Справа: № 826/5889/14 Головуючий у 1-й інстанції: Каракашьян С.К.
Суддя-доповідач: Гром Л.М.
Іменем України
20 серпня 2014 року м. Київ
Київський апеляційний адміністративний суд у складі:
Головуючого-судді - Гром Л.М.,
суддів - Бєлової Л.В.,
Горбань Н.І.,
при секретарі судового засідання: Мотилю В.І.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за апеляційною скаргою Публічного акціонерного товариства «Державний експортно-імпортний банк України» на ухвалу Окружного адміністративного суду міста Києва від 03 червня 2014 року у справі за адміністративним позовом Публічного акціонерного товариства «Державний експортно-імпортний банк України» до Відділу державної виконавчої служби Голосіївського районного управління юстиції у м. Києві про визнання незаконним дій, скасування постанови,
У травні 2014 року позивач - Публічне акціонерне товариство «Державний експортно-імпортний банк України» звернувся до Окружного адміністративного суду міста Києва з адміністративним позовом до Відділу державної виконавчої служби Голосіївського районного управління юстиції у м. Києві про визнання незаконним дій, скасування постанови, в якому просив визнати незаконними дії Відділу державної виконавчої служби Голосіївського районного управління юстиції у м. Києві, що полягають у зверненні стягнення в рамках виконавчого провадження ВП № 34821288 на предмет застави за договором застави № 15140Z40 від 29.04.2010 року, який посвідчено приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу ОСОБА_3 та зареєстровано в реєстрі за № 2454, укладеним між АТ «Укрексімбанк» та ПрАТ «ГРІНКО», а саме цінні папери, які належать на праві приватної власності ПрАТ «ГРІНКО», скасувати постанову державного виконавця про арешт майна боржника та оголошення заборони його відчуження від 20.11.2013 року ВП № 34821288, зобов'язати Відділ державної виконавчої служби Голосіївського районного управління юстиції у м. Києві зняти арешт з майна боржника, а саме з цінних паперів які належать на праві приватної власності ПрАТ «ГРІНКО».
Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 03 червня 2014 року адміністративний позов залишено без розгляду, на підставі ст. 100 КАС України, тобто у зв'язку з пропуском строку для звернення до суду.
Не погоджуючись з судовим рішенням, позивач звернувся з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати ухвалу Окружного адміністративного суду міста Києва від 03 червня 2014 року та направити справу до суду першої інстанції для продовження розгляду справи. На думку апелянта, зазначену ухвалу прийнято з порушенням норм процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи.
Розглянувши доводи апеляційної скарги, перевіривши матеріали справи та дослідивши докази, проаналізувавши на підставі встановлених фактичних обставин справи правильність застосування судом першої інстанції норм законодавства, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга Публічного акціонерного товариства «Державний експортно-імпортний банк України» підлягає задоволенню, а ухвала Окружного адміністративного суду міста Києва від 03 червня 2014 року - скасуванню з направлення справи до суду першої інстанції для продовження розгляду з таких підстав.
Згідно з ч. 3 ст. 199 КАС України, за наслідками розгляду апеляційної скарги на ухвалу суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право скасувати ухвалу суду, яка перешкоджає провадженню у справі, і направити справу для продовження розгляду.
Приймаючи рішення про залишення адміністративного позову Публічного акціонерного товариства «Державний експортно-імпортний банк України» без розгляду, суддя - доповідач по справі виходив з того, що позивачем пропущено строк звернення до суду з адміністративним позовом, встановлений ст. 181 КАС України.
Колегія суддів не погоджується з таким висновком судді, оскільки він суперечить нормам процесуального права.
У відповідності до ст. 100 КАС України адміністративний позов, поданий після закінчення строків, установлених законом, залишається без розгляду, якщо суд за заявою особи, яка його подала, не знайде підстав для поновлення строку, про що постановляється ухвала.
Відповідно до ст. 99 КАС України адміністративний позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.
Так, залишаючи позовну заяву без розгляду суд першої інстанції виходив з того, що ч.1 та 2 ст. 181 КАС України передбачено, що учасники виконавчого провадження (крім державного виконавця) та особи, які залучаються до проведення виконавчих дій, мають право звернутися до адміністративного суду із позовною заявою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи державної виконавчої служби порушено їхні права, свободи чи інтереси, а також якщо законом не встановлено інший порядок судового оскарження рішень, дій чи бездіяльності таких осіб. Позовну заяву може бути подано до суду у десятиденний строк з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення її прав, свобод чи інтересів.
Проте, варто наголосити, що судом першої інстанції, було помилково застосовано до даних правовідносин ст. 181 КАС України, з огляду на наступне.
Як вбачається зі змісту статті 181 КАС України, останнє визначає особливості провадження у справах з приводу рішень, дій або бездіяльності державної виконавчої служби.
Однією з особливостей, яка передбачена вищевказаною статтею є суб'єктний склад тих осіб, які можуть звертатися із відповідними позовами до суду.
Так, цією статтею визначено три групи осіб, які можуть оскаржити до суду рішення, дії або бездіяльність державного виконавця та інших посадових осіб державної виконавчої служби. До них належать:
- сторони виконавчого провадження;
- інші учасники виконавчого провадження;
- особи, які залучаються до проведення виконавчих дій.
Такі ж групи осіб визначено у частині першій статті 181 КАС України.
Відповідно до статті 7 Закону України «Про виконавче провадження» учасниками виконавчого провадження є державний виконавець, сторони, представники сторін, прокурор, експерти, спеціалісти, перекладачі, суб'єкти оціночної діяльності - суб'єкти господарювання.
Частиною першою статті 8 Закону України «Про виконавче провадження» визначено, що сторонами у виконавчому провадженні є стягувач і боржник.
Ці особи, згідно зі статтею 9 названого Закону, можуть реалізовувати свої права і обов'язки у виконавчому провадженні самостійно або через представників. Діяльність останніх здійснюється на підставі закону чи договору. Представники сторін виконавчого провадження можуть звернутися до суду про оскарження рішень, дій або бездіяльності посадових осіб державної виконавчої служби лише у разі наділення таким повноваженням.
Відповідно до абзацу другого частини першої статті 7 Закону України «Про виконавче провадження» прокурор бере участь у виконавчому провадженні у випадку здійснення представництва інтересів громадянина або держави в суді та відкриття виконавчого провадження на підставі виконавчого документа за його заявою. Тобто у разі відкриття виконавчого провадження за заявою прокурора він наділяється всіма правами стягувача у виконавчому провадженні, у тому числі правом оскаржувати рішення, дії чи бездіяльність органів державної виконавчої служби.
Отже, стягувач та боржник, їхні представники, прокурор наділені однаковим обсягом загальних прав та обов'язків у виконавчому провадженні.
Процесуальне становище експертів, спеціалістів, перекладачів, суб'єктів оціночної діяльності - суб'єктів господарювання та обсяг їхніх прав і обов'язків є дещо відмінним від прав і обов'язків стягувача, боржника, їхніх представників, прокурора, а тому в контексті положень статті 82 Закону України «Про виконавче провадження», частини першої статті 181 Кодексу адміністративного судочинства України цих осіб можна віднести до інших учасників виконавчого провадження.
Особами, які залучаються до проведення виконавчих дій, відповідно до частини другої статті 7 цього Закону є поняті, працівники органів внутрішніх справ, органів опіки і піклування, інших органів та установ.
Інші особи, які не визначені у статтях 82 Закону України «Про виконавче провадження» та 181 КАС України, також можуть оскаржити рішення, дії чи бездіяльність органів державної виконавчої служби, однак у загальному порядку, встановленому Кодексом адміністративного судочинства України.
Враховуючи той факт, що позивач - Публічне акціонерне товариство «Державний експортно-імпортний банк України» не є ані стороною, ані учасником виконавчого провадження, на нього не можуть розповсюджуватись норми статті 181 КАС України «особливості провадження у справах з приводу рішень, дій або бездіяльності державної виконавчої служби».
З наведеного вбачається, що позивач мав право звернутися до суду на загальних підставах.
Так, відповідно до ч.2 ст. 99 КАС України для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
Як встановлено судом першої інстанції, постанову державного виконавця від 21.11.2013 року ВП № 34821288 ПАТ «Державний експортно-імпортний банк України» було отримано 03.12.2013 року.
Адміністративний позов, відповідно до штампу вхідної кореспонденції суду Вх. № 826/5889/14, подано позивачем 05.05.2014 року, тобто в межах строку, передбаченого ст. 99 КАС України.
За таких підстав апеляційну скаргу необхідно задовольнити, а ухвалу суду першої інстанції - скасувати з направленням справи до суду першої інстанції для продовження судового розгляду.
Керуючись статтями 195, 199, 204, 205, 206 КАС України, суд,
Апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства «Державний експортно-імпортний банк України» - задовольнити.
Ухвалу Окружного адміністративного суду міста Києва від 03 червня 2014 року - скасувати.
Справу за позовом Публічного акціонерного товариства «Державний експортно-імпортний банк України» до Відділу державної виконавчої служби Голосіївського районного управління юстиції у м. Києві про визнання незаконним дій, скасування постанови направити до суду першої інстанції для продовження розгляду.
Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення і не підлягає оскарженню, як така що не перешкоджає подальшому провадженню у справі.
Головуючий:
Судді:
Ухвала складена у повному обсязі 21.08.2014р.
Головуючий суддя Гром Л.М.
Судді: Бєлова Л.В.
Горбань Н.І.