20 серпня 2014 року м. Рівне
Колегія суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду Рівненської області у складі :головуючого судді - Ковальчук Н.М.,
суддів - Максимчук З.М., Рожина Ю.М.,
при секретарі - Ковальчук Л.В.,
з участю позивача - ОСОБА_1,
представника ОСОБА_1 - ОСОБА_2,
представника ВДВС - Кір»янової І.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Рівненського міського суду від 23 червня 2014 року у справі за скаргою ОСОБА_1 на постанову відділу державної виконавчої служби Рівненського міського управління юстиції ВП № 13840198 від 22 травня 2014 року про розшук майна боржника,
Ухвалою Рівненського міського суду від 23 червня 2014 року ОСОБА_1, відмовлено у задоволенні скарги.
Не погодившись із вказаною ухвалою, ОСОБА_1 оскаржив її в апеляційному порядку. В поданій апеляційній скарзі пояснює, що державний виконавць при винесенні постанови не перевірив відомості з реєстру рухомого майна та наклав арешт на автомобіль, власником якого є ОСОБА_3, а не він - ОСОБА_1. Стверджує, що згідно витягу з Державного реєстру обтяжень рухомого майна від 23.06.2014р. інформація про обтяження рухомого майна відсутня, що свідчить про неправомірність вилучення у нього автомобіля. Вказує, що місцевий суд не врахував, що вирішення питання про арешт майна в кримінальному провадженні вирішується слідчим суддею, а не за постановою слідчого СВ Гощанського РВ УМВС України. Зазначає про помилковість висновку суду першої інстанції про те, що перелік підстав для відкриття виконавчого провадження не є вичерпним, оскільки це суперечить роз'ясненням Постанови Пленуму Вищого Спеціалізованого Суду України з розгляду цивільних та кримінальних справ від 07.02.2014р. № 7, згідно яких такий перелік є вичерпним.
З наведених підстав просить скасувати оскаржувану ухвалу і постановити нову ухвалу про задоволення його скарги.
Перевіривши законність та обґрунтованість ухвали суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги, колегія суддів прийшла до висновку про відхилення апеляційної скарги з наступних підстав.
Відмовляючи у задоволенні скарги, суд першої інстанції виходив із обґрунтованості постанови державного виконавця про розшук майна боржника, а також врахував, що скаржником не було наведено доказів про відсутність у нього зобов'язань перед ОСОБА_4 щодо сплати коштів.
З висновком суду першої інстанції погоджується колегія суддів апеляційного суду.
Згідно ч. 3 ст. 387 ЦПК України, якщо оскаржувані рішення, дії чи бездіяльність були прийняті або вчиненні відповідно до закону, в межах повноважень державного виконавця
Справа № 569/8968/14-ц Головуючий у І інстанції: Доля В.А.
Провадження № 22-ц 787/1622/2014 Доповідач: Ковальчук Н.М.
або іншої посадової особи державної виконавчої служби і права чи свободи заявника не було порушено, суд постановляє ухвалу про відмову у задоволенні скарги.
Судом встановлено, що 22 травня 2014 року державним виконавцем відділу ДВС Рівненського МУЮ Кір'яновою І.В. винесено постанову ВП № 13840198 про розшук майна боржника на підставі постанови старшого слідчого СВ Гощанського РВ УМВС України про накладення арешту на майно та оголошення розшуку транспортного засобу Mersedes Benz НОМЕР_1, який належить ОСОБА_1 (а.с. 3).
Колегія суддів відхиляє доводи апеляційної скарги щодо помилковості висновку суду першої інстанції про вичерпність переліку підстав для відкриття виконавчого провадження, оскільки вони суперечать нормам чинного законодавства. Так, у п.4 ч.1 ст. 19 Закону України «Про виконавче провадження» зазначено, що державний виконавець відкриває виконавче провадження на підставі виконавчого документа, зазначеного в статті 17 цього Закону, та в інших передбачених законом випадках. У зв'язку з наведеним посилання ОСОБА_1 на роз'яснення Постанови Пленуму Вищого Спеціалізованого Суду України з розгляду цивільних та кримінальних справ від 07.02.2014р. № 7 не беруться судом до уваги, оскільки положення Закону як акту вищої юридичної сили є пріоритетними у застосуванні відносно підзаконного нормативного акту, яким є роз'яснення Пленуму.
Посилання апеляційної скарги на неправомірність вирішення питання про арешт майна постановою слідчого не заслуговують на увагу суду з наступних підстав.
Розгляд питання щодо скасування забезпечення кримінального провадження, зокрема арешту майна здійснюється в порядку ст. 174 КПК України. Власник арештованого майна з клопотанням про скасування арешту майна в порядку ст. 174 КПК України не звертався. Доказів протилежного скаржником не надано та судом не здобуто.
У зв'язку з наведеним, колегія суддів приходить до переконання про те, що оскаржувана постанова державного виконавця відділу ДВС Рівненського міського управління юстиції від 22.05.2014р. відповідає вимогам Закону України «Про виконавче провадження» та жодним чином не порушує законних прав та інтересів боржника.
Норми процесуального права передбачають, що обставини цивільних справ з'ясовуються судом на засадах змагальності, в межах заявлених вимог і на підставі наданих сторонами доказів. Щодо обов'язку доказування і подання доказів, то кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог і заперечень. Однак, будь-яких доказів, які б заслуговували на увагу і спростовували висновки суду, ОСОБА_1 суду не надав.
Відповідно до ч.1 ст. 312 ЦПК апеляційний суд, розглянувши скаргу на ухвалу суду першої інстанції, відхиляє скаргу і залишає ухвалу без змін, якщо ухвала постановлена судом з додержанням вимог закону.
Керуючись ст.ст. 303, 307, 312 ЦПК України, колегія суддів
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 відхилити.
Ухвалу Рівненського міського суду від 23 червня 2014 року залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення і може бути оскаржена безпосередньо до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних та кримінальних справ протягом двадцяти днів з дня набрання нею чинності.
Головуючий суддя підпис Ковальчук Н.М.
Судді: підпис Максимчук З.М.
підпис Рожин Ю.М.
Згідно:суддяч-доповідач Ковальчук Н.М.