"09" липня 2014 р.Справа № 921/479/14-г/1
Господарський суд Тернопільської області
у складі судді Чопко Ю.О.
розглянув справу
за позовом Приватного підприємця ОСОБА_1 АДРЕСА_1, 58018
до Фізичної особи - підприємця ОСОБА_2 АДРЕСА_2, 46001
про стягнення заборгованості в сумі 56 695,30 грн.
За участю представників сторін:
Позивача: ОСОБА_3, довіреність ВТМ №944892 від 21.03.2014р.;
Відповідача: не з'явився
В судовому засіданні учаснику судового процесу роз'яснено його процесуальні права та обов'язки, передбачені статтями 20, 22, 81 - 1 Господарського процесуального кодексу України.
За відсутності відповідного клопотання технічна фіксація судового засідання не здійснюється.
В судовому засіданні 09.07.2014р. оголошено вступну та резолютивну частини рішення.
Суть справи:
Приватний підприємець ОСОБА_1 АДРЕСА_1 звернувся до господарського суду Тернопільської області з позовом до Фізичної особи - підприємця ОСОБА_2 АДРЕСА_2 про cтягнення заборгованості в сумі 56 695,30 грн., з яких: 49 300 грн. 30 коп. - сума боргу та 7 395 грн. 00 коп. штрафу.
Ухвалою господарського суду Тернопільської області від 20.05.2014р. порушено провадження у даній справі та призначено її розгляд на 30.06.2014р. на 15 год. 00 хв., який, ухвалою від 18.06.2014р. перенесено на 09.07.2014р на 10 год. 30 хв., з підстав, зазначених у відповідній ухвалі.
Представниця позивача в судовому засіданні повністю підтримала викладені в позовній заяві вимоги, а також просить суд розглядати спір у відсутності відповідача.
Відповідач явку повноважного представника в жодне судове засідання не забезпечив, так як ухвала суду про порушення провадження у справі, надіслана судом на адресу, зазначену у позовній заяві, повернута поштовим відділенням із зазначенням причини "за закінченням терміну зберігання". Щодо вручення відповідачу ухвали суду від 18.06.2014р. відомості відсутні.
Враховуючи, що відповідач, про час та місце розгляду справи був повідомлений належним чином відповідно до вимог статті 64 Господарського процесуального кодексу України за змістом якої ухвала про порушення провадження у справі надсилається сторонам за повідомленою ними господарському суду поштовою адресою, а у разі ненадання такої інформації - за адресою їх місцезнаходження, зазначеною в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців. У разі відсутності осіб за такою адресою, вважається, що ухвала про порушення провадження вручена їм належним чином.
Відповідно до роз'яснень Вищого господарського суду України, вкладених в інформаційному листі № 01-8/482 від 13.08.2008 року, до повноважень господарських судів не віднесено з'ясування фактичного місцезнаходження юридичних осіб або місця проживання фізичних осіб-учасників судового процесу на час вчинення тих чи інших процесуальних дій. Тому відповідні процесуальні документи надсилаються господарським судом згідно з поштовими реквізитами учасників судового процесу, наявними в матеріалах справи.
За змістом підпункту 3.9.1. п. 3.9. постанови пленуму Вищого господарського суду України від 26.12.2011 року № 18 (із змін. і доп.) "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції" особи, які беруть участь у справі, вважаються повідомленими про час і місце розгляду судом справи у разі виконання останнім вимог частини першої статті 64 та статті 87 ГПК. У разі якщо ухвалу про порушення провадження у справі було надіслано за належною адресою (тобто повідомленою суду стороною, в разі ненадання суду відповідної інформації - адресою, зазначеною в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців), і не повернуто підприємством зв'язку або повернуто з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то вважається, що адресат повідомлений про час і місце розгляду справи судом.
За таких обставин, а також беручи до уваги, що відповідно до статті 33 Господарського процесуального кодексу України обов'язок доказування і подання доказів покладено на сторони, суд згідно зі статтею 75 Господарського процесуального кодексу України розглядає справу за відсутності відповідача за наявними матеріалами.
Розглянувши матеріали справи, заслухавши представника позивача, оцінивши представлені докази, господарський суд встановив наступне:
Відповідно до ст. 11 Цивільного кодексу України, цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки. Зокрема, підставами виникнення цивільних прав та обов'язків є договори та інші правочини.
23 липня 2012 року між Приватним підприємцем ОСОБА_1, який діяв на підставі Свідоцтва НОМЕР_3 (Продавець за договором) та фізичною особою - підприємцем ОСОБА_2, що діяла на підставі Свідоцтва серії НОМЕР_4 (Покупець за договором) укладено договір купівлі-продажу №000005 (надалі Договір), у відповідності до умов якого, Продавець зобов'язався передати у власність Покупцеві товар та/або Продукцію, що становить предметом даного Договору, а саме олію соняшникову ТМ "Промінь" та/або ТМ "Olson" рафіновану дезодоровану та/або олію соняшникову ТМ "Промінь" та/або ТМ "Olson" нерафіновану виморожену, фасовану в ПЕТ - пляшки різної ємності в асортименті, а також розлив рафінованої дезодорованої олії (далі Товар/Продукція), партіями згідно досягнутих сторонами домовленостей, а Покупець зобов'язується оплачувати відповідну партію товару та/або Продукції та приймати його на умовах даного договору (п.1.1. Договору).
Загальна вартість Договору становить суму вартості всіх партій Товару та/або Продукції, обумовлених у видаткових накладних (п. 1.2. Договору).
Перехід права власності на Товар та/або Продукцію відбувається в момент фактичної передачі Товару та/або Продукції Покупцю на складі Продавця та підписання сторонами відповідних накладних (п. 3.2. Договору).
У відповідності до п. 4.1. договору, ціна товару/продукції погоджується сторонами та зазначається в накладних, які є невід'ємною частиною Договору.
Відповідно до п.п. 8.1. Договору, даний Договір набирає чинності з моменту його підписання сторонами і діє до 31 грудня 2012 року включно. Але в будь-якому випадку до моменту його остаточного виконання сторонами.
Відповідно до положень ст.ст. 638, 639 ЦК України договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Договір може укладатися у будь-якій формі, якщо вимоги щодо форми договору не встановлені законом. Якщо сторони домовилися укласти договір у певній формі, він вважається укладеним з моменту надання йому цієї форми, навіть якщо законом ця форма для даного виду договору не вимагалася.
Відповідно до ст. 629 ЦК України договір є обов'язковим для виконання сторонами.
Як вбачається зі змісту Договору він по своїй правовій природі є договором поставки, і, на підставі ст. 712 ЦК України, до нього застосовуються загальні положення про купівлю - продаж.
Згідно ст. 712 ЦК України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.
На виконання вищезазначеного Договору, позивачем було здійснено поставку товару, який прийнятий відповідачем, що підтверджується товарно-транспортними накладними: №56 від 13.03.2013р. на суму 26 083 грн. та №138 від 18.08.2013р. на суму 23217,30 грн., а всього на загальну суму 49 300 грн. 30 коп.
Зазначені товарно-транспортні накладні підписані повноважними представниками сторін.
Пунктом 4.2. Договору сторони погодили, що оплата за отриману продукцію здійснюється Покупцем шляхом безготівкового перерахунку вартості відповідної партії продукції на банківський рахунок виробника таким чином:
- якщо загальна вартість отриманої, але не оплаченої відповідної партії продукції не перевищує 50 000 грн. Покупець повинен її оплатити протягом 14 календарних днів з моменту отримання відповідної партії продукції;
- якщо загальна вартість не оплаченої партії продукції перевищує 50 000 грн. Покупець повинен оплатити надлишок цієї суми шляхом 100 % передоплати.
Відповідно до вимог ст.ст. 509, 525, 526 Цивільного кодексу України в силу зобов'язання одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов Договору та вимог Цивільного кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов'язання, або одностороння зміна його умов не допускається.
Як стверджує позивач та свідчать матеріали справи, відповідач взяті на себе зобов'язання щодо оплати поставленого товару належним чином не виконав, отриманий товар не оплатив, і станом на час звернення з позовом до суду за ним рахувалась заборгованість в сумі 49 300 грн. 30 коп.
Відповідач на день розгляду справи будь-яких доказів, які б свідчили про повну оплату вартості отриманого товару не надав, а тому згідно вимог ст.ст. 33,34 ГПК України слід вважати, що за ним рахується заборгованість в сумі 49 300 грн. 30 коп.
Відповідно до положень ст.ст. 230, 231 Господарського кодексу України, 549 ЦК України у разі невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання учасник господарських зобов'язань зобов'язаний сплатити господарські санкції - штрафні санкції. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання.
Пунктом 6.3. договору №000005 від 23.07.2014р. сторони погодили, що у разі, якщо кількість днів прострочення перевищує тридцять календарних днів Покупець бере на себе зобов'язання сплатити штраф у розмірі 15 % від суми заборгованості.
Враховуючи обставини справи, позивачем нараховано та заявлено до стягнення 7 395 грн. штрафу.
Розглянувши позовні вимоги, суд вважає їх правомірними та обґрунтованими, такими що доведені матеріалами справи та підлягають до задоволення як не оспорені відповідачем.
05.02.2014р. позивач направив відповідачу претензію №12 від 28.01.2014р. та 14.03.2014р. претензію №2 від 12.03.2014р., в яких просив погасити прострочену заборгованість в повному обсязі.
Вимоги позивача, що була пред'явлені відповідачу щодо виконання зобов'язання, залишені без відповіді та задоволення.
На день розгляду справи будь-яких доказів, які б свідчили про повну оплату вартості отриманого відповідачем товару суду та позивачу не надано.
При таких обставинах та у відповідності до вимог ст.ст. 11, 509, 526, 530, 625 ЦК України та ст.ст. 33, 34 ГПК України позовні вимоги про стягнення із відповідача 49 300 грн. 30 коп. заборгованості за поставлений товар та 7 395 штрафу підлягають до задоволення як обґрунтовано заявлені, підтверджені матеріалами справами та не оспорені відповідачем.
Судовий збір на підставі ст. 49 ГПК України покладається на відповідача.
Враховуючи наведене та керуючись ст. ст. 42-47, 22, 32, 34, 36, 44, 49, п. 1-1 ст. 80, ст.ст. 82-85, 116-117 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд, -
1.Позов задовольнити.
2.Стягнути з Фізичної особи - підприємця ОСОБА_2 АДРЕСА_2 (ідентифікаційний код НОМЕР_1) в користь Приватного підприємця ОСОБА_1 АДРЕСА_1 (ідентифікаційний код НОМЕР_2) - 49 300 (сорок дев'ять тисяч триста) грн. 30 коп. заборгованості за поставлений товар, 7 395 (сім тисяч триста дев'яносто п'ять) штрафу та 1827 (одну тисячу вісімсот двадцять сім) тисячі п'ятсот сорок дві) гривні судових витрат.
Наказ видати після набрання рішенням законної сили.
3.Повернути з Державного бюджету України Приватному підприємцю ОСОБА_1, АДРЕСА_1 (ідентифікаційний код НОМЕР_2) - 145 грн. зайво сплаченого судового збору.
Протягом десяти днів з дня підписання повного тексту рішення суду сторони мають право подати апеляційну скаргу до Львівського апеляційного господарського суду через цей суд.
Повний текст рішення виготовлено 14 липня 2014р..
Суддя Ю.О. Чопко