20 серпня 2014 року Справа № 876/3462/14
Львівський апеляційний адміністративний суд в складі:
головуючого-судді Костіва М.В.,
суддів Матковської З.М., Савицької Н.В.
за участю секретаря судового засідання Бєлкіної Н.І.
позивача ОСОБА_1
представника відповідача Черевика Є.В.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Львові апеляційну скаргу управління Пенсійного фонду України в Галицькому районі м. Львова на постанову Сихівського районного суду м. Львова від 12 лютого 2014 року у справі №464/12801/13-а за позовом ОСОБА_1 до управління Пенсійного фонду України в Галицькому районі м. Львова про визнання дій неправомірними та зобов'язання призначення пенсії за віком на пільгових умовах,
Постановою Сихівського районного суду м. Львова від 12 лютого 2014 року у справі №464/12801/13-а задоволено позов ОСОБА_1 до управління Пенсійного фонду України в Галицькому районі м. Львова про визнання дій неправомірними та зобов'язання призначити пенсію за віком на пільгових умовах. Визнано неправомірними дії управління Пенсійного фонду України в Галицькому районі м. Львова у відмові позивачу в призначенні пенсії за віком на пільгових умовах. Зобов'язано управління Пенсійного фонду України в Галицькому районі м. Львова призначити пенсію за віком на пільгових умовах за період роботи з 21.05.1981 року по 22.11.1993 року за Списком №2 виробництв, робіт, професій, посад і показників (затверджених постановою Кабінетом Міністрів СРСР від 26.01.1991 року), починаючи з 02.09.2013 року.
Не погоджуючись з прийнятою постановою, управлінням Пенсійного фонду України в Галицькому районі м. Львова подано апеляційну скаргу до Львівського апеляційного адміністративного суду, в якій висловлено прохання скасувати оскаржувану постанову та прийняти нову, якою в задоволенні позову ОСОБА_1 відмовити.
Апеляційна скарга мотивована тим, що період роботи з 21.08.1992 року по 22.11.1993 року жодними довідками не підтверджений, а отже і не може включатись до стажу роботи із шкідливими і важкими умовами праці.
Позивач в судовому засіданні заперечив проти доводів апеляційної скарги та просив таку відхилити.
Представник відповідача доводи апеляційної скарги підтримав та просив таку задовольнити.
Заслухавши суддю-доповідача, пояснення позивача та представника відповідача, перевіривши матеріали справи та апеляційну скаргу в межах наведених у ній доводів, колегія суддів не вбачає підстав для її задоволення.
Матеріалами справи підтверджено, що з 27.03.1981 року ОСОБА_1 працював на Львівському заводоуправлінні будівельних матеріалів та з 21.05.1981 року по 22.11.1993 року на посаді ставильника-вибірника кафелю із печі заводу №6 по 4 ТВ розряду.
Позивач звернувся до відповідача із заявою про призначення пенсії за віком на пільгових умовах, однак відповідач відмовив у її призначенні, оскільки представлені на розгляд матеріали щодо призначення відповідної пенсії на його думку не містили усіх підстав для призначення пільгової пенсії, зокрема вказувалось, що стаж позивача у вказаних умова складає за період із 21.05.1981 року по 21.08.1992 року - 11 років 03 місяці 00 днів при необхідному 12 років 06 місяців.
Відповідач також зазначив, що після 21.08.1992 року право на призначення пенсії на пільгових умовах, повинно бути підтверджене результатами атестації робочих місць, відповідно до ст. 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення», однак оскільки атестація посади позивача не проводилась, уточнюючої довідки подати виявилось неможливим через припинення юридичної особи, а отже в призначенні такої пенсії останньому було відмовлено.
Згідно п. «б» ст. 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення» право на пенсію за віком на пільгових умовах мають працівники, зайняті повний робочий день на роботах із шкідливими і важкими умовами праці, за списком №2 виробництв, робіт, професій посад і показників, затверджених Кабінетом Міністрів України, і за результатами робочих місць: чоловіки - після досягнення 55 років і при стажі роботи не менше 25 років, з них на зазначених посадах не менше 12 років 6 місяців.
Необхідно також зазначити, що згідно ст. 48 КЗпП України, трудова книжка є основним документом про трудову діяльність працівника. У відповідності до вимог ст. 62 Закону України «Про пенсійне забезпечення» основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. В разі відсутності у трудовій книжці відомостей що визначають право на пенсію на пільгових умовах, для підтвердження спеціального трудового стажу приймаються уточнюючі довідки підприємств, установ, організацій або їх правонаступників (п.20 Порядку підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсії, затвердженого КМУ від 12.08.1993 №637).
Із матеріалів справи вбачається, що ОСОБА_1 працював на Львівському заводоуправлінні будівельних матеріалів з 21.05.1981 року по 22.11.1993 року на посаді ставильника-вибірника кафелю.
В зазначений вище період роботи діяли Списки, які затверджені постановою Кабінету Міністрів СРСР від 26.01.1991 року №10, Список №2, де в розділі «Скляне виробництво, виробництво керамічних, фарфорових і фаянсових виробів» пункт 2, підпункт 3 (загальні професії по виробництву всіх видів керамічних, фарфорових, фаянцевих виробів і феритів) позиція 2190203а-18764 передбачена посада ставильники-виробщики із печі.
Також судом першої інстанції встановлено, що оскільки посада ставильник-виробщик відносить відноситься до Списку №2, відтак у позивача виникло право на призначення пенсії на пільгових умовах за період із 21.05.1981 року по 21.08.1992 року. Дана обставина також була підтверджена відповідачем.
Колегія суддів вважає за необхідне зазначити, що суд першої інстанції дійшов вірного висновку про те, що оскаржуваний період із 21.08.1992 року по 22.11.1993 року також повинен зараховуватись позивачу до стажу роботи із шкідливими і важкими умовами праці з огляду на наступне.
ВАТ «Львівське заводоуправління будівельних матеріалів» було прийнято наказ про проведення атестації робочих місць за умовами праці від 09.03.1993 року № 34 в якому призначено провести атестацію для визначення місць, виробництва, робіт, професій і посад з пільговим пенсійним забезпеченням.
Також позивачем було подано Список професій, робіт, які дають право на оформлення пенсії на пільгових умовах по зазначеному вище підприємству, який був відтворений на підставі Списку №2, зайнятість в яких дає право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах, тому суд апеляційної інстанції погоджується, що це є належним і допустимим доказом підтвердження факту проведення атестації посади, яку займав позивач, оскільки в наказі від 09.03.1993 року не зазначається додавання Списку посад, професій, робіт, які підлягають атестації.
Також згідно п. 4 Порядку проведення атестації робочих місць за умовами праці, затвердженого постановою Кабінет Міністрів України від 01.08.1992 року №442, проведення атестації робочих місць за умовами праці проводиться атестаційною комісією не рідше одного разу на п'ять років. Отже, оскільки наказ на підприємстві винесено 09.03.1993 року щодо проведення атестації робочих місць за умовами праці, тому оскаржуваний період із 21.08.1992 року по 22.11.1993 року також входить у період проведення вищезгаданої атестації.
Із врахуванням наведеного вище суд першої інстанції вірно встановив, що позивач має право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах з 21.05.1981 року по 22.11.1993 року (12 років 06 місяців 01 день), оскільки такий працював на роботах із шкідливими і важкими умовами праці, його посада віднесена до посад за Списком №2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджених КМУ, який був відтворений на підприємстві, зайнятість в яких дає право на пенсію за віком на пільгових умовах, має не менше половину стажу роботи з шкідливими і важкими умовами праці, який необхідний для призначення вищезгаданої пенсії, його вік дозволяє призначити таку пенсію.
Згідно із ст. 200 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Враховуючи наведене, судове рішення відповідає закону та матеріалам справи.
Керуючись ч.3 ст.160, ст.195, ст.196, п.1 ч.1 ст.198, ст.200, п.1 ч.1 ст.205, ст.206, ст.254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,-
Апеляційну скаргу управління Пенсійного фонду України в Галицькому районі м. Львова залишити без задоволення, а постанову Сихівського районного суду м. Львова від 12 лютого 2014 року у справі №464/12801/13-а - без змін.
Ухвала набирає законної сили негайно після проголошення та може бути оскаржена в касаційному порядку безпосередньо до Вищого адміністративного суду України протягом 20-ти днів після набрання нею законної сили, а у разі складення такої в порядку ч. 3 ст. 160 КАС України, протягом того ж строку з часу складення в повному обсязі.
Головуючий суддя Костів М.В.
Судді Матковська З.М.
Савицька Н.В.
Повний текст ухвали виготовлено 22.08.2014 року.