь В.С.
Ухвалою суду від 21.11.2012р., що набрала законної сили, ліквідатором по справі призначено арбітражного керуючого Нікольського О.М. Пунктом 4 цієї ухвали суд затвердив оплату послуг та відшкодування витрат арбітражного керуючого Брінь В.С. на загальну суму 78 638,88 грн.
Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судами, арбітражний керуючий Брінь В.С., звертаючись зі скаргою на дії ліквідатора Нікольського О.М., обґрунтував таке звернення правом, передбаченим нормами ч. 4 ст. 25 Закону про банкрутство.
Цією нормою передбачено, що дії ліквідатора (ліквідаційної комісії) можуть бути оскаржені до господарського суду власником майна (органом, уповноваженим управляти майном) банкрута; особою, яка відповідає за зобов'язаннями банкрута; кожним кредитором окремо або комітетом кредиторів; особою, яка, посилаючись на свої права власника або іншу підставу, передбачену законом чи договором, оспорює правомірність віднесення майнових активів або коштів до ліквідаційної маси.
Отже законодавець визначив суб'єктний склад осіб, що мають право подавати скаргу на дії ліквідатора у справі про банкрутство.
При цьому підставами подання зазначеної вище скарги стали зокрема, обставини неповного погашення арбітражному керуючому Бріню В.С., як колишньому ліквідатору у даній справі, сум визнаних судом винагороди та витрат на суму 48980,40 грн. В зв'язку з чим Брінь В.С. вважає за необхідне обов'язкового запровадження ліквідатором банкрута додаткових заходів щодо легітимізації об'єктів нерухомості банкрута, проведення повної інвентаризації майна банкрута та відображення виявленого майна в бухгалтерському обліку банкрута, здійснення дій щодо оцінки та продажу нерухомого та іншого майна банкрута. Проте належних та допустимих доказів щодо наявних виявлених активів банкрута у порядку ст. 34 ГПК України Брінь В.С. суду не надає.
Суд звертає увагу на те, що відповідно до норм частин 12-16 ст. 31 та пп. "г" п. 1 ч. 1 ст. 31 Закону про банкрутство вказана вище сума винагороди та витрат не є вимогами кредитора у справі про банкрутство у розумінні положень ст. 1 цього закону, а відносяться до складу витрат, пов'язаних з провадженням у справі про банкрутство в господарському суді та роботою ліквідаційної комісії. А тому арбітражний керуючий Брінь В.С. не є кредитором у даній справі про банкрутство, який має право звертатися зі скаргою на дії ліквідатора з приводу порядку формування ліквідатором ліквідаційної маси банкрута, наявністю чи відсутністю активів у банкрута, які не були враховані ліквідатором, проведення оцінки та реалізації майна товариства, оскільки це не стосується затверджених судом сум винагороди та витрат у ліквідаційній процедурі
Зазначені вище обставини знайшли своє відображення та підтвердження у Постанові ВГСУ від 09.07.2014р. у справі 5023/9879/11 по скарзі Брінь В. С. на дії ліквідатора, відповідно до якої ухвалу господарського суду Харківської області від 11.02.2014 р. у справі № 5023/9879/11 залишено в силі.
Згідно з ст. 35 ГПК України передбачено, що факти, встановлені рішенням господарського суду не доводяться знову при вирішенні інших спорів, в яких беруть участь ті самі сторони.
У відповідності до п. 1 ст. 5 Закону України „Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" провадження у справах про банкрутство регулюється цим Законом, Господарським процесуальним кодексом України, іншими законодавчими актами України.
Згідно до ст. 32 Господарського процесуального кодексу України, доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.
У відповідності до ст. 43 ГПК України, господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.
Керуючись ст. ст. 5, 22-32 Закону України "Про відновлення платоспромож-ності боржника або визнання його банкрутом ", ст.ст. 32-34, 43, 86 ГПК України,
1. У задоволенні скарги арбітражного керуючого Брінь В.С. на дії ліквідатора за відмовити.
2. Ухвалу направити скаржнику, ліквідатору, комітету кредиторів.
Суддя Міньковський С.В.