м. Миколаїв
03 липня 2014 року Справа № 2а-1061/12/1470
Миколаївський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Малих О.В., розглянувши в порядку письмового провадження справу за
адміністративним позовом: фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 (АДРЕСА_1)
до відповідача: Державної податкової інспекції у Ленінському районі м. Миколаєва (вул. Гмирьова, 1/1, м. Миколаїв, 54028)
треті особи: 1. фізична особа-підприємець ОСОБА_2 (АДРЕСА_2);
2. фізична особа-підприємець ОСОБА_3 (АДРЕСА_3);
3. фізична особа-підприємець ОСОБА_4 (АДРЕСА_4);
4. фізична особа-підприємець ОСОБА_5 (АДРЕСА_5);
5. фізична особа-підприємець ОСОБА_6 (АДРЕСА_6);
6. фізична особа-підприємець ОСОБА_7 (АДРЕСА_7)
про скасування податкового повідомлення - рішення № 0001551701 від 01.12.2011р., № 0001561701 від 01.12.2011р., № 0001571707 від 01.12.2011р., зобов'язання вчинити певні дії,
Позивач, фізична особа-підприємець ОСОБА_1 (далі - ФОП ОСОБА_1), звернулась до суду з позовом до ДПІ у Ленінському районі м. Миколаєва Миколаївської області Державної податкової служби (далі - відповідач, ДПІ у Ленінському районі) про скасування податкових повідомлень-рішень № 0001551701 від 01.12.2011р., № 0001561701 від 01.12.2011р., № 0001571707 від 01.12.2011р.
В обгрунтування позову ФОП ОСОБА_1 зазначає, що оскаржені повідомлення-рішення суперечать законодавству та є таким, що підлягають скасуванню.
У письмових запереченнях проти позову відповідач зазначив, що податкові повідомлення-рішення ДПІ у Ленінському районі № 0001551701, № 0001561701 та № 0001571701 від 01.12.2011 року прийняті у відповідності з чинним законодавством, тобто є законними і скасуванню не підлягають.
Представник позивача надав клопотання про розгляд справи в порядку письмового провадження.
Треті особи у судове засідання не з'явились.про дату, час та місце судового розгляду справи повідомлені належним чином.
Суд вважає, що справа може бути розглянута по суті на підставі наявних у справі доказів, а відсутність повноважних представників сторін, відповідно до ст. 128 КАС України, не перешкоджає вирішенню спору.
Дослідивши всі матеріали справи, оцінивши наявні докази в їх сукупності, суд встановив таке.
У період з 20.10.2011 року по 02.11.2011 року Державною податковою інспекцією у Ленінському районі м. Миколаєва Миколаївської області Державної податкової служби проведено документальну планову виїзну перевірку з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства ФОП ОСОБА_1 за період з 01.07.2008 року по 31.12.2010 року.
За результатами перевірки було складено Акт № 2954/17100-НОМЕР_1 від 14.11.2011 року, у якому, зокрема, встановлено порушення платником податків вимог:
1) ч. 1, 2 ст. 13 Розділу IV Декрету Кабінету Міністрів України від 26.12.1992 року № 13-92 «Про прибутковий податок з громадян» зі змінами та доповненнями з урахуванням п. 22.10 ст. 22, п. 7.1 ст. 7 Закону України № 889-V від 22.05.2003 року «Про податок з доходів фізичних осіб» зі змінами та доповненнями, що призвело до заниження оподаткованого доходу, та як наслідок, занижено податкове зобов'язання по податку з доходів фізичних осіб у перевіряємому періоді на 132 449,10 грн.;
2) абз. 3п.п. 7.3.1 п. 7.3 ст. 7, абз. 1 п.п. 7.4.5 п. 7.4 ст. 7 Закону України № 168/97-ВР від 03.04.1997 року «Про податок на додану вартість» (зі змінами та доповненнями), в результаті чого занижено податок на додану вартість в періоді, що перевірявся, на загальну суму 192 970,81 грн.;
3) п. 6 ст. 128 Господарського Кодексу України від 16.01.2003 року № 436-ІV, в результаті чого на ФОП ОСОБА_1 складено протокол про адміністративне правопорушення серії КН № 906323 від 14.11.2011 року.
На підставі вказаного Акту відповідачем було прийняті податкові повідомлення-рішення від 01.12.2011 року:
- № 0001551701, відповідно до якого позивачу збільшено суму грошового зобов'язання з податку з доходів фізичних осіб на 973 352,00 грн.;
- № 0001561701, відповідно до якого позивачу збільшено суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість на 147 071,81 грн. та нараховано штрафні (фінансові) санкції у розмірі 36 767,95 грн.;
- № 0001571701, відповідно до якого позивачу зменшено суму грошового зобов'язання за платежем: «надходження від сплати збору за забруднення навколишнього природного середовища фізичними особами» на 1 696,14 грн.
Під час розгляду справи судом з'ясовано, що підставою для винесення відповідачем спірного повідомлення-рішення став висновок Державної податкової інспекції у Ленінському районі м. Миколаєва.
Враховуючи наявність розбіжностей у позиціях сторін щодо правомірного віднесення позивачем до складу податкового кредиту витрат, позивачем 16.07.2013 року надано клопотання про призначення експертизи по справі.
Ухвалою суду від 16.07.2013 року судом, за клопотанням позивача, призначено по справі судово-економічну експертизу, в якій на вирішення експерту були поставлені наступні питання:
- чи підтверджено документально висновок Акту перевірки Державної податкової інспекції у Ленінському районі м. Миколаєва від 14 листопада 2011 року № 2954/17100-НОМЕР_1 в частині: «Про результати документальної планової виїзної перевірки з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 за період з 01.07.08р. по 31.12.10р.» та Листі про результати розгляду Заперечення ФОП ОСОБА_1 до Акту перевірки (Вих. №12344/10-131 від 28.11.11р.) завищення витрат, безпосередньо пов'язаних з одержанням доходу за період з 01.07.2009 року по 31.12.2010 року на суму 649 007,85 грн.;
- чи можливо було отримати ФОП ОСОБА_1 з 01.07.2009 року по 31.12.2010 року задекларованого валового доходу без придбання та використовування дизельного пального на суму 649 007,85 грн.;
- чи відповідають визначені та задекларовані витрати ФОП ОСОБА_1 за період з 01.07.2009 року по 31.12.2010 року наданим первинним документам та вимогам податкового законодавству України (т. 16 арк. спр. 126 - 127).
Згідно з ч. 4 ст. 82 КАС України, експерт дає свій висновок у письмовій формі. Висновок експерта приєднується до справи.
Відповідно до Висновку експерта № 1668-1670 від 30.04.2014 року, проведеними дослідженнями наданих матеріалів справи встановлено, що висновки акту ДПІ у Ленінському районі м. Миколаєва від 14.11.2011 року № 2954/17100-НОМЕР_1 про завищення витрат, безпосередньо пов'язаних з одержанням доходу за період з 01.07.2009 року по 31.12.2010 року на суму 649 007,85 грн. нормативно та документально не підтверджуються (т. 16 арк. спр. 146 - 155).
У відповідності до ч. 1 ст. 69 КАС України, доказами в адміністративному судочинстві є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення осіб, які беруть участь у справі, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються судом на підставі пояснень сторін, третіх осіб та їхніх представників, показань свідків, письмових і речових доказів, висновків експертів.
Висновок експерта для суду не є обов'язковим, однак незгода суду з ним повинна бути вмотивована в постанові або ухвалі (ч. 5 ст. 82 КАС України).
Згідно з ч. 1 ст. 2 КАС України завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їх посадових та службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.
Суд також бере до уваги що, у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень, адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони у відповідності до частини 3 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України.
З огляду на зазначену норму під час розгляду спорів щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень суди, незалежно від підстав, наведених у позовній заяві, перевіряють їх відповідність усім зазначеним вимогам статті 2 КАС України.
Згідно з ч. 2 ст. 71 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
Відповідач не довів суду законність та обґрунтованість прийнятих рішень, висновки експерта відповідач не оскаржив. Натомість позивачем надано суду та експерту достатні докази на підтвердження своїх позовних вимог.
У зв'язку з цим, суд вважає позовні вимоги обґрунтованими і такими, що підлягають задоволенню в повному обсязі.
Керуючись ст.ст. 2, 11, 69, 82, 122, 158-163 КАСУ, адміністративний суд, -
1. Позов задовольнити повністю.
2. Скасувати податкове повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у Ленінському районі м. Миколаєва № 0001551701 від 01.12.2011 року на суму 97 352,00 грн.
3. Скасувати податкове повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у Ленінському районі м. Миколаєва № 0001561701 від 01.12.2011 року на суму 183 839,76 грн.
4. Скасувати податкове повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у Ленінському районі м. Миколаєва № 0001571701 від 01.12.2011 року на суму 1 696,14 грн.
Постанова набирає законної сили після закінчення 10-денного строку з дня проголошення/отримання постанови, якщо протягом цього часу не буде подано апеляційної скарги.
У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили постанови за наслідками апеляційного провадження.
Порядок та строки апеляційного оскарження визначені ст. 186 КАС України.
Апеляційна скарга подається до Одеського апеляційного адміністративного суду через Миколаївський окружний адміністративний суд. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до Одеського апеляційного адміністративного суду.
Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 цього Кодексу, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.
Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 цього Кодексу, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.
Апеляційна скарга, подана після закінчення встановлених строків залишається без розгляду, якщо суд апеляційної інстанції за заявою особи, яка її подала, не знайде підстав для поновлення строку.
Суддя О.В. Малих