Дата документу Справа № 323/2036/14-к
Єдиний унікальний № 323/20036/14-к Головуючий в 1 інст. ОСОБА_1
Провадження №11-кп/778/883/14 Доповідач в 2 інст. ОСОБА_2
20 серпня 2014 року колегія суддів судової палати у кримінальних справах Апеляційного суду Запорізької області в складі
Головуючого ОСОБА_3 ,
суддів ОСОБА_2 , ОСОБА_4 ,
при секретарі ОСОБА_5 ,
за участю прокурора ОСОБА_6
розглянула в м. Запоріжжя у відкритому судовому засіданні матеріали кримінального провадження за апеляційною скаргою засудженого ОСОБА_7 на ухвалу Оріхівського районного суду Запорізької області від 24 червня 2014 року, якою в задоволені клопотання
ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Дніпрорудне Василівського району Запорізької області, громадянина України, зареєстрованого у АДРЕСА_1 , який до засудження проживав за адресою: АДРЕСА_2 , раніше судимого:
1) 17.08.1999 року Василівським районним судом Запорізької області за ч. З ст. 81. ч. 2 ст. 140, ч. 2 ст. 187, ст. ст. 42, 44 КК України 1960 року до 2 років позбавлення волі (звільнився 22.06.2000 р. на підставі ст. 1, п. "а" ст.. 2 Закону України "Про амністію"" від 11.05.2000 р.);
2) 30.10.2001 року Жовтневим районним судом м. Запоріжжя за ч. 2 ст. 185. ч. 2 ст. 186 КК України, ч. 1 ст. 229-6, ч. 1 ст. 42, ст.. 44 КК України 1960 року до 2 років 6 місяців позбавлення волі (звільнився 07.06.2003 року у зв'язку з відбуттям покарання);
3) 20.04.2004 року Заводським районним судом м. Запоріжжя за ч. 2 ст. 309, ст. 75, 76 КК України до 2 років 6 місяців позбавлення волі з іспитовим строком 1 рік 6 місяців;
4) 01.12.2005 року Василівським районним судом Запорізької області за ч. 2 ст. 185, ч. 2 ст. 186, ч. 2 ст. 190, ч. 2 ст. 309, ст. ст. 70, 71 КК України до 4 років 1 місяця позбавлення волі (постановою Вільнянського районного суду Запорізької області від 18.2007 року невідбутий строк 1 рік 11 місяців 7 днів замінений на обмеження волі, звільнився 04.09.2009 року у зв'язку з відбуттям покарання);
5) 12.01.2012 року Заводським районним судом м. Запоріжжя за ч. 2 ст. 309, ст. ст. 75, 76 КК України до 2 років позбавлення волі з іспитовим строком 1 рік;
засудженого вироком Жовтневого районного суду м. Запоріжжя від 27.09.2012 року за ч. 1 ст. 305, ч. 2 ст. 15, ч. 2 ст. 305, ч. 2 ст. 309, ст. 71 КК України до покарання у вигляді 5 років 1 місяця позбавлення волі,
про звільнення від відбуття покарання у зв'язку із застосуванням Закону України «Про амністію у 2014 році» - відмовлено.
Згідно ухвали суду, вироком Жовтневого районного суду м. Запоріжжя від 27 вересня 2012 року ОСОБА_7 засуджений за ч. 1 ст. 305, ч.2 ст. 15-ч.2 ст. 305, ч.2 ст. 309 КК України до 5 років 1 місяця позбавлення волі.
11 червня 2014 року засуджений ОСОБА_7 звернувся до суду з клопотанням про звільнення його від відбуття призначеного покарання на підставі Закону України «Про амністію у 2014 році», так як має малолітню доньку, добре характеризується за місцем мешкання та реєстрації, відбув більше ? строку покарання, визнає провину в скоєному злочині. А також прохає, в випадку неможливості його звільнення від подальшого відбування покарання, скоротити йому не відбуту частину покарання.
Суд відмовив у задоволенні клопотання засудженого ОСОБА_7 , з підстав ст. 8 Закону України «Про амністію у 2014 році», у зв'язку з тим що амністія не застосовується до осіб, які звільнені судом від відбуття покарання з випробуванням і до закінчення визначеного судом іспитового строку знову вчинили умисний тяжкий або особливо тяжкий злочин.
В апеляційній скарзі засуджений ОСОБА_7 вважає ухвалу суду незаконною та необґрунтованою. Просить ухвалу суду першої інстанції скасувати, задовольнити клопотання про звільнення від відбуття покарання у зв'язку із застосуванням Закону України «Про амністію у 2014 році»
Заслухавши доповідь судді по справі, думку прокурора, який вважав ухвалу законною та обґрунтованою, перевіривши матеріали провадження та обговоривши доводи, викладені в апеляційній скарзі, колегія суддів вважає, що остання не підлягає задоволенню, з наступних підстав.
Відповідно до вимог ст. 8 Закону України «Про амністію у 2014 році» амністія не застосовується до осіб які звільнені судом від відбуття покарання з випробуванням і до закінчення визначеного судом іспитового строку знову вчинили умисний злочин.
Як вбачається з матеріалів провадження, ОСОБА_7 був засуджений вироком Заводського районного суду м. Запоріжжя від 12.01.2012 року за ч. 2 ст. 309, ст. ст. 75, 76 КК України до 2 років позбавлення волі з випробуванням, іспитовий строк 1 рік. У квітні-травні 2012 р., тобто до закінчення встановленого судом іспитового строку, він вчинив декілька злочинів, передбачених ч. 1 ст. 305, ч. 2 ст. 15, ч. 2 ст. 305, ч. 2 ст. 309 КК України, за що був засуджений вироком Жовтневого районного суду м. Запоріжжя від 27.09.2012 року до покарання у виді 5 років 1 місяця позбавлення волі, включаючи не відбуте покарання за вироком Заводського районного суду м. Запоріжжя від 12.01.2012 року.
Таким чином, ОСОБА_7 будучи звільненим від відбуття покарання з випробуванням, знову вчинив умисний тяжкий злочин, передбачений ч. 2 ст. 305 КК України.
За таких обставин, колегія суддів вважає, що ухвала суду є законною та обґрунтованою, винесена з дотриманням діючого кримінального процесуального законодавства, а тому правових підстав, зазначених у ст. 409 КПК України, для скасування, або зміни судового рішення за доводами апеляційної скарги не вбачається.
Керуючись ст.ст.404, 405, 407 КПК України, колегія суддів
апеляційну скаргу засудженого ОСОБА_7 залишити без задоволення, а ухвалу Оріхівського районного суду Запорізької області від 24 червня 2014 року, якою відмовлено в задоволені клопотання ОСОБА_7 про звільнення від відбуття покарання у зв'язку із застосуванням Закону України «Про амністію у 2014 році» - без змін.
Головуючий
судді