"04" серпня 2014 р.Справа № 921/608/14-г/1
Господарський суд Тернопільської області
у складі судді Чопко Ю.О.
Розглянув справу
за позовом Корпорації "Укртрансжилбуд", вул. Незалежності, 65/4, м. Івано-Франківськ, 76001
до Управління капітального будівництва Тернопільської обласної державної адміністрації, вул. Грушевського, 8, м. Тернопіль, 46021
про стягнення заборгованості в сумі 174 050,32 грн.
За участю представників:
Позивача: Косар М.Є., довіреність № 1607 від 16.07.14р.;
Відповідача: Тибінь О.І., доручення № 01-14/317 від 16.07.14 р.
В судовому засіданні учасникам судового процесу роз'яснено процесуальні права та обов'язки, передбачені статтями 20, 22, 81-1 ГПК України.
Технічна фіксація судового процесу за відсутності відповідного клопотання не здійснювалась.
В судовому засіданні 04.08.2014р. оголошено вступну та резолютивну частини рішення.
Суть справи:
Корпорація "Укртрансжилбуд" звернулася в господарський суд Тернопільської області з позовом до Управління капітального будівництва Тернопільської обласної державної адміністрації про стягнення заборгованості в сумі 144 120,80 грн. заборгованості за виконані роботи.
Ухвалою господарського суду Тернопільської області від 20.06.2014р. порушено провадження у даній справі та призначено її до розгляду на 16.07.2014 року на 10:00 год.
11.07.2014 року позивач подав через відділ канцелярії суду заяву № 1007/14-2 від 10.07.2014 року про збільшення позовних вимог на загальну суму 174 050,32 грн., із яких:144 120,80 грн. заборгованість за виконані роботи, 2 144,04 грн. 3% річних, 16670,41 грн. інфляційних нарахувань на підставі ст. 625 ЦК України, а також 11115,07 грн. пені, як на підставу якої послався на ч.2 ст. 231 ГК України з врахуванням ст. 3 Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань". Також подав клопотання № 1007/14-2 від 10.07.2014 року в якому просить відстрочити або розстрочити сплату судового збору до ухвалення судового рішення, через відсутність коштів на рахунку підприємства.
Суд розглянувши заяву приймає її як таку, що подана у відповідності до ст. 22 ГПК України.
Відповідач у відзиві на позов №01-14/313 від 15.07.2014р., додаткових пояснення №01-5/329 від 04.08.2014р. та його представник в судовому засіданні позовні вимоги визнав в частині основної заборгованості в сумі 144 120,80 грн., водночас пояснив, що здійснити оплату не взмозі через відсутність бюджетного фінансування, а також зазначив, що як тільки кошти поступлять вони одразу будуть перераховані позивачі. Щодо стягнення інфляційних нарахувань, 3% річних та пені заперечив, посилаючись на те, що їх стягнення не передбачено укладеним між сторонами договором.
16.07.2014 року позивач надав супровідним листом № 1607/1 від 16.07.2014 року оригінал квитанцій № 79577 від 15.07.2014 року про сплату судового збору на суму 1981,10 грн.
Позивач у додаткових обґрунтуваннях №3007/14-2 від 30.07.2014р. та його представниця в судовому засіданні проти доводів відповідача щодо стягнення інфляційних нарахувань, 3% річних та пені заперечила посилаючись на те, що їх стягнення передбачено законом.
В судовому засіданні 04.08.2014р. представниця позивача подала суду заяву №04/08 від 04.08.2014р. про стягнення з відповідача витрат на проїзд представника корпорації на судові засідання, а саме просить суд стягнути на підставі ст.ст. 44, 49 ГПК України 399,75 грн.
Суд, розглянувши заяву, відхиляє її, так як позивач вправі найняти іншого представника за місцезнаходженням суду.
Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, оцінивши представлені докази, господарський суд встановив наступне:
Відповідно до ч. 1 статті 1 Господарського процесуального Кодексу України підприємства, установи, організації, інші юридичні особи (у тому числі іноземні), громадяни, які здійснюють підприємницьку діяльність без створення юридичної особи і в установленому порядку набули статусу суб'єкта підприємницької діяльності (далі -підприємства та організації), мають право звертатися до господарського суду згідно з встановленою підвідомчістю господарських справ за захистом своїх порушених або оспорюваних законом інтересів, а також для вжиття передбачених цим Кодексом заходів, спрямованих на запобігання правопорушенням.
Статтею 20 Господарського Кодексу України встановлено, що кожний суб'єкт господарювання та споживач має право на захист своїх прав і законних інтересів.
29.09.2009 року між Управлінням капітального будівництва Тернопільської обласної державної адміністрації в особі начальника Олійника Ю.В., що діяв на підставі положення (надалі - Замовник) та Корпорацією "Укртрансжилбуд" в особі генерального директора Жирного С.Л., який діяв на підставі Статуту (надалі - Підрядник) укладено Контракт на виконання робіт по реконструкції існуючих будівель санітарної частини котельні та магазину під стаціонарне (геріатитчне) відділення Шумського територіального центру соціального обслуговування пенсіонерів та одиноких непрацездатних громадян в с. В.Дедеркали, Шумського району Тернопільської області.
Склад та обсяги робіт, що доручаються до виконання Підряднику, визначені проектною документацією, яка є невід'ємною частиною даного договору (п. 2.1. Контракту).
Пунктом 3.1. Контракту Сторони погодили, що договірна ціна робі для виконання Підряднику, згідно проведеного тендеру є динамічною і складає 3 429 179 грн. в тому числі на 2009 рік 2 820 000 грн.
Відомість визначення договірної ціни наводиться в додатку до Контракту.
Замовник здійснює щомісячні проміжні платежі за виконані роботи на підставі акту (форми №КБ-3 і форми №КБ-2в), підписаного уповноваженими представниками сторін (п. 5.1. Контракту).
Додатковою угодою №1 від 17.08.2012р. до Контакту від 29.09.2009р. сторони погодили доповнити п. 3.1 контракту наступним:
В 2012 році виділені кошти для виконання робіт складають 2 875 440 грн., в тому числі ПДВ - 479 240 грн..
Також доповнено контракт правами та обов'язками сторін.
Додатковою угодою №2 від 14.12.2012р. до Контакту сторони погодили доповнити розділ ХІІ, в частині розрахунків, банківськими реквізитами Підрядника.
Додатковою угодою №3 від 26.12.2012р. до Контакту сторони домовились, що строк оплати робіт виконаних в 2012 році продовжити до 28 червня 2013 року.
Додатковою угодою №4 від 13.09.2013р. до Контакту від 29.09.2009р. сторони погодили доповнити п. 3.1 контракту наступним:
В 2013 році виділені кошти для виконання робіт складають 1 184 118 грн., в тому числі ПДВ - 197 353 грн..
Також погоджено строки виконання робіт.
Згідно п.1 ст. 193 Господарського кодексу України, до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених Господарським кодексом України.
Відповідно до положень ст. ст. 638, 639 ЦК України договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Договір може укладатися у будь-якій формі, якщо вимоги щодо форми договору не встановлені законом. Якщо сторони домовилися укласти договір у певній формі, він вважається укладеним з моменту надання йому цієї форми, навіть якщо законом ця форма для даного виду договору не вимагалася.
Згідно зі ст. 317 ГК України загальні умови договорів підряду визначаються відповідно до положень Цивільного кодексу України про договір підряду, якщо інше не передбачено цим Кодексом.
В силу ст. 837 ЦК України, за договором підряду одна сторона (підрядник) зобов'язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов'язується прийняти та оплатити виконану роботу. Договір підряду може укладатися на виготовлення, обробку, переробку, ремонт речі або на виконання іншої роботи з переданням її результату замовникові.
У відповідності до статті 843 Цивільного кодексу України у договорі підряду визначається ціна роботи або способи її визначення. Якщо у договорі підряду не встановлено ціну роботи або способи її визначення, ціна встановлюється за рішенням суду на основі цін, що звичайно застосовуються за аналогічні роботи з урахуванням необхідних витрат, визначених сторонами. Ціна роботи у договорі підряду включає відшкодування витрат підрядника та плату за виконану ним роботу.
На виконання умов укладеного Контракту Корпорацєю "Укртрансжилбуд" виконано підрядні роботи реконструкції існуючих будівель санітарної частини котельні та магазину під стаціонарне (геріатитчне) відділення Шумського територіального центру соціального обслуговування пенсіонерів та одиноких непрацездатних громадян в с. В.Дедеркали, Шумського району Тернопільської області, що підтверджується підписаними Актами приймання виконаних будівельних робіт за грудень 2013 року, Актом приймання виконаних будівельних робіт №02-02-2-2 за грудень 2013р., які підписані представниками сторін без заперечень та завірені їх печатками, однак відповідач свої зобов'язання щодо оплати вартості наданих робіт не виконав, в зв'язку з чим станом на день подання позову за ним рахувалась заборгованість за виконані роботи в сумі 144 120,80 грн..
Зазначену заборгованість сторони підтвердили актом звірки розрахунків від 10.02.2014р.
Також, у відповідності до ст. 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
За підрахунками позивача розмір інфляційних нарахувань за період з 01.01. по 30.06.2014р. становить 16670,41 грн., а 3 % річних з 01.01. по 30.06.2014р. становить 2 144,04 грн.
Розглянувши надані позивачем розрахунки суми інфляційних та річних, суд визнає їх правомірними та обґрунтованими.
В частині стягнення 11 115 грн. 07 грн. пені в позові відмовляється, у зв'язку з наступним.
У відповідності до ст.ст. 546, 547, 549 ЦК України, пеня є одним з видів забезпечення виконання зобов'язань, правочин щодо якого вчиняється виключно в письмовій формі. Враховуючи, що умови забезпечення виконання зобов'язань у вигляді пені в Контракті від 29.09.2009р., на підставі якого виникли зобов'язання, сторонами не передбачено, підстави для задоволення позовних вимог в частині стягнення 11 115,07 грн. пені - відсутні.
Щодо посилань представниці позивача на ст. 231 ГК України, слід зазначити, що у відповідності до інформаційного листа Вищого господарського суду України №01-06/249 від 15.03.2011р. застосування до боржника, який порушив господарське зобов'язання, штрафної санкції, передбаченої абзацом третім частини другої статті 231 Господарського кодексу України, допускається за сукупності таких умов: якщо інший розмір певного виду штрафних санкцій не передбачений договором або законом; якщо, між іншим, порушено господарське зобов'язання, в якому хоча б одна сторона є суб'єктом господарювання, що належить до державного сектора економіки; якщо допущено прострочення виконання негрошового зобов'язання, пов'язаного з обігом (поставкою) товарів, виконанням робіт, наданням послуг, з вартості яких і вираховується у відсотковому відношенні розмір штрафу.
При таких обставинах та у відповідності до вимог ст.ст. 11, 509, 526, 530, 625 ЦК України та ст.ст. 33, 34 ГПК України позовні вимоги про стягнення із відповідача 144 120,80 грн. заборгованість за виконані роботи, 2 144,04 грн. 3% річних, 16670,41 грн. інфляційних нарахувань підлягають до задоволення як обґрунтовано заявлені, підтверджені матеріалами справами та не оспорені відповідачем.
Судовий збір на підставі ст. 49 ГПК України покладається на відповідача пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Враховуючи викладене та керуючись ст.ст. 22, 33, 34, 43, 49, 82, 84, 85 ГПК України, господарський суд -
1.Позовні вимоги задовольнити частково.
2.Стягнути з Управління капітального будівництва Тернопільської обласної державної адміністрації, вул. Грушевського, 8, м. Тернопіль (код 04014074) на користь Корпорації "Укртрансжилбуд", вул. Незалежності, 65/4, м. Івано-Франківськ (код 22606045) - 144 120 (сто сорок чотири тисячі сто двадцять) грн. 80 коп. заборгованість за виконані роботи, 2 144 (дві тисячі сто сорок чотири) грн. 04 коп. 3% річних, 16670 (шістнадцять тисяч шістсот сімдесят) грн. 41 коп. інфляційних нарахувань та 1879 (одну тисячу вісімсот сімдесят дев'ять) грн. сплаченого судового збору.
Наказ видати після набрання рішенням законної сили.
Сторони вправі оскаржити рішення до Львівського апеляційного господарського суду. Апеляційна скарга подається через цей суд протягом десяти днів з дня підписання повного тексту рішення.
Повний текст рішення виготовлено 11 серпня 2014р.
Суддя Ю.О. Чопко