04 липня 2013 р. м. Чернівці Справа № 824/1276/13-а
Чернівецький окружний адміністративний суд в складі головуючого - судді Маренича І.В., розглянувши у порядку скороченого провадження справу за адміністративним позовом Управління Пенсійного фонду України в Заставнівському районі Чернівецької області до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості, -
Позивач звернувся з адміністративним позовом до фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 (далі-Відповідач) про стягнення заборгованості зі сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування в розмірі 4572,42 грн.
У відповідності до вимог ч. 3 ст. 183-2 КАС України, відповідачу було направлено ухвалу про відкриття скороченого провадження та запропоновано подати заперечення на позов, або заяву про визнання позову, однак відповідач зазначеним правом не скористався.
Розглянувши матеріали справи, дослідивши та оцінивши надані докази в сукупності, проаналізувавши законодавство, яке регулює спірні правовідносини, суд дійшов висновку, що адміністративний позов підлягає задоволенню з наступних підстав.
Судом встановлено, що відповідач зареєстрований як фізична особа-підприємець в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців з 24.11.2005 року та взятий на облік, як платник податків з 24.11.2005 року.
Відповідачем подано до Управління Пенсійного фонду України в м. Чернівцях звіт про суми нарахованого доходу застрахованих осіб та суми нарахованого єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування до органів Пенсійного фонду України за 2012 року, згідно якого загальна сума єдиного внеску, що підлягає сплаті, складає 4572,42 грн.
На адресу відповідача направлено вимоги про сплату боргу № Ф-34 У від 12.02.2013 року, що підтверджується повідомленням про вручення поштового відправлення.
На день розгляду справи відповідачем доказів про погашення заборгованості до суду не надходило.
З 01.01.2011 р. набрав чинності Закон України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування" від 08.07.2010 р. № 2464-VI (далі Закон України № 2464-V), який визначає правові та організаційні засади забезпечення збору та обліку єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, умови та порядок його нарахування і сплати та повноваження органу, що здійснює його збір та ведення обліку.
Відповідно до п. 1 ч. 2 ст. 6 зазначеного Закону України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування" від 08.07.2010 № 2464-VI (далі - Закон № 2464-VI) платники єдиного внеску зобов'язані своєчасно та в повному обсязі нараховувати, обчислювати та сплачувати єдиний внесок.
Згідно ч. 8 ст. 9 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування» від 8 липня 2010 року № 2464-VI (далі - Закон №2464), платники єдиного внеску зобов'язані сплачувати єдиний внесок, нарахований за відповідний базовий звітний період, не пізніше 20 числа місяця, що настає за базовим звітним періодом.
При цьому платники, зазначені у пункті 1 частини першої статті 4 цього Закону, під час кожної виплати заробітної плати (доходу, грошового забезпечення), на суми якої (якого) нараховується єдиний внесок, одночасно з видачею зазначених сум зобов'язані сплачувати нарахований на ці виплати єдиний внесок у розмірі, встановленому для таких платників (авансові платежі). Винятком є випадки, якщо внесок, нарахований на ці виплати, вже сплачений у строки, встановлені абзацом першим цієї частини, або за результатами звірення платника з територіальним органом Пенсійного фонду за платником визнана переплата єдиного внеску, сума якої перевищує суму внеску, що підлягає сплаті, або дорівнює їй. Кошти перераховуються одночасно з отриманням (перерахуванням) коштів на оплату праці (виплату доходу, грошового забезпечення), у тому числі в безготівковій чи натуральній формі. При цьому фактичним отриманням (перерахуванням) коштів на оплату праці (виплату доходу, грошового забезпечення) вважається отримання відповідних сум готівкою, зарахування на рахунок одержувача, перерахування за дорученням одержувача на будь-які цілі, отримання товарів (послуг) або будь-яких інших матеріальних цінностей у рахунок зазначених виплат, фактичне здійснення з таких виплат відрахувань згідно із законодавством або виконавчими документами чи будь-яких інших відрахувань.
Базовим звітним періодом є календарний місяць, а для платників, зазначених в абзацах третьому та четвертому пункту 1 частини першої статті 4 цього Закону, - календарний рік.
Частиною 12 ст. 9 Закону № 2464 встановлено, що єдиний внесок підлягає сплаті незалежно від фінансового стану платника.
Відповідно до пп. 4.3.6 п. 4.3 розділу IV Інструкції про порядок нарахування і сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, затвердженої постановою правління Пенсійного фонду України від 27.09.10 року № 21-5, нараховані за відповідний базовий звітний період суми єдиного внеску сплачуються платниками не пізніше 20 числа місяця, що настає за базовим звітним періодом, незалежно від виплати заробітної плати та інших видів виплат, на суми яких нараховується єдиний внесок.
Згідно з частиною 4 статті 25 Закону України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування", територіальний орган Пенсійного фонду у порядку, за формою і в строки, встановлені Пенсійним фондом за погодженням з центральним органом виконавчої влади у сфері праці та соціальної політики, надсилає платникам єдиного внеску, які мають недоїмку, вимогу про її сплату, яка у відповідності до абзацу 2 цієї частини є виконавчим документом і має бути оплачена платником єдиного внеску протягом десяти робочих днів з дня надходження вимоги.
Згідно п. 4 ч. 3 ст.129 Конституції України та ст. 71 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, проте відповідач не надав доказів по сплаті заборгованості.
Враховуючи вищезазначене, повно, всебічно дослідивши докази по справі, об'єктивно оцінивши їх, суд приходить до висновку - позов задовольнити.
Відповідно до ч. 4 ст. 94 КАС України у справах, в яких позивачем є суб'єкт владних повноважень, а відповідачем - фізична чи юридична особа, судові витрати, здійснені позивачем, з відповідача не стягуються.
Відповідно до п. 18 ч. 1 ст. 5 Закону України "Про судовий збір" від 8.07.2011 р. № 3674-VI позивач звільнений від спалити державного мита. Тому суд не стягує судові витрати з відповідача.
Згідно ч.1 ст.256 КАС України негайно також виконуються постанови суду, прийняті в порядку скороченого провадження у адміністративних справах, передбачених пунктами 1, 3, 4 частини першої статті 183-2 цього Кодексу.
Керуючись статтями 11, 71, 79, 86, 94, 158-162, 183-2 КАС України, суд -
1. Позов задовольнити повністю.
2. Стягнути з фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 (АДРЕСА_1, код ЄДРПОУ НОМЕР_1) на користь Управління Пенсійного фонду України в Заставнівському районі Чернівецької області заборгованість в сумі - 4572,42 грн.
3. Постанова підлягає негайному виконанню.
Відповідно до ст.ст. 183-2, 186 КАС України постанова може бути оскаржена протягом 10 днів з моменту отримання копії постанови.
Постанова, прийнята у скороченому провадженні, крім випадків її оскарження в апеляційному порядку, є остаточною.
Постанова набирає законної сили в порядку ст. 254 КАС України.
Суддя І.В. Маренич