Ухвала від 12.08.2014 по справі 704/35/14-а

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа: № 704/35/14-а Головуючий у 1-й інстанції: Дяченко Д.О. Суддя-доповідач: Глущенко Я.Б.

УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

12 серпня 2014 року м. Київ

Київський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

головуючого - судді Глущенко Я.Б.,

суддів Карпушової О.В., Шелест С.Б.,

розглянувши у письмовому провадженні справу за адміністративним позовом Управління Пенсійного фонду України в Тальнівському районі Черкаської області до ОСОБА_2 про відшкодування коштів за переплату пенсії, за апеляційною скаргою Управління Пенсійного фонду України в Тальнівському районі Черкаської області на ухвалу Тальнівського районного суду Черкаської області від 17 березня 2014 року,

ВСТАНОВИВ:

Управління Пенсійного фонду України в Тальнівському районі Черкаської області звернулося у суд із адміністративним позовом до ОСОБА_2, у якому просило стягнути з відповідача на свою користь суми пенсії, виплачені надміру внаслідок зловживань з боку фізичної особи, в загальному розмірі - 41136,34 грн.

Ухвалою Тальнівського районного суду Черкаської області від 17 березня 2014 року закрито провадження в адміністративній справі за названим позовом.

Не погоджуючись з судовим рішенням, позивач подав апеляційну скаргу, в якій просить ухвалу суду скасувати, а справу направити до суду першої інстанції для продовження розгляду.

Заслухавши суддю-доповідача, дослідивши матеріали справи та доводи скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає залишенню без задоволення, а ухвала суду - без змін з таких підстав.

Закриваючи провадження у справі, суд першої інстанції виходив з того, що справа не підлягає розгляду в порядку адміністративного судочинства, а повинна бути розглянута в порядку цивільного судочинства.

З такими висновками суду не можна не погодитися.

Згідно ч. 1 ст. 2 КАС України завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень. За ч. 2 вищевказаної статті до адміністративних судів можуть бути оскаржені будь-які рішення, дії чи бездіяльність суб'єктів владних повноважень, крім випадків, коли щодо таких рішень, дій чи бездіяльності Конституцією чи законами України встановлено інший порядок судового провадження.

За змістом пункту 1 частини першої статті 3 названого кодексу справа адміністративної юрисдикції - це переданий на вирішення адміністративного суду публічно-правовий спір, у якому хоча б однією зі сторін є орган виконавчої влади, орган місцевого самоврядування, їхня посадова чи службова особа або інший суб'єкт, який здійснює владні управлінські функції на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.

У відповідності до ч. 2 ст. 4 КАС України юрисдикція адміністративних судів поширюється на всі публічно-правові спори, крім спорів, для яких законом встановлений інший порядок судового вирішення.

Приписам наведеної норми кореспондують положення частини четвертої статті 21 КАС, згідно з якими вимоги про відшкодування шкоди, заподіяної протиправними рішеннями, діями чи бездіяльністю суб'єкта владних повноважень або іншим порушенням прав, свобод та інтересів суб'єктів публічно-правових відносин, розглядаються адміністративним судом, якщо вони заявлені в одному провадженні з вимогою вирішити публічно-правовий спір. Інакше вимоги про відшкодування шкоди вирішуються судами в порядку цивільного або господарського судочинства.

Аналіз припису наведеної норми дає підстави для висновку, що адміністративними судами можуть розглядатися вимоги про відшкодування шкоди лише за наявності таких умов: вимоги мають стосуватись шкоди, завданої лише суб'єктом владних повноважень; такі вимоги мають бути поєднанні з вимогою про визнання протиправними рішення, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень.

Така правова позиція висловлена Верховним Судом України у постанові від 18.06.2013 року справі №21-204а13 і є обов'язковою для врахування адміністративними судами в силу приписів частини 2 статті 161 та частини 1 статті 244-2 Кодексу адміністративного судочинства України.

Зважаючи на те, що відповідачем в даній справі виступає не суб'єкт владних повноважень, а фізична особа - пенсіонер, така справа не може розглядатись адміністративними судами.

Натомість, відповідно до ч. 1 ст. 16 ЦК України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

Згідно ст. ст. 22, 1166 ЦК України майнова шкода підлягає відшкодуванню у повному обсязі винною особою. Відповідно до ч.1 ст. 1166 ЦК України шкода, завдана неправомірними діями, підлягає відшкодуванню у повному об'ємі особою, яка її завдала, шляхом подання самостійної цивільно-правової вимоги про відшкодування шкоди.

У відповідності до ст. 15 ЦПК України суди розглядають в порядку цивільного судочинства справи про захист порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів, що виникають із цивільних, житлових, земельних, сімейних, трудових відносин, а також з інших правовідносин, крім випадків, коли розгляд таких справ проводиться за правилами іншого судочинства.

Таким чином, законом віднесено розгляд спорів про відшкодування матеріальної шкоди до компетенції судів, які розглядають справи в порядку цивільного процесуального судочинства, що було правильно роз'яснено місцевим судом позивачеві.

З урахуванням вищевикладеного, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції дійшов вірного висновку щодо закриття провадження в адміністративній справі.

Згідно зі ст.ст. 199 ч. 1 п. 1, 200 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Керуючись ст.ст. 160, 195, 197, 199, 200, 205, 206, 212, 254 КАС України, суд

УХВАЛИВ:

Апеляційну скаргу Управління Пенсійного фонду України в Тальнівському районі Черкаської області залишити без задоволення.

Ухвалу Тальнівського районного суду Черкаської області від 17 березня 2014 року залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копії особам, які беруть участь у справі, та може бути оскаржена протягом двадцяти днів після набрання законної сили шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Головуючий суддяЯ.Б. Глущенко

суддя О.В. Карпушова

суддяС.Б. Шелест

.

Головуючий суддя Глущенко Я.Б.

Судді: Карпушова О.В.

Шелест С.Б.

Попередній документ
40213004
Наступний документ
40213006
Інформація про рішення:
№ рішення: 40213005
№ справи: 704/35/14-а
Дата рішення: 12.08.2014
Дата публікації: 22.08.2014
Форма документу: Ухвала
Форма судочинства: Адміністративне
Суд: Київський апеляційний адміністративний суд
Категорія справи: Адміністративні справи (до 01.01.2019)
Стан розгляду справи:
Стадія розгляду: Розглянуто у апеляційній інстанції (12.08.2014)
Результат розгляду: залишено без змін
Дата надходження: 14.01.2014
Предмет позову: про відшкодуваня коштів за переплату пенсії