Справа: № 2-а-3073/11 Головуючий у 1-й інстанції: Бартащук Л.П. Суддя-доповідач: Глущенко Я.Б.
12 серпня 2014 року м. Київ
Київський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:
головуючого - судді Глущенко Я.Б.,
суддів Карпушової О.В., Шелест С.Б.,
при секретарі Прищепчуку А.В.,
за участю:
позивача - ОСОБА_2,
представника позивача - ОСОБА_3,
представника відповідача - Ігнатьєва Д.О.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за адміністративним позовом ОСОБА_2 до Управління Пенсійного фонду України у Дніпровському районі м. Києва про визнання протиправним дій, зобов'язання здійснити перерахунок і виплату пенсії, за апеляційною скаргою Управління Пенсійного фонду України у Дніпровському районі м. Києва на ухвалу Дніпровського районного суду м. Києва від 18 березня 2014 року,
Ухвалою Дніпровського районного суду м. Києва від 18 березня 2014 року залишено без задоволення заяву Управління Пенсійного фонду України у Дніпровському районі м. Києва про поворот виконання постанови Дніпровського районного суду м. Києва від 29 квітня 2011 року.
Не погоджуючись з судовим рішенням, заявник подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати вказану ухвалу та задовольнити вимоги заяви.
Заслухавши суддю-доповідача, дослідивши матеріали справи та доводи скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає залишенню без задоволення, ухвала суду - без змін, з таких підстав.
Залишаючи без задоволення заяву територіального органу Пенсійного фонду України, суд першої інстанції дійшов висновку, що заявник пропустив строк звернення із заявою про поворот виконання рішення суду, яке було скасовано ще у 2011 році.
З таким висновком місцевого суду не можна не погодитися.
Як убачається з матеріалів справи, постановою Дніпровського районного суду м. Києва від 29 квітня 2011 року задоволено вимоги ОСОБА_2 до Управління Пенсійного фонду України у Дніпровському районі м. Києва. Визнано протиправними дії відповідача та зобов'язано його здійснити перерахунок і виплату пенсії позивачу із застосуванням показника середньої заробітної плати працівників у середньому на одну застраховану особу в цілому по Україні за календарний рік, що передує перерахунку пенсії, тобто за 2010 рік, з 01 лютого 2011 року. Зазначена постанова, відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 256 КАС України, підлягала негайному виконанню в межах стягнення суми присуджених виплат пенсії за один місяць.
Указане судове рішення було скасовано постановою Київського апеляційного адміністративного суду від 29 листопада 2011 року та прийнято нове, яким відмовлено ОСОБА_2 у задоволенні позовних вимог.
Відповідач стверджує, що копію постанови апеляційного суду ним отримано лише 23.09.2013 року.
03 лютого 2014 року Управління Пенсійного фонду України у Дніпровському районі м. Києва подало до суду першої інстанції заяву про поворот виконання постанови Дніпровського районного суду м. Києва від 29 квітня 2011 року. Так, відповідач стверджує, що у зв'язку із виконанням цього судового рішення виникла переплата позивачу пенсії за період з 01 лютого 2011 року по 01 жовтня 2013 року. При цьому, заявником надано докази проведення ОСОБА_2 виплат пенсії згідно рішення суду першої інстанції лише в період з 01.02.2011 року по 01.07.2011 року.
У зв'язку із чим, Управління Пенсійного фонду України у Дніпровському районі м. Києва просило прийняти місцевий суд ухвалу про поворот виконання постанови Дніпровського районного суду м. Києва від 29 квітня 2011 року.
Обговорюючи висновки суду першої інстанції та доводи заявника, колегія суддів зважає на наступне.
Статтею 265 КАС України передбачено, що питання про поворот виконання судового рішення вирішує суд апеляційної чи касаційної інстанції, якщо, скасувавши судове рішення (визнавши його нечинним або таким, що втратило законну силу), він закриває провадження у справі, залишає позовну заяву без розгляду або відмовляє у задоволенні адміністративного позову чи задовольняє позовні вимоги у меншому розмірі (ч. 1).
У випадках, встановлених частиною першою цієї статті, суд, ухвалюючи нове судове рішення, повинен зобов'язати позивача повернути відповідачеві безпідставно стягнене з нього за скасованим судовим рішенням або визначити інший спосіб і порядок здійснення повороту виконання (ч. 2).
Якщо питання про поворот виконання судового рішення не було вирішене судом апеляційної чи касаційної інстанції, заява відповідача про поворот виконання розглядається адміністративним судом, у якому знаходиться справа. Заяву про поворот виконання може бути подано протягом одного року з дня виникнення підстав для повороту виконання (ч. 3).
Приведені норми зобов'язують, зокрема, суд апеляційної інстанції, при скасуванні рішення місцевого суду, яким задоволено позовні вимоги, та ухваленні нового судового рішення про відмову в задоволенні позову, вирішити питання про поворот виконання вказаного рішення. У випадку ж якщо відповідне питання не вирішене цим судом, повноваженнями з прийняття рішення про поворот виконання постанови суду наділяється суд, в якому знаходиться справа (в цьому разі - суд першої інстанції). Суд, в якому знаходиться справа, вирішує відповідне питання після його ініціювання (шляхом подання заяви) відповідачем. Така заява може бути подана протягом одного року з дня виникнення підстав для повороту виконання.
Зі змісту приведених норм випливає, що підставою для повороту виконання судового рішення є дата прийняття судом вищої ланки рішення про скасування (визнання нечинним) рішення суду нижчої інстанції. При цьому, заява про поворот виконання скасованого (нечинного) рішення може подаватись протягом одного року з дня набрання законної сили відповідним рішенням суду апеляційної чи касаційної інстанцій.
Зважаючи на те, що постанова Київського апеляційного адміністративного суду , якою позивачу відмовлено у задоволенні позову, ухвалена 29 листопада 2011 року і набрала законної сили відповідно до ст. 254 КАС України, відповідачем пропущено строк подання заяви про поворот виконання постанови Дніпровського районного суду м. Києва від 29 квітня 2011 року. Відтак, заява Управління Пенсійного фонду України у Дніпровському районі м. Києва не може бути задоволена.
Окрім того, колегія суддів зауважує, що статтею 266 Кодексу встановлено, що поворот виконання постанови про відшкодування шкоди, завданої суб'єктом владних повноважень каліцтвом, іншим ушкодженням здоров'я або смертю фізичної особи, постанови про присудження виплати пенсій чи інших періодичних платежів з Державного бюджету України або позабюджетних державних фондів, а також постанови про присудження виплати заробітної плати чи іншого грошового утримання у відносинах публічної служби допускається, якщо скасована постанова була обґрунтована на повідомлених позивачем завідомо неправдивих відомостях або поданих ним підроблених документах.
Враховуючи, що матеріали справи не містять доказів повідомлення позивачем, на обґрунтування позовних вимог, завідомо неправдивих відомостей чи подання підроблених документів, відсутні підстави для повороту виконання постанови Дніпровського районного суду м. Києва від 29 квітня 2011 року. Доводи апеляційної скарги не спростовують вищевикладене.
Тому, колегія суддів доходить висновку про необхідність залишення апеляційної скарги без задоволення, а оскаржуваного судового рішення - без змін.
Керуючись ст.ст. 160, 195, 196, 199, 200, 205, 206, 212, 254 КАС України, суд, -
Апеляційну скаргу Управління Пенсійного фонду України у Дніпровському районі м. Києва залишити без задоволення.
Ухвалу Дніпровського районного суду м. Києва від 18 березня 2014 року залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена протягом двадцяти днів з дня складання у повному обсязі шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.
Головуючий суддяЯ.Б. Глущенко
суддя О.В. Карпушова
суддяС.Б. Шелест
(Повний текст ухвали складено 18 серпня 2014 року.)
.
Головуючий суддя Глущенко Я.Б.
Судді: Карпушова О.В.
Шелест С.Б.